Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №320/13415/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/13415/24 суддя першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Воловика С.В., суддів Кравченка Є.Д., Осіпової О.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі № 320/13415/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАТРІОТ-ПЛАСТ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАТРІОТ-ПЛАСТ» (далі - позивач, ТОВ «ПАТРІОТ-ПЛАСТ») звернулося з позовною заявою до Державної податкової служби України (далі - відповідач-1, ДПС України) та Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач-2, апелянт, ГУ ДПС у Київській області), у якому просило суд визнати протиправними та скасувати рішення № 10540386/44908843 від 12.02.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 19.12.2023 та № 10540385/44908843 від 12.02.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 20.12.2023, а також зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні датою їх фактичного подання.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 позовні вимоги задоволено повністю: оскаржувані рішення визнано протиправними та скасовано, ДПС України зобов`язано зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 6 від 19.12.2023 та № 9 від 20.12.2023 датою їх фактичного подання.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не містили розрахунку показника за критерієм ризиковості, якому відповідає платник, а оскаржувані рішення Комісії про відмову в реєстрації відтворювали загальне формулювання підстави відмови без зазначення конкретного переліку документів, яких, на думку контролюючого органу, не вистачало.

Враховуючи те, що графа «Додаткова інформація» форми рішення залишилася незаповненою, а також посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30 липня 2019 року у справі № 200/14026/18-а, від 23 жовтня 2019 року у справі № 826/8693/18 та від 4 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17 та на принципи належного урядування і практику Європейського суду з прав людини, суд першої інстанції дійшов висновку, що невизначеність оскаржуваних рішень позбавила позивача можливості дізнатися, які саме документи слід подати для реєстрації податкових накладних, що свідчить про неправомірність прийнятих рішень.

Вимогу про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні суд визнав належним та ефективним способом захисту порушеного права, що не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ГУ ДПС у Київській області звернулося з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме пункту 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 (далі - Порядок № 1165), та порушення норм процесуального права, а саме статей 74, 90, 211, 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 7 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20, від 2 липня 2024 року у справі № 440/5004/23 та від 28 листопада 2023 року у справі № 240/12027/21, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач-2 зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних містили конкретний критерій ризиковості здійснення операції з розрахованим показником та пропозицію надати пояснення і копії документів, перелік яких визначено наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 (далі - Порядок № 520), а зміст господарської операції не позбавляв позивача можливості самостійно визначити перелік документів, необхідних для реєстрації.

Апелянт також наголосив, що після отримання від позивача 25-26 січня 2024 року пояснень і документів, Комісія ГУ ДПС у Київській області, реалізуючи повноваження, передбачене абзацом шостим пункту 9 Порядку № 520, 31.01.2024 додатково направила позивачу Повідомлення № 10481264/44908843 та № 10481265/44908843 про необхідність надання додаткових пояснень та копій документів із конкретизацією їх переліку та роз`ясненням наслідків його неподання. Втім, позивач у встановлений строк на ці Повідомлення не відреагував, у зв`язку з чим Комісія на підставі пункту 10 Порядку № 520 відмовила в реєстрації податкових накладних.

Крім того, апелянт зауважив на тому, що покладення на ДПС України обов`язку зареєструвати спірні податкові накладні, є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, свою позицію щодо вимог апеляційної скарги не висловив.

Ухвалою апеляційного суду від 07.07.2026 апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів встановила наступне.

ТОВ «ПАТРІОТ-ПЛАСТ» зареєстроване юридичною особою 09.01.2023 та є платником податку на додану вартість з 01.02.2023, основним видом діяльності якого є виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас та інших виробів із пластмас. Господарську діяльність позивач здійснює на орендованих виробничих площах за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 4-Б.

Під час здійснення господарської діяльності між ТОВ «ПАТРІОТ-ПЛАСТ» (постачальником) та ТОВ «ІНТЕРМЕТАЛПЛАСТ» (покупцем) 21.02.2023 укладено договір поставки № 21/02/23, за умовами якого постачальник зобов`язався поставляти покупцю товар на умовах FCA (Інкотермс-2010) зі складу постачальника.

На виконання вказаного договору 19.12.2023 на рахунок позивача від ТОВ «ІНТЕРМЕТАЛПЛАСТ» надійшла попередня оплата в сумі 500 000,00 грн, у зв`язку з чим за правилом першої події (зарахування коштів) позивачем складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 19.12.2023 на суму 337 132,49 грн, у тому числі податок на додану вартість 56 188,75 грн, обчислену як різницю між отриманою оплатою та раніше зареєстрованими податковими зобов`язаннями за цим контрагентом (162 867,51 грн).

Також, у зв`язку з поставкою 20.12.2023 товару за видатковою накладною № БП-206, позивачем за правилом першої події (відвантаження) складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 9 від 20.12.2023 на суму 647 157,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 107 859,50 грн.

За результатами автоматизованого моніторингу відповідності поданих податкових накладних критеріям ризиковості здійснення операцій квитанціями від 15.01.2024 № 9371889973 та № 9372225629 реєстрацію податкових накладних № 6 та № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено з підстав відповідності відображених у них операцій пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, із зазначенням розрахованого показника (D = 1,7067 %, Рпоточ = 0) та пропозицією надати пояснення і копії документів, необхідних для розгляду питання реєстрації.

Реалізуючи право, надане пунктом 4 Порядку № 520, позивач 25-26 січня 2024 року подав до контролюючого органу повідомлення № 16 з поясненнями, до яких додано частину документів: щодо податкової накладної № 6 - копію квитанції про реєстрацію податкової накладної від 15.01.2024, копію платіжного документа про отримання попередньої оплати, копії заяв про фактичну та юридичну адресу і копію договору № 21/02/23; щодо податкової накладної № 9 - копію квитанції про реєстрацію, копії заяв про адресу та копію видаткової накладної № 206 від 20 грудня 2023 року.

Розглянувши подані пояснення і документи та дійшовши висновку про їх недостатність для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, Комісія ГУ ДПС у Київській області, керуючись абзацом шостим пункту 9 Порядку № 520, 31.01.2024 направила позивачу два Повідомлення, складені за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 520: Повідомлення № 10481264/44908843 (стосовно податкової накладної № 9 від 20.12.2023) та Повідомлення № 10481265/44908843 (стосовно податкової накладної № 6 від 19.12.2023).

В межах передбаченого абзацом шостим пункту 9 Порядку № 520 п`ятиденного строку, який спливав 07.02.2024, додаткових пояснень та/або копій документів на Повідомлення від 31.01.2024 № 10481264/44908843 та № 10481265/44908843 позивач до контролюючого органу засобами електронного зв`язку, як цього вимагає пункт 7 Порядку № 520, не подав.

У зв`язку з ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів після отримання згаданих Повідомлень, Комісія ГУ ДПС у Київській області 12.02.2024 прийняла рішення № 10540386/44908843 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 19.12.2023 та рішення № 10540385/44908843 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 20.12.2023.

За результатами адміністративного оскарження, рішеннями ДПС України від 21.02.2024 № 10404/44908843/2 та № 10405/44908843/2 скарги позивача залишено без задоволення, а оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних - без змін.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права й дотримання норм процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає, що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України. Зокрема, цим Кодексом визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом строк.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019. На виконання пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації зазначаються номер і дата податкової накладної, критерій (критерії) ризиковості з розрахованим показником, якому відповідає платник, та пропозиція щодо надання пояснень і копій документів відповідно до Порядку № 520.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації визначено Порядком № 520. Наказом Міністерства фінансів України № 19 від 12.01.2023 (чинним з 8 березня 2023 року) до пункту 9 Порядку № 520 внесено зміни, якими запроваджено додатковий етап процедури: за результатами розгляду поданих пояснень і документів комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів або приймає рішення про реєстрацію, або надсилає платнику податку повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 520 (далі - Повідомлення), або відмовляє в реєстрації у зв`язку з поданням документів, складених з порушенням законодавства.

Платник податку має право подати додаткові пояснення і копії документів протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Якщо ж платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації протягом п`яти робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання.

Кореспондуючою нормою пункту 10 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в разі ненадання або часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, при отриманні Повідомлення, та/або надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.

Тривалий період правова позиція Верховного Суду у справах цієї категорії, зокрема у постановах від 4 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17, від 30 липня 2019 року у справі № 200/14026/18-а, від 23 жовтня 2019 року у справі № 826/8693/18, від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 та від 7 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20, формувалася виходячи з того, що акт індивідуальної дії, яким зупиняється реєстрація податкової накладної або відмовляється в такій реєстрації, має бути обґрунтованим і вмотивованим, з наведенням конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації, а загальне відтворення контролюючим органом переліку пункту 5 Порядку № 520 без прив`язки до фактично поданих платником документів визнавалося проявом надмірного формалізму та не відповідало критерію обґрунтованості, встановленому частиною другою статті 2 КАС України.

Дійсно, як зазначає апелянт, ці висновки формувалися переважно за результатами застосування Порядку № 520 у редакції, яка діяла до внесення до нього змін наказом № 19, у зв`язку з чим Верховний Суд у постанові від 30 січня 2026 року у справі № 260/224/24 сформулював оновлений правовий висновок, за яким у разі, коли платник податку, будучи належним чином повідомленим про необхідність надання додаткових пояснень і копій документів, тобто отримавши Повідомлення, яке містить конкретний перелік документів та обґрунтування необхідності їх подання, не скористався наданим йому правом на їх подання або скористався ним частково, негативні процесуальні наслідки такої поведінки покладаються на нього самого, а контролюючий орган має законні підстави для відмови в реєстрації без необхідності додаткової оцінки реальності господарської операції по суті.

Колегія суддів погоджується з апелянтом у тому, що зазначений висновок Верховного Суду підлягає врахуванню при вирішенні цієї справи. Разом з тим застосування цього висновку прямо й безумовно обумовлене встановленням того факту, що Повідомлення, надіслане платнику податку, справді відповідає вимогам щодо змісту, а саме містить конкретний перелік документів, яких, на думку контролюючого органу, не вистачає, з прив`язкою до фактично поданих платником пояснень і документів, та обґрунтування необхідності їх подання.

Саме дотримання контролюючим органом цієї умови є тим юридичним фактом, з яким Верховний Суд пов`язує покладення на платника податку самостійного ризику неподання додаткових документів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, надіслані ТОВ «ПАТРІОТ-ПЛАСТ» Повідомлення від 31.01.2024 № 10481264/44908843 та № 10481265/44908843 відповідають уніфікованій друкованій формі, в якій позначкою «X» відмічено пункт «копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування» та підпункт «первинних документів щодо», а також практично весь передбачений цим підпунктом перелік типових позицій: постачання, придбання товарів, послуг, зберігання продукції, транспортування продукції, навантаження продукції, розвантаження продукції, складських документів.

Жодних індивідуалізованих відомостей із зазначенням конкретних договорів, накладних, платіжних документів чи іншої інформації, яка пов`язувала б цей перелік із фактично поданими позивачем 25- 26 січня 2024 року поясненнями та встановленою Комісією їх недостатністю, Повідомлення не містять. При цьому графа «Додаткова інформація», яка згідно з формою додатка 2 до Порядку № 520 призначена саме для конкретизації того, які саме пояснення чи документи необхідно надати додатково, в обох Повідомленнях залишена незаповненою.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що Повідомлення від 31.01.2024 № 10481264/44908843 та № 10481265/44908843 за своїм змістом є не індивідуалізованою вимогою, зверненою до позивача з урахуванням конкретних обставин цієї справи, а формальним відтворенням типової форми з позначенням практично вичерпного переліку узагальнених категорій документів, наведених у додатку 2 до Порядку № 520, без конкретизації того, яких саме документів чи відомостей, на думку Комісії, бракує з огляду на вже подані позивачем пояснення.

Такий підхід за своєю правовою природою не відрізняється від підходу, застосованого контролюючим органом при формуванні квитанцій про зупинення реєстрації, який суд першої інстанції обґрунтовано визнав проявом надмірного формалізму, і не відповідає умові, з якою постанова Верховного Суду від 30 січня 2026 року у справі № 260/224/24 пов`язує застосування пункту 10 Порядку № 520 без додаткової оцінки судом суті спірних господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що покладення на платника податку негативних наслідків його пасивної поведінки (неподання додаткових пояснень) є виправданим лише тоді, коли контролюючий орган зі свого боку виконав кореспондуючий обов`язок - чітко, конкретно та з прив`язкою до обставин справи довести до платника, яких саме документів чи пояснень не вистачає.

За відсутності доведення цього обов`язку, неподання платником додаткових документів не може розглядатися як самостійна та достатня підстава для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки платник податку, як і за первинної квитанції про зупинення реєстрації, не мав об`єктивної можливості визначити, які саме документи слід додатково подати, аби усунути сумніви контролюючого органу.

Отже, посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30 січня 2026 року у справі № 260/224/24, не спростовують правильності по суті висновку суду першої інстанції, оскільки застосування цих висновків у цій справі виключається встановленою колегією суддів обставиною - формальним, неконкретизованим змістом Повідомлень, без реального наповнення їх змістом, якого вимагає законодавство.

З огляду на зазначене, колегія суддів робить висновок про невідповідність оскаржуваних рішень вимогам обґрунтованості, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, що свідчить про їх протиправність та є підставою для їх скасування.

При цьому, колегія суддів зауважує, що невизначеність оскаржуваних рішень, а також Повідомлень про надання додаткових документів, позбавила позивача реальної можливості реалізувати надане йому пунктом 9 Порядку № 520 право бути вислуханим та подати вичерпні пояснення і документи, оскільки формальне, неконкретизоване формулювання вимоги контролюючого органу не давало позивачу об`єктивної можливості зрозуміти, які саме документи, крім вже поданих, необхідно надати.

Оскільки позовна вимога про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні № 6 та № 9 є похідною від вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Комісії про відмову в їх реєстрації, встановлення протиправності таких рішень зумовлює необхідність належного поновлення порушеного права платника податків шляхом зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію відповідних податкових накладних.

Обрання судом першої інстанції такого способу захисту порушеного права відповідає приписам підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а також пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010. При цьому зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкові накладні не є втручанням у його дискреційні повноваження, позаяк таке зобов`язання є наслідком встановлення судом протиправності рішень про відмову в їх реєстрації та спрямоване на належне поновлення порушеного права платника податків.

Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі № 320/13415/24 ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права, є законним і обґрунтованим по суті, що свідчить про необґрунтованість апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі № 320/13415/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАТРІОТ-ПЛАСТ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі № 320/13415/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 328- 329 КАС України.

Суддя-доповідач С.В. Воловик

Судді Є.Д. Кравченко

О.О. Осіпова