Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №643/17085/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 643/17085/25

Провадження № 2/953/684/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Власової Ю.Ю.

секретар судового засідання - Панченко Л.В.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – адвокат Петренко Олена Миколаївна,

відповідач – ОСОБА_2 ,

представник відповідача – адвокат Стрикаль Максим Вікторович,

третя особа - Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та доводів сторін.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Салтівського районного суду м. Харкова із позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 980 847,56 грн у межах виконавчого провадження № 56062940.

Обґрунтовує вимоги позову ОСОБА_1 тим, що 29.09.2017 шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 розірвано рішенням Київського районного суду м. Харкова. З відповідачем вони мають спільну доньку ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу донька проживає з нею та знаходиться на повному її утриманні. 13.09.2025 Київським районним судом м. Харкова ухвалено судове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки у твердій грошовій сумі у розмірі 3 500,00 грн щомісячно, починаючи з 17.07.2017 та до досягнення дитиною повноліття. 27.03.2018 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області відкрито виконавче провадження. Однак з дня відкриття виконавчого провадження відповідач ОСОБА_2 рішення суду у добровільному порядку не виконує, і станом на день подання позовної заяви заборгованість по сплаті аліментів складає 82 647,31 грн, що підтверджується розрахунком державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, який відповідачем у судовому порядку не оскаржувався. За проведеним позивачем розрахунком, за період з 17.07.2017 по 18.06.2025, неустойка за несвоєчасну сплату аліментів становить 1 980 847,56 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на її користь.

Частково не погоджуючись із доводами позивача, відповідач ОСОБА_2 вказує, що з нього на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів у розмірі, що не перевищує 100% розміру заборгованості по аліментам станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду, а саме станом на 02.10.2025.

Рух справи.

Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 13.10.2025 цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів передана за підсудністю на розгляд до Київського районного суду м. Харкова.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану цивільну справу передано для розгляду цьому складу суду, та ухвалою від 07.11.2025 позовну заяву прийнято до провадження, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04.12.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Участь у справі сторін.

У судове засідання сторони, їх представники та третя особа не з`явилися, у поданих заявах просили розглянути справу за їх відсутності.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом установлено, що 14.07.2006 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Київського районного суду м. Харкова від 29.09.2017 у справі № 640/10904/17.

Від даного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13.09.2017 у справі № 640/10902/17, зміненого рішенням Апеляційного суду Харківської області від 26.10.2017, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 1 000,00 гривень щомісячно, починаючи з 17.07.2017, та до досягнення дитиною повноліття.

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 27.03.2018 відкрито виконавче провадження № 56062940 з примусового виконання судового рішення у справі № 640/10902/17.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2019 у справі № 640/18113/18 змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Київського районного суду від 13.09.2017, зміненого рішенням Апеляційного суду Харківської області від 26.10.2017 у справі № 640/10902/17, та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення від дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття дитини.

Виконавчий лист, виданий 23.12.2019 Київським районним судом м. Харкова на виконання цього судового рішення, переданий до виконавчого провадження № 56062940 з примусового виконання судового рішення у справі № 640/10902/17.

Згідно з розрахунком заборгованості по аліментам, складеним 24.06.2026 державним виконавцем у ВП № 56062940, заборгованість по сплаті аліментів відповідача за період з 17.07.2017 по 13.12.2024 становить 45 437,31 грн.

Згідно даних АСВП по ВП № 56062940, через роботодавця ТОВ "ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЄВРОШЛЯХ", у черні 2026 з відповідача утримано алміенти у розмірі 9 625,00 грн, та у липні 10 890,76 грн.

Тобто, станом на час ухвалення цього судового рішення, заборгованість ОСОБА_2 по аліментам становить 24 921,55 грн.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Відповідно до преамбули Закону України від 26.04.2001 № 2402-III «Про охорону дитинства» він визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Таким чином слід дійти висновку, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.

Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.

Крім того, відповідно до Закону України від 17.05.2017 № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Цей припис підтверджує довід про підвищений захист прав дитини.

У статті 179 СК України послідовно зазначається, що аліменти призначені для утримання дитини і не можуть бути використані не за цільовим призначенням.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені – 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня – за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені – 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28.10.1999 у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29.11.2016 у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. Роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11.11.1996 у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11.04.2013 у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22.11.1995 у справі «С. В. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).

З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду, відступивши від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02.11.2016 у справі № 6-1554цс16, від 16.03.2016 у справі № 6-2589цс15, від 03.02.2016 у справі № 6-1477цс15, від 16.03.2016 у справі № 6-300цс16, у постанові від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) зазначила, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені – 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

З урахуванням наведеного, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з наступних підстав.

Як установлено судовим розглядом, станом на час ухвалення цього судового рішення, заборгованість ОСОБА_2 по аліментам у межах ВП № 56062940 за період з 17.07.2017 по 13.12.2024 становить 24 921,55 грн, яка відповідачем не погашена.

Водночас, оскільки згідно з ч.1 ст. 196 СК України розмір пені не може бути більшим, ніж 100 відсотків заборгованості по аліментах, суд, з урахуванням розміру заборгованості по сплаті аліментів у сумі 24 921,55 грн, визначає розмір неустойки (пені) за прострочення сплати відповідачем ОСОБА_2 аліментів у сумі 24 921,55 грн.

Разом із чим, обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника (постанова Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 334/7702/16).

Оскільки відповідачем не доведено відсутності його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у сумі 24 921,55 грн.

Інші доводи і заперечення сторін означених висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам не повторювати їх.

ЄСПЛ вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі Проніна проти України (Pronina v. Ukraine, заява № 63566/00, § 23)).

Судові витрати.

За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 968,96 грн (з урахуванням коефіцієнту 0,8).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 131, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 24 921 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять одна) гривня 55 копійок.

У задоволенні позову ОСОБА_1 у іншій частині, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Представник позивача - адвокат Петренко Олена Миколаївна, РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 .

Представник відповідача - адвокат Стрикаль Максим Вікторович, РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено і підписано 28.08.2026.

Суддя - Ю.Ю. Власова