Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №336/1591/22 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №336/1591/22

Суддя: Дацюк О. І.

ЄУН справи: 336/1591/22>

Номер провадження:1-кп/336/164/2026

ВИРОК

Іменем України

31 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за звинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вільнянськ Запорізької області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України,—

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні злочину за наступних обставин.

ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконні придбання та зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів, без передбаченого законом дозволу, придбав за невстановлених досудовим розслідуванням обставин корпус бойової гранати РГД-5 з маркуванням 2175Т, підривач типу УЗРГМ з маркуванням 287-874, пістолет конструкції Макарова ПМ № АК3502 калібру 9х18 мм, автомат АКМС з номером НОМЕР_1 , 180 предметів, схожих на патрони калібру 5,45х39 мм, 286 предметів, схожих на патрони калібру 7,62х39 мм, предмет, схожий на бойовий бронебійно-запально-трасуючий постріл патронного заряджання калібру 23 мм, після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, зберігав вказаний предмет у приміщенні кімнати на другому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_2 .

В подальшому 09.03.2022 року о 18.00 годині в ході проведення обшуку будівлі по АДРЕСА_2 співробітниками поліції у присутності понятих та ОСОБА_7 на території домоволодіння у приміщенні кімнати на дивані було виявлено та вилучено предмети, а саме: корпус бойової гранати РГД-5 з маркуванням 2175Т, підривач типу УЗРГМ з маркуванням 287-874, які у сукупності являються вибуховими пристроями військового призначення, а саме бойової ручною наступальною осколковою гранатою РГД-5, яка відноситься до бойових припасів; предмет, схожий на пістолет, який є короткоствольною нарізною вогнепальною стрілецькою зброєю -бойовим самозарядним пістолетом конструкції Макарова ПМ № НОМЕР_2 калібру 9х18 мм, предмет, схожий на автомат АКМС з номером НОМЕР_1 , який є багатоцільовою нарізною вогнепальною стрілецькою зброєю калібру 7,62х39 мм, виготовлена шляхом внесення саморобних змін в конструкцію мисливського карабіну АКМС-МФ; 180 предметів, схожих на патрони, які є боєприпасами нарізної вогнепальної стрілецької зброї – бойовими патронами калібру 5,45х39 мм; 286 предметів, схожих на патрони, які є боєприпасами мисливської вогнепальної стрілецької зброї – мисливськими патронами калібру 7,62х39 мм та боєприпасами бойової нарізної вогнепальної стрілецької зброї – бойовими патронами калібру 7,62х39 мм; предмет циліндрично-конічної форми, який є бойовим бронебійно-запально-трасуючим пострілом патронного заряджання калібру 23 мм промислового виготовлення, який відноситься до бойових припасів, які ОСОБА_7 зберігав без передбаченого законом дозволу.

Дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ст. 263 ч. 1 КК України як незаконні придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину у скоєнні інкримінованого злочину заперечив, просив його виправдати.

По суті обвинувачення ОСОБА_7 пояснив, що у нього був карабін АКМС-ФМ 762, на який він має дозвіл, а також боєприпаси до нього. У березні 2022 року до нього приїхав раніше знайомий ОСОБА_9 . З ОСОБА_9 приїхав чоловік, який хотів купити належний ОСОБА_7 карабін. Вони зустрілись вдень біля будівлі по АДРЕСА_3 , яку ОСОБА_7 орендував. З метою огляду карабіну вони всі піднялись на другий поверх будівлі, де оглянули карабін, а чоловік, який приїхав з ОСОБА_9 , дістав грошові кошти в сумі 1000 доларів, зброю збирались перереєструвати. Потім ОСОБА_9 разом з цим чоловіком вийшли з будівлі, після чого одразу увірвались працівники поліції, які замотали ОСОБА_7 очі липкою стрічкою, після чого вивели його з приміщення та пристебнули до машини. До цього ж автомобілю був пристебнутий і ОСОБА_9 . Захисника в ході обшуку та затримання не було, захисник прихав тільки до відділення поліції. ОСОБА_7 стверджував, що окрім карабіну та набоїв до нього, він будь-якої зброї чи боєприпасів не зберігав, звідки вони взялись йому невідомо.

В ході судового розгляду судом допитані свідки обвинувачення, досліджені письмові докази, надані стороною обвинувачення, з урахуванням позицій обвинуваченого та захисника щодо належності та допустимості доказів.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що зі ОСОБА_7 знайомий з 2020 року. На початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_7 повідомив йому, що хоче продати автомат Калашникова. ОСОБА_9 повідомив про це своєму знайомому на ім`я ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), який вказав, що хотів би придбати автомат. На початку березня 2022 року ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ще один чоловік, який був за кермом, поїхали до ОСОБА_7 . Разом усі піднялись на другий поверх будівлі, де ОСОБА_11 оглядав автомат, а потім вказав, що згоден його придбати. Далі ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та третій чоловік спустились вниз та в цей момент на територію заїхав автомобіль, з якого вибігли 4-5 чоловіків, які закричали: «На землю!». ОСОБА_9 ліг на землю, після чого один з чоловіків вдарив його ногою по тулубу. Потім свідка пристебнули до диску автомобілю та замотали липкою стрічкою очі. Через деякий час ОСОБА_9 та ОСОБА_7 відвезли у відділення поліції № 3, де свідка посадили в залі та залишили на кілька годин, при цьому він був в кайданках або з зав`язаними липкою стрічкою руками. Також у свідка забрали борсетку з документами, ключами та грошима, а коли відпустили з відділення поліції, то борсетку повернули порожню. Згодом повернули частину документів.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що знайомий із ОСОБА_9 , якому якось сказав, що йому подобається зброя та він хотів би придбати якийсь автомат. ОСОБА_9 сказав, що ОСОБА_7 хотів продати автомат, після чого він вирішив автомат оглянути. Приблизно о 13.00 годині вони приїхали до будівлі, де їх зустрів ОСОБА_7 , який показав свідку автомат, схожий на АК74. Будь-якої іншої зброї свідок у приміщенні не бачив. Свідок його оглянув та передав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 1000 або 1200 доларів, а коли вони спускались до машини, то були затримані працівниками поліції, яких було приблизно 8-10 чоловік. Працівники поліції замотали ОСОБА_11 очі липкою стрічкою, вдягли на руки кайданки, закувавши їх позаду, після чого посадили свідка на заднє сидіння автомобілю, де він провів приблизно 1,5-2 години. Далі їх відвезли до відділення поліції, де свідок давав пояснення, відпустили його близько 18.00 години.

Свідок ОСОБА_12 зазначив, що знайомий зі ОСОБА_7 з 2021-2022 року. Свідок орендує приміщення по вул. Стартовій у м. Запоріжжя, а ОСОБА_7 був в іншому приміщенні. 09.03.2022 року, коли свідок приїхав, то побачив на території приблизно 10 чоловіків з автоматами, які стояли навколо автомобілю ОСОБА_7 . ОСОБА_12 пішов працювати, а за деякий час до нього підійшли працівники поліції та покликали його та його знайомого ОСОБА_13 . Коли свідок підійшов, то побачив, що на капоті автомобілю на ганчірці розкладено автомат та набої. Як саме та звідки їх вилучали свідок не бачив. Біля будівлі на землі також перебував ще один чоловік, у якого липкою стрічкою були замотані очі, а руки зкуті кайданками. Після цього свідок разом із працівниками поліції пішов до приміщення ОСОБА_7 , де було все розкидано. У приміщенні перебували працівники поліції, які складали документи. Також свідок бачив ОСОБА_7 , він сидів у приміщенні на сходинках, його очі також були замотані липкою стрічкою, а на руках були кайданки. Далі свідку надали на підпис документи щодо вилучення автомату, набоїв, тощо. Гроші свідок не бачив, у ОСОБА_7 грошові кошти не вилучали. Слідча дія тривала декілька хвилин. Також свідок вказав, що ОСОБА_14 наразі помер.

Також судом досліджені письмові докази, надані стороною обвинувачення.

Згідно із рапортами старшого інспектора-чергового чергової частини ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області та старшого оперуповноваженого в ОВС УСР в Запорізькій області 09.03.2022 року під час проведення оперативних заходів було затримано ОСОБА_9 , який виступив посередником під час збуту вогнепальної зброї ОСОБА_7

09.03.2022 року о 16.18 годині до ЄРДР внесені відомості за ст. 263 ч. 1 КК України.

09.03.2022 року з 15.40 до 16.53 години слідчим ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області за участі понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , а також ОСОБА_11 , проводився огляд місця події, а саме ділянки місцевості за визначеними координатами, де наявна огороджена територія із будівлями та місцем паркування автотранспорту. В ході огляду на вищевказаній ділянці виявлено автомобіль ВАЗ21099, реєстраційний номер 5281, автомобіль Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_3 , автомобіль BMW, реєстраційний номер НОМЕР_4 (стенограма т. 2 а.с. 78).

В ході огляду на капоті вказаного транспортного засобу виявлено два предмети, схожі на пістолети Макарова з маркуванням НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , два магазина з 8 та 8 патронами, предмет, схожий на автомат АК74 з маркуванням НОМЕР_7 , а також набої. Крім того, в ході огляду автомобілю БМВ, реєстраційний номер НОМЕР_4 , в салоні виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 2100 доларів США.

Інших речей чи документів в ході цієї слідчої дії не вилучалось.

Ухвалою слідчого судді від 10.03.2022 року в порядку ст. 233 КПК України надано дозвіл на проведення огляду у автомобілі BMW 330D, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

09.03.2022 року в період часу з 17.49 по 18.12 годину слідчим в присутності понятих проведено обшук будівлі за адресою: АДРЕСА_2 (стенограма т. 2 а.с. 83), в ході обшуку при проході на другий поверх виявлено приміщення. В подальшому в ході обшуку виявлено в меблях пістолет Макарова АК 3502, гранату РГД-5, підривач типу УЗРГМ, АКМС з маркуванням 332956, магазини у кількості семи (восьми) штук, набої у кількості 448 одиниць, один крупнокаліберний патрон, дрон.

Ухвалою слідчого судді від 10.03.2022 року в порядку ст. 233 КПК України надано дозвіл на проведення обшуку приміщення № 69Б, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Стартова.

Додатком до протоколу огляду місця події є картка пам`яті в паперовому конверті із написом «флеш носій Micro SD 16 Gb. Відеозапис огляд та обшук за адресою: м. Запоріжжя, вул. Стартова, 69Б».

При перевірці наданої прокурором картки встановлено, що на картці наявні три відеофайли, перші два відображають огляд місця події, третій файл, ймовірно, обшук.

Відеозапис (файл 1.mp4) розпочинається з повідомлення слідчим про те, яка саме слідча дія проводиться (огляд місця події), представлення понятих та роз`яснення ним прав. Крім того, слідчий вказує, що слідча дія проводиться за участі ОСОБА_11 та ОСОБА_7 .

Слідчий вказує, що під час огляду місця події проводиться фотографування та відеозйомка слідчої дії.

Файл 2.mp4 містить відеозапис того, як слідчий підходить до автомобілю, на капоті якого розкладені два пістолети, автомат та магазини.

Файл 3.MOV містить відеозапис тривалістю 26 секунд, на якому зображено приміщення, де на дивані розкладено автомат, пістолет, розсипані набої у великій кількості.

На третій секунді даного відеозапису один з учасників каже фразу: «Андрюх, сходишь за понятыми?» (мовою оригіналу).

Ухвалами слідчого судді від 11.03.2022 року накладено арешт на пістолет Макарова з маркуванням НОМЕР_5 ; пістолет Макарова з маркуванням НОМЕР_6 ; два магазини до пістолета з позначками НОМЕР_8 , НОМЕР_9 ; 16 патронів калібру 9мм; автомат (АК-74) з маркуванням НОМЕР_7 та грошові кошти у сумі 2100 доларів США, що вилучені в ході огляду 09.03.2022 за адресою м. Запоріжжя, вул. Стартова буд. 69Б, пістолет Макарова з маркуванням АК 3502; автомат (АКМС) з маркуванням НОМЕР_1 ; корпус гранати РГД-5 з маркуванням 2175Т; УЗРГМ з маркуванням 287-74; сім магазинів до автомату; набої у кількості 448 одиниць; один крупнокаліберний патрон; два предмети, схожі на дрони, із засобами керування; флеш носії; рацію, що вилучені в ході обшуку 09.03.2022 за адресою: АДРЕСА_2

Згідно висновкам експерта від 10.03.2022 року, від 28.03.2022 року, від 25.03.2022 року, від 31.03.2022 року надані на дослідження предмети є:

- корпусом бойової ручної наступальної осколкової гранати РГД-5 промислового виготовлення та бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії УЗРГМ промислового виготовлення, які у сукупності є вибуховим пристроєм військового призначення, а саме бойовою ручною наступальною осколковою гранатою РГД-5 промислового виготовлення, яка відноситься до бойових припасів;

- предмет, схожий на пістолет, є короткоствольною нарізною вогнепальною стрілецькою зброєю – бойовим самозарядним пістолетом конструкції Макарова «ПМ» № НОМЕР_2 калібру 9х18 мм, виготовлений промисловим способом, сліди переробки відсутні, пістолет придатний до стрільби;

- предмет, схожий на автомат АКСМ з номером НОМЕР_1 є багатоцільовою нарізною вогнепальною стрілецькою зброєю калібру 7,62х39 мм. Предмет виготовлений шляхом внесення саморобних змін в конструкцію мисливського карабіну АКСМ-МФ, заводський номер НОМЕР_10 , які полягають у зроблені виступу на шепталі поодинокого вогню, встановлені автоспуску, встановлені важелю автоспуску, а також несправності механізму блокування спускового гачка при складеному прикладі;

- 180 предметів, схожих на патрони, є боєприпасами нарізної вогнепальної стрілецької зброї – бойовими патронами калібру 5,45х39 мм;

- 286 предметів, схожих на патрони, є боєприпасами нарізної вогнепальної стрілецької зброї, з яких 42 предмета є боєприпасами мисливської нарізної вогнепальної стрілецької зброї – мисливськими патронами калібру 7,62х39 мм, 218 предметів є боєприпасами бойової нарізної вогнепальної стрілецької зброї – бойовими патронами калібру 7,62х39 мм;

- 2 предмети, схожі на пістолети, є короткоствольною нарізною вогнепальною стрілецькою зброєю – 9мм самозарядними пістолетами Макарова (ПМ) (заводські номер НОМЕР_11 , НОМЕР_6 );

- 16 предметів, схожих на патрони, є боєприпасами нарізної вогнепальної стрілецької зброї – пістолетними патронами калібру 9х18 мм, придатні до стрільби.

- наданий на дослідження предмет циліндрично-конічної форми являється бойовим бронебійно-запально-трасуючим пострілом патронного заряджання калібру 23 мм промислового виготовлення, який відноситься до бойових припасів, придатний для здійснення вибуху при утворенні необхідних для цього умов;

- предмет, схожий на автомат, є бойовою автоматичною вогнепальною стрілецькою зброєю – автоматом АК74 калібру 5,45х39 мм, заводський номер НОМЕР_12 , придатний до стрільби.

09.03.2022 року о 18.13 годині ОСОБА_7 був затриманий, обшук не проводився. В протоколі затримання ОСОБА_7 вказав, що не згоден із затриманням.

Судом не досліджувався аудіозапис, наданий прокурором на DVD-диску (т. 1 а.с. 109), адже прокурор не зміг пояснити походження цього доказу та надати документи щодо того, звідки цей аудіозапис взявся.

При оцінці доказів суд виходить з положень ст. 337 КПК України, яка вказує, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, загальних принципів кримінального судочинства, положень статей 84, 85, 86, 89 КПК України та практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації", одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Сторона захисту – захисник та обвинувачений, висловлюючи свою позицію під час дослідження доказів в судовому засіданні та у судових дебатах, посилались на те, що стороною обвинувачення при проведення огляду місця події та обшуку допущені істотні порушення чинного законодавства, а відтак зібрані в результаті проведення цих слідчих дій докази є недопустимими. Захисник та обвинувачений просили виправдати ОСОБА_7 .

Щодо протоколу огляду місця події та протоколу обшуку, захисник вказувала про недопустимість цих доказів, порушення положень ст. 103, 107 КПК України. Фотографії з огляду місця події не співпадають з відеозаписом слідчої дії, немає відеозапису огляду автомобілю, зброя не оглядалась, номери грошових купюр не вказані, учасники зазначені не всі, підписи усіх учасників відсутні, фототаблиця не підписана учасниками слідчої дії, зокрема і ОСОБА_7 , про відмову від підпису в протоколі не вказано.

Крім того, захисник вказувала, що затримання є незаконним, адже захисник не був присутній, а також не був сповіщений вчасно, час затримання, вказаний у протоколі, не відповідає дійсності.

З урахуванням вищевикладеного, суд в подальшому надає оцінку доказам у їх сукупності з точки зору їх належності, допустимості та взаємозв`язку, та з урахуванням висловленої оцінки їх учасниками справи та заяви сторони захисту щодо недопустимості окремих з них.

Суд зауважує, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Ст. 223 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз`яснюються їх права і обов`язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.

Ст. 237 КПК України визначено, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних.

Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.

Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

Ст. 234 КПК України вказує, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до ст. 236 КПК України ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів.

Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов`язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу.

Слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов`язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.

Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім`ї або його представникові.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.

Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов`язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.

Ст. 223 ч. 7 КПК України в редакції, яка діяла на момент проведення огляду місця події та обшуку, передбачено, що обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Ст. 103, 104 КПК України визначають порядок фіксування слідчих дій.

Так, процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися у протоколі, на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії.

У випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.

У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.

Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід`ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Протокол складається з:

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:

місце, час проведення та назву процесуальної дії;

особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім`я, по батькові, посада);

всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);

інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;

2) описової частини, яка повинна містити відомості про:

послідовність дій;

отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи;

3) заключної частини, яка повинна містити відомості про:

вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації;

спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу;

зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.

Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.

Всупереч вищевказаним вимогам чинного законодавства слідчим як огляд місця події, так і обшук проведені з істотними порушеннями положень КПК України.

Так, огляд місця події не зафіксований відеозаписом з початку проведення слідчої дії.

Про це свідчать наступні обставини.

З показань обвинуваченого та свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , які узгоджуються між собою, вбачається, що вказані особи перед прибуттям працівників поліції перебували у приміщенні будівлі на другому поверсі, на капоті автомобілю ОСОБА_7 будь-якої зброї вони не розкладали та не оглядали.

Між тим в ході огляду місця події слідчим оглянуто зброю, яка знаходиться на капоті автомобілю. Як та за яких обставин вона там опинилась невідомо.

При цьому частина зброї розкладена на спецпакеті для пакування речових доказів, що очевидно свідчить, що розташування цієї зброї на капоті автомобілю здійснено працівниками поліції.

Фотографії з фототаблиці, яка є додатком до протоколу огляду місця події, відрізняються від кадрів з відеозапису тієї ж слідчої дії.

Так, в протоколі огляду місця події вказано, що зброю вилучено з капоту автомобілю, натомість в фототаблиці міститься зображення автомату на ґрунті (фото № 6).

Фотографії грошових коштів неякісні, розмиті, купюри подекуди сфотографовані частково та не фіксують серію та номер.

Зброя розкладена по різному, на відеозаписі можна побачити, що деякі предмети розкладено на капоті на спецпакеті, натомість як на фото з фототаблиці цей пакет відсутній.

Крім того, в протоколі огляду місця події не відображені всі учасники, які брали участь в даній слідчий дії.

Зокрема, не вказано даних працівниці поліції жіночої статі, якою здійснюється упаковка вилучених предметів до спецпакетів.

Фактично ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 працівники поліції одразу заклеїли очі липкою стрічкою, а руки закували кайданками, що підтверджується як їх показами, так і показами свідка ОСОБА_12 .

Отже присутність та участь ОСОБА_7 при огляді місця події не була забезпечена, хоча очевидним було, що його права та законні інтереси як володільця автомобілю та користувача приміщення можуть бути обмежені або порушені.

Крім цього, ОСОБА_7 не були роз`яснені його права, зокрема і право на участь захисника при проведенні огляду та обшуку, а також не було надано можливість реалізації права надати зауваження щодо вказаних слідчих дій, не було вручено копію протоколу огляду місця події.

Відеозаписом огляду місця події взагалі не зафіксовано присутності ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 під час проведення слідчих дій.

При цьому свідок ОСОБА_12 вказав, що його та ОСОБА_15 запросили вже після розміщення зброї на капоті автомобілю, при цьому свідок не бачив звідки та за яких обставин ця зброя та боєприпаси були вилучені.

Таким чином, огляд місця події фактично не відображає фактичної обстановки, а є штучно створеним працівниками поліції з істотними порушеннями чинного законодавства.

Щодо протоколу обшуку, то суд зауважує, що окрім усіх вищеперелічених порушень, які при проведенні обшуку також мали місце, обшук взагалі не зафіксований відеозаписом.

Згідно зі протоколом обшуку ОСОБА_7 вказаний в якості учасника, натомість його підпис в обох протоколах відсутній, копія протоколу обшуку йому не вручалась.

При цьому єдиний короткий фрагмент відео свідчить про те, що цей обшук проводився і без понятих, адже після фіксування набоїв та зброї невідомий та не зазначений у протоколі учасник цієї слідчої дії пропонує комусь знайти понятих.

Статтями 86, 87 КПК України встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

5) порушення права на перехресний допит;

Недопустимими є також докази, що були отримані:

1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;

2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;

3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження;

4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

В даному випадку окрім вищевказаних порушень, слідчим також допущено порушення права особи на захист, а ОСОБА_7 не було забезпечено можливості бути присутнім під час огляду місця події та обшуку, не були роз`яснені його права, не було забезпечено можливості участі адвоката при проведенні огляду місця події та обшуку, що по суті є формою недопуску адвоката до цієї слідчої дії, не надано можливості реалізувати своє право на надання заперечень та зауважень.

Усі вищеперелічені порушення свідчать про недопустимість як доказів як протоколу огляду місця події від 09.03.2022 року, так і протоколу обшуку від 09.03.2022 року.

Інших доказів того, що ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав зброю та боєприпаси за обставин, зазначених в обвинувальному акті, суду не було представлено.

Стороною обвинувачення також не перевірялось наявність або відсутність у ОСОБА_7 дозволу на зберігання та носіння зброї, в матеріалах кримінальної справи відповідні документи відсутні (копія дозволу на зброю вказана у якості додатку до клопотання захисника від 21.06.2022 року, натомість фактично в матеріалах кримінальної справи відсутня).

Обвинувачення за ст. 263-1 КК України ОСОБА_7 не пред`являлось.

Суд також погоджується з доводами захисника щодо наявності порушень при затриманні ОСОБА_7 , адже з показань як самого ОСОБА_7 , так і усіх допитаних в судовому засіданні свідків вбачається, що на момент початку огляду місця події (15.40 година 09.03.2022 року) ОСОБА_7 фактично вже був затриманий, адже він був обмежений у можливості вільного пересування внаслідок застосування кайданок та заклеювання очей липкою стрічкою.

Тож час фактичного затримання, зазначений у протоколі як 18.13 година, очевидно не відповідає дійсності.

Відповідно до Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1363, негайно після фактичного затримання особи суб`єкт подання інформації повідомляє за допомогою телефонного, факсимільного зв`язку на єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги та інші телефонні номери, електронної пошти або через комплексну інформаційно-аналітичну систему забезпечення надання безоплатної правової відповідному регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків адміністративного затримання, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника, такі відомості:

прізвище, ім`я, по батькові та дата народження затриманої особи (якщо вони відомі);

час та підстави для затримання особи;

точна адреса місця для конфіденційного побачення адвоката із затриманою особою;

найменування (прізвище та ініціали) суб`єкта подання інформації, його поштова адреса, номери телефону та адреса електронної пошти;

дата винесення постанови про застосування адміністративного арешту (постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою), найменування суду та/або прізвище та ініціали судді, що виніс постанову (постановив ухвалу) у відповідних випадках;

прізвище, ім`я, по батькові та найменування посади особи, яка передала повідомлення, її номер телефону.

Суд погоджується і з тим, що при затриманні ОСОБА_7 не було забезпечено право на захист, адже з його показань та показань свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вбачається, що адвокат не була присутня на місці затримання, незважаючи на те, що було більш ніж достатньо часу для прибуття адвоката у разі своєчасного повідомлення Центру системи надання БПД про факт затримання особи. Фактично адвокат прибула вже до відділення поліції та присутня була виключно при складанні протоколу затримання.

Вирішуючи питання винуватості обвинуваченого в інкримінованому злочині, суд виходить з наступного.

Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Відповідно до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно правового змісту норм ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Стаття 62 Конституції України гарантує, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на його користь, саме у цьому полягає основоположний принцип презумпції невинуватості.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого та прокурора.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні №1-31/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та постановлення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ при винесенні вироків» №5 від 29.06.1990 року, в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені в судовому засіданні, а всі сумніви у справі, в тому числі що стосуються достатності зібраних фактичних даних, якщо вичерпані всі можливості їх доповнення та усунення, повинні тлумачитися і вирішуватися на користь підсудних.

Статті 370, 373 КПК України вказують, що вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього кодексу. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:

1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;

3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачає, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії" від 6 грудня 1988 року Європейський Суд з прав людини встановив, що "принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного).

Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим (підсудним) злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, що чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у Рішенні по справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії № 10590/83 від 6 грудня 1988 р. та § 39 Рішення Страсбурзького суду "Капо проти Бельгії" № 4291/98 від 13 січня 2005 року.

Таким чином, у правовій державі при ухваленні судового рішення не допускається обвинувальний ухил, по суті якого кожен, хто постав перед судом повинен бути визнаний винним, а навпроти гарантується та усіляко забезпечується презумпція невинуватості особи.

Доведення вини особи поза розумним сумнівом є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною із застосуванням принципу змагальності судового процесу.

При цьому саме сторона обвинувачення несе тягар доведення вини і зобов`язана доводити свою версію подій за цим стандартом. Це означає, що позиція, яка представлена обвинуваченням, має бути доведена в тій мірі, що у «розумної (розсудливої) людини» не може лишатися «розумного сумніву», що обвинувачений винен.

З урахуванням вищевикладених висновків суду щодо належності доказів та їх оцінки, оскільки висновки суду не можуть ґрунтуватись на припущеннях, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено належними, достатніми та допустимими доказами та поза розумним сумнівом факт того, що ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав вогнепальну зброю та бойові припаси.

За таких обставин, суд вважає, що обвинуваченого належить виправдати у зв`язку з тим, що не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

При вирішенні долі речових доказів у кримінальному проваджені, суд керується положеннями КПК України.

Суд не вирішує долю грошових коштів в сумі 1200 доларів, а також вогнепальної зброї та бойових припасів, вилучених під час огляду місця події та обшуку, адже в ході судового слідства не з`ясовано, кому саме належать ці речі.

У разі надання відповідних документів щодо належності грошових коштів, вогнепальної зброї та боєприпасів це питання може бути вирішене судом в порядку виконання вироку суду.

Доля інших речових доказів судом вирішується у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 373, 374 КПК України,—

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України, визнати невинуватим та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Речові докази: два предмети, схожі на дрони із засобами керування, флеш-носії, рацію, передані на зберігання до камери схову ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, повернути ОСОБА_7 ; карту Micro SD, DVD-диск, які долучені до матеріалів кримінальної справи, залишити в матеріалах кримінальної справи.

Копію вироку учасники провадження мають право отримати в суді негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua