Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №521/17048/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

18.08.26

Справа № 521/17048/25

Номер провадження № 2/521/1058/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Роїк Д.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Каліної П.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 26.12.2019 року Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області зареєстровано шлюб між сторонами.

Від шлюбу у подружжя народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як зазначає позивач з серпня 2025 року вона з чоловіком не проживає. Чоловіком ініційовано позов про розірвання шлюбу (справа №521/12965/25).

Позивач повідомляє суд про те, що відповідач надає кошти на утримання спільної доньки, однак цих коштів їй не вистачає на придбання продуктів харчування, одягу, засобів гігієни, ліків. На утримання дружини, яка є непрацездатною, відповідач кошти не надає.

Також позивач повідомляє про те, що сплачує орендну плату за квартиру в розмірі 6500 грн.

Щодо стягнення аліментів на своє утримання, позивач зазначила, що наразі вона не має можливості працювати, щомісячна одноразова допомога при народженні дитини від держави є єдиним джерелом доходу, а тому коштів для існування не має.

Так як відповідач є військовослужбовцем і дохід його невідомий, просить суд стягнути кошти на утримання дитини та її самої до трирічного віку дитини в частці від заробітку відповідача, а саме:

стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для утримання дитини відповідного віку, та аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з дати подання позову та до досягнення дитиною трьох років.

Після надходження та реєстрації зазначеного позову, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси 28 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачу роз`яснено про право на подання відзивну на позовну заяву.

На адресу суду 27.11.2026 року (вх. №79185) надійшов відзив на позовну заяву за підписом представника відповідача адвоката Остапишеної Валентини Миколаївни. Згідно відзиву представник відповідача зазначила, що відповідач добросовісно сплачує аліменти на утримання дитини, надав дані сплати коштів з серпня по листопад 2025 року в сумі 50111 грн.

Відповідач позов про стягнення аліментів визнає частково, а саме в часті стягнення аліментів на дитину в розмірі 1/4 частини, як і просить позивач, та при цьому просить врахувати, що відповідач в добровільному порядку сплачував аліменти на утримання дитини.

Щодо аліментів на утримання дружини, представник відповідача зазначила, що дружина має дохід від неофіційного працевлаштування, тому розмір аліментів на утримання дружини до досягнення 3-річного віку має бути в розмірі 1/8 частки заробітку відповідача.

До відзиву на позовну заяву представником надано: довідку про доходи, квитанції про сплату аліментів, посвідчення офіцера.

04.12.2025 року від представника відповідача адвоката Остапишеної В.М. надійшло клопотання про витребування в АТ КБ «ПриватБанк» виписки з рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім`я позивача за період з 01.01.2025 року по 01.11.2025 року.

04.12.2025 року представник позивача адвокат Сєдова Л.П. надала заяву, якою заперечила проти задоволення вказаного клопотання з мотивів безпідставності витребовуваної інформації.

30.01.2026 року ухвалою суду клопотання представника відповідача задоволено та витребувано з АТ КБ «ПриватБанк» виписки з рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім`я позивача за період з 01.01.2025 року по 01.11.2025 року.

20.03.2026 року на виконання ухвали суду надійшов лист АТ КБ «ПриватБанк» з випискою за договором №б/н за період з 01.01.2025 по 01.11.2025 року.

Так, 04.12.2025 року, 09.03.2026 року та 20.05.2026 року на адресу суду надійшли заяви за підписом представника позивача адвоката Сєдової Л.П. щодо можливості розгляду справи у відсутність сторони позивача, відповідно до якої адвокат зазначила, що позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити .

20.05.2026 року представником відповідача надано додаткові пояснення по справі, в яких містились пояснення щодо надходження грошових коштів на рахунок позивачки та вказує про те, що середньомісячний дохід складає 30000 грн, наполягає на тому, що сума аліментів на утримання дружини має складати 1/8 частки доходів відповідача. Також в додаткових поясненнях представник відповідача зазначає про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

В судові засідання призначені на 24.11.2025, 04.12.2025, 30.01.2026, 09.03.2025, 16.04.2025, 20.05.2026 року сторони не з`явились, звернулись на адресу суду з заявами про слухання справи за їх відсутності.

З урахуванням викладеного судом встановлено, що сторони про час та місце слухання справи повідомлені, звернулись на адресу суду з заявами про слухання справи за їх відсутності, а відтак підстав для відкладення слухання справи, передбачених ст.223 ЦПК України судом не встановлено.

Згідно положень ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Згідно копії свідоцтва про шлюб встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, який було зареєстровано 26.12.2019 року Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 4454.

Відповідно до копії свідоцтва про народження встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 706.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини та на своє утримання, позивач зазначила, що з серпня 2025 року сторони не проживають разом. При цьому відповідач надає кошти на утримання дитини, однак на її утримання коштів не надає, є військовослужбовцем, а тому отримує дохід та може її утримувати.

З урахуванням викладеного просить стягнути аліменти на утримання дитини та на своє утримання.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дитини та дружини суд виходить з наступного.

Як передбачено ст.51 Конституції України та ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р. (яку ратифіковано Україною 27.02.1991 p.), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За змістом ч.1. ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 p. №2402-111, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Законом України «Про державний бюджет на 2026 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2817 гривень.

Згідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 1 ст. 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Тобто, законодавець передбачив право особи з якою проживає дитина визначатись у якій формі отримувати аліменти: у частці від доходу відповідача або у твердій грошовій сумі.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач є військовослужбовцем, отримує дохід на регулярній основі.

При визначенні розміру аліментів на утримання дітей слід враховувати, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси всіх осіб та має брати до уваги інтереси не тільки позивача, але й відповідача.

Разом з цим, судом встановлено, що відповідач позов про стягнення аліментів на утримання дитини визнав, та при цьому просив врахувати його добровільну сплату аліментів в період з серпня 2025 року по листопад 2025, з метою недопущення повторного стягнення.

Таким чином, визначаючи належний до стягнення з відповідача розмір аліментів, суд враховує вимоги ст.182 СК України, право дитини на достатній рівень життя, з урахуванням обов`язку обох батьків утримувати своїх дітей, заяви відповідача про визнання позову в цій частині, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку підлягають задоволенню.

При цьому мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а тому при зміні стану здоров`я, сімейного стану чи матеріального становища платника аліментів або одержувача аліментів, у сторін є право звернутись до суду із позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів.

Судом враховується обставина того, що відповідач в добровільному порядку здійснював сплату аліментів, що підтверджено доказами, а саме в період з серпня 2025 року по листопад 2025 року, загальному розмірі 50111 гривень.

Сплата одним з батьків аліментів на утримання дитини є одним зі способів виконання обов`язку з утримання дитини. Відповідно до статей 187, 189 Сімейного кодексу України, аліментами є грошові кошти на утримання дитини, які можуть сплачуватися добровільно або стягуватися примусово.

Аліменти відраховуються за добровільно поданою одним з батьків заявою з його заробітної плати, пенсії, стипендії; сплачуються добровільно одним з батьків на підставі укладеного між батьками договору про сплату аліментів; стягуються з одного з батьків на підставі виконавчого напису нотаріуса у разі невиконання ним свого обов`язку за договором про сплату аліментів; стягуються з одного з батьків за рішенням суду.

Визначаючи розмір аліментів на утримання позивача, суд виходить з такого.

Статтею 84 СК України передбачено право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини.

Згідно ч. 2 ст. 84 СК України - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Матеріалами справи встановлено, що й не заперечувалось сторонами малолітня дитина проживає з позивачем, встановлено, що донька сторін є 2024 року народження.

В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення аліментів на своє утримання позивач зазначила, що потребує матеріальної допомоги, наразі не працює, доглядає дитину, змушена утримувати орендоване майно – квартиру, за яку сплачує орендну плату та просить стягнути з відповідача на її утримання аліменти з 1/8 частки доходу відповідача щомісячно, до досягнення дитиною 3 (три) річного віку.

З огляду на викладене судом встановлено, що позивач у справі перебуває у відпустці по догляду за дитиною, та потребує матеріальної допомоги.

Утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному із подружжя, як правило у грошовій формі. Відповідно до ст. 77 СК України, аліменти сплачуються щомісячно.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, судом враховується обставина того, що позивач на власний рахунок отримує регулярно грошові кошти від третіх осіб. Надходження цих коштів здійснено систематично в сумах, що значно перевищують мінімальну заробітну плату.

Вказане безпосередньо підтверджено матеріалами справи, а саме витребуваною судом випискою з АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01.01.2025 року по 01.11.2025 рік.

Стороною позивача не надано будь-яких раціональних пояснень щодо джерел надходження цих коштів або будь-яких спростувань відсутності у неї права власності на такі надходження.

Однак, суд враховує, що дружина має право на утримання від чоловіка у разі проживання з нею дитини, з врахуванням матеріального становища самої дружини суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення аліментів в розмірі: 1/8 частини від усіх видів доходів відповідача, починаючи з дня подання позову до досягнення дитиною трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі: 1 331,20 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 84, 77, 79, 180, 181, 182, 183,191 СК України, ст.ст. 2, 5, 10, 12, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) - аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 29.09.2025 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на її утримання до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трирічного віку у розмірі 1/8 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову тобто з 29.09.2025 року, і до 12.05.2027 року.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 20.08.2026р.

Суддя: