Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №910/3617/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2026 р. Справа№ 910/3617/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Сітайло Л.Г.

без виклику сторін,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСМАК»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 (повний текст -11.06.2026)

у справі № 910/3617/26 (суддя - Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСМАК»

до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель»

про визнання протиправною та скасування оперативно-господарської санкції

та за зустрічним позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСМАК»

про стягнення 222 947 758,58 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮСМАК" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до державного підприємства МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" про визнання протиправною та скасування оперативно-господарської санкції.

Позовні вимоги мотивовані наявністю підстав для визнання протиправною та скасування оперативно-господарської санкції відповідача у вигляді односторонньої відмови від укладеного між сторонами спору державного контракту (договору) про закупівлю від 04.12.2025 № 207/12-25-ХП в повному обсязі (розірвання), оскільки позивачем здійснено виправлення ситуації з виконанням зобов`язань за вказаним правочином.

2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі №910/3617/26 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСМАК» про поновлення строку на подання відзиву на зустрічну позовну заяву. Відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСМАК» на зустрічну позовну заяву залишено без розгляду.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду

Не погодившись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮСМАК» 09.07.2026 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (була зареєстрована 10.07.2026), в якій просило поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮСМАК» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі №910/3617/26. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 про відмову в задоволенні заяви ТОВ «ЮСМАК» про поновлення строку на подання відзиву на зустрічну позовну заяву у справі № 910/3617/26. Зупинити розгляд справи № 910/3617/26 до розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2026 було, зокрема, задоволено клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮСМАК» строк на апеляційне оскарження на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/3617/26; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; призначено до розгляду апеляційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

24.07.2026 від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2026 справу № 910/3617/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Майданевич А.Г., Сітайло Л.Г., вказана судова колегія ухвалою від 27.08.2026 прийняла апедяційну скаргу до свого провадження та ухвалила постанову у даній справі.

Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції), а постанова ухвалена в перший робочий день головуючої судді після виходу з відпустки, з незалежних від суду причин, враховуючи зміну складу суду (через перебування судді Крижного О.М. 18.08.2026-20.08.2026 та 27.08.2026 у відрядженні), дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога", та інші чинники.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в них доводів

ТОВ «ЮСМАК» оскаржує ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 про відмову в задоволенні заяви товариства про поновлення строку на подання відзиву на зустрічну позовну заяву у справі №910/3617/26.

По суті спору апелянт зазначає, що відзив на зустрічну позовну заяву був своєчасно сформований та відправлений позивачу за зустрічним позовом і до суду 15.05.2026 в межах встановленого судом п`ятнадцятиденного строку, однак через технічний збій підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» (статус «помилка відправлення») фактично не був доставлений до електронних кабінетів учасників справи, про що товариство довідалося лише 29.05.2026, після чого відзив було подано з порушенням строку та 10.06.2026 заявлено клопотання про його поновлення. Апелянт вважає, що зазначена перешкода мала об`єктивний, незалежний від волі учасника справи характер, оскільки алгоритм роботи системи не передбачає автоматичного інформування відправника про помилку, а тому висновок суду першої інстанції про відсутність доказів для поновлення строку є передчасним.

На схожих підставах апелянт просив поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.06.2026 про відмову в поновленні строку на подання відзиву на зустрічну позовну заяву та зупинити розгляд справи №910/3617/26 до розгляду апеляційної скарги по суті.

5. Вимоги відзиву на апеляційну скаргу та короткий зміст наведених в ньому доводів

ДП «Агенція оборонних закупівель» вважає доводи апеляційної скарги ТОВ «ЮСМАК» необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, підприємство зазначає, що апеляційна скарга не містить жодних доводів, які б свідчили про наявність передбачених статтею 277 ГПК України підстав для скасування оскаржуваної ухвали, а фактично зводиться до повторного викладення обставин, якими апелянт обґрунтовував поважність причин пропуску строку, та посилань на практику Верховного Суду і ЄСПЛ, без спростування правильності застосування судом першої інстанції статей 118 та 119 ГПК України.

Щодо правомірності відмови в поновленні строку на подання відзиву на зустрічну позовну заяву, ДП «Агенція оборонних закупівель» наголошує, що строк для подання відзиву (п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали від 30.04.2026, отриманої 01.05.2026, тобто до 18.05.2026) встановлено саме судом, а не законом, тоді як відзив фактично сформовано в системі лише 29.05.2026. Підприємство посилається на правові позиції Верховного Суду (постанови від 07.04.2025 у справі №910/7746/20 та від 01.08.2022 у справі №910/16784/20), згідно з якими встановлений судом строк може бути лише продовжений за заявою, поданою до його закінчення (ч. 2 ст. 119 ГПК України), а не поновлений після його спливу, оскільки процесуальний закон не передбачає механізму поновлення строку, встановленого судом. Оскільки ТОВ «ЮСМАК» звернулося із заявою про поновлення строку вже після його закінчення, підприємство вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права, відмовивши в задоволенні такої заяви.

Крім того, ДП «Агенція оборонних закупівель» заперечує проти доводів апелянта про наявність поважних причин пропуску строку, зазначаючи, що твердження про технічний збій підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» (нібито відзив був сформований і направлений 15.05.2026, але не доставлений через статус «помилка відправлення») ґрунтуються виключно на голослівних заявах ТОВ «ЮСМАК» і не підтверджені жодними доказами - відсутні технічні повідомлення системи, звернення до техпідтримки чи інші об`єктивні докази технічного збою. Підприємство також зазначає, що посилання апелянта на те, що представник дізнався про необхідність подання заяви про поновлення строку лише 10.06.2026, не може вважатися поважною причиною, оскільки незнання чи неправильне розуміння представником (адвокатом) вимог процесуального законодавства не звільняє від обов`язку дотримання встановленого порядку.

Таким чином, ДП «Агенція оборонних закупівель» просить залишити апеляційну скаргу ТОВ «ЮСМАК» без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі №910/3617/26 - без змін.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

5. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з норм статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом. Тобто, реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.

Частиною першою статті 46 ГПК визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до частини восьмої статті 165 ГПК відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Так, нормою частини восьмої статті 165 ГПК передбачено, що для подачі відзиву строк встановлює суд в межах граничного строку - 15 днів з дня вручення ухвали.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК).

Частиною першою статті 116 ГПК визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 № 910/3617/26 зустрічну позовну заяву державного підприємства МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" до товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСМАК" про стягнення 222 947 758,58 грн. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/3617/26 та об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/3617/26.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали від 30.04.2026 № 910/3617/26 судом встановлено позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) строк для подачі відзиву на зустрічну позовну заяву - п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала Господарського суду м. Києва від 30.04.2026 № 910/3617/26 отримана позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) 01.05.2026, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи, яке наявне в матеріалах справи.

Відтак, як правомірно було зазначено судом першої інстанції, останній день строку для подання позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) відзиву на зустрічну позовну заяву є 18.05.2026.

Тоді як до господарського суду лише 01.06.2026 надійшов відзив позивача (відповідача за зустрічним позовом) на зустрічну позовну заяву.

Згідно зі статтею 118 ГПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша).

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, в якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Наведені норми пов`язують можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку.

Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причин його пропуску.

Разом з цим, як правильно було встановлено судом в оскаржуваній ухвалі, звертаючись з клопотанням про поновлення строку на подання відзиву на зустрічну позовну заяву, позивач (відповідач за зустрічним позовом) мотивував його технічними причинами неналежної роботи "АІС", що було виявлено вже після закінчення строку на подання відзиву на зустрічну позовну заяву.

Більше того, суд апеляційної інстанції зазначає, що подано відзив на зустрічний позову було 01.06.2026, тоді як клопотання на його подання лише 10.06.2026.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, закон не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Із правового контексту норм статей 118, 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі № 918/604/23).

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (частина третя).

При цьому, вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені апелянтом причини несвоєчасного подання відзиву на зустрічну позовну заяву зумовлені фактично неналежним поданням (неподанням) адвокатом сторони процесуального документу, що полягала у не своєчасній перевірці чи відбулось завантаження документу та успішна його відправка. В цій частині суд апеляційної інстанції приймає доводи відзиву на апеляційну скаргу та зазначає, що доказів технічної несправності в роботі системи апелянтом не надано. Більше того, як вбачається з матеріалів справи, вказане «неподання» документів адвокатом позивача за первісним позовом навіть в межах даної справи не є вперше (аналогічна ситуація мала місце в суді апеляційної інстанції). А тому вказані апелянтом причини - не визнаються судом апеляційної інстанції поважними та винятковими та такими, що могли б бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

А тому суд апеляційної інстанції з огляду на наведене, відхиляє викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника з урахуванням тієї обставини, що позивач за первісним позовом не надав поважних причин пропуску строку на подання відзиву на зустрічний позов. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про залишення без розгляду такого відзиву.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, відповідно, виходячи із наведених норм чинного законодавства, ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судовий збір у зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду через необґрунтованість поданої апеляційної скарги. На підставі ст. 2, 118, 119, 165, 234, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 118, 119, 165, 234, 255, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСМАК» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/3617/26 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі №910/3617/26 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали справи №910/3617/26 направити до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

Л.Г. Сітайло