Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №592/11038/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/11038/26

Провадження № 3/592/1870/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков Ігор Геннадійович, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, який працює на посаді лікаря-кардіолога КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня», РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №201/2026 від 24.06.2026 року вбачається, що у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відповідно до ст. 251 КУпАП, отримано докази, тобто будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку, керуючись законом і правосвідомістю виявлено та юридично встановлено даним протоколом наявність складу адміністративного цравопорушення, пов`язаного з корупцією за ч. 1 ст. 1726 КУпАП, яке вчинив член експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КИП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» ОСОБА_1 , тобто не вжив заходів передбачених ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Наказом директора КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» від 03.12.2024 № 581-ОД «Про створення профільних експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування осіб на 2025 рік», затверджено Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного Функціонування особи в складі профільних експертних команд КНП СОР енська обласна клінічна лікарня».

Додатком № 1 до наказу КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» від 33.12.2024 № 581-ОД встановлено перелік лікарів, які мають право проводити спінювання повсякденного функціонування особи в складі профільних експертних команд КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня», в якому в терапевтичній експертній команді під номером 6 значиться лікар-кардіолог відділенням рентгенваскулярної хірургії ОСОБА_1 .

Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані додавати декларацію відповідно до цього Закону.

Обов`язок подання декларацій виникає з моменту включення особи до Переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи. Такий перелік лікарів затверджується керівником закладу охорони здоров`я, в якому організовано проведення оцінювання, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік.

Із вищевикладеного, ОСОБА_1 , являється членом експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, згідно з підпунктом «ґ» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону.

Відповідно до примітки ст. 1726 КУпАП, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 45 Закону, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб- сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.

Наказом Національного агентства від 08.11.2023 № 252/23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021, затверджено Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Водночас, відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону, Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз`яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.

З метою реалізації цього повноваження та на виконання п. 3 розділу II Закону України від 20.09.2023 № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного станув Національне агентство підготувало Роз`яснення від 13.11.2023 № 4 (зі змінами та доповненнями).

Роз`яснення надані для забезпечення однакового застосування положень Заходу стосовно заходів фінансового контролю, мають рекомендаційний характер, не містять правових нормі відображають правозастосовну практику.

Так, Законом та Порядком № 252/23 передбачено три види декларацій, зокрема щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Загону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня де 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Отже, член експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_1 , зобов`язаний не пізніше 31.03.2026 подати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Декларація), за 2025 рік.

Згідно публічної частини інформаційно-телекомунікаційної системи Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» ОСОБА_1 , подав Декларацію за 2025 рік 20.06.2026 о 14 год. 27 хв.

Додатком до листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 04.06.2026 № 47-05/38912-26, послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - Реєстр), які вчинив ОСОБА_1 , за період з 31.12.2024 до 16.06.2026 встановлено, що останній вперше протягом 2026 року здійснив вхід до Реєстру лише 05.04.2026.

Таким чином, ОСОБА_1 , маючи рівні можливості з іншими декларантами (які за таких же умов подали Декларації своєчасно) не був позбавлений можливості заповнити та подати Декларацію за 2025 рік в будь-який із днів та місяців, що передував квітню 2026 року, що могло б бути виправданням з урахуванням вказаних обставин.

З урахуванням вказаного, пропуск строку на подачу Декларації за 2025 рік ОСОБА_1 , не є поважною причиною так, як мав реальну можливість подати її на рівні з іншими декларантами. Проте, Декларація за 2025 рік подана з пропуском строку і не спростовує наявність в діях ОСОБА_1 , ознак зазначеного адміністративного правопорушення.

Під час проведення перевірки, аналізу доказів та складання протоколу жодних обставини, які б свідчили про наявність у ОСОБА_1 , поважних причин несвоєчасного подання Декларації за 2025 рік або підстав для відтермінування подання такої декларації не встановлено.

Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.

Відповідно до ст. 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Із вищевикладеного, ст. 23 КУпАП мета адміністративного стягнення - воювання правопорушника в дусі додержання законів України, а також запобігання нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами, може бути досягнута притягненням ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Таким чином, член експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КИП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» ОСОБА_1 , несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, вповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік, що є недотриманням зобов`язань фінансового контролю передбаченого ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за що встановлена ч. 1 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Даний протокол складено за порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», тобто порушено встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, що є правопорушенням, пов`язаним з корупцією, основною ознакою якого є діяння, що не містить ознак корупції, тобто відсутня мета, яка визначена терміном «корупція» абзац 7 ч. 1 ст. 1 Закону).

Початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли зібрано докази, проаналізовано зібрані фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення. Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складання можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлення діяння містить склад адміністративного правопорушення, зазначаються при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

25.08.2026 прокурор Окружної прокуратури міста Суми Малютін А.О. надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми висновок (у порядку ч. 1 ст. 250 КУпАП) в справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, в якому він зазначив про те, що, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №201/2026 від 24.06.2026, складеного уповноваженою особою Управління стратегічних розслідувань в Сумській області ДСР НП України, який розглядається судом, ОСОБА_1 притягається до відповідальність за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 1726 КУпАП. Наказом директора КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» від 03.12.2024 № 581-ОД «Про створення профільних експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування осіб на 2025 рік», затверджено Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи в складі профільних експертних команд КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня». Додатком № 1 до наказу КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» від 03.12.2024 № 581-ОД встановлено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи в складі профільних експертних команд КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня», до складу терапевтичної експертної команди під номером 6 включено лікаря-кардіолога відділення рентгенваскулярної хірургії ОСОБА_1 . При цьому підпункт «ґ» пункту 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» до суб`єктів на яких поширюється дія цього Закону включає голів та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи. Обов`язок подання декларацій виникає з моменту включення особи до Переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи. Такий перелік лікарів затверджується керівником закладу охорони здоров`я, в якому організовано проведення оцінювання, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік. Із вищевикладеного, ОСОБА_1 , являлись членом експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування мав статус суб`єкта відповідальності на якого поширювались вимоги Закону України «Про запобігання корупції». Частина 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачає, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Отже враховуючи вищевикладене член експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП СОР «СОКЛ» ОСОБА_1 , зобов`язаний був не пізніше 31.03.2026 подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Декларація), за 2025 рік. В той же час, згідно публічної частини інформаційно- телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» ОСОБА_1 , подав Декларацію за 2025 рік тільки 20.06.2026, тобто з порушенням встановлених строків. Додатком до листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 04.06.2026 № 47-05/38912-26, послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - Реєстр), які вчинив ОСОБА_1 , за період з 31.12.2024 до 16.06.2026 встановлено, що останній вперше протягом 2026 року здійснив вхід до Реєстру лише 05.04.2026. Таким чином, ОСОБА_1 , маючи рівні можливості з іншими декларантами (які за таких же умов подали Декларації своєчасно) не був позбавлений можливості заповнити та подати Декларацію за 2025 рік в будь- який із днів та місяців, що передував 01.04.2026. Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу. Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За змістом положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вважає, що у даному випадку наявні всі елементи складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вчинене особою, яка протягом року була піддана адміністративному стягненню за таке ж правопорушення). Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення підтверджується наданими суду доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення; відомостями публічної частини інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - Реєстр); відомостями про послідовність дій користувача у Реєстрі; Наказом КНП СОР СОКЛ 03.12.2024 № 581-ОД «Про створення профільних експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування осіб на 2025 рік» та додатком до нього; пояснення особи, що притягається до відповідальності; іншими матеріалами справи у своїй сукупності. Встановлений ст. 45 Закону обов`язок подання суб`єктами декларування декларацій є імперативним і не ставиться Законом в залежність від будь-яких обставин (в тому числі, технічної, фізичної можливості суб`єкта декларування його реалізувати, внаслідок бездіяльності самого суб`єкта декларування, незнання закону тощо). Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою. Про наявність таких поважних причин, які б завадили своєчасному поданню декларації ОСОБА_1 не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції. При цьому поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Обов`язок належної підготовки суб`єкта декларування для своєчасної подачі декларації покладається на самого суб`єкта декларування. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризує ставлення особи до власних дій або бездіяльності. За своєю правовою конструкцією склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, тобто таким, у якому немає обов`язкової ознаки настання шкідливих матеріальних наслідків та яке вважається вчиненим з моменту порушення особою вимог фінансового контролю, зокрема з моменту несвоєчасного подання декларації. Відтак, форма вини у виді умислу не є конструктивною ознакою даного складу правопорушення. Таким чином, його суб`єктивна сторона характеризується ставленням правопорушника до вчиненого правопорушення, зокрема коли особа усвідомлювала характер протиправного діяння і бажала його вчинення або не бажала вчинення, але вчинила за умов, коли могла і повинна була уникнути його вчинення. Об`єктом вказаних адміністративних правопорушень є суспільні відносини, які визначають зміст та порядок законної діяльності суб`єктів владних повноважень, який встановлює законодавець. У даному випадку такий порядок ОСОБА_1 був порушений без будь-яких поважних причин. Об`єктивна сторона правопорушення передбачає відповідальність за діяння у формі дії, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Також вважаю за необхідне наголосити, що адміністративне правопорушення, за яке притягується ОСОБА_1 , не може бути визнаним малозначним. Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Під малозначністю вчинення адміністративного правопорушення слід розуміти такі дії, які в результаті їх вчинення не спричинили значної шкоди охоронюваним законом інтересам. При цьому Закон визначає зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, тобто умови, яких особа, на яку поширюється дія цього Закону, повинна дотримуватись. Адміністративне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, не може бути визнане малозначними, оскільки є корупційними правопорушеннями, тяжкість якого обумовлена ступенем недовіри суспільства до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. На особливий характер таких адміністративних правопорушень вказують положення ч. 2 ст. 250 КУпАП, відповідно до яких при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 172-4 - 172-9 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою. Також в цьому контексті варто зауважити на правові позиції Вищої ради правосуддя у рішенні від 19.03.2024 № 793/0/15-24, де зазначено, що суддя під час розгляду адміністративної справи за ч. 1 ст. 172° КУпАП зобов`язаний був урахувати підвищену суспільну небезпеку цього діяння порівняно з іншими визначеними цим Кодексом адміністративними правопорушеннями. Суд у своїй постанові зобов`язаний навести вмотивоване обґрунтування застосування положень ст. 22 КУпАП, при цьому врахування характеру вчиненого правопорушення, ступеня винуватості особи, того, що він до адміністративної відповідальності притягується вперше, його щире каяття у вчиненому проступку характеризує лише особу правопорушника та не свідчить про малозначність діяння, тому таке обґрунтування не можна вважати підставою для застосування положень статті 22 КУпАП. Верховний Суд у справі № 367/6150/19 погодився з висновками апеляційного суду про те, що посткримінальна поведінка порушника, дані, що характеризують особу винного, ступінь реалізації злочинного умислу, інші обставини, які відповідно до закону є правовими підставами для пом`якшення покарання або звільнення від кримінальної відповідальності, не мають значення в контексті встановлення наявності чи відсутності малозначності діяння за ч. 2 ст. 11 КК України. Вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, добровільне усунення заподіяної шкоди, втрата особою суспільної небезпечності на час розслідування кримінального правопорушення не перетворюють його в малозначне діяння. До подібних висновків прийшов у Сумський апеляційний суд у справі №591/188/26 у постанові від 13.02.2026. З огляду на викладені правові позиції необхідно врахувати, що відсутність доказів притягнення раніше до відповідальності за аналогічні правопорушення, визнання своєї провини, незначний термін прострочення подання декларацій, усунення порушень до виявлення цього випадку правоохоронцями, недостатня обізнаність в юриспруденції, відсутність шкоди від вчиненого діяння та корупційних ризиків, відсутність інших порушень фінансового контролю, введений у країні воєнний стан, не є обставинами, які свідчать про малозначність діяння, пов`язаного з корупцією. Щодо строків притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладення стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, визначених ч. 4 ст. 38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення, вважаю, що вони не сплинули, оскільки датою вчинення ОСОБА_1 правопорушення слід вважати дату подання ним декларації, а саме 20.06.2026, а датою його виявлення - дату складання протоколу. У листі від 21.09.2021 № 701/0/158-21 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду висловив свою позицію щодо дати виявлення правопорушення, а саме щодо питання застосування судами положень ст. 38 КУпАП у частині визначення дня, з якого починається перебіг строку накладення адміністративного стягнення. Верховний суд зокрема зазначив, що висновок про виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а саме сукупності його об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, яка уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією. Позиція Верховного Суду про те, що моментом виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, слід вважати день складання протоколу про таке правопорушення уповноваженою посадовою особою також висловлена в листі від 09.04.2021 № 1089/0/2-21 за результатами розгляду звернення Голови Національного агентства з питань запобігання корупції. Окрім цього у науково-експертному висновку Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України зазначено, що поняття «виявити» правопорушень означає встановите наявність усіх передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак конкретного складу адміністративного правопорушення. Висновок про те, що виявлено саме правопорушення (як сукупність усіх передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак), така особа робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. Днем виявлення адміністративного правопорушення (будь-якого) є день складання і підписання уповноваженою на те особою протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. Тому, враховуючи викладене, вважає, що в діянні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявні усі об`єктивні та суб`єктивні ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, у зв`язку з чим прошу визнати його винним у його вчиненні та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вхідний № 34325 від 25.08.2026).

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому ним правопорушенні передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП визнав в повному обсязі.

Прокурор Малютін А.О. у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаного правопорушення та застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Вислухавши думку прокурора Окружної прокуратури міста Суми Малютіна А.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази справи, прихожу до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із змісту п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року вбачається, що конструктивною ознакою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена в листі Апеляційного суду Сумської області «Узагальнення щодо розгляду справ про корупційні правопорушення місцевими загальними судами Сумської області у 2017 році» № 01-11/51/18 від 03.07.2018 року, із змісту якого вбачається, що зі змісту диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, вимог Закону України «Про запобігання корупції» слід зробити висновок про те, що суб`єктивна сторона наведеного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до матеріалів справ ОСОБА_1 не вчинив всі дії для своєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, послідовність дій зафіксовано в електронній системі Реєстру.

Таким чином, вважаю, що в копіях документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, містяться переконливі докази винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Проаналізувавши надані докази, вважаю, що з матеріалів справи вбачається, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а відтак ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді адміністративного штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 172-6 ч. 1, 247, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді адміністративного штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

На підставі частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, тобто 1700,00 грн.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Ігор БИЧКОВ