Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №487/2719/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2719/26

Провадження № 1-кп/487/489/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м.Миколаєва, у складі: Головуючого судді – ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Миколаєві кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12026152030000350 від 18.03.2026, відносно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Чорна Падина Єршовського району Саратовської області рф, ромської національності, громадянина України, без освіти, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше в силу ст.89 КК України не судимого, -

обвинуваченого у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.345 КК України

сторони кримінального провадження

прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_4 ,

потерпілий: ОСОБА_5 ,

захисник: ОСОБА_6 ,

обвинувачений: ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Формолювання обвинувачення визнаного судом доведеним.

18.03.2026 л 19-30 год. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_7 перебували біля домоволодіння АДРЕСА_3 , де між ними, на грунті давніх неприязних відносин виник словесний конфлікт, в ході якого, невстановленою під час досудового розслідування особою було здійснено один постріл з невстановленої зброї. Після чого матір`ю ОСОБА_7 – ОСОБА_8 здійснено виклик на спеціальну лінію Національної поліції України та повідомлено про постріл.

На виклик, о 20-02 год, прибула слідчо-оперативна група «КОМПОНЕНТ-20», у складі слідчого СВ МРУП ГУНП в Миколаївській області, лейтенанта поліції ОСОБА_5 , спеціаліста-криміналіста СВ МРУП ГУНП в Миколаївській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , поліцейського-водія МРУП ГУНП в Миколаївській області, сержанта поліції ОСОБА_10 та оперуповноваженого ВКП МРУП ГУНП в Миколаївській області, лейтенанта поліції ОСОБА_11 .

По приїзду, біля домоволодіння АДРЕСА_3 , поліцейські почали спілкування з особами, які знаходилися на місці події, щодо припинення протиправної поведінки та з метою встановлення обставин конфлікту.

При цьому, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що слідчий СВ МРУП ГУНП в Миколаївській області лейтенант поліції ОСОБА_5 є працівником правоохоронного органу та виконує свої службові обов`язки, умисно, з метою перешкоджання йому у їх виконанні, став висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою, погрожував застосуванням насильства та, тримаючи в руках предмет, зовні схожий на пістолет, почав скорочувати визначену поліцейським безпечну відстань, направивши вказаний предмет у бік слідчого ОСОБА_5 ..

Внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_3 виникла реальна необхідність у вжитті працівниками поліції додаткових заходів безпеки, спрямованих на припинення правопорушення, недопущення можливих тяжких наслідків та забезпечення безпеки інших осіб, які перебували поблизу місця події.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 створив реальну загрозу життю та здоров`ю слідчого СВ МРУП ГУНП в Миколаївській області, лейтенанта поліції ОСОБА_5 , яка виразилася у демонстрації предмету, зовні схожого на вогнепальну зброю, агресивній поведінці та спрямуванні даного предмету у бік працівника поліції, у зв`язку з виконанням ним своїх службових обов`язків.

Крім того, ОСОБА_3 в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою КМУ №576 від 12.10.1992; «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, відповідно до яких придбання, зберігання та використання вогнепальної зброї, боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів здійснюється лише на підставі спеціальних дозволів, у невстановлені під час досудового розслідування час та місці, але не пізніше 18.03.2026, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне поводження з вогнепальною зброєю та боєприпасами, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій, незаконно придбав (знайшов), вогнепальну зброю – гладкоствольний самозарядний пістолет калібру 9 мм. Р.А., виготовлений способом саморобної переробки шумового (стартового) пістолета «Blow tr 14 02», серії № НОМЕР_1 , калібру 9 мм. Р.А.К., шляхом заміни передньої частини ствола та запресовування газовідвідного отвору.

В подальшому, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел та не маючи на меті, відповідно до ч.3 ст. 263 КК України видати органам влади, знайдену вогнепальну зброю, незаконно переніс до місця свого мешкання, за адресою АДРЕСА_3 , де став незаконно зберігати до часу її виявлення та вилучення працівниками поліції, 19.03.2026, під час проведення обшуку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.263, ч.1 ст.345 КК України та визнає його винуватим:

у придбані, носінні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу;

у погрозі насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Вказаних висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 встановлені обставини кримінального провадження не оспорював та беззастережно визнав свою винуватість, у скоєні вказаних кримінальних правопорушень.

При наданні показів, ОСОБА_3 , пояснив, що 18.03.2026 року у вечірній час між ним та раніше йому знайомим ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, який переріс у сварку. Через деякий час приїхали поліцейські. Оскільки він був у нетверезому стані то почав висловлюватися нецензурною лайкою та наводив пістолет в напрямку потерпілого. Вказав, що усвідомлював, що ОСОБА_5 є працівником поліції.

В подальшому під час обшуку у дворі будинку АДРЕСА_3 знайшли пістолет, який він приблизно за місяць до вказаних подій знайшов на смітнику.

У скоєному щиро розкаявся. Попросив вибачення у потерпілого.

Викладенні показання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає належними, допустимими та достатніми доказами на підтвердження встановлених обставин кримінального провадження, оскільки вони отримані судом при його безпосередньому допиті в присутності захисника та є чіткими та послідовними щодо часу, місця та способу вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, що свідчить про повне розуміння ОСОБА_3 пред`явленого та визнаного судом доведеним обвинувачення.

Покази обвинуваченого ОСОБА_3 щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень за ч.1 ст.263 та ч.1 ст.345 КК України узгоджуються з показами потерпілого ОСОБА_5 , та дослідженими судом письмовими доказами.

Так при безпосередньому допиті в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що працює на посаді слідчого СВ МРУП ГУНП у Миколаївській області має звання лейтенант поліції.

Весною цього року, точної дати не пам`ятає, він був на добовому чергуванні та у складі слідчо-оперативної групи виїжджав на виклик з приводу стрілянини у с.Мала Корениха у м.Миколаєві.

По прибуттю, на місці події знаходилася велика кількість агресивно налаштованих людей, серед яких був ОСОБА_7 , матір якого здійснила виклик, та який вказав на обвинуваченого, як винуватця конфлікту.

При цьому обвинувачений, який за зовнішніми ознаками перебував у нетверезому стані, був агресивно налаштований та тримав в руці предмет зовні схожий на пістолет, яким хаотично розмахував, зокрема направляючи в його сторону.

У свою чергу він дістав табельну зброю, привів її у бойову готовність та висловив ОСОБА_3 законну вимогу покласти вказаний предмет та самому лягти обличчям до землі, на що він не відреагував.

У цей час, жінка, як потім було встановлено сестра ОСОБА_3 силоміць завела його до двору.

В подальшому вони зайшли до двору, де застосували до ОСОБА_3 кайданки.

Під час обшуку, біля вхідних дверей до будинку, під бетонною плитою було вивалено та вилучено пістолет.

Наголосив на тому, що ситуація яка склалася, дозволяла використання зброї з метою забезпечити безпеку присутніх, серед яких була дитина.

Судом було досліджено наступні надані стороною обвинувачення докази

Висновок судової експертизи за експертною спеціальністю 3.1 (балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї) № СЕ-19/115-26/4309 від 19.03.2026 року, відповідно до якої наданий на дослідження предмет є ручною коротко ствольною вогнепальною зброєю гладко ствольним самозарядним пістолетом калібру 9 мм. Р.А., виготовлений способом саморобної переробки шумового (стартового) пістолета «Blow tr 14 02», серії № НОМЕР_1 , калібру 9 мм. Р.А.К., шляхом заміни передньої частини ствола та запресовування газовідвідного отвору, придатним для здійснення пострілів.

Постанова слідчого СВ МРУП ГУНП в Миколаївській області від 19.03.2026 року відповідно до якої, самозарядний пістолет калібру 9 мм. Р.А., виготовлений способом саморобної переробки шумового (стартового) пістолета «Blow tr 14 02», серії № НОМЕР_1 , калібру 9 мм. Р.А.К та 12 набоїв з маркуванням «Форт», 9 мм. визнано та долучено до матеріалів справи у якості речових доказів.

Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складений старшим слідчим СВ МРУП ГУНП в Миколаївській області 18.03.2026 року, відповідно до якого, ОСОБА_3 було затримано, цього ж дня о 23-47 годині в порядку п.2 ч.1 ст.208 КПК України, за підозрою у погрозі вбивством шляхом направлення в його сторону предмету зовні схожого на пістолет працівнику правоохоронного органу слідчому СВ МРУП ГУНП у Миколаївській області ОСОБА_5 у зв`язку з виконанням ним своїх службових обов`язків, що мало місце цього ж дня о 20-20 год. за адресою вул.Покровська, 38 с.Мала Корениха м.Миколаїв.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 за положеннями п.1 ч.1 ст.66 КК України – є щире каяття у вчинених кримінальних правопорушеннях та активне сприяння їх розкриттю.

Обставина, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 за положеннями п.13 ч.1 ст.67 КК України є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Одночасно, суд вважає за необхідне виключити - вчинення злочину у зв`язку з виконанням потерпілим службового обов`язку, з обставин, які обтяжують покарання, виходячи з наступного:

Частиною 4 статті 67 КК України встановлено, що якщо обставина, яка обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то суд не може ще раз врахувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Оскільки, вчинення злочину у зв`язку з виконанням потерпілим службового обов`язку є ознакою яка кваліфікує склад злочину передбаченого ст.345 КК України, врахування її як обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_3 є неприпустимим.

Вирішуючи питання, щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд виходить з загальних засад призначення покарання, з урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так ОСОБА_3 , з урахуванням приписів ст..12 КК України, вчинено не тяжкий та тяжкий злочини.

Обвинувачений раніше не судимий, на обліку у у КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров`я Миколаївської обласної ради» не перебуває.

За місцем місцем проживання характеризується посередньо. На профілактичному обліку в Миколаївському МРУП ГУНП в Миколаївській області не перебуває. До адміністративної відповідальності не притягувався (Повідомлення ст.ДОП СДОП ВП МРУП ГУНП в Миколаївській області №55493-2026 від 24.03.2026 року).

Відповідно до положень ст..65 КК України, виходячи з принципів законності, справедливості та вимог, щодо індивідуалізації та достатності покарання для виправлення засудженого та запобігання скоєнню ним нових злочинів, з врахуванням вищезазначених обставин, суд при обрані виду та міри покарання, вважає за необхідне та достатнє призначити ОСОБА_3 покарання у у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.1 ст.263 та ч.1 ст.345 КК України з застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України.

Відповідно до положень ч.1 ст..75 КК України, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, відношення до скоєного, а саме визнання провини та щирого каяття, позиції потерпілого, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, та вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов`язків визначених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Відповідно до положень ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 20.03.2026 року до ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави у розмірі 66560 грн.

24.03.2026 року, заставодавцем ОСОБА_12 , відповідно до квитанції №77Т005DME було внесено визначений розмір застави.

В судовому засіданні заставодавець ОСОБА_12 просила вирішити питання про перерахування внесеного нею розміру застави на потреби ЗС України, а саме ВЧ НОМЕР_2 .

Сторони кримінального провадженні та потерпілий підтримали позицію заставодавця.

У свою чергу, прокурор надала лист командира ВЧ НОМЕР_3 , до складу якої входить ВЧ НОМЕР_2 , з зазначенням реквізитів для перерахування грошових коштів.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою КМУ від 11.01.2012 №15, передбачено як внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, так і передбачений порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на необхідність підтримання обороноздатності Української Армії з метою надання відсічі збройній агресії російської федерації та сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України/грошових коштів для забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсічі агресії російської федерації, враховуючи, що ОСОБА_12 , як особа, яка внесла заставу за обвинуваченого ОСОБА_3 ,особисто просила про її звернення в дохід держави, шляхом перерахування коштів на рахунок військової частини НОМЕР_2 , яка потребує матеріальної допомоги для термінової закупівлі майна, необхідного для виконання завдань на першої лінії оброни Північного Донбасу та Харківського напрямку, суд приходить до висновку про наявність підстав для перерахування застави у сумі 66560 грн. з рахунку ТУ ДСА України в Миколаївській області на рахунок військової частини НОМЕР_2 .

За положеннями ст..124 КПК України з ОСОБА_3 в дохід держави слід стягнути процесуальні витрати за проведення експертизи.

З урахуванням положень ч.4 ст..174 КПК України, слід скасувати арешти з майна накладеного ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 20.03.2026 у справі №487/2126/26 провадження №1-кс/487/1535/26

Питання, щодо речових доказів слід вирішити з урахуванням положень ст.100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.2,7,368,369,373,374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.345 КК України, та призначити покарання:

за ч.1 ст.263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років;

за ч.1 ст.345 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років.

На підставі ч.1 ст..75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на два роки.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання строк його утримання під вартою з 18.03.2026 року по 24.03.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати по залученню експертів у розмірі 2674,20 грн..

Речові докази у кримінальному провадженні гладко ствольний самозарядний пістолет калібру 9 мм. Р.А., виготовлений способом саморобної переробки шумового (стартового) пістолета «Blow tr 14 02», серії № НОМЕР_1 , калібру 9 мм. Р.А.К. зі стріляною гільзою, поміщений до сейф пакету PSP №2329190; 12 набоїв з маркуванням «ФОРТ», 9 мм, поміщені до сейф пакету PSP №2002572; предмет зовні схожий на заточку, поміщений до сейф пакету PSP №2002571 які зберігаються у камері речових доказів МРУП ГУНП у Миколаївській області – знищити., скасувавши арешт накладений за ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 20.03.2026 у справі №487/2126/26 провадження №1-кс/487/1535/26

Після набрання вироком законної сили, заставу внесену ОСОБА_12 у розмірі 66560 (шістдесят шість п`ятсот шістдесят) гривень, на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 26299835, на підставі ухвали Заводського районного суду м.Миколаєва від 20.03.2026 року у справі №487/2126/26 провадження №1-кс/487/1539/26, за квитанцією №77Т005DME від 24.03.2026 року перерахувати на рахунок Військової частини НОМЕР_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , Код класифікації доходів бюджету 25020200 Кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, Код програмної класифікації видатків (КПКВ): 2101150, рахунок UA 618201720313241003302019028, Установа УДКСУ м.Києва МФО 820172

На вирок може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з моменту проголошення

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому.

Інші учасники мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1