Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №305/2846/24 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 305/2846/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 серпня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого – судді Джуги С.Д.,

суддів – Собослоя Г.Г., Кожух О.А.

з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кохман Марія Василівна, на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 26 березня 2025 року у складі судді Дочинця С.І., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Гунда Анжела Михайлівна, Рахівська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-

в с т а н о в и в :

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою, заінтересовані особи: приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Гунда Анжела Михайлівна, Рахівська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся заявника - ОСОБА_2 , яка постійно проживала в АДРЕСА_1 .

В подальшому, 27 березня 2023 року заявник ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Тячівського нотаріального округу Гунда А.М. із заявою про прийняття спадщини.

Приватний нотаріус Гунда А.М. прийняла заяву, проте повідомила, що не може видати свідоцтво про право на спадщину після смерті бабусі ОСОБА_2 , оскільки у правовстановлюючих документах бабусі, а саме у свідоцтві про одруження та договорі купівлі-продажу житлового будинку маються розбіжності, а саме по різному записано по батькові бабусі. Причина неправильності написання по батькові бабусі ОСОБА_2 зроблена у зв`язку із неправильним переведенням із чеської на російську мову правовстановлюючого документу - свідоцтва про народження бабусі.

У зв`язку з чим виникла необхідність встановити факт належності бабусі ОСОБА_2 правовстановлюючих документів. Так, ОСОБА_3 згідно архівної довідки від 05.08.2024 року № 8-1219/01-17 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , в той час коли Закарпаття входило в склад Чеської держави, місце народження с. Середнє Водяне, батьком є ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 .

В подальшому, 10 квітня 1961 року ОСОБА_3 одружилася із ОСОБА_6 , у свідоцтві про одруження її записали як « ОСОБА_7 », замість « ОСОБА_8 ». У договорі купівлі-продажу житлового будинку від 8 жовтня 2002 року бабуся записана як продавець ОСОБА_9 . У свідоцтві про смерть від 13 березня 2023 року бабуся записана ОСОБА_2 . Свідоцтво про смерть видається на підставі паспорта. Таким чином у двох правовстановлюючих документах - свідоцтві про одруження від 10 квітня 1961 року та у договорі купівлі-продажу від 8 жовтня 2002 року по батькові бабусі записані по різному.

На підставі викладеного заявник просила:

1) визнати, що свідоцтво про одруження видане 10 квітня 1961 року с. Середнє Водяне Рахівським районним ЗАГС Закарпатської області серія НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 , як зазначено у свідоцтві про смерть від 13 березня 2023 року НОМЕР_2 ;

2) визнати, що договір купівлі-продажу житлового будинку від 08 жовтня 2002 року зареєстровано в Рахівській державній нотаріальній конторі за реєстровим номером №2270 належить ОСОБА_2 , як зазначено у свідоцтві про смерть від 13 березня 2023 року серія НОМЕР_2 .

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 26 березня 2025 року у задоволенні заяви адвоката Кохман Марії Василівни, яка дії в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Гунда Анжела Михайлівна, Рахівська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючого документа в частині встановлення факту належності ОСОБА_2 свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 , виданого 10 квітня 1961 року Рахівським районним ЗАГС Закарпатської області - відмовлено.

Заяву адвоката Кохман Марії Василівни, яка дії в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Гунда Анжела Михайлівна, Рахівська державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, в частині встановлення факту належності ОСОБА_2 договору купівлі-продажу житлового будинку від 08 жовтня 2002 року, зареєстрованого в Рахівській державній нотаріальній конторі за реєстровим номером №2270 - залишено без розгляду.

Роз`ясннено заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах з метою встановлення належності ОСОБА_2 договору купівлі-продажу житлового будинку від 08 жовтня 2002 року, зареєстрованого в Рахівській державній нотаріальній конторі за реєстровим номером №2270.

Не погодившись із даним рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кохман Марія Василівна, оскаржила його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не врахував обставини, які наведені в обґрунтування поданої заяви, не дав їм належної правової оцінки та ухвалив неправомірне рішення.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Кохман М.В. підтримала апеляційну скаргу просить її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлені. На підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України справа розглянута у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника, яка з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що з архівної довідки від 05.08.2024 року № 8-1219/01-17 слідує, що ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації актів про народження с. Середгнє Водяне Рахівського району внесено відповідний актовий запис №50 від 25.10.1938, місце народження с. Середнє Водяне, батьком є ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 .

Згідно копії свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 від 10.04.1961 ОСОБА_11 одружилася із ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається з копії паспорта серія НОМЕР_3 , ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Середнє Водяне Рахівського району Закарпатської області.

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 08 жовтня 2002 року, зареєстрованого в Рахівській державній нотаріальній конторі за реєстровим номером №2270, ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_9 (покупець) клали договір про таке: продавець продав, а покупець купив житловий будинок АДРЕСА_1 .

З реєстраційного посвідчення від 15.10.2002 року вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 08.10.2002 за №2270.

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 13 березня 2023 року, виданого виконавчим комітетом Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки від 27.03.2023 №235, викиданої старостою села Середнє Водяне, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день смерті проживала сама. За адресою АДРЕСА_1 на день її смерті ніхто не був зареєстрований і ніхто не проживав.

Відповідно до заяви від 27.03.2023 року, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Тячівського нотаріального округу Гунда А.М. щодо прийняття спадщини за законом після смерті бабусі ОСОБА_2 .

З витребуваної судом апеляційної інстанції копії спадкової справи за померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 слідує, що заявниця ОСОБА_1 прийняла за нею спадщину, ОСОБА_12 , ОСОБА_6 – подали заяви про відмову від прийняття спадщини.

Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності із положеннями п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ч.3 ст.315 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Оскільки норми вищевказаної статті прямо передбачають, що судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають справи про встановлення факту належності особі свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні даної вимоги.

У поданій заяві заявниця також просила встановити факт належності ОСОБА_2 договору купівлі-продажу житлового будинку від 08 жовтня 2002 року, зареєстрованого в Рахівській державній нотаріальній конторі за реєстровим номером №2270.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Отже, окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.

Сутністю провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що у ньому відсутній спір про право, об`єктом судового захисту є охоронюваний законом інтерес, предметом судової діяльності є встановлення визначених юридичних фактів, з метою подальшого здійснення заявниками своїх суб`єктивних прав.

Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 із змінами, внесеними постановою від 25.05.1998 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що відповідно до статей 255, 271 ЦПК України (на даний час редакція ЦПК України від 03.10.2017), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з п.12 вказаної постанови при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (абз.3 п. 3 цієї постанови).

Зі змісту поданої заяви вбачається, що заявниця просить визнати, що договір купівлі-продажу житлового будинку від 08 жовтня 2002, який зареєстрований Рахівською державною нотаріальною конторою за № 2270 таким, належить ОСОБА_2 з метою прийняття спадщини за бабусею.

Спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Таким чином метою встановлення факту, про який просить заявник, є оформлення спадкових прав, тобто наявний майновий інтерес.

З врахуванням наведеного, мети заявника, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що із поданої заяви щодо встановлення вказаного факту, вбачається спір про право, який має вирішуватися у порядку позовного провадження. Суд правильно зазначив, що заявниця не позбавлена можливості захистити свій правомірний інтерес у спосіб, що не суперечитиме вимогам процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

За вказаних обставин суд першої інстанції правомірно вимогу заявниці про встановлення факту належності ОСОБА_2 договору купівлі-продажу житлового будинку залишив без розгляду та роз`яснив заявниці, що заявлені нею вимоги можуть бути розглянуті у порядку загального або спрощеного позовного провадження.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують ґрунтуються на помилковому тлумаченні вищевказаних норм права, а тому не заслуговують на увагу.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст 374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кохман Марія Василівна, залишити без задоволення.

Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 26 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 27 серпня 2026 року.

Головуючий:

Судді: