Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №918/230/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року Справа № 918/230/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Тимошенко О.М.

розглянувши заяву представника Релігійної організації "Релігійна громада Церкви християн віри Євангельської "Місто на горі" Удовиченко О.Ю. про ухвалення додаткового рішення

за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на рішення Господарського суду Рівненської області від 06.04.2026 у справі №918/230/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до відповідача Релігійної організації "Релігійна громада Церкви християн віри Євангельської "Місто на горі" (незалежна) м. Рівне"

про стягнення в сумі 47 312 грн 18 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.04.2026 у справі №918/230/26 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" у задоволенні позову.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернулося до суду із апеляційною скаргою 24.04.2026 через систему Електронний суд, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 06.04.2026 у справі №918/230/26. Ухвалити рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до Релігійної організації "Релігійна громада Церкви християн віри Євангельської "Місто на горі" (незалежна) м. Рівне" задовольнити повністю. Стягнути з Релігійної організації "Релігійна громада Церкви християн віри Євангельської "Місто на горі" (незалежна) м. Рівне" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" - 41 273,63 грн - основного боргу. Стягнути з Релігійної організації "Релігійна громада Церкви християн віри Євангельської "Місто на горі" (незалежна) м. Рівне" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" – 642,10 грн заборгованості за абонентське обслуговування. Стягнути з Релігійної організації "Релігійна громада Церкви християн віри Євангельської "Місто на горі" (незалежна) м. Рівне" пеню у розмірі 1 427,85 грн; інфляційні втрати у розмірі 2 725,91 грн; 3% річних у розмірі 1 242,69 грн. Стягнути з Релігійної організації "Релігійна громада Церкви християн віри Євангельської "Місто на горі" (незалежна) м.Рівне" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" 2 662,40 грн – судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В., суддя Тимошенко О.М.) від 26.06.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на рішення Господарського суду Рівненської області від 06.04.2026 у справі №918/230/26 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 06.04.2026 у справі №918/230/26 - без змін.

30.06.2026, через систему "Електронний суд", від представника Релігійної організації "Релігійна громада Церкви християн віри Євангельської "Місто на горі" (незалежна) м. Рівне" Удовиченко О.Ю. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. Листом суду від 26.06.2026 повідомлено заявника, що заява представника Релігійної організації "Релігійна громада Церкви християн віри Євангельської "Місто на горі" (незалежна) м. Рівне" Удовиченко О.Ю. про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/230/26 буде розглянута після виходу суддів з відпусток.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 прийнято до розгляду заяву представника Релігійної організації "Релігійна громада Церкви християн віри Євангельської "Місто на горі" (незалежна) м. Рівне" Удовиченко О.Ю. про ухвалення додаткового рішення у справі № 903/484/25.

02.07.2026 на адресу суду від ТОВ "Рівнетеплоенерго" надійшло заперечення на клопотання, в якому позивач просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення від 30.06.2026 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Розглянувши заяву представника Релігійної організації "Релігійна громада Церкви християн віри Євангельської "Місто на горі" (незалежна) м. Рівне" Удовиченко О.Ю. про ухвалення додаткової постанови про ухвалення додаткової постанови у справі №918/230/26, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1, 3 ст. 244 ГПК України, суд, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом з тим колегія суддів враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений також у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

За приписами ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

У ч. 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Отже, в даному випадку до правовідносин підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

Як вбачається із заяви відповідача про ухвалення додаткової постанови, представник Релігійної організації "Релігійна громада Церкви християн віри Євангельської "Місто на горі" (незалежна) м. Рівне" Удовиченко О.Ю. просить стягнути з позивача 10 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу заявник надав:

- Детальний опис наданих послуг правничої допомоги від 30.06.2026;

- акт приймання-передачі наданих послуг №1 за Договором про надання правничої допомоги №31 від 29.06.2026.

Судом встановлено, що 26.05.2026 між Адвокатським бюро "Удовиченко Ольги Юріївни" (Адвокатське бюро) та Релігійної організації "Релігійна громада Церкви християн віри Євангельської "Місто на горі" (незалежна) м. Рівне" (Клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги №10.

За умовами договору про надання правничої допомоги в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокатське бюро представляє інтереси Клієнта в Північно-західному апеляційному господарському суді у справі №918/230/26, для чого може здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта, надавати іншу правову допомогу в обсязі і на умовах, встановлених цим Договором, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар Адвокатському бюро за надану правову допомогу і фактичні витрати Адвокатського бюро, понесені ним у зв`язку з виконанням цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору розмір гонорару та порядок його зміни, сплати, умови повернення визначаються Сторонами в Додатку до цього Договору, який є його невід`ємною частиною. Додатки до цього Договору, що стосуються гонорару, є конфіденційною інформацією та розголошенню не підлягають.

Фактичні витрати та їх розмір, пов`язані з наданням правничої допомоги, передбаченої цим Договором, визначаються за взаємним погодженням Сторін та оплачуються безпосередньо Клієнтом (п. 5.1 Договору).

Пунктом 7.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, про що після повного виконання зобов`язань Сторонами складається Звіт, якщо хоча б одна із сторін наполягає на цьому.

Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг №1 за Договором про надання правничої допомоги № 31 від 26.05.2026 Адвокатське бюро "Удовиченко Ольги Юріївни" (далі - Адвокатське бюро), з однієї сторони, та Релігійної організації "Релігійна громада Церкви християн віри Євангельської "Місто на горі" (незалежна) м. Рівне", з іншої сторони, які разом іменуються Сторони, а кожен окремо – Сторона, склали даний Акт приймання-передачі наданих послуг (далі - Акт) до Договору про надання правничої допомоги № 31 від 26.05.2026 про наступне:

1. Сторони підтверджують, що Адвокатське бюро надало Клієнту послуги, а саме: здійснено представництво інтересів Клієнта в Північно-західному апеляційному господарському суді у справі №918/230/26.

2. Клієнт підтверджує, що послуги надані в повному обсязі і належної якості.

3.Вартість послуг, вказаних в п. 1 Акту становить 10000, 00 грн.

Відповідно до Детального опису наданих послуг правничої допомоги від 30.06.2026 згідно Договору про надання професійної правничої допомоги №31 від 26.05.2026 у справі №918/230/26 опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом для надання правової допомоги складається із: супровід Клієнта у Північно-західному апеляційному господарському суді у справі №918/230/26, що включає в себе: ознайомлення з апеляційною скарго, правовий аналіз, пошук судової практики в Єдиному державному реєстрі судових рішень, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу.

Судом враховано, що на адресу суду від ТОВ "Рівнетеплоенерго" надійшло клопотання, якому позивач просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення від 30.06.2026 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Мотивуючи заперечення, позивач звертає увагу на те, що представником відповідача не надано платіжних документів (платіжних доручень, квитанцій тощо), які підтверджують реальне здійснення оплати. Таким чином, відсутні докази того, що витрати дійсно понесені, а не лише нараховані. До заяви про ухвалення додаткового рішення не було долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги без належно завірених підписів та за неналежною формою для ордерів, що ставить під сумнів фактичне представництво адвокатом Удовиченко О.Ю. інтересів Відповідача. Заявлена сума у розмірі 10 000 грн є завищеною та не відповідає критеріям розумності, оскільки: справа не є складною; не потребувала значного обсягу процесуальних дій; відсутні докази значного часу, витраченого адвокатом. Таким чином, вважаємо, що заявлений розмір на відшкодування правової допомоги в розмірі 10 000,00 грн за написання одного документу (відзиву) є надмірною та необґрунтованою. Відповідач не довів фактичного понесення витрат, їх необхідності та їх розумного розміру. З огляду на викладене, заява представника відповідача є передчасною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Дослідивши надані докази представника відповідача на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення позивача, суд апеляційної інстанції зазначає про таке.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо відсутності ордера представника відповідача, оскільки згідно з ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

У контексті наведеного колегія суддів звертається до постанови об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.01.2025 у справі № 761/5870/24, у якій Верховний Суд зазначив: "… адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. У цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис). Тобто ордер по суті є заявою самого адвоката про наявність у нього повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги.

48. Відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою і змістом частини третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у системному зв`язку одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.

49. За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката".

Отже, Верховний Суд у наведеній постанові виснував, що договір про надання правничої допомоги та чинне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю є належним підтвердженням повноважень адвоката на представництво інтересів учасника справи в суді навіть за відсутності належним чином оформленого ордера.

Вказаний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2025 у справі № 916/1092/24.

Суд звертає увагу, що витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 23.02.2021 у справі №922/2503/20.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять відзив Релігійної організації "Релігійна громада Церкви християн віри Євангельської "Місто на горі" (незалежна) м. Рівне" на апеляційну скаргу.

Так, відповідно до пунктів 69-73 постанови КГС ВС від 18.05.2022 у справі №910/4268/21 суд, вирішуючи питання, чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу співмірним, повинен враховувати, чи змінювалась позиція сторін під час розгляду справи, в тому числі у судах першої та апеляційної інстанції, чи є аргументи, наведені в різних процесуальних документах, що подавались сторонами під час розгляду справи судом апеляційної та касаційної інстанцій, аналогічними аргументам, викладеним в позовній заяві та інших процесуальних документах, що подавались під час розгляду справи в суді першої інстанції тощо.

Подібна позиція наведена в постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №902/1051/19 та додатковій постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №925/1546/20, де зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що правова позиція, викладена у відзиві на апеляційну скаргу не відрізняється від правової позиції, викладеної у відзиві на позовну заяву. Тобто фактично позиція та доводи відповідача під час усього розгляду справи були незмінними, натомість коригувалась лише структура документа.

Суд враховує, що правова позиція представника Релігійної організації "Релігійна громада Церкви християн віри Євангельської "Місто на горі" (незалежна) м. Рівне" була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанціях, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, а тому підготовка відзиву на апеляційну скаргу не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних витрат часу та зусиль, і в тому числі аналізу судової практики.

Також колегія суддів зазначає, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Як вбачається із наданих доказів на підтвердження понесених на професійну правову допомогу, в останніх достатньо деталізовано обсяг наданих послуг для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Колегією суддів враховується, що Велика Палата Верховного Суду зауважила у справі №922/1964/21, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18.

За таких обставин колегія суддів вважає, що заявлені до стягнення витрати в сумі 10000,00 грн не відповідають вказаним вище критеріям, оскільки не мають характеру необхідних, є неспівмірними з виконаною адвокатом роботою, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, а їх відшкодування матиме надмірний характер.

З огляду на ступінь складності справи, наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, колегія суддів вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеному вище розмірі.

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, а також проаналізувавши подані відповідачем докази стосовно розміру понесених витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, вартість наданих послуг на правову допомогу з урахуванням складності цієї справи та обсягу наданих послуг, колегія суддів дійшла висновку про покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем, у розмірі 5 000,00 грн, який відповідає критеріям розумності та пропорційності.

Таким чином заява представника Релігійної організації "Релігійна громада Церкви християн віри Євангельської "Місто на горі" (незалежна) м. Рівне" про ухвалення додаткової постанови у справі №918/230/26 про ухвалення додаткової постанови підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Релігійної організації "Релігійна громада Церкви християн віри Євангельської "Місто на горі" Удовиченко О.Ю. про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/230/26 задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33019, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008) на користь Релігійної організації "Релігійна громада Церкви християн віри Євангельської "Місто на горі" (незалежна) м. Рівне" (33001, м. Рівне, вул. Дворецька, 5, кв. 2, код ЄДРПОУ 42215730) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

3. Господарському суду Рівненської області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

5. Справу № 918/230/26 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "26" серпня 2026 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Тимошенко О.М.