Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №420/468/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/468/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення № 155950017364 від 16.10.2025, зобов`язати зарахувати до страхового стажу періоди роботи на території російської федерації та повторно розглянути заяву з урахуванням висновків суду у даному рішенні, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 155950017364 від 16 жовтня 2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи на території російської федерації з 01.05.1998 по 31.03.2002 року на посаді машиніста катка в Проектно строительная фирма «Дорстройпроект» м. Санкт-Петербург (3 роки 11 місяців); з 01.04.2002 по 05.07.2005 року на посаді машиніста катка Строительная фирма «Спецдорстрой» м. Санкт-Петербург (3 роки 3 місяці 5 днів); з 06.07.2005 по 27.03.2008 року на посаді машиніста катка в ООО «Производственностроительная фирма «Дорстройпроект» м. Санкт-Петербург, яка 18.07.2006 року перейменована в ООО «Дорстройпроект» м. Санкт-Петербург (2 роки 10 місяців 22 дні); з 19.05.2011 по 22.11.2011 року на посаді тракториста основного виробництва ООО «Мастер Строй» м. Санкт-Петербург (6 місяців 4 дні); з 21.03.2013 по 29.11.2013 року на посаді тракториста основного виробництва ООО «Зумер» м. Гатчина Ленінградської області (8 місяців 9 днів); з 07.04.2014 по 20.11.2014 року на посаді машиніста самохідного катка основного виробництва ООО «Зумер» м. Гатчина Ленінградської області (7 місяців 14 днів), а всього зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 на території російської федерації в 11 років 10 місяців 24 дні.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , від жовтня 2025 року з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати в сумі 1211,20 грн.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

Позивач звертає увагу, що відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу періоди його роботи на території Російської Федерації, незважаючи на те, що у спірний період між Україною та Російською Федерацією діяли міжнародні договори у сфері пенсійного забезпечення, які передбачали взаємне визнання трудового стажу, набутого на території держав-учасниць. Позивач вважає, що факт виконання ним роботи у зазначені періоди підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема записами трудової книжки, які відповідачем не спростовані.

На думку позивача, відсутність сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України за періоди роботи на території Російської Федерації не може бути підставою для відмови у зарахуванні таких періодів до страхового стажу, оскільки на час виконання роботи порядок пенсійного забезпечення регулювався міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких була надана Верховною Радою України.

Крім того, позивач зазначає, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком є протиправним, оскільки при його прийнятті не враховано спірні періоди роботи, які, на переконання позивача, підлягають зарахуванню до страхового стажу. У разі врахування зазначених періодів його страховий стаж становитиме понад 32 роки, що є достатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в яких заперечує доводи відповідача та наголошує на задоволенні позовних вимог.

(б) Позиція Відповідача

30.01.2026 року від відповідача ГУ ПФУ в Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач просить відмовити в задоволенні позову та вказав на те, що рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком прийнято правомірно, оскільки на момент звернення позивач не набув необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач зазначив, що до страхового стажу позивача не були зараховані періоди його роботи на території Російської Федерації, оскільки після припинення дії для України Угоди про гарантії прав громадян держав – учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення та зупинення дії Конвенції про правову допомогу у відносинах з Російською Федерацією відсутня можливість отримання від компетентних органів Російської Федерації інформації щодо сплати страхових внесків за відповідні періоди роботи. На думку відповідача, зарахування таких періодів до страхового стажу без відповідного підтвердження суперечить вимогам законодавства.

Крім того, відповідач зазначив, що за результатами розгляду поданих документів страховий стаж позивача становить 21 рік 10 місяців 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком у 2025 році, а тому оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим.

ІІІ. Процедура та рух справи

12.01.2026 року Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду позовну заяву було залишено без руху.

15.01.2026 від позивача надійшли документи на усунення недоліків, зокрема квитанція про доплату судового збору.

19.01.2026 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано у відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області належним чином завірену копію пенсійної справи позивача.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.10.2025 року ОСОБА_1 після досягнення 60 річного віку, звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності вказана заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішенням № 155950017364 від 16 жовтня 2025 року ГУ ПФУ в Житомирській області відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком у зв`язку з тим, що «відповідно до частини другої, статті 26. Закону, У разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення, пенсії за віком така, особа 5 набуде після досягнення віку 63 років за наявності страхового стажу від 25 років разі відсутності, необхідного, страхового стажу право, на призначення пенсії за віком Мають особи після досягнення, віку 65 років за наявності страхового стажу від 15 років Згідно статті 24 Закону, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця, сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 4 впровадження системи, персоніфікованого обліку на підставі документів та, в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання, чинності цим Законом (частина перша статті 24.Закону Згідно пункту 3 Порядку, підтвердження наявного стажу роботи для призначення, пенсії за відсутності трудової книжки або, відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993. року, № 637 (далі - Порядок № 637) за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. 3 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Пенсії громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом. Строки призначення пенсії визначаються відповідно до статті 45 Закону. До страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території. РРФСР 31.12.1991. Страховий стаж особи становить 21 рік 10 місяців 28 днів. - Результати розгляду документів, доданих до заяви: до страхового стажу не зараховано згідно трудової, книжки колгоспника НОМЕР_2 від 27.02.1987 періоди роботи з 01.05.1998 по 31.03.2002, з 01.04.2002 по 05.07.2005, з 06.07.2005 по 27.03.2008, оскільки робота в росії».

Позивач вважає, що рішення ГУ ПФУ в Житомирській області № 155950017364 від 16 жовтня 2025 року про відмову в призначені пенсії є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

V. Джерела права та висновки суду

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

У відповідності до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 із змінами (далі Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 27.02.1987 вбачається, що у період з 01.05.1998 по 31.03.2002, з 01.04.2002 по 05.07.2005, з 06.07.2005 по 27.03.2008 він працював в російській федарації, зокрема з 01.05.1998 по 31.03.2002 року на посаді машиніста катка в Проектно строительная фирма «Дорстройпроект» м. Санкт-Петербург (3 роки 11 місяців); з 01.04.2002 по 05.07.2005 року на посаді машиніста катка Строительная фирма «Спецдорстрой» м. Санкт-Петербург (3 роки 3 місяці 5 днів); з 06.07.2005 по 27.03.2008 року на посаді машиніста катка в ООО «Производственностроительная фирма «Дорстройпроект» м. Санкт-Петербург, яка 18.07.2006 року перейменована в ООО «Дорстройпроект» м. Санкт-Петербург (2 роки 10 місяців 22 дні); з 19.05.2011 по 22.11.2011 року на посаді тракториста основного виробництва ООО «Мастер Строй» м. Санкт-Петербург (6 місяців 4 дні); з 21.03.2013 по 29.11.2013 року на посаді тракториста основного виробництва ООО «Зумер» м. Гатчина Ленінградської області (8 місяців 9 днів); з 07.04.2014 по 20.11.2014 року на посаді машиніста самохідного катка основного виробництва ООО «Зумер» м. Гатчина Ленінградської області (7 місяців 14 днів).

У рішенні про відмову у призначенні позивачу пенсії № 155950017364 від 16 жовтня 2025 року ГУ ПФ України в Житомирській області зазначає, що до страхового стажу не зараховано згідно трудової, книжки колгоспника НОМЕР_2 від 27.02.1987 періоди роботи з 01.05.1998 по 31.03.2002, з 01.04.2002 по 05.07.2005, з 06.07.2005 по 27.03.2008, оскільки робота в росії

Так, стосовно тверджень відповідача, що період роботи в рф не може бути зарахованим до трудового (страхового) стажу позивача, суд зазначає наступне.

Права громадян України, які працюють за кордоном, захищаються законодавством України та держави перебування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина 2 статті 10 Закону України "Про зайнятість населення").

23.12.2022 набрав чинності Закон України від 01.12.2022 № 2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року", відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з російською федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року № 140/98-ВР.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 "Про вихід з Угоди про

гарантії прав громадян-держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення" передбачено вихід України з Угоди від 13.03.92. Крім того, з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді від 13.03.92.

Після зупинення дії Конвенція 1993 року не застосовуватиметься у відносинах з російською федерацією щодо будь-яких документів, виданих, посвідчених у російській федерації, незалежно від дати їх видачі, посвідчення. Офіційні документи, видані компетентними органами російської федерації, приймаються на території України виключно за умови легалізації, в даному випадку шляхом проставлення апостилю.

Водночас за результатами письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав стосовно рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19.06.2023.

Таким чином, оскільки позивач набув спірний стаж до вказаної дати, застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, у тому числі з урахуванням Угоди.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92 (далі Угода) пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Статтею 7 Угоди між Урядом України і урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.93 (далі Угода від 14.01.93) встановлено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92 та двосторонніми угодами в цій галузі.

Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди від 14.01.93 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Зі змісту наведених положень Угоди від 14.01.93 її положення розповсюджуються також і на питання пов`язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та обчислення пенсій, пов`язаних і з їх перерахунком. Наведене також підтверджує, що діюче в Україні пенсійне законодавство визначає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території російської федерації або на підприємстві зареєстрованому на території російської федерації після 13.03.92, то цей стаж має враховуватися на території України як власний страховий (трудовий) стаж, хоча пенсійні внески можуть сплачуватися в російській федерації. Тобто існує гарантія врахування страхового (трудового) стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.

Отже, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права особи на пенсію та при її обчисленні.

Крім того, відповідно до статті 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в установленому порядку на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, які входили до складу СРСР до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.

Частиною 2 статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів" від 15.04.94, ратифікованої Законом України від 11.07.95 № 290/95-ВР, визначено, що трудовий стаж, включаючи стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Тобто обчислення стажу роботи позивача здійснюється згідно з законодавством російської федерації, на території якої у спірний період відбувалась його трудова діяльність.

29.11.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", згідно з пунктом 1 якої постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України при вирішенні справи суд керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка була чинною на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Отже, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92 підлягає врахуванню при зарахуванні спірного стажу роботи та зарахуванню заробітної плати позивача за такий період, оскільки вказана Угода була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Відтак припинення участі російської федерації в Угоді, так само, як і постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, адже такий стаж ним набутий до ухвалення відповідних рішень.

З огляду на викладене, відповідач протиправно відмовив у зарахуванні позивачу періоду його трудової діяльності з 01.05.1998 по 31.03.2002 року на посаді машиніста катка в Проектно строительная фирма «Дорстройпроект» м. Санкт-Петербург (3 роки 11 місяців); з 01.04.2002 по 05.07.2005 року на посаді машиніста катка Строительная фирма «Спецдорстрой» м. Санкт-Петербург (3 роки 3 місяці 5 днів); з 06.07.2005 по 27.03.2008 року на посаді машиніста катка в ООО «Производственностроительная фирма «Дорстройпроект» м. Санкт-Петербург, яка 18.07.2006 року перейменована в ООО «Дорстройпроект» м. Санкт-Петербург (2 роки 10 місяців 22 дні); з 19.05.2011 по 22.11.2011 року на посаді тракториста основного виробництва ООО «Мастер Строй» м. Санкт-Петербург (6 місяців 4 дні); з 21.03.2013 по 29.11.2013 року на посаді тракториста основного виробництва ООО «Зумер» м. Гатчина Ленінградської області (8 місяців 9 днів); з 07.04.2014 по 20.11.2014 року на посаді машиніста самохідного катка основного виробництва ООО «Зумер» м. Гатчина Ленінградської області (7 місяців 14 днів) за даними трудової книжки НОМЕР_2 до страхового стажу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 155950017364 від 16 жовтня 2025 року про відмову в призначені пенсії підлягає скасуванню.

При обранні способу захисту суд враховує вимоги пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, згідно із яким, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У справі, яка розглядається встановлено, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Житомирській області.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо перерахунку позивачу пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Житомирській області.

Відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23 та від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог.

VI. Розподіл судових витрат

Позивач сплатив судовий збір у сумі 1331,20 грн., який належить до розподілу на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 155950017364 від 16 жовтня 2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи на території російської федерації з 01.05.1998 по 31.03.2002 року на посаді машиніста катка в Проектно строительная фирма «Дорстройпроект» м. Санкт-Петербург (3 роки 11 місяців); з 01.04.2002 по 05.07.2005 року на посаді машиніста катка Строительная фирма «Спецдорстрой» м. Санкт-Петербург (3 роки 3 місяці 5 днів); з 06.07.2005 по 27.03.2008 року на посаді машиніста катка в ООО «Производственностроительная фирма «Дорстройпроект» м. Санкт-Петербург, яка 18.07.2006 року перейменована в ООО «Дорстройпроект» м. Санкт-Петербург (2 роки 10 місяців 22 дні); з 19.05.2011 по 22.11.2011 року на посаді тракториста основного виробництва ООО «Мастер Строй» м. Санкт-Петербург (6 місяців 4 дні); з 21.03.2013 по 29.11.2013 року на посаді тракториста основного виробництва ООО «Зумер» м. Гатчина Ленінградської області (8 місяців 9 днів); з 07.04.2014 по 20.11.2014 року на посаді машиніста самохідного катка основного виробництва ООО «Зумер» м. Гатчина Ленінградської області (7 місяців 14 днів), а всього зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 на території російської федерації в 11 років 10 місяців 24 дні.

4.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 0901 жовтня 2025 року з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

5.Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, адреса: вул. Ольжича 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341

Суддя Оксана БОЙКО