Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №953/11084/26 — Київський районний суд м. Харкова

Суд: Київський районний суд м. Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №953/11084/26

Суддя: Кіндер В. А.

Справа № 953/11084/26

Провадження № 1-кп/953/924/26

В И Р О К

Іменем України

31 серпня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221130000881 від 02.07.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Ковров, Володимирської області, російської федерації, не одруженого, з середньою-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштований, який є особою зі встановленою третьою групою інвалідності, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2026 року приблизно о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_4 знаходився за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , де під час розпиття спиртних напоїв між ним та ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих відносин стався словесний конфлікт.

В ході конфлікту у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , реалізуючи який, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_4 піднявся зі стільця та, знаходячись у безпосередній близькості від ОСОБА_6 , на відстані витягнутої руки, обличчям до нього, кулаком правої руки наніс один удар в область щелепи з лівої сторони ОСОБА_6 .

В результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 , згідно із висновком судово-медичної експертизи № 12-14/581-А/26 від 17.07.2026 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: тупої лицьової травми у вигляді закритого перелому дуги лівої виличної кістки та закритого подвійного перелому нижньої щелепи зліва: в області кута (ангулярний) нижньої щелепи зліва зі зміщенням, із наявністю синця (гематоми) на лівій щоці, які за ступенем тяжкості належать до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, визнав. Підтвердив, що наведені в обвинуваченні всі обставини вчинення злочину встановлено, а також наведено у обвинувальному акті вірно. Свої дії піддав критичній оцінці, висловивши жаль щодо скоєного. Вважає за можливим обмежитись його допитом та застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки висунуте обвинувачення йому цілком зрозуміле, він повністю визнає свою провину в скоєнні зазначеного кримінального правопорушення.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 вважала за доцільне обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують обвинуваченого. Просила призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Прокурор підтримав обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. Просив суд, з урахуванням думки обвинуваченого, здійснювати розгляд, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, та обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечував щодо застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, зазначив, що немає жодних претензій до обвинуваченого.

Суд, зважаючи на повне визнання вини обвинуваченим за ч. 1 ст. 122 КК України, повідомлення ним фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті, заслухавши думки учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та ухвалив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_4 .

Отже, суд вважає обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

При з`ясуванні даних про особу обвинувачену, судом встановлено, що він не працює, є особою зі встановленою третьою групою інвалідності, у лікаря-психіатра та нарколога на обліку не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання суд зважає на ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, який згідно із ст. 12 КК України є нетяжким, відомості про особу обвинуваченого, який є непрацевлаштованим, особою зі встановленою третьою групою інвалідності, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, наявність обставини, що обтяжує покарання, а відтак, суд дійшов висновку, призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України в мінімальному розмірі.

Водночас, зважаючи на вік обвинуваченого, визнання ним своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, позицію потерпілого, який не має жодних претензій до обвинуваченого, суд дійшов висновку, про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст. 75 КК України з іспитовим строком, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, але в умовах контролю за його поведінкою під час іспитового строку.

Визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (не свавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні відсутній.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 31.08.2026.

Згідно з ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копія вироку підлягає негайному врученню прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, подавши відповідну заяву.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua