Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №420/22656/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/22656/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання видати наказ по особовому складу, зарахувати до стажу служби період з 22.06.2021 по 12.07.2023, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ОСОБА_1 , до відповідача, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо відмови у зарахуванні до стажу служби у поліції у календарному обчисленні ОСОБА_1 періоду служби у Державному бюро розслідувань з 22.06.2021 по 12.07.2023;

- зобов`язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України видати наказ по особовому складу, зарахувати до стажу служби у поліції у календарному обчисленні ОСОБА_1 період служби у Державному бюро розслідувань з 22.06.2021 по 12.07.2023, який надає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки відповідно до ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

Позиція позивача обґрунтовується тим, що він тривалий час проходить службу в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України, а в період з 22.06.2021 по 12.07.2023 обіймав посади начальницького складу в Державному бюро розслідувань, де мав спеціальні звання майора та підполковника ДБР. Звернення позивача від 13.07.2026 щодо зарахування зазначеного періоду служби у ДБР до стажу служби в поліції відповідача було безпідставно відхилено листом від 16.07.2026 № 588592026 з посиланням на відсутність служби в ДБР у переліку видів служб, визначених статтею 78 Закону України «Про Національну поліцію». Позивач вважає таку відмову суб`єкта владних повноважень протиправною, оскільки вона порушує його право на належне обчислення стажу вислуги років, встановлення відповідної надбавки та надання додаткової оплачуваної відпустки.

На підтвердження своєї позиції позивач наголошує, що вирішальним для зарахування стажу служби є не відомче підпорядкування органу, а суть діяльності особи, виконувані нею функції та статус такої служби на момент її проходження. Під час служби в ДБР позивач перебував на посадах в органах досудового розслідування, здійснював кримінально-процесуальні та правоохоронні функції, які за своєю суттю повністю відповідають правоохоронній діяльності в органах внутрішніх справ та Національній поліції. Крім того, нормами Закону України «Про Державне бюро розслідувань» (ст. 14, 19, 20) та Постановами КМУ № 743, № 13, № 564 прямо закріплено поширення на осіб начальницького складу ДБР соціальних гарантій і умов грошового забезпечення поліцейських, а також визначено чітке співвідношення спеціальних звань ДБР та поліції.

Таким чином, оскільки період роботи в ДБР є періодом безпосередньої правоохоронної діяльності із реалізацією завдань кримінального провадження та соціального захисту, аналогічного поліцейському, відповідач допустив звуження та порушення прав позивача.

(б) Позиція відповідача

14.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Зокрема, представник наголосив, що за результатами розгляду заяви представника позивача листом від 16.07.2026 № 58859-2026 позивачу було правомірно відмовлено в зарахуванні до стажу служби в поліції періоду його служби в Державному бюро розслідувань з 22.06.2021 до 12.07.2023. Зазначена відмова зумовлена тим, що частина друга статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» містить чіткий і вичерпний перелік видів служб та періодів роботи, які підлягають зарахуванню до стажу служби в поліції, і служба у підрозділах ДБР у цьому переліку відсутня.

На обґрунтування правомірності своїх дій відповідач вказує, що норма частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» є імперативною та не передбачає розширеного тлумачення або відхилень від встановленого переліку. Наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 також підтверджено, що для виплати надбавки за вислугу років зараховуються виключно ті періоди, які безпосередньо визначені в зазначеній статті закону. При цьому, делегування Кабінету Міністрів України повноважень щодо визначення порядку обчислення вислуги років не надає Уряду чи суб`єкту владних повноважень права розширювати складові стажу служби в поліції, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 19.11.2019 у справі № 520/903/19 та від 31.03.2020 у справі № 520/2067/19.

Крім того, відповідач наголошує на необхідності дотримання принципу правової визначеності як складового елемента верховенства права, який вимагає від органів державної влади діяти чітко у межах заздалегідь встановлених норм. Оскільки суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України), у Департаменту були відсутні законні підстави для включення спірного періоду служби в ДБР до стажу вислуги років позивача. З огляду на викладене відповідач вважає, що діяв правомірно та без порушення прав позивача, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

(в) Відповідь на відзив

18.08.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він звернув увагу, що ДБР є державною службою особливого характеру і за своїм правовим статусом, обсягом прав, обов`язків, спеціальних звань та соціальних гарантій прирівняна до служби в поліції. Під час проходження служби в ДБР позивач здійснював безпосередню правоохоронну, оперативно-розшукову та кримінально-процесуальну функції, що підтверджується приписами Закону України «Про Державне бюро розслідувань» та КПК України. При цьому, позивач звертає увагу на наявність прогалини в нормативно-правовому регулюванні через відсутність прямої згадки про ДБР у ч. 2 ст. 78 Закону № 580-VIII. На думку позивача, посилання відповідача на постанови Верховного Суду щодо Постанови КМУ № 393 є нерелевантними, оскільки позовні вимоги цим актом не обґрунтовуються. Незарахування спірного періоду призводить до позбавлення позивача права на надбавку за вислугу років та додаткову оплачувану відпустку, що становить порушення його майнових прав та гарантій, захищених ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 1 Першого протоколу до неї. З огляду на це позивач просить надати критичну оцінку доводам відповідача та задовольнити позов у повному обсязі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

03.08.2026 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

IV. Обставини, встановлені судом

Позивач у період з 22.06.2021 по 12.07.2023 проходив службу в Державному бюро розслідувань.

Зокрема, згідно з записами №1-2 трудової книжки НОМЕР_1 від 22.06.2021 відповідно до наказу № 126-ос/дск від 18.06.2021 позивач 22.06.2021 прийнятий на службу до Державного бюро розслідувань та відповідно до наказу № 129-ос/дск від 10.07.2023 позивач 12.07.2023 звільнений зі служби в Державному бюро розслідувань.

Згідно з записом 4 трудової книжки НОМЕР_1 від 22.06.2021 позивач 14.07.2023 прийнятий на службу в поліції відповідно до наказу ГУНП № 0026 о/с від 14.07.2023.

Представник позивача звернувся до відповідача із заявою №13/07-К від 13.07.2026, в якій просив видати наказ по особовому складу про зарахування до стажу служби у поліції позивача періоду служби у Державному бюро розслідувань з 22.06.2021 по 12.07.2023 з спеціальними званнями майор та підполковник ДБР.

Листом № 58859-2026 від 16.07.2026 відповідач повідомив, що статтею 78 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено вичерпний перелік видів служб та часу роботи, які зараховуються до стажу служби в поліції і служба в підрозділах Державного бюро розслідувань в цьому переліку відсутня, а тому законні правові підстави для її зарахування до стажу служби в поліції позивача відсутні.

Вважаючи таку відмова відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Згідно зі статтями 1, 2 вказаного Закону Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно ч.1 ст. 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності та ін.

Частинами 1,2,3 статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.

Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Згідно з частиною 3 статті 93 Закону № 580-VIII за кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів.

За приписами ч.1 та 2 статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 06.04.2016 №260 визначено, що надбавка за стаж служби в поліції поліцейським виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 11 до постанови № 988.

Обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби поліцейським проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи поліцейського та оголошується відповідним наказом керівника органу поліції в разі призначення на посаду, крім випадків призначення на іншу посаду в одному органі Національної поліції та за умови наявності обчисленої вислуги за попередньою посадою.

До вислуги років для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені частиною 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».

Як свідчать встановлені обставини справи, спірні правовідносини між сторонами склалися з приводу незарахування відповідачем стажу служби позивача в Державному бюро розслідувань до стажу служби в поліції. Такий стаж впливає на встановлення позивачеві надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач у період з 22.06.2021 по 12.07.2023 проходив службу в Державному бюро розслідувань.

Відповідно частини першої статті 1 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" 12 листопада 2015 року № 794-VIII (далі – Закон № 794-VIII), Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.

Статтею 5 Закону № 794-VIII визначено, що Державне бюро розслідувань вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування: 1) злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до першої - третьої категорій посад державної служби, суддями та працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України; 2) злочинів, вчинених службовими особами Національного антикорупційного бюро України, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України; 3) злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військових злочинів), крім злочинів, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України.

За приписами ч.1, 2 статті 14 Закону № 794-VIII, до працівників Державного бюро розслідувань належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із Державним бюро розслідувань.

Служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державному бюро розслідувань зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Частинами 5, 6 статті 14 зазначеного Закону визначено, що трудові відносини працівників Державного бюро розслідувань регулюються цим Законом (у частині переведення працівників Державного бюро розслідувань на нижчі або рівнозначні посади та звільнення осіб рядового та начальницького складу), законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На державних службовців Державного бюро розслідувань поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Державного бюро розслідувань відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

Порядок проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань визначається цим Законом, Положенням про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а також іншими нормативно-правовими актами.

На осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст.19 Закону № 794-VIII особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом.

Крім того, відповідно до ст.20 Закону №794-VIII, на осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань поширюються умови грошового забезпечення, передбачені для працівників Національної поліції, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови оплати праці працівників Державного бюро розслідувань, які є державними службовцями, визначаються законодавством про державну службу з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Також суд зазначає, що Наказом ДБР від 28 грудня 2019 року № 343 затверджено Порядок зміни категорії посад працівників Державного бюро розслідувань, які заміщуються державними службовцями на посади, які підлягають заміщенню особами рядового і начальницького складу. Відповідно до пункту 6 цього Порядку зміна категорії посад працівників Державного бюро розслідувань, які заміщуються державними службовцями на посади, які підлягають заміщенню особами рядового і начальницького складу, здійснюється за рішенням Директора ДБР або особи, яка виконує його повноваження. Зміна категорії посад передбачає виведення із штатного розпису та скорочення посади державного службовця (відповідно до статті 87 Закону № 889-VIII) та введення до штатного розпису посади рядового і начальницького складу. На введені до штатного розпису посади, що підлягають заміщенню особами рядового і начальницького складу, оголошується конкурс.

Суд враховує, що Національна поліція і Державне бюро розслідування є органами державної влади, на які законами України покладено здійснення правоохоронних функцій (є правоохоронними органами) та до основних завдань яких належить запобігання, виявлення, припинення та розслідування злочинів.

Суд погоджується із твердженням позивача про те, що визначаючи наявність права позивача на зарахування до стажу роботи в поліції періодів його служби в Державному бюро розслідувань потрібно виходити перш за все із суті діяльності службовця, функцій та завдань які ним виконувалися. А також підлягає врахуванню і те, що особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", на осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань поширюються умови грошового забезпечення, передбачені для працівників Національної поліції та Дисциплінарний статут Національної поліції України.

Враховуючи викладене можна дійти висновку щодо тотожності правового статусу служби в Державному бюро розслідувань та служби в Національній поліції України.

Суд не погоджується із твердженням відповідач про те, що перебування на посаді державного службовця в Державному бюро розслідування не може бути зараховано до стажу служби в поліції оскільки це обумовлено різною специфікою завдань та функцій, визначених Законами України «Про Національну поліцію України» та «Про Державне бюро розслідувань». Адже, суд дійшов висновку, що обіймаючи посаду державного службовця в ДБР позивач виконував завдання та функції ДБР, що визначені законом, що полягають запобігання, виявлення, припинення та розслідування злочинів.

Також судом не може бути залишено поза увагою і те, що Інструкцією про механізм реалізації норм законодавства щодо встановлення доплати за вислугу років та обчислення стажу служби (роботи), який дає право на доплату за вислугу років працівникам Державного бюро розслідувань, затвердженої наказом Державного бюро розслідувань від 08.10.2021 №524 (у редакції наказу Державного бюро розслідувань від 12.12.2024 № 492) визначено, що до стажу служби, що дає право на отримання доплати за вислугу років та додаткову оплачувану відпустку, зараховуються періоди, які визначені частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», та час проходження служби в Державному бюро розслідувань на посадах, що підлягають заміщенню особами рядового та начальницького складу (підпункт 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 Інструкції №524).

З огляду на викладене, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що періоди служби позивача у Державному бюро розслідувань з 22.06.2021 по 12.07.2023 підлягає зарахуванню до стажу служби у поліції.

Відмова відповідача у зарахуванні вказаного періоду служби в ДБР до стажу служби у поліції не може вважатися правомірною, а тому заявлені позовні вимоги належать до задоволення у повному обсязі.

VI. Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо відмови у зарахуванні до стажу служби у поліції у календарному обчисленні ОСОБА_1 періоду служби у Державному бюро розслідувань з 22.06.2021 по 12.07.2023.

3.Зобов`язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України видати наказ по особовому складу, зарахувати до стажу служби у поліції у календарному обчисленні ОСОБА_1 період служби у Державному бюро розслідувань з 22.06.2021 по 12.07.2023, який надає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки відповідно до ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII.

4.Стягнути з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири),96 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, адреса: 01601, м. Київ, вул. Ак. Богомольця, буд.10, код ЄДРПОУ 40116086.

Суддя Оксана БОЙКО