Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №320/35964/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м. Київ справа №320/35964/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформленого протоколу Комісії №2205-25 від 22.05.2025;

- зобов`язати Комісію з надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки віл призову під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" №560 від 16.05.2024.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийнятого відповідачем рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до п. 13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що відповідачем правомірно прийнято рішення на основі наданих документів про відмову у наданні відстрочки, оскільки із наданих документів неможливо було встановити, що дружина позивача є військовозобов`язаною особою.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до військово-облікового документа №080320231320252600083 ОСОБА_1 з 21.10.2024 перебуває на військовому в ІНФОРМАЦІЯ_2 та до 09.11.2024 отримав відстрочку від призову (направлення) на військову службу на підставі п. 13 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

З матеріалі справи вбачається, що позивач звернувся 09.05.2025 до відповідача із заявою про надання відстрочки. До даної заяви було долучено: копію військово-облікового документу №080320231320252600083 від 21.10.2024, копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_1 від 14.12.1977, копію свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 20.11.1999, копію свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 23.11.2004, копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 06.04.2024, копію акту №182 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 11.03.2025, копію акту проведення обстеження сім`ї №1371 від 03.06.2024, копію акту про фактичне проживання особи від 05.03.2025, копію витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва від 12.03.2025, копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №739278 від 14.03.2024, копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_5 від 09.04.2024.

Дану заяву було направлено засобами поштового зв`язку.

В подальшому, 20.05.2025 позивач особисто подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 повторну заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". До заяви було додано: копію військово-облікового документу №080320231320252600083 від 21.10.2024, нотаріальну копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_1 від 14.12.1977, нотаріальну копію свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 20.11.1999, нотаріальну копію свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 23.11.2004, нотаріальну копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 06.04.2024, нотаріальну копію акту №182 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 11.03.2025, нотаріальну копію акту проведення обстеження сім`ї №1371 від 03.06.2024, нотаріальну копію акту про фактичне проживання особи від 05.03.2025, копія витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва від 12.03.2025; нотаріальну копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №739278 від 14.03.2024, нотаріальну копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_5 від 09.04.2024, нотаріальну копію нотаріальної заяви від ОСОБА_3 від 15.07.2024, нотаріальну копію нотаріальної заяви від ОСОБА_3 від 17.07.2024, копію довідки про надання відстрочки №2673 від 21.10.2024.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із запитом щодо результатів розгляду його заяв про надання відстрочки від призову.

Листом від 07.06.2025 №4275/4 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив, що заяви розглянуті комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 та за результатами розгляду яких, відповідно до протоколів від 15.05.2025 №1505-25 та від 22.05.2025 №2205-25 прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки встановлено наявність інших осіб, які не є військовозобов`язаними (дружина заявника) та відповідно до закону зобов`язані утримувати особу з інвалідністю (матір дружини заявника), а також заявник не підтвердив факт неможливість здійснення дружиною утримання матері, як того вимагає п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Вважаючи рішення відповідача оформлене протоколом №2205-25 від 22.05.2025 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 ст. 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

За приписами статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно з пунктом 3 цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Указами Президента України неодноразово продовжувався воєнний стан та строк проведення мобілізації. На час розгляду цієї справи воєнний стан в Україні триває.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до частини 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Також, Кабінетом Міністрів України постановою № 560 від 16.05.2024 року (набрала чинності 18.05.2024 року), затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), яким врегульовано процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Відповідно до пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (пункт 59 Порядку № 560).

Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Згідно з додатком 5 до Порядку №560, який визначає Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у випадку подання заяви про відстрочку на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII документами, що підтверджують право на відстрочку, зокрема, для батьків військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи:

- один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;

- документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);

- один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Як зазначалось позивачем до заяв про надання відстрочки від 05.05.2025 та від 20.05.2025 долучив зокрема: копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 (дружина позивача) серії НОМЕР_1 від 14.12.1977; копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 06.04.2024, чим підтвердив родинні зв`язки із ОСОБА_3 , тобто з особою, за якою здійснює догляд, яка являється тещею позивача; опію довідки до акту медика-соціальної експертної комісії серії ААН №739278 від 14.03.2024, якою підтверджується статус матері дружини позивача як особи з інвалідністю І групи; копію нотаріальної заяви від ОСОБА_3 від 15.07.2024 та від 17.07.2024, якими підтверджується вибір особи, за якою здійснюється догляд, особу, яку вона обирає для здійснення свого утримання.

Отже, із матеріалів справи, вбачається, що у тещі позивача ОСОБА_3 , є донька, а саме, дружина позивача - ОСОБА_2 .

Як зазначалось судом раніше, відповідачем прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, яке оформлене протоколом від 15.05.2025 №1505-2 та від 22.05.2025 №2205-25, оскільки встановлено наявність інших осіб, які не військовозобов`язаними (дружина заявника) та відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб з інвалідністю (матір дружини заявника), а також не підтверджено факт неможливості здійснення дружиною утримання матері, як того вимагає п. 13. ч. 1 ст. 23 Закону №3543-ХІІ.

Відповідно до додатку 5 до Порядку №560 у випадку подання заяви про відстрочку на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII долучається один документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Суд зазначає, що позивачем не було долучено дані докази до заяв про надання відстрочки від 05.05.2025 та від 20.05.2025.

Так, відповідно до п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання/переоформлення відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання/ переоформлення відстрочки або відмову у її наданні/переоформлені.

На переконання суду, наданих позивачем відповідачу документів було не достатньо для прийняття рішення про надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII.

Тому, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом комісії від 22.05.2025 №2205-25 про відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 є правомірним, прийнятим у відповідності до вимог чинного законодавства України, у межах компетенції, та на підставі поданих позивачем доказів.

Згідно частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.