Додаткове рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №606/9/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 606/9/25Головуючий у 1-й інстанції

Провадження № 22-з/4817/49/26 Доповідач - Костів О.З.

Категорія -

Д О Д А Д К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Хома М. В., Храпак Н. М.,

розглянувши у письмовому провадженні у м.Тернополі заяву представника приватного підприємства «МШАНЕЦЬ-2» - адвоката Вароди Павла Борисовича про ухвалення додаткової постанови у цивільній справі №606/9/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 17 лютого 2026 року, ухвалене суддею Марціцкою І.Б., повний текст якого складено 02 березня 2026 року, в справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «МШАНЕЦЬ-2» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування запису про державну реєстрацію речового права,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Тернопільського апеляційного суду перебувала вказана вище цивільна справа.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 18 серпня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 17 лютого 2026 року — без змін.

18 серпня 2026 року через систему ЄСІТС представник приватного підприємства «МШАНЕЦЬ-2» - адвокат Варода П.Б. звернувся до Тернопільського апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 13200 грн витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Зокрема зазначає, що у своєму відзиві на апеляційну скаргу ним було заявлено клопотання про стягнення цих витрат та долучено докази на їх понесення відповідачем, однак суд апеляційної інстанції, розглянувши апеляційну скаргу, дане клопотання не вирішив.

23 серпня 2026 року представник ОСОБА_2 - адвокат Суп М.Б. подала заяву про зменшення розміру судових витрат, в якій вважає, що заявлені адвокатом Вародою П.Б. витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим часом, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та не підтверджені належними доказами, а тому просить зменшити їх розмір до 6000 грн.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши доводи заяви, колегія суддів приходить до висновку, що заява представника відповідача підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 3 ст.141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч.ч.4-5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.137 ЦПК України).

Згідно правових висновків викладених у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, у томі числі, але, не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з відзивом на апеляційну скаргу представник відповідача просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в сумі 13200 грн, понесені ПП «Мшанець-2» за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

До вказаного відзиву представник відповідача долучив договір про надання правничої допомоги від 06 травня 2026 року, ордер на надання правничої допомоги серії ВО №1139854 від 12 травня 2026 року, а також квитанцію до прибуткового касового ордера №12/5/26-1.

Згідно з п.1.1 Договору, клієнт доручає, а адвокат зобов`язується здійснювати представництво його інтересів та надавати професійну правничу допомогу у справі №606/9/25 у Тернопільському апеляційному суді.

Згідно з п.3.1 Договору, гонорар адвоката за надання професійної правничої допомоги клієнту у фіксованому розмірі становить 13200 грн.

Постанова Тернопільського апеляційного суду була ухвалена колегією суддів 18 серпня 2026 року, однак судом не вирішено питання про судові витрати.

Дослідивши надані адвокатом докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги складність справи та обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, а саме подання відзиву на апеляційну скаргу та участь в одному судовому засіданні, із врахуванням поданого представником позивача заперечення щодо заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн, оскільки саме така сума, на думку колегії суддів, буде відповідати критерію розумності, справедливості та виконаній адвокатом роботи.

Враховуючи вищевикладене, подана заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника приватного підприємства «Мшанець-2» - адвоката Вароди Павла Борисовича про ухвалення додаткової постанови - задовольнити частково.

Ухвалити по справі додаткову постанову, якою стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача приватного підприємства «Мшанець-2» витрати на професійну правничу допомогу, понесені ним в суді апеляційної інстанції в сумі 8000 грн.

В задоволенні решти вимог заяви – відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді