Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №8зп-26/160 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 8зп-26/160

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 року (суддя Кучма К.С., м. Дніпро, повний текст ухвали виготовлено 20.02.2026 року) у справі №8зп-26/160 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про зобов`язання вчинити певні дії, суд –

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 (далі по тексту – заявник) звернувся до суду із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі по тексту – відповідач), треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в якій просив заборонити відповідачу та третім особам вчиняти дії, пов`язані з прийняттям наказу про призов його на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення його на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби, до часу завершення розгляду та набрання законної сили судовим рішенням за наслідками розгляду його позову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_4 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_7 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_5 , протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про нього, як військовозобов`язаного.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

З ухвалою суду першої інстанції не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення суду, яким задовольнити його заяву про забезпечення позову. Апелянт зазначив, що станом на 05.03.2026 року у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа №160/4723/26 за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_4 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_6 про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії шляхом визнання протиправною бездіяльність щодо невиключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів недостовірних даних про нього та зобов`язання виключення його з Єдиного державного реєстру. Апелянт зазначив, що суд не зазначив мотивів, не дослідив та не взяв до уваги докази; настання можливих негативних наслідків, оскільки є ймовірність його призову по мобілізації на військову службу.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є особою, виключеною з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 з 14.11.2005 року на підставі ст.37 п.5 "г" Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", в редакції закону, чинного на 14.11.2005 року. 09.02.2026 року працівниками ВП №4 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області Лепень О.А. був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_9 , як особа, яка перебуває у розшуку; запропоновано пройти ВЛК, з метою визначення ступеню придатності до військової служби, яку ОСОБА_1 пройти не погодився. 10.02.2026 року ОСОБА_1 було виписано і вручено повістку №6589429 для уточнення даних. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_9 подано заяву про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів як недостовірних даних щодо нього, як військовозобов`язаного. 17.02.2026 року ОСОБА_1 отримано відповідь на заяву від ІНФОРМАЦІЯ_9 №293 про відмову у виключенні його даних, як військовозобов`язаного з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та 10.02.2026 року відносно нього складено протокол №F3938810 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП - за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. За результатом розгляду вказаного протоколу, винесено постанову від 14.02.2026 року №R345952 про закриття справи відносно нього, з підстав - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП. ІНФОРМАЦІЯ_10 17.02.2026 року ОСОБА_1 вручено повістку №6641893 на 24.02.2026 року для уточнення даних, як військовозобов`язаному. Вважаючи, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат він звернувся до суду з даною заявою про забезпечення позову. Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд керувався п.19 ч.1 ст.4, частинами 1, 2 ст.150, частинами 1, 2 ст.151, ч.1 ст.152 КАС України; ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"; п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154; Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану»; Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про «Про загальну мобілізацію» та прийшов до висновку про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, виконуючи свої владні управлінські функції, здійснюють оповіщення громадян про виклик за розпорядженнями їх керівників, яке оформлюється у вигляді повісток та по суті сама повістка, яка складена ІНФОРМАЦІЯ_6 на виконання законодавства з питань військового обов`язку та вручена заявнику, не є рішенням чи дією суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, а є лише засобом оповіщення військовозобов`язаної особи для її прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування, форма якої визначена Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 року №921, та не має обов`язкового наслідку призову громадян на військову службу, що свідчить про відсутність порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів заявника на момент його звернення до суду, що є обов`язковою умовою надання правового захисту судом. На думку суду, надані заявником докази не доводять того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся. Суд зазначив, що судом здійснюється захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому. Суд вважав, що ОСОБА_1 не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень ст.150 КАС України.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 з 14.11.2005 року на підставі ст.37 п.5 "г" Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Встановлено, що 09.02.2026 року працівниками ВП №4 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_9 , як особа, яка перебуває у розшуку.

Встановлено, що третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_5 10.02.2026 року ОСОБА_1 було складено протокол №F3938810 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП стосовно нього, яке виразилося в тому, що в ході уточнення облікових даних встановлено, що згідно інформації отриманої з Єдиного державного реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 раніше був визнаний обмежено придатним до військової служби, після чого ВЛК не проходив, ОСОБА_1 було запропоновано пройти ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 , однак, ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК, мотивуючи тим, що 14.11.2005 року був знятий з військового обліку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.10 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу. В діях ОСОБА_1 , 978 року народження, вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. ОСОБА_1 повідомлено про явку до ІНФОРМАЦІЯ_9 для розгляду адміністративної справи на 14.02.2026 року на 10.00 год., про що ОСОБА_1 власноручно розписався.

Встановлено, що 09.02.2026 року було складено акт про відмову ОСОБА_1 від проходження ВЛК. Виписано і вручено повістку 6589429 для уточнення даних на 14.02.2026 року на 10.00год. та на 2402.2026 року на 09.00 год.

Згідно Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 21.10.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час; 28.04.1999 року ІНФОРМАЦІЯ_8 зарахований в запас за гр. І ст.38 «в», наказ МО України №2 від 1994 року; 30.03.2000 року взято на військовий облік, 14.11.2005 року знято з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 згідно ч.5 «г» ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно військово-облікового документу «Резерв+» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , військовозобов`язаний, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 (Царичанка), ВЛК – не проходив, дані уточнено 10.02.2026 року.

Вважаючи, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат він звернувся до суду з даною заявою про забезпечення позову.

Встановлено, що 11.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якій він повідомив, що його 14.11.2005 року було виключено з військового обліку відповідно до п. «г» ч.5 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції від 905.04.2005 року) у зв`язку з тим, що він згідно довідки про звільнення серії ДОН №29104 06.09.2004 року був засуджений Апеляційним судом Донецької області за ч.4 ст.187 ч.4, пунктами 6, 12 ст.115, 70 КК України до 12 років позбавлення волі; категорія злочину – тяжка.

Встановлено, що листом від 17.02.2026 року №293 третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_5 надіслав відповідь про те, що 18.05.2024 року набрав чинності Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», який скасував норму про обов`язкове виключення з військового обліку осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини, а тому заява не підлягає задоволенню.

Згідно довідки про звільнення серії ДОН №29104, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , засуджений 06.09.2004 року Апеляційним судом Донецької області за ч.4 ст.187, ч.2 ст.115, пунктами 6, 12 ст.7 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, відбував покарання 09.02.2004 року по 17.05.2013 року.

Встановлено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 року у справі №160/4723/26 відкрито провадження у справі №160/4723/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_6 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частин 1, 2 ст.150, .1 ст.152 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року №65/2022 "Про загальну мобілізацію" введено загальну мобілізацію.

Аналізуючи докази у справі та законодавство. яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оповіщення громадян про виклик до ТЦК та СП оформлюється у вигляді повісток та по суті сама повістка, яка складена ІНФОРМАЦІЯ_6 на виконання законодавства з питань військового обов`язку та вручена ОСОБА_1 , не є рішенням чи дією суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, а є лише засобом оповіщення військовозобов`язаної особи для її прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування, форма якої визначена Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 року №921, та не має обов`язкового наслідку призову громадян на військову службу. Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що надані ОСОБА_1 докази не доводять того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів.

Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 року у справі №8зп-26/160 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова