Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №520/13570/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 р. Справа № 520/13570/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Фоміної Л.О. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 (головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022) по справі №520/13570/25

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст заяви та її обґрунтування.

15.06.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про роз`яснення судового рішення, в якій заявник просив роз`яснити, яким способом необхідно проводити розрахунок грошової компенсації за невикористані дні відпусток ОСОБА_1 з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», якщо ОСОБА_1 таку додаткову винагороду на день свого звільнення не отримував.

В обґрунтування заяви зазначено, що грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства України на день звільнення з військової служби. Разом з тим, за змістом довідки про доходи №1843 та довідки №2066 в грудні 2024 року позивачу додаткова винагорода не нараховувалася, а тому незрозуміло, яким чином потрібно розраховувати компенсацію за невикористані відпустки з врахуванням додаткової винагороди, якщо додаткова винагорода позивачу в цей період не виплачувалась.

ІІ. Зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 відмовлено у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про роз`яснення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 520/13570/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановлячи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що доводи заявника про те, що у грудні 2024 року та станом на день звільнення позивача додаткова винагорода йому не нараховувалася і не виплачувалася, не свідчать про незрозумілість судового рішення, водночас такі фактично стосуються незгоди відповідача з порядком виконання рішення, тлумачення норм матеріального права, зокрема наказу МВС від 15.03.2018 № 200, а також оцінки фактичних обставин, пов`язаних із проведенням розрахунку належних позивачу сум. Разом з тим, питання про те, яку саме суму належить нарахувати позивачу, які показники підлягають застосуванню при проведенні перерахунку, є питаннями виконання судового рішення та здійснення відповідачем відповідного перерахунку на виконання резолютивної частини рішення суду. Зазначене виходить за межі процесуального інституту роз`яснення судового рішення, оскільки суд не вправі під виглядом роз`яснення змінювати зміст рішення, визначати новий порядок його виконання або повторно оцінювати правову позицію відповідача щодо складових грошового забезпечення позивача.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 у справі №520/13570/25, а справу направити для продовження розгляду.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що після набрання судовим рішенням законної сили військовою частиною НОМЕР_1 НГУ було розпочато процес його добровільного виконання, під час якого стало зрозуміло, що без роз`яснення рішення суду його неможливо виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Суд зобов`язав військову частину здійснити перерахунок грошової компенсації, обчисливши її виходячи із місячного грошового забезпечення з урахуванням сум зазначеної додаткової винагороди. Разом із тим резолютивна частина рішення не визначає, які саме суми додаткової винагороди повинні бути враховані під час проведення перерахунку, а також за який саме розрахунковий період вони мають бути включені до складу місячного грошового забезпечення. Військова частина не ставить під сумнів обов`язковість виконання рішення суду та не оспорює встановлений судом обов`язок врахувати додаткову винагороду, натомість об`єктивно відсутня можливість здійснити правильний розрахунок, оскільки резолютивна частина рішення допускає декілька можливих варіантів її виконання. Заява про роз`яснення не містила вимоги щодо зміни способу захисту, доповнення резолютивної частини новими обов`язками чи перегляду висновків суду щодо прав і обов`язків сторін, навпаки, заявник просив лише конкретизувати вже визначений судом обов`язок шляхом роз`яснення того, які саме суми додаткової винагороди та за який період повинні враховуватися при виконанні рішення.

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу.

Учасники справи повідомлені про перегляд ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 судом апеляційної інстанції належним чином шляхом отримання ними копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 та частини першої статті 312 КАС України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження. З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розгляд апеляційної скарги здійснюється з урахуванням перебування головуючого судді Мінаєвої К.В. у період з 27.07.2026 по 21.08.2026 у щорічній відпустці відповідно до наказу Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 №2.2-06/268.

V. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно частинами другою, третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За правилами статті 254 КАС України роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Критерієм для роз`яснення судового рішення є встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов`язків учасників справи у спірних правовідносинах.

Подібні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 26.02.2024 у справі № 640/3913/19.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 у справі №520/13570/25, яке набрало законної сили 09.02.2026, адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі:

визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 111 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Дослідивши зміст рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 у справі №520/13570/25, колегія суддів зазначає, що воно є зрозумілим, не містить неповноти, неточностей чи суперечностей і не викликає можливості подвійного тлумачення її змісту, у тому числі його резолютивної частини.

Звертаючись із заявою про роз`яснення судового рішення, відповідач зазначав, що йому не зрозуміло, яким способом необхідно проводити розрахунок грошової компенсації за невикористані дні відпусток ОСОБА_1 з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», якщо ОСОБА_1 таку додаткову винагороду на день свого звільнення не отримував.

Отже, твердження відповідача зводяться до вирішення питання роз`яснення способу та порядку виконання судового рішення, а не його суті, що суперечить вимогам статті 254 КАС України.

Правова позиція щодо неможливості надання судом роз`яснень щодо порядку виконання судових рішень у межах процедури, врегульованої статтею 254 КАС України, викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 240/4937/18 та в ухвалі Верховного Суду від 06.08.2020 у справі № 814/526/17.

Колегія суддів звертає увагу, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку виконання судового рішення.

Такий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 08.08.2018 у справі №808/1298/15, від 01.09.2020 у справі № 806/984/18, від 31.10.2024 у справі №420/19870/21, від 18.02.2025 у справі №400/8134/21.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції правильно зауважив, що питання про те, яку саме суму належить нарахувати позивачу, які показники підлягають застосуванню при проведенні перерахунку, а також чи може відповідна сума дорівнювати 0 грн 00 коп., є питаннями виконання судового рішення та здійснення відповідачем відповідного перерахунку на виконання резолютивної частини рішення суду.

Тобто, зміст заяви зводиться до прохання надати відповідачу роз`яснення щодо практичного механізму та бухгалтерського алгоритму проведення перерахунку з урахуванням обставин, на які відповідач посилається під час виконання рішення, що зводиться до необхідності надання додаткового обґрунтування вже ухваленого судового рішення, що, у свою чергу, виходить за межі цілей і завдань інституту роз`яснення судових рішень та не передбачено чинним процесуальним законодавством.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про роз`яснення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 520/13570/25 не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову в роз`ясненні рішення суду, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 по справі №520/13570/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Судді Л.О. Фоміна І.М. Ральченко