Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №442/6327/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6327/26

Провадження №3/442/1371/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31 серпня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого на АДРЕСА_1 , -

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 06.08.2026 о 00:19 год. на вул. Стрийська, 445 у м. Дрогобич, керував транспортним засобом Volkswagen Tiguan д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився із згоди водія на місці зупинки у встановленому законом порядку із застосуванням газоаналізатора Драгер Алкотест 6820, тест №0177, проба позитивна 1,95 проміле, від керування транспортним засобом відсторонений, про що було складено адміністративний протокол серія ЕПР1 №738482 від 06.08.2026.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейськими за ч. 1 ст. 130 КК України як керування транспортними засобами особою в стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, ОСОБА_1 06.08.2026 о 07:04 год. на дорозі Т14-18 79 км, керував транспортним засобом Volkswagen Tiguan д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився із згоди водія на місці зупинки у встановленому законом порядку із застосуванням газоаналізатора Драгер Алкотест 6820 ARLJ 0463 результат огляду 1,04 проміле, про що було складено адміністративний протокол серія ЕПР1 №738585 від 06.08.2026.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейськими за ч. 1 ст. 130 КК України як керування транспортними засобами особою в стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, ОСОБА_1 06.08.2026 о 07:27 год. на вул. Гайова, 2 у с. Верхні Гаї, керував транспортним засобом Volkswagen Tiguan д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився із згоди водія на місці зупинки у встановленому законом порядку із застосуванням газоаналізатора Драгер Алкотест 6820, тест №3937 результат огляду 0,96 проміле, від керування транспортним засобом відсторонений, про що було складено адміністративний протокол серія ЕПР1 №738592 від 06.08.2026.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейськими за ч. 1 ст. 130 КК України як керування транспортними засобами особою в стані алкогольного сп`яніння.

На судове засідання правопорушник не з`явився з невідомих для суду причин, хоча був належним чином повідомлений про місце, час, дату розгляду справи за вказаною у протоколі адресою місця проживання.

У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Статтею 268 КУпАП не передбачено обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у випадку, якщо вона сповіщена про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, вважаю за можливе провести розгляд справи у його відсутності на підставі наявних матеріалів.

Перевіривши матеріали справи, доходжу наступних висновків.

Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до загальних положень ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

Пунктом 2.9.а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Факт вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: - протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №738592 від 06.08.2026, серії ЕПР1 №738585 від 06.08.2026, серії ЕПР1 №738482 від 06.08.2026; - результатами тестування на алкоголь із застосуванням приладу «Drager», а саме тест №3394 від 06.08.2026 результат 1.04 проміле, тест №2339 від 06.08.2026 результат 1,95 проміле, тест №3937 від 06.08.2026 результат 0,96 проміле; - актами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; - направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.08.2026, яке підтверджує скерування ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» ДМР; - рапортами інспекторів поліції від 06.08.2026.

Відповідно до положень частини 2 статті 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

На виконання вказаних вимог Закону поліцейський застосовував засоби відеозапису, матеріали відеозапису долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відомості із відеоматеріалів, з фіксацією подій, що відбулись 06.08.2026 , підтверджують вказані обставини вчинення ОСОБА_1 зазначених правопорушень. Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, не надано.

Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів судді у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у судді немає.

Аналізуючи відомості цих доказів у справі, доходжу висновку, що вони беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Вказані справи відповідно до постанови від 31.08.2026 об`єднано в одне провадження з присвоєнням єдиного реєстраційного номера 442/6327/26, провадження 3/442/1371/2026.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв`язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.

Суд враховує також висновки із рішення по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 , міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому, враховуючи характер вчиненого правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, які відносяться до грубих порушень ПДР України як такі, що безпосередньо впливають на безпеку дорожнього руху та її учасників, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП - у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

У відповідності до ст. 40-1 КУпАП судовий збір покладається на особу, на яку накладено стягнення.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 130, 247, 284 КУпАП,-

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на підставі статті 36 КУпАП призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом на вказаний строк після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права, згідно ст. 317-1 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. в дохід держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Курус Р.І.