Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №160/1772/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/1772/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 року (суддя Конєва С.О., м. Дніпро повний текст ухвали виготовлено 02.03.2026 року) у адміністративній справі №160/1772/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправним, зобов`язання вчинити певні дії, суд –

в с т а н о в и в:

У січні 2026 року ОСОБА_2 (далі по тексту –позивач) звернувся з позовом до суду до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту – відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перебування громадянина ОСОБА_1 представника дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю у ситуації забороненої дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами. Ця заборонена дискримінація полягає у застосуванні до нього не передбаченого законодавством порядку поновлення/нарахування/розрахунку пенсії, із протиправним втручанням та безпідставним внесенням змін до його електронної пенсійної справи в режимі макетної обробки, без використання стандартних алгоритмів розрахунку пенсії ІКІС ПФУ, у значно меншому фіксованому розмірі, без автоматичних перерахунків, осучаснення й індексації у розмірі, в порядку та у спосіб, не передбачених чинним законодавством на момент нарахування до виплати, зокрема у розрахунках у протоколі розрахунку №912080176422 від 07.08.2025 року; зобов`язати відповідача вжити позитивні дії: негайно усунути виявлену дискримінацію шляхом: а) скасування всіх змін, внесених відповідачем до електронної пенсійної справи позивача в режимі макетної обробки, як таких, що здійснені у спосіб, не передбачений чинним законодавством та відновлення попередніх значень; б) скасування результатів протиправного розрахунку пенсії, здійснених із порушенням вимог законодавства, зокрема в протоколі розрахунку №912080176422 від 07.08.2025 року; застосувати до нього загальний, передбачений законом порядок поновлення, нарахування та розрахунку пенсії з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або макетного втручання в електронну пенсійну справу; включити його до кола осіб, яким відповідач проводить індексацію, автоматичні масові перерахунки, доплати та надбавки до пенсії, відповідно до пенсійного законодавства в редакції, чинній на момент здійснення перерахунку пенсії для фактичної виплати; розробити та впровадити заходи щодо недопущення подальшої дискримінації громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, зокрема його, у тому числі шляхом аналізу внутрішніх практик, співпраці з профільними громадськими організаціями, проведення просвітницької роботи серед працівників територіальних органів Пенсійного фонду України; здійснити перерахунок поточної пенсії та недоотриманої його пенсії з моменту поновлення виплати пенсії з 31.05.2023 року відповідно до статей 27, 28 та частин 2, 3 ст.42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 року №251 та від 20.02.2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», саме в чинній редакції на момент виконання судового рішення, з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або макетного втручання в електронну пенсійну справу, та здійснити виплату нарахованої пенсії за винятком виплачених відповідачем сум пенсій за вказаний період, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів; встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати відповідача подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 року позов ОСОБА_1 залишено без руху, зобов`язано у п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 КАС України та з урахуванням вимог ч.2 ст.161, а саме: із зазначенням позовних вимог, що відповідають способам захисту порушеного права, встановленим ч.1 ст.5 КАС України та стосуються лише прав і інтересів позивача, а також виходячи з повноважень відповідача, із приведенням у відповідність основних та похідних вимог позивача одна одній, у відповідності до вимог статей 2, 4, 5, п.4 ч.5 ст.160 КАС України; доказів на підтвердження того, що на момент звернення до суду позивач має громадянство України згідно до Закону України «Про громадянство України» (зокрема надати копію паспорта позивача для виїзду за кодон чинного на момент звернення до суду з даним позовом) та у відповідності до вимог ч.4 ст.161 КАС України; оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі, встановленому статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір» у відповідності до вимог ч.3 ст.161 КАС України.

Встановлено, що 17.02.2026 року представником ОСОБА_1 адвокатом Меламедом В. електронною поштою подано до суду заяву про усунення недоліків, і якій зазначено, що Пенсійний фонд України здійснює дискримінацію щодо нас – громадян України, євреїв, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю; всі зобов`язальні вимоги є прямими логічними та правовими наслідками визнання протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо недотримання принципу недискримінації; вони є необхідними для повного та ефективного захисту. Зазначено, що у ОСОБА_1 закінчився строк паспорту громадянина України, а оформлення нового документа наразі в Ізраїлі триває від одного року, тому на підтвердження правоздатності ОСОБА_1 надано ізраїльське посвідчення особи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії -повернуто позивачеві.

З ухвалою суду першої інстанції не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. ОСОБА_1 обґрунтував свої вимоги тим, що судом прийнято ухвалу з порушенням норм процесуального права. Апелянт вважав, що судом порушено його право на доступ до суду, гарантоване ст.55 Конституції України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Повертаючи адміністративний позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що 18.02.2026 року через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків, зі змісту якої та доданих до неї документів вбачається, що вимоги ухвали суду від 09.02.2026 року не виконано, а саме: не надано адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 КАС України та з урахуванням вимог ч.2 ст.161, а саме: із зазначенням позовних вимог, що стосуються лише прав і інтересів позивача, а також і виходячи з повноважень відповідача, в порушення вимог ст.5, п.4 ч.5 ст.160 КАС України; не надано доказів, на підтвердження того, що на момент звернення до суду ОСОБА_2 має громадянство України згідно до Закону України "Про громадянство України" (зокрема, не надано копії паспорту позивача для виїзду за кордон чинного на момент звернення до суду з даним позовом або копії іншого документа, який передбачений Законом України "Про громадянство України"), в порушення вимог ч.4 ст.161 КАС України. Суд вважав, що посилання у заяві про усунення недоліків на те, що у ОСОБА_1 закінчився строк дії паспорта громадянина України, а оформлення нового документа наразі в Ізраїлі триває від одного року, а для підтвердження правоздатності позивача, надаємо шановному суду ізраїльське посвідчення особи ОСОБА_1 , є неспроможними та відхиляються судом з тих підстав, що дія паспорту ОСОБА_3 для виїзду за кордон № НОМЕР_1 сплинула 12.09.2024 року, а відповідно ОСОБА_1 мав достатньо часу (більше одного року) для оформлення нового такого паспорта до 23.01.2026 року (дата подання позову). Суд врахував, що ізраїльське посвідчення особи ОСОБА_1 не є документом, передбаченим Законом України "Про громадянство України".

Встановлено, що суд першої інстанції керувався п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується частково та звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.5, частин 3, 4 ст.6, ч.3 ст.9 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не надано діючий паспорт громадянина України, отже, ним не усунуто повністю недоліки адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 року у адміністративній справі №160/1772/26 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова