Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №632/595/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/595/26

провадження № 2/632/789/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рокум. Златопіль

Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Кочнєв О.В., розглянувши в приміщенні суду питання відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2026 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача частину невиплаченого боргу за простим письмовим договором позики від 06.09.2024 року зі строком погашення до 10.07.2025 року відповідно до додатку №1 до вказаного договору у розмірі 35304,71 грн., а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору при зверненні до суду.

Ухвалою судді від 14.04.2026 року провадження у справі було відкрито у спрощеному позовному провадженні, наданий сторонам час для подання усіх заяв по суті позову (а.с.10).

Позивач вказану ухвалу отримав засобами електронного суду (а.с.12), а відповідач у відповідності до вимог п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України (а.с.13). Відзив від відповідачки не надходив.

Заяви, клопотання від учасників справи не надходили та судом інші процесуальні дії не застосовувалися.

Розгляд справи проводиться у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч.5 ст.279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами у межах строків, визначених ст.275 та ч.2 ст.279 ЦПК України з урахуванням відпустки судді. Можливість ухвалення заочного рішення в такому випадку не передбачена.

Судом встановленні наступні правовідносини між сторонами.

06.09.2024 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики у простій письмовій формі, відповідно до якого відповідач отримав від позивача грошові кошти у розмірі 56474,71 грн. з терміном повернення відповідно до графіку погашення як додатку №1 до вказаного договору рівними частинами, окрім останнього платежу у період з 10.10.2024 року до 10.07.2025 року без нарахування процентів або надання будь-яких компенсацій за користування грошима (а.с.3).

Таким чином, договір між сторонами був укладений, мав чіткий строк його закінчення та відповідні обов`язки відповідача щодо його виконання. Гроші відповідач отримав та до 10.01.2025 року виконував обов`язки із виконання договору, після чого умови договору не виконував, чим допустив його невиконання. Позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення залишку боргу з відповідача, який залишився не виконаним у період з 10.01.2025 року до 10.07.2025 року, тобто у відповідності до вимог укладеного договору між сторонами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В частинах першій, другій статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626 та 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Абзацом другим частини першої статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень статті 610 ЦК України слідує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином.

Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Тому вимоги позивача щодо стягнення грошових коштів з відповідача знайшли своє підтвердження під час розгляду справи. Заявлена сума до стягнення з відповідача відповідає вимогам укладеного між сторонами договору та суд із вказаною сумою погоджується, стягуючи її з відповідача у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, що становить 1331,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12-14 76-82, 141, 259, 263-265, 280-281, 351-352, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 207, 549, 625, 628, 630, 1046, 1048, 1049, ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за письмовим договором позики від 06.09.2024 року у розмірі 35304,71 грн. (тридцять п`ять тисяч триста чотири грн. 71 коп.).

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна грн. 20 коп.).

Копію рішення направити позивачу засобами електронного суду, а відповідачу засобами поштового зв`язку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду безпосередньо або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 31 серпня 2026 року.

Позивач : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Первомайським РВ УМВС України в Харківській області 20.11.1997 року, РНОКПП – НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт у формі ID-картки НОМЕР_4 , виданий 13.03.2023 року, орган видачі 6348, РНОКПП – НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя - Олег КОЧНЄВ