Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №950/3683/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №950/3683/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Чхайло О. В.

Номер провадження 33/816/1370/26 Суддя-доповідач Янголь Є. В.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Янголь Є.В., за участю секретаря судового засідання Леоненко К.С. та захисника Сіренко М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Сіренко Максима Юрійовича на постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 15.06.2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Лебединського районного суду Сумської області від 15.06.2026 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн за те, що він 03.12.2025 року о 23:38 год, по пл. Волі, 30 в м. Лебедин Сумської області, керував автомобілем ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_2 ак, з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з таким судовим рішенням, захисник Сіренко М.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 15.06.2026 року, а справу закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції допущений спрощений підхід до розгляду зазначеної справи, не надано правової оцінки тим доказам, які надані поліцейськими, не взято до уваги доводи сторони захисту, внаслідок чого було винесене незаконне рішення.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що ОСОБА_1 був водієм, оскільки автомобілем він не керував, зокрема в стані алкогольного сп`яніння. Стверджує, що автомобіль був припаркований, а ОСОБА_1 знаходився в салоні автомобіля разом зі своїм товаришем.

У судовому засіданні захисник Сіренко М.Ю. скаргу підтримав із мотивів, зазначених у ній.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце апеляційного розгляду, не з`явився. Захисник не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

У зв`язку з цим, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої захисником апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису, який було долучено працівниками поліції до складених матеріалів.

Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку й обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено.

При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, було переглянуто й апеляційним судом, і саме його даними підтверджується факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 у якого, під час спілкування, працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, у зв`язку з чим, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, від чого останній відмовився.

Довід апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 спростовується відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.

Як вбачається з відеозапису, який було досліджено апеляційним судом в ході підготовки до апеляційного розгляду, фіксування події починається, коли поліцейський автомобіль прямує за автомобілем ВАЗ 2109, д.н.з. ас 3941 ак (файл 0012447_00000020251203233641_0019, час на відео 23:36:41). При цьому, на відео можна спостерігати, що останній автомобіль також рухається прямо. Потім він гальмує й зупиняється, про що свідчить загоряння яскраво-червоного світла стоп-сигналів, які розташовані ззаду автомобіля. Працівники поліції підходять до зупиненого автомобіля за кермом якого перебуває безпосередньо ОСОБА_1 (файл 0012447_00000020251203233641_0019, час на відео 23:36:58). У салоні також присутній пасажир, який знаходиться на пасажирському місці з правого боку від водія, який під час спілкування з поліцейськими зазначає, що вони прямують в магазин, щоб купити алкоголь. ОСОБА_1 у свою чергу, при перевірці документів та подальшому спілкуванні з поліцейськими, не висловлює жодних заперечень з приводу керування ним транспортним засобом.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що у протоколі серії ЕПР1 №531019, складеному стосовного ОСОБА_1 , у графі 14, де зазначаються пояснення особи по суті правопорушення, наявний лише підпис останнього, і відсутні будь-які пояснення та заперечення, які б вказували, що водій не погоджується зі змістом вказаного протоколу. Також підпис ОСОБА_1 міститься в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у графі «з результатами згоден».

Зважаючи на все викладене вище, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що судом першої інстанції було допущено спрощений підхід при розгляді справи про адміністративне правопорушення, оскільки зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та незаконність притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, захисником не наведено і під час апеляційного перегляду даної справи таких обставин не встановлено.

Апеляційний суд, переглянувши справу в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП було встановлено суддею суду першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП, тобто за результатом повного, всебічно та об`єктивно розгляду справи, з врахуванням належних та допустимих доказів, з наданням їм правової оцінки, і обставин, за яких справа підлягала б закриттю за відсутністю в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення, не встановлено.

Під час розгляду справи не було встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення статей 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 15.06.2026 року, якою ОСОБА_1 а притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Сіренко Максима Юрійовича на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуЯнголь Є. В.