Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №588/628/23 — Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/628/23

Провадження № 2/588/1/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючого судді Огієнка О.О., за участю секретаря судового засідання Гаврилович Я.Д., представника позивачки ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 у березні 2023 року звернулася до суду із указаним позовом, який мотивувала тим, що з 05.06.2015 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . За час шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_5 , яка проживає разом із нею за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 29.11.2018, ухваленим у справі № 588/1858/18 шлюб між нею та відповідачем був розірваний, а також стягнуто з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 30.10.2018.

На даний час розмір та спосіб стягнення аліментів є недостатнім для забезпечення належного рівня матеріального утримання та розвитку дитини.

Вона працює комірником складу на « ОСОБА_6 », має офіційний заробіток, однак самостійно утримувати дитину у зв`язку з погіршенням економічної ситуації через війну РФ з Україною матеріально не може, також збільшилися додаткові витрати на утримання дитини.

З грудня 2022 рок відповідач аліменти не сплачує, хоча є фізично здоровим, працездатним, проходить військову службу в лавах ЗСУ та має можливість сплачувати аліменти.

Посилаючись на зазначені обставини позивачка просить суд: 1) змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, що стягуються на підставі рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 29.11.2018 у справі № 588/1828/18 із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) стягнути із ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 30.03.2023 було відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

02.05.2023 представник відповідача ОСОБА_3 подав відзив на позов, у якому вказав, що твердження позивачки про повне утримання нею доньки не відповідає дійсності, так як відповідач справно сплачує аліменти, жодних дій по ухиленню їх сплати не чинив. Чому на даний час не перераховуються аліменти відповідачу не відомо. Також твердження позивачки, що відповідач не приймає взагалі участі у матеріальному утримання дитини є неправдивими. Відповідач завжди надавав посильну матеріальну допомогу дитині і планує у подальшому це робити. Позивачкою не надано доказів того, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частки від доходу. Перебування відповідача у лавах ЗСУ не свідчать про покращення матеріального становища. Служба у ЗСУ вимагає значних фінансових затрат на купівлю амуніції і витрат на проходження служби. Тому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

04.05.2023 представник позивачки ОСОБА_1 подав відповідь на відзив у якій вказав, що позивачка категорично не погоджується із твердженнями відповідача про те, що останній своєчасно сплачує аліменти та жодних дій по ухиленню від їх сплати не чинив. Наявність заборгованості по аліментам підтверджується розрахунком Тростянецького відділу ДВС. Заборгованість була погашена відповідачем лише після отримання позовної заяви. Окрім аліментів, які відповідач сплачував нерегулярно, ніякої матеріальної допомоги дитині не надає. Основний тягар матеріального утримання дитини несе позивачка, оскільки 1500 грн аліментів на місяць, які стягуються з відповідача не є достатнім для забезпечення нормального рівня життя дитини. З початком навчання дитини у школі, тобто з вересня 2022 року витрати на дитину значно зросли. Донька сторін навчається за програмою «Інтелект України», вартість якого складає 350 грн на кожні три тижні (витрати на зошити та підручники). Витрати на канцтовари та художню літературу на сезон складають 1800 грн. Дитина має хист до вивчення іноземних мов, тому відвідує додаткові заняття з англійської мови платній основі, що становить близько 1000 грн на місяць. Також дитина відвідує гуртки у позашкільному закладі освіти Тростянецької міської ради «Палац дітей та юнацтва». Заняття в гуртках потребують додаткових витрат, зокрема на папір, бісер, клей та інше канцелярське приладдя та матеріали, що складає близько 500 грн на місяць. На повноцінне харчування доньки позивачка витрачає орієнтовно 4000 грн. На придбання одягу та взуття (кожного сезону) у середньому витрати становлять близько 10000 грн. Витрати на засоби гігієни та побутову хімію для дитини 900-1000 грн, витрати на лікарські засоби близько 2000 грн на 3 місяці (у дитини часто підвищується рівень ацетону та проблеми шлунково-кишкового тракту). Витрати на оплату комунальних послуг з розрахунку на дитину складають орієнтовно 700-1000 грн щомісячно в залежності від опалювального сезону. Витрати на оздоровлення дитини щороку складають орієнтовно до 7000-10000 грн. Витрати на дидактичні ігри, іграшки становлять 1500 грн. При цьому, це не весь перелік того, що потребує дитина для повноцінного життя та розвитку.

Ухвалою суду від 17.05.2023 за клопотанням представника відповідача провадження у справі було зупинено до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі військової частини Збройних Сил України, що залучена та бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Ухвалою суду від 31.07.2026 провадження у справі було поновлено та призначено до судового розгляду.

24.08.2026 представник позивачки ОСОБА_1 подав додаткові пояснення по справі, у яких вказав, що станом на серпень 2026 року дитині виповнилося десять років та з моменту подання позову до суду дитина пройшла істотний віковий етап, збільшилися витрати на навчання, розвиток, харчування, одяг, дозвілля, пересування та інші щоденні потреби. Обставини, які характеризували рівень витрат на дитину у 2023 році об`єктивно не можуть вважатися достатніми для оцінки її належного утримання станом на час вирішення справи, тому ним надається актуальний розрахунок потреб на дитину. Загальний орієнтовний розрахунок потреб дитини на місяць складає 26700 грн. Окремо позивачкою зазначено витрати на оздоровлення від 15000 грн, оскільки мають періодичний характер. Також представник позивачки вказав, що витрати матері на дитину і розмір аліментів не є тотожними величинами. Аліменти становлять участь другого з батьків у забезпеченні дитини, тоді як решту витрат мати продовжує покривати власними коштами, своєю працею та шляхом щоденного догляду за дитиною. Позивачка працює, отримує дохід, забезпечує проживання дитини та несе поточні витрати на її навчання, харчування, розвиток і побут. Водночас працевлаштування матері не усуває і не зменшує самостійного обов`язку батька утримувати дитину. Обов`язок батьків щодо утримання є рівним за своєю правовою природою, але конкретний внесок кожного визначається з урахуванням реального матеріального становища, способу проживання дитини та інших істотних обставин. Те, що позивачка працює і фінансує потреби доньки, не може бути підставою для збереження способу стягнення, який більше не відповідає сучасним обставинам. Спосіб стягнення аліментів, установлених рішенням 2018 року, визначався за обставин, які існували майже вісім років тому. За цей час змінилися вік і потреби дитини, економічні умови, матеріальне становище сторін та джерело доходу відповідача. Саме ці зміни і зумовили звернення позивачки з вимогою про зміну способу та розміру стягнення. Оновлений розрахунок підтверджує, що реальні щомісячні потреби дитини мають значний і різноплановий характер та охоплюють не лише базове харчування й одяг, а й навчання, розвиток, житло, медичні потреби, транспорт, дозвілля й оздоровлення. Заявлена вимога про стягнення 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача є пропорційною. Вона не фіксує завідомо завищеної суми, не покладає на батька всі витрати, але дозволяє дитині отримувати справедливу частку фактичного доходу батька та забезпечує адаптацію розміру аліментів до його реального матеріального становища.

У судовому засіданні представник позивачки заявлений позов підтримав пославшись на обставини викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях. Також представник позивача підтвердив, що відповідач надавав кошти на потреби дитини, але ці потреби у повному обсязі не задовольнялися.

Відповідач у судовому засіданні заявлений позов визнав частково, та пояснив, що вважає достатнім розміром аліментів для забезпечення потреб дитини буде 1/6 частина від його доходу. Також відповідач зазначив, що він не відмовляв колишній дружині у проханнях про допомогу на потреби дитини, сплачував за гуртки. Крім того, відповідач просив врахувати те, що увесь отримуваний ним дохід не залишається у нього. Частину коштів витрачає на ремонт автомобіля, яким він їде на позиці. Ті харчі, які видають у ЗСУ він не може брати у бліндаж, на позиції, на 3-5 діб, тому потрібно скуплятися за власні кошти.

Представник відповідача у судовому засіданні також визнав частково заявлений позов та зазначив, що стягнення аліментів у розмірі 1/6 частини від заробітку відповідача збалансує інтереси сторін, це буде 5 прожиткових мінімумів для дитини. Аліментні відносини є мінливим та змінюються залежно від матеріального стану сторін.

Заслухавши доводи представника позивачки, відповідача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що між сторонами мають місце сімейні правовідносини, позов частково обґрунтований і підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом установлено, що позивачка та відповідач перебували у шлюбі з 05.06.2015 та рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 29.11.2018, шлюб між ними був розірваний (а.с. 5, 7-8).

За час шлюбу у позивачки та відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_5 (а.с. 6).

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 29.11.2018, ухваленим у справі № 588/1828/18 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 30.10.2018 (а.с. 7-8).

На виконання вказаного рішення суду 11.01.2019 було видано виконавчий лист (а.с. 9).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів складеного державним виконавцем Тростянецького відділу ДВС в Охтирському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.05.2023 заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 01.05.2023 складала 1470 грн (а.с. 34).

Згідно довідки виданої закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 5 Тростянецької міської ради від 03.05.2023 за № 282 ОСОБА_5 навчається у 1-А класі за програмою «Інтелект» (а.с. 35).

Згідно довідки виданої Комунальним закладом позашкільної освіти Тростянецької міської ради «Палац дітей та юнацтва» від 03.05.2023 за № 99 ОСОБА_5 з вересня 2022 року відвідує гуртки: творче об`єднання «Паперові фантазії», «Квілінг» та «Бісерне рукоділля» (а.с. 36).

Відповідно до консультативних висновків спеціалістів КНП Сумської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня» від 26.04.2023 ОСОБА_5 має захворювання за діагнозами: аномально розташована хорда лівого шлуночка, гострий гастродуоденіт (а.с. 37).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 24.04.2023 позивачка ОСОБА_4 працювала у ТОВ «ЯКОБЗ ДАУ ЕГБЕРТС УКРАЇНА» та за період із січня по грудень 2022 року отримала заробітну плату у розмірі 305055,66 грн (а.с. 38-39).

Починаючи з 20.04.2026 ОСОБА_4 з працює на посаді менеджера з продажів за основним місцем роботи у ФОП ОСОБА_7 (а.с. 147).

Згідно відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України ОСОБА_4 у 2023 році отримала дохід у розмірі 205288,11 грн, у 2024 році отримала дохід у розмірі 166474,40 грн, у 2025 році отримала дохід у розмірі 100378,75 грн (а.с. 148/149).

Також судом установлено, що відповідач ОСОБА_2 з20.01.2023 був призваний на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану та з 21.01.2023 по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 10, 61, 116, 117).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів за період з 1 кварталу 2019 року по 1 квартал 2023 року ОСОБА_2 до травня 2022 року отримував дохід у виді заробітної плати у КЗ «Центр культурних послуг» ТМР, а починаючи з лютого 2023 року отримує дохід у виді виплат військовослужбовцям (а.с. 72-74).

Згідно відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України ОСОБА_2 у 2023 році отримав дохід у розмірі 783200,14 грн, у 2024 році отримав дохід у розмірі 1071679,81 грн, у 2025 році отримав дохід у розмірі 1256343,75 грн, за період з січня по червень 2026 року отримав дохід у розмірі 614561,15 грн (а.с. 140-142).

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

В Україні законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Декларації ООН прав дитини (1959 року), Конвенції ООН про права дитини (1989 року), міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, Сімейному кодексі України, а також інших нормативно-правових актах, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Як зазначено в Декларації ООН прав дитини (1959 року), «Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості».

Згідно частини першої статті 3 Конвенції про права дитини, частин сьомої та восьмої статті 7 Сімейного кодексу України суд при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом статті 180 СК України закріплений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Отже, за змістом указаної норми лише одержувач має право звертатись до суду з питання зміни способу стягнення аліментів.

Право змінити спосіб стягнення аліментів - це виключне право особи, яка отримує аліменти та з якою проживає дитина звернутися до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів і не пов`язане з наявністю певних обставин.

Крім того, право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, оскільки можливість вибору способу стягнення аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, передбачених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим стягненням аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Позивачкою, як одержувачем аліментів заявлені позовні вимоги про зміну способу та розміру стягнення аліментів, що узгоджується з вимогами чинного законодавства.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, пріоритетність прав дитини на достатнє забезпечення її потреб та інші встановлені обставини, що мають істотне значення для вирішення даної справи, зокрема те, що відповідач є особою працездатного віку, а також те, що з моменту ухвалення рішення про стягнення аліментів, які були визначені у твердій грошовій сумі, покращився його матеріальний, збільшився рівень доходів.

Враховуючи установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу та розміру стягуваних із відповідача аліментів з твердої грошової суми на стягнення аліментів у частці від заробітку в розмірі 1/6 частини, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вказаний розмір аліментів не становитиме для відповідача надмірне фінансове навантаження та не спричинить погіршення його майнового стану. Крім того, саме такий розмір аліментів буде відповідати вимогам розумності та справедливості, а також зможе забезпечити дитині належний та достатній рівень матеріального утримання.

Отже позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином, аліменти у новому розмірі підлягають стягненню з відповідача з дня набрання даним рішенням законної сили.

Оскільки спосіб стягнення аліментів підлягає зміні, виконавчий лист, виданий на підставі рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 29.11.2018 у справі № 588/1828/18, слід відкликати після сплати аліментів у повному обсязі за період до набрання цим рішенням законної сили.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачка була звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073 грн 60 коп., який був встановлений на час звернення позивачки з позовом до суду.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягнення аліментів – задовольнити частково.

Змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, що стягуються на підставі рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 29.11.2018 у справі № 588/1828/18 із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини усіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 29.11.2018 у справі № 588/1828/18, відкликати після сплати аліментів у повному обсязі за період до набрання цим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивачка – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О.О. Огієнко