Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №398/7476/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/7476/25

провадження №: 2/398/1076/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"23" червня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Дубровської Н.М., за участю секретаря судового засідання Тараненко А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії в цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права забудовника в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Боровський В.А. звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 всі права забудовника житлового будинку з господарських будівель, що розташований в АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 14 жовтня 2002 року, серія НОМЕР_1 . Останнє місце проживання померлого відповідно до довідки Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області за №117 від 21 жовтня 2025 року було: АДРЕСА_1 з 1975 року до дня смерті. З спадкодавцем постійно мешкав та був зареєстрований його син. ОСОБА_1 . Заповіт спадкодавець не складав та з дружиною на день смерті був розлучений.

Після смерті батька відкрилась спадщина, що складається з:- житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_2 . Позивач прийняв спадщину, в порядку ст. 549 ЦК УРСР. Крім позивача, спадкоємцем за законом першої черги є рідний брат ОСОБА_3 , який спадщину не прийняв, заяву до нотаріуса не подавав, на неї не претендує, поновлювати строки прийняття не буде. Спір між позивачем та братом щодо спадщини відсутній.

В листопаді 2025 року позивач звернувся до державного нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок. Але розглянувши подані документи на житловий будинок, державний нотаріус Другої Олександрійської державної нотаріальної контори листом-відповіддю від 06.11.2025 року № 909/02-31 відмовила у вчиненні нотаріальних дій – у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, з огляду на те, що відсутні правовстановлюючі документи на нерухоме майно - житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_2 . І так дійсно, згідно рішення правління колгоспу с. Бандурівки Олександрійського району в 1974 році батькові позивача – ОСОБА_4 було виділено під індивідуальне будівництво земельну ділянку площею 0,15 га по АДРЕСА_1 . На підставі вище зазначеного рішення батько позивача збудував житловий будинок та господарські будівлі, де всією сім`єю почали постійно проживали з 1975 року, і по цей час проживає позивач.

Згідно рішення Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області № 37 від 21.10.1993 року «Про інвентаризацію земельних ділянок жителів сільської ради» затверджено акт земельної комісії від 10.01.1992 року, за яким встановлено наявність особистих присадибних ділянок станом на 01.01.1992 року по с. Ясинуватка під номером 318 – ОСОБА_4 , площа ділянки 0, 15 га. Інших дозвільних документів на будівництво нажаль не збереглося. Але дане будівництво батьком позивача не було здане в експлуатацію, не зареєстровано право власності і відповідно не отримано правовстановлюючих документів на права власності на житловий будинок та господарські будівлі згідно чинного законодавства, що підтверджується архівною довідкою № 983 Олександрійського БТІ від 30.10.2025 року. Дані обставини свідчать про те, що будівництво житлового будинку здійснювалось на законним підставах, не є самочинним.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та не заперечень проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1ст.5 ЦПК України).

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 07 грудня 1967 року, батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 14 жовтня 2002 року, серія НОМЕР_1 . Останнє місце проживання померлого відповідно до довідки Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області за №117 від 21 жовтня 2025 року було: АДРЕСА_1 з 1975 року до дня смерті. З спадкодавцем постійно мешкав та був зареєстрований його син. ОСОБА_1 . Заповіт спадкодавець не складав та з дружиною на день смерті був розлучений.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, що складається з:- житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_2 .

Позивач прийняв спадщину, в порядку ст. 549 ЦК УРСР. Крім позивача, спадкоємцем за законом першої черги є рідний брат ОСОБА_3 , який спадщину не прийняв, заяву до нотаріуса не подавав, на неї не претендує, поновлювати строки прийняття не буде. Спір між позивачем та братом щодо спадщини відсутній.

В листопаді 2025 року позивач звернувся до державного нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок. Але розглянувши подані документи на житловий будинок, державний нотаріус Другої Олександрійської державної нотаріальної контори листом-відповіддю від 06.11.2025 року № 909/02-31 відмовила у вчиненні нотаріальних дій – у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, з огляду на те, що відсутні правовстановлюючі документи на нерухоме майно - житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_2 .

Згідно рішення правління колгоспу с. Бандурівки Олександрійського району в 1974 році батькові позивача – ОСОБА_4 було виділено під індивідуальне будівництво земельну ділянку площею 0,15 га по АДРЕСА_1 . На підставі вище зазначеного рішення батько позивача збудував житловий будинок та господарські будівлі, де всією сім`єю почали постійно проживали з 1975 року, і по цей час проживає позивач.

Згідно рішення Бандурівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області № 37 від 21.10.1993 року «Про інвентаризацію земельних ділянок жителів сільської ради» затверджено акт земельної комісії від 10.01.1992 року, за яким встановлено наявність особистих присадибних ділянок станом на 01.01.1992 року по с. Ясинуватка під номером 318 – ОСОБА_4 , площа ділянки 0, 15 га. Інших дозвільних документів на будівництво нажаль не збереглося. Але дане будівництво батьком позивача не було здане в експлуатацію, не зареєстровано право власності і відповідно не отримано правовстановлюючих документів на права власності на житловий будинок та господарські будівлі згідно чинного законодавства, що підтверджується архівною довідкою № 983 Олександрійського БТІ від 30.10.2025 року. Дані обставини свідчать про те, що будівництво житлового будинку здійснювалось на законним підставах, не є самочинним.

Статтею 41Конституції України визначено, що право власності набувається в порядку визначеному законом.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини. Відповідно до положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з роз`яснень Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у листі №24-753/04-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» за умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним. Визнання права власності в порядку спадкування на недобудований будинок відповідно до чинного законодавства України є неможливим. А тому, у такому випадку необхідно визнати правильною практику судів щодо визнання за спадкоємцем майнових прав забудовника, як таких, що входять до складу спадщини.

Отже, якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, то спадкоємець також не набуває такого права у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність, передбачених законом підстав, для визнання за позивачем майнових прав та обов`язав забудовника, як таких, що входять до складу спадщини, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 83, 258, 259, 263 265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права забудовника в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право забудовника житлового будинку та господарських будівель АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його складення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Олександрійського

міськрайонного суду

Кіровоградської області Дубровська Н.М.