Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №212/13763/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа №212/13763/26

1-кп/212/1427/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046730000095 від 17.03.2026 року по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Кривого Рогу, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, який: не одружений, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, інвалідності не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування встановлені наступні фактичні обставини вчинення кримінального проступку, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до судового наказу Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг 212/6570/19 2-н/212/1119/19 від 16.08.2019 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання своєї неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання заяви - 06 серпня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття. Вказане рішення ОСОБА_3 , отримав особисто та обізнаний про необхідність його виконання.

Проте, ОСОБА_3 , будучи обізнаним та належним чином повідомлений про те, що має необхідність сплачувати присуджені судом аліменти, в порушення вимог ст. 51 Конституції України, глави 15 Сімейного Кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати інтереси дітей, від сплати аліментів злісно ухиляється, чим порушує право своїх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психологічний і соціальний) розвиток.

ОСОБА_3 , достовірно знаючи про необхідність виплати аліментів та будучи повідомлений про кримінальну відповідальність, щодо злісного ухилення від сплати аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно з судового наказу Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг 212/6570/19 2-н/212/1119/19 від 16.08.2019 року, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, маючи прямий умисел, спрямований на злісне ухилення від сплати встановлених судовим наказом коштів на утримання двох дітей, починаючи з вересня 2020, почав злісно ухилятись від сплати аліментів.

Будучи працездатним, не маючи протипоказань до роботи за станом здоров`я, без поважних причин тривалий час офіційно не працював та не вживав заходів для офіційного працевлаштування у центр зайнятості з приводу постановки на облік працездатних осіб не звертався, доходи від тимчасових заробітків не декларував, про джерела доходів державного виконавця не повідомляв, заходів на погашення заборгованості по аліментам не вживав та добровільно матеріальну допомогу дітям не надавав, на попередження державних виконавців про кримінальну відповідальність за непогашення заборгованості по аліментах не реагував, не надавав матеріальної допомоги у встановленому розмірі на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тим самим злісно ухилився від сплати аліментів.

Таким чином, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своєї бездіяльності, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи ухилитись від сплати аліментів, систематично не сплачував кошти на утримання своїх синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвело до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів за період з 01.09.2020 по 01.08.2026 у сумі 404 340, 64 гривень (чотириста чотири тисячі триста сорок гривень шістдесят чотири копійок), що сукупно складає суму виплат більше, ніж за три місяці відповідних платежів, що є злісним ухиленням від сплати аліментів.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.164 КК України.

В обвинувальному акті прокурором зазначено клопотання, в якому він просить розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, складену у присутності захисника – адвоката ОСОБА_7 , в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, беззаперечно визнає в повному обсязі.

Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, з якими він згодний, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Законний представник неповнолітніх потерпілих ОСОБА_6 надала письмову заяву, в якій вказує, що вона ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

З урахуванням наведеного, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження за результатами вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів досудового розслідування, замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин, суд обмежується зазначенням встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, за ознаками: злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 , отримавши копії матеріалів дізнання, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчиненого ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст. 394 КПК України, та за участі захисника – адвоката ОСОБА_7 подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю.

Таким чином, за результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчить клопотання прокурора викладене в обвинувальному акті щодо його розгляду в порядку спрощеного провадження та заява обвинуваченого, складена в присутності захисника.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акта та додані до нього матеріали кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання останнього.

Вивчаючи особу обвинуваченої ОСОБА_3 , судом встановлено, що останній скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків, вину визнав повністю, розкаялася в скоєному, офіційно не працює, у шлюбі не перебуває, інвалідом не являється, за місцем проживання характеризується посередньо, не судим.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у виді пробаційного нагляду, в межах санкції ч.1 ст.164 КК України, з покладенням на нього обов`язків передбачених ст. 59-1 КК України.

Суд приходить до висновку, що у відповідності до ст. 50 КК України саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не пред`являвся.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 судом не обирався.

Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Долю судових витрат по кримінальному провадженню суд вирішує в порядку, що передбаченому ст..124 КПК України, в разі їх наявності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 381, 382, 368-371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , визнати винуватою у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.2,3 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 , такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст.381, 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем ухвалення.

Суддя ОСОБА_1