Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №642/6670/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

28 серпня 2026 року

Справа № 642/6670/25

Провадження № 3/642/13/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уроженця с.Новоосинова, Куп`янського району Харківської області, неодруженого, з середньо-спеціальною освітою, який фактично мешкає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 487797 від 19.10.2025, то 19.10.2025 о 12:30 год. за адресою: м. Харків, пров. Залютинський, буд. 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vektra НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтінням пальців рук, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ за адресою м. Харків, вул. Ахієзерів, буд. 18А, водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Дії ОСОБА_1 , які полягали в порушенні вимоги п.2.5 ПДР України, кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

27.11.2025 в приміщенні суду ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи № 642/6670/25, про що мається його розписка.

03.12.2025 представник ОСОБА_1 , адвокат Мамонов С.І. через канцелярію суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, та в цей же день ознайомився з матеріалами справи № 642/6670/25, про що міститься розписка ОСОБА_2 в матеріалах справи. Також 11.12.2025 представник ОСОБА_1 , адвокат Мамонов С.І. через канцелярію суду подав клопотання, в якому просив відкласти розгляд справи, призначеної на 11.12.2025 о 12-00 год., посилаючись на те, що ним було подано адвокатський запит до УПП в Харківській області щодо витребування інформації, однак 10.12.2025 з УПП надійшла неповна відповідь на адвокатський запит, у зв`язку з чим ним було подано повторний адвокатський запит до УПП в Харківській області.

За клопотанням представника ОСОБА_1 , адвоката Мамонова С.І. від 12.01.2026 залучено до матеріалів справи відповіді УПП в Х/О від 16.12.2025 на адвокатський запит; довідку з місця роботи ОСОБА_1 від 02.12.2025; копію 2 схем з місця зупинення транспортного засобу (фактичне та зазначене в протоколі); копію постанови від 22.05.2025 по справі № 646/4128/25 відносно ОСОБА_3 . Також за вказаним клопотанням викликано в судове засідання ст. лейтенанта Шестерікова О.О. та військовослужбовця ОСОБА_3 .

В клопотанні від 12.01.2026 адвокатом Мамоновим С.І. зазначено, що обставини справи, викладені у протоколі не відповідають дійсності; зупинка транспортного засобу була здійснена з порушенням Закону України «Про національну поліцію»; огляд на стан сп`яніння було проведено з грубим порушенням норм чинного законодавства; складання протоколу по справі про адміністративне правопорушення відбулося із грубим порушенням норм чинного законодавства і просив справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю у його діях складу такого правопорушення.

В додатковому клопотанні від 28.04.2026 адвокатом Мамоновим С.І. вказано, що якщо з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення ПДР, за які його слід було зупинити, у зв`язку з чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини. Просив справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю у його діях складу такого правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та показав, що вранці 19.10.2025 після чергування в 13 лікарні він за проханням свого товариша ОСОБА_3 , який є військовослужбовцем переганяв автомобіль Opel Vektra 4J66123 до іншого лікарняного закладу, де той проходив обстеження. Він керував зазначеним автомобілем, оскільки рішенням суду ОСОБА_3 був позбавлений права керування транспортними засобами. Виїхавши з пр-ту Героїв Харкова та рухаючись по окружній дорозі неподалік ринку «Лоск» біля заправки «БРСМ» він побачив проблискові маячки та зупинився на вимогу патрульної поліції. До них підійшли двоє поліцейських без бодікамер, які представились, але документів не пред`явили та не зазначили причину зупинки. Він також не вимагав пред`явлення посвідчень поліцейськими. Поліцейські попрохали його документи і він надав водійське посвідчення. Після чого поліцейські попрохали вийти з машини, запитуючи чи є він військовим, на що він відповів, що працює в лікарні та везе товариша на його машині до ринку «Лоск». На питання поліцейських «Чи вживаєте наркотичні засоби?» він та його товариш відповіли негативно. В подальшому працівники поліції почали обшук автомобілю, його багажнику, особистих речей, барсетки та кишень його товариша питаючи чи є в них зброя. Особисто його не обшукували, але запропонували пройти медичне обстеження, оскільки на думку працівників поліції, він перебував в стані наркотичного сп`яніння. Він зазначив, що нікуди не поїде, оскільки у будь якому стані сп`яніння не перебуває і нічого не вживав. Поліцейський зазначив ознаки наркотичного сп`яніння яких у нього не було і не перевірялось. В подальшому поліцейські повідомили, що таку відмову потрібно зафіксувати на бодікамери і буде складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, а також про неможливість керування транспортним засобом. Після того, поліцейські під фіксацію на бодікамери запропонували надати посвідчення водія та вийти з машини, що він і зробив, а потім запитали чи вживає він щось з наркотичних засобів, на що він відповів негативно. Поліцейські почали допитуватись чому він такий блідий, на що було зазначено, що не спав, оскільки їде з чергування. Під відеозапис йому були роз`яснені права і запропоновано медичний огляд на стан сп`яніння, на що він відмовився. Він розумів, що огляд треба пройти у лікарській установі. При цьому поліцейські повідомили, що буде складено протокол по відмову від проходження огляду, який буде направлено до суду і зазначено про відсторонення його від керування автомобілем. Після складання протоколу він відмовився його підписувати, чи пропонували працівники поліції отримати копію протоколу не пам`ятає. Протокол про відсторонення від керування транспортним засобом не складався. Після зупинки транспортного засобу до фіксації спілкування з поліцейськими пройшло приблизно 30 хв. Його підозрювали у наркотичному сп`янінні, але на місці не пропонували пройти тест.

Представник ОСОБА_1 , адвокат Мамонов С.І. просив закрити адміністративну справу за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Показав, що обставини викладені в протоколі та рапорті поліцейського не відповідають дійсності, а також місцю зазначеному в протоколі (пров. Залютінський, 16 чи пров. Залютінський, 13). Поліцейським зазначається причина зупинки: п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про поліцію», тобто наявність інформації про причетність до порушення КУпАП, однак відповідно відповіді УПП така інформація не надходила. Тому не було дотримано вимог ст.35 Закону України «Про поліцію» і зупинка транспортного засобу є незаконною, а відповідно до практики Європейського суду з прав людини, а саме докрини «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree). Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини. На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.

Також порушено порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння відповідно до п.3 Постанови №1103 від 17.12.2008 та наказу №1452/735 МВС та МОЗ України від 09.11.2015 щодо проходження тесту на стан сп`яніння на місці, що не було зроблено. Чи є експрес тести у працівників УПП не знає, але такі тести використовуються в МВС України. Згідно відеозапису зупинка автомобіля була на кільцевій дорозі о 12:30:28, однак відеозапис з бодікамер поліцейських починається лише в період з 12:54 до 13:09, і відеозапису за ці 24 хвилини УПП не надано, що не відповідає інструкції №100 щодо безперервності відеозйомки.

Судом задоволено клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Мамонова С.І. про виклик свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і судом неодноразово вживались заходи, щодо виклику цих осіб.

Відповідно до листів в/ч НОМЕР_2 забезпечення явки свідка ОСОБА_3 не вбачається можливим у зв`язку з перебуванням у зоні бойових дій, де приймає участь у заходах по забезпеченню оборони України.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що працює інспектором 3 батальйону 3-ї роти, 1 взводу УПП в Х/О під час чергування 19.10.2025 було зупинено автомобіль з іноземною реєстрацією за кермом якого знаходився молодий чоловік, якому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в КНП ХОР ОКНЛ, при цьому водій відмовився. Водію були роз`яснені права згідно ст.268 КУпАП та складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, чи отримав водій копію протоколу не пам`ятає. Частиною другою ст.35 Закону України «Про національну поліцію» передбачена зупинка транспортних засобів з іноземною реєстрацією з підстав, що особа яка керує автомобілем не ввозила його на територію України. В службовому планшеті хто ввозив автомобіль даних немає, в рапорті таку підставу не зазначено. Перед чергуванням поліцейські отримують нагрудні реєстратори (бодікамери), службовий планшет і портативну рацію, чи був отриманий відеореєстратор на автомобіль не пам`ятає. В інструкції зазначається, що бодікамери перевіряються, однак фактично він не має такої технічної можливості, оскільки у пристрою відсутній екран і не видно дату та час і не має права втручатися в цей технічний пристрій. Виходячи з протоколу водію було запропоновано пройти огляд саме на стан наркотичного сп`яніння. Різниця огляду на стан наркотичного сп`яніння та на стан алкогольного сп`яніння полягає в тому, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться в т.ч. на місці, а на стан наркотичного сп`яніння лише в акредитованих медичних закладах. Будь якого обшуку ним не проводилось, оскільки це є процесуальною дією. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про національну поліцію» можливий лише огляд особистих речей. 19.10.2025 о 12:30 після зупинки транспортного засобу він, одягнутий у світловідбиваючий жілет, підходив до автомобіля, але не спілкувався з водієм, а лише виконував функцію прикриття свого колеги. Відсутність запису на бодікамері можлива у зв`язку з тим, що особа водія перевірялась по планшету, до якого доступ був лише у нього. Після того, можливо він взяв бодікамеру та став спілкуватись з водієм. Пунктом третім ст.35 Закону України «Про національну поліцію» передбачена зупинка автомобіля при підозрі у вчиненні адміністративного правопорушення. Ним не складалися буд які документи щодо порушень ввозу транспортного засобу, оскільки не було зрозумілим хто його ввозив. Він вбачав у водія ознаки наркотичного сп`яніння, які зазначені у направленні до лікарської установи. Водію він зазначив про огляд на стан сп`яніння, запропонувавши проїхати до лікарської установи, а не пройти його на місці, як це робиться при огляді на стан алкогольного сп`яніння. Вважав зазначення ознак не є його обов`язком, при цьому водію було задане питання про блідість обличчя.

Суд, вислухавши доводи ОСОБА_1 , його представника, адвоката Мамонова С.І., свідка ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить до таких висновків.

Стаття 7 КУпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до п.4 розділу І Інструкції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п.6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря, фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Аналізуючи зазначені норми Інструкції, суд приходить до висновку, що в даному випадку працівники поліції діяли в межах цієї Інструкції та посадових обов`язків, склали відповідний протокол про адміністративне правопорушення, вбачаючи в діях ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху України.

Складений уповноваженими особами протокол відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Права особи, що притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, були роз`яснені працівниками поліції, що зафіксовано на відеозапису.

ОСОБА_1 не скористався своєю процесуальною можливістю щодо звернення із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. Також стороною захисту не надано відомостей про те, що вони зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності працівників патрульної поліції.

Отже, враховуючи, що сторона захисту не надала до суду будь-яких фактичних відомостей на підтвердження їх версії щодо незаконності дій працівників поліції під час проведення ними огляду ОСОБА_5 на стан наркотичного сп`яніння, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів за цією справою, а матеріали справи не містять відповідних відомостей, суд дійшов висновку, що відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення та інших письмових доказах, оскільки вони відповідають дійсності та заслуговують на увагу.

Крім того,встановити наявність ознак алкогольного сп`яніння з відеозапису об`єктивно неможливо та не передбачено законодавством. Виключні повноваження самостійно виявляти й оцінювати ознаки сп`яніння у водія належать поліцейському уповноваженого підрозділу Національної поліції України. За наявності відповідних підстав поліцейський має законне право вимагати від водія пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому порядку.

Посилання адвоката Мамонова С.І. про те, що водій не розумів про яке сп`яніння йде мова та який огляд необхідно проводити і в якому органі/установі, спростовуються показами самого ОСОБА_1 у судовому засіданні про те, що він розумів, що огляд треба пройти саме у лікарській установі. При цьому з відеозапису вбачається, що поліцейські повідомили, що буде складено протокол по відмову від проходження огляду.

Вина у вчиненому правопорушенні за наведених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №487797 від 19.10.2025, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеозаписом долученим до матеріалів справи від 19.10.2025; довідкою про те, що згідно облікових даних Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал НПУ» ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_3 від 15.07.2023.

В судовому засіданні був досліджений відеозапис с нагрудних камер інспекторів УПП, який підтверджує порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.

З відеозапису вбачається, що транспортний засіб зупинено о 12:30 та до нього підходять двоє поліцейських, до 12:54 бодікамера знаходиться на сидінні автомобіля (поліцейський зазначає про те, що ходив до вбиральні), о 12:55 бодікамера чіпляється на форму і о 12:55-12:56 при наданні посвідчення водія поліцейський питає «Ви військовий? Що небудь вживали?» на що отримує відповідь «Не військовий, я нічого не вживаю». На питання поліцейського «Чому блідість обличчя?» водій відповідає «Я після зміни». Поліцейський зазначає «Покажіть руки.. Ви нервуєте?» на що отримує відповідь о 12:56:46 «Так, нервую..».

О 12:57 поліцейський пропонує пройти огляд на стан сп`яніння у медичній установі та перевіряє документ на транспортний засіб, в подальшому о 12:57 роз`яснює права чи говорить, що буде складено протокол за наслідком відмови від проходження огляду. Поліцейський питає: «Копію процесуального документу будете отримувати?» на що отримує відповідь водія «Ні».

О 13:00 поліцейський зазначає «Ми не будемо виносити постанову, оскільки не зрозуміло хто ввозив транспортний засіб…». В подальшому, о 13:02 водія відсторонюють від керування транспортним засобом.

Вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 не було об`єктивних підстав для відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що, у свою чергу, свідчить про умисне бажання уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.

Суд зазначає, що саме відмова від вимоги поліцейського пройти в установленому порядку огляду на стан сп`яніння у медичному закладі є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані наркотичного сп`яніння чи ні.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліцію» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Крім того, статтею 266 КУпАП та положеннями «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» унормовано використання поліцейськими технічних засобів відеозапису при фіксуванні відмови особи, від проходження огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Крім того, слід звернути увагу учасників судового розгляду на особливість правового статусу доказів у провадженні по справах про адміністративні правопорушення. Статус доказів, перелік джерел, правила їх допустимості визначаються виключно національним законом. Конвенційне право та його тлумачення ЄСПЛ залишає правила допустимості доказів на розсуд держав, з поправкою на вимогу загальної справедливості судового провадження, а також природи правопорушення.

Норми ст. 251 КУпАП встановлюють характер джерел та змісту доказової інформації по справі, це «будь-які фактичні дані» та не містить критеріїв недопустимості доказів.

Разом з тим, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Слід зазначити, що тільки у справах про адміністративні правопорушення докази можуть мати відносний характер і полягають у тому, що зміст таких доказів відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обстановку, що має значення для правильного розгляду справи. Водночас, докази, що мають відносний характер можуть незначно корелювати з фактичними даними, які мають тісний зв`язок із фактами предмета доведення, що, в свою чергу, здатні підтвердити існування чи відсутність доказових фактів.

Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З відомостей матеріалів справи вбачається, що відеозапис у цій справі доданий до протоколу ЕПР1 №487797 від 19 жовтня 2025 року відповідальною особою, а матеріали справи не містять даних про незаконне його походження.

Таким чином, відеозапис доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відображає відомості для встановлення процесуально визначальних фактів для об`єктивного розгляду цієї справи, а саме відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку та визнання керування транспортним засобом, у зв`язку з чим, є доказом у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст.251 КУпАП.

Поряд із цим, вказаний відеозапис не є єдиним доказом у справі, цей запис узгоджується з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Щодо доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими без законних підстав, а тому, складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не можна вважати допустимим доказом, то суд звертає увагу на те, що питання поважності чи неповажності причин зупинки транспортного засобу не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Крім того, диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та не залежить від законності зупинки чи перевірки документів водія працівниками поліції.

Отже, обставини законності зупинки автомобіля ОСОБА_1 працівниками поліції та законність причин перевірки документів водія жодним чином не впливають на доведеність факту наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

З відеозапису вбачається, що поліцейськими ОСОБА_1 були роз`яснені права о 20:01 год., запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ за адресою м. Харків, вул. Ахієзерів, буд. 18А, однак останній відмовився о 20:13 год. від такого проходження.

ОСОБА_1 реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

З матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія, тобто ним було складено іспит на знання вимог Правил дорожнього руху України. За таких обставин, суд вбачає, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу працівника поліції є свідоме ігнорування Правил дорожнього руху України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, що узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми, та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, суд доходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України та його дії за ч.1 ст.130 КУпАП кваліфіковані вірно.

Суд вважає, що дії поліцейських по виявленню у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та фіксації відмови вказаного водія від проходження такого огляду відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Правопорушник підлягає адміністративній відповідальності. Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, згідно ст. 17 КУпАП, судом не встановлено, строк притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Пом`якшуючих обставин, визначених ст. 34 КУпАП, та обтяжуючих обставин, визначених ст.35 КУпАП не встановлено.

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.

Згідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 33, 40, 268, 283, 284, ч.1 ст.130КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. відповідно до ст. 40-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому Законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова.

Повний текст постанови складено 28.08.2026.

Суддя Л.Г. Проценко