Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №340/7062/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 340/7062/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпро апеляційні скарги ОСОБА_1 та Кропивницької митниці на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 року (суддя Савонюк М.Я., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 23.03.2026 року) в справі №340/7065/25 за позовом ОСОБА_1 до Кропивницької митниці про скасування рішення та картки відмови у прийнятті митної декларації, -

в с т а н о в и в:

15.10.2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернувся до суду з позовом до Кропивницької митниці (далі по тексту – відповідач), в якому просив скасувати рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів UА901000/2025/000077/1 від 08.10.2025; скасувати картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Кропивницької митниці UА901020/2025/000227 від 08.10.2025; вирішити питання про розподіл судових витрат, зокрема стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 року позовні вимоги задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів №UА901000/2025/000077/1 від 08.10.2025; визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Кропивницької митниці №UА901020/2025/000227 від 08.10.2025; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2487 грн 00 коп.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Кропивницька митниця подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні ним оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів він керувався прописаним у Митному кодексі України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості, то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказував, що до митного оформлення договору, заявлений за кодом « 9701» в графі 44 МД від 17.09.2025 б/н, наявна інформація щодо продажу транспортного засобу LEXUS, модель NX 300H - 2019 календарного та модельного року випуску, VIN НОМЕР_1 за ціною 10000,00 EUR, що переміщується громадянином через митний кордон України та яка використовуються для цілей його оподаткування. Вартість заявлених транспортних витрат становить 976,55 EUR. Заявлена митна вартість автомобіля - 10976,55 EUR. У відповідності до «Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджених наказом ДМСУ від 01.07.2021 № 476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватись джерела інформації серед яких, у тому числі, інформація, отримана з мережі Інтернет. Митним органом проведено порівняння заявленого рівня митної вартості товару з пропозиціями продажу ТЗ в мережі Інтернет «автомобіль легковий LEXUS, модель NX 300H - 2019 календарного року випуску, об`єм двигуна 2494 куб. см., потужність 114 кВт., потужність електродвигуна 105 кВт.». На сайті «Mobile.de» (провідна торгівельна площадка по продажу транспортних засобів в країнах ЄС) виявлені цінові пропозиції на транспортні засоби, мінімальний рівень яких становить 22000.00 EUR. На Інтернет ресурсі Іспанії https://encuentratuncoche.miguelleon.es в місті Лансароте, пропозиція продажу автомобіля легкового LEXUS, модель NX 300H – 2019 календарного року випуску, об`єм двигуна 2494 куб. см., гібрид, позашляховик становить 26985.00 EUR готівкою. В 31 графі МД, автомобіль LEXUS, модель NX 300H - 2019 календарного та модельного року випуску, VIN НОМЕР_1 заявляється з колісною формулою 2 х 4. За результатами розшифрування VIN JTJBJRBZ602129562 автомобіля за допомогою VIN LEXUS I CARInfo встановлено, що для автомобіля 5 дверного NX обладнаного двигуном 2ARFXE колісна формула – 4 х 4. Даний факт підтверджується також в Сертифікаті відповідності № UA.013.476782-25 від 06.10.2025 та Висновку щодо походження товару (КТЗ) № 49/К/2025 від 25.09.2025 заявлених до митного оформлення в графі 44 МД. Отже проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару «автомобіль легковий LEXUS, модель NX 300H - 2019 календарного та модельного року випуску, VIN НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2494 куб.см., потужність 114 кВт., потужність електродвигуна 105 кВт.» з рівнем митної вартості товарів за кодом згідно УКТ ЗЕД 8703 60 90 30, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт». Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно частини один, пункту 12 2 до ст. 4 МКУ електронні інформаційні ресурси митних органів - систематизована інформація, що включає дані в електронному вигляді, право на володіння, використання або розпорядження якими належить митним органам відповідно до закону та які створені, отримані (у тому числі з відомостей, що містяться у документах, які надаються під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, а також інших документах, у тому числі отриманих відповідно до міжнародних договорів України), обліковані, оброблені та зберігаються на матеріальних носіях та/або відображені за допомогою інформаційних технологій. Апелянт вказував, що рівень заявленої декларантом митної вартості ТЗ «автомобіль легковий LEXUS, модель NX 300H - 2019 календарного року випуску, об`єм двигуна 2494 куб.см., потужність 114 кВт., потужність електродвигуна 105 кВт., гібрид» за кодом згідно УКТ ЗЕД 8703 40 90 30 – 10976,55 EUR. Згідно з положенням п. 2 частини другої статті 55 МКУ, у відповідності до заходів передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби від 01.07.2021 № 476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару «автомобіль легковий LEXUS, модель NX 300H - 2019 календарного року випуску, об`єм двигуна 2494 куб.см., потужність 114 кВт., потужність електродвигуна 105 кВт., гібрид» з рівнем митної вартості товарів за кодом згідно УКТ ЗЕД 8703 40 90 30, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» в максимально наближені терміни. Зазначений факт, наявність з сайтів «Mobile.de», https://encuentratuncoche.miguelleon.es щодо пропозицій продажу таких автомобілів, призвів до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості оцінюваного товару. Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовуються для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, підтвердженням фактично сплаченої ціни і є документи, вказані у статті 368 Митного кодексу України, які громадянин повинен надати митниці.

Кропивницька митниця не погоджується з розподілом судових витрат, зокрема щодо витрат на правничу допомогу, які задоволені судом на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань митниці області. Апелянт вказував, що у позивача відсутні підстави для стягнення 5000,00 грн., як задоволено судом, оскільки сума не є співмірною для справи такої складності, не доведено, що було витрачено багато часу на надання послуг. В акті здачі-приймання виконаних робіт зазначено про надання професійної допомоги з подання позову, не конкретизовано, яка робота проведена, скільки часу витрачено на надання правової допомоги.

Також не погодившись з рішенням суду першої інстанції апеляційну скаргу подав ОСОБА_1 , просить скасувати рішення в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. та відмови у стягненні витрат за переклад документів у розмірі 3590 грн., прийняти у цій частині нове рішення, яким стягнути з Кропивницької митниці на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 10000,00 грн., а також витрати за переклад документів у розмірі 3590 грн. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу до 5000 грн., мотивуючи своє рішення тим, що сума 10000 грн. є завищеною та не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і крім того, суд відмовив у стягненні витрат за переклад документів у розмірі 3590 грн. Апелянт вказував, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18). Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. У вказаній справі, у зв`язку з прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості UA901000/2025/000077/1 від 08.10.2025 року, позивачу донараховано 127580 грн. 69 коп. митних платежів. Тому, розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката у загальній сумі 10000 грн. є цілком співмірним з ціною позову. Відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Апелянт вказував, що ухвалою суду від 20.10.2025 року позов був залишений без руху з підстав відсутності офіційного перекладу доданих до позовної заяви документів, що викладені іноземною мовою. Позивачем вказані докази з офіційним перекладом 28.10.2025 року долучені до матеріалів справи. Згідно приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 3 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз. На підтвердження вартості послуг з перекладу документів та завірення підпису перекладача приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Березовською О.В. позивачем надано акт виконаних робіт з перекладу документів від 28.10.2025 року, платіжні інструкції №1.365196639.1 від 21.10.2025 року та №2.370240761.1 від 24.10.2025 року. Зі змісту акта виконаних робіт з перекладу документів від 28.10.2025 року вбачається, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було надано ОСОБА_1 послуги згідно замовлення №774 від 21.10.2025 року на суму 3590,00 грн, а саме: 21.10.2025 року послуги перекладу митних документів та документів на авто з іспанської та польської мови українською мовою на суму 1750,00 грн та 24.10.2025 року аналогічні послуги на суму 1840,00 грн. Оплата підтверджується платіжними інструкціями №1.365196639.1 від 21.10.2025 та №2.370240761.1 від 24.10.2025.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги Кропивницької митниці та ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до п. 4.5 розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення виконуються, зокрема, такі митні формальності: 4.5.4. Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками). Вказаний перелік форм митного контролю формується в автоматичному режимі програмно-інформаційним комплексом ЄАІС та є обов`язковим для відпрацювання. Спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного оформлення документи. Суд першої інстанції посилаючись на позицію Верховного Суду вказував, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Митну вартість імпортованого позивачем товару, що вказана позивачем у митній декларації №25UA901020007234U7 від 06.10.2025, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України. У силу вимог частини 2-3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Суд першої інстанції вказував, що митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації №25UA901020007234U7 від 06.10.2025, визначено за основним методом. Відповідно до договору купівлі-продажу 17.09.2025 позивач придбав у ОСОБА_3 автомобіль автомобіль марки Lexus, модель - NX300h, номер кузова: VIN: НОМЕР_1 , рік виготовлення – 2019, за ціною 10000,00 Євро. У вказаному договорі купівлі-продажу визначено предмет продажу, ціну 10000,00 Євро, гарантійні умови та порядок розрахунків. На підтвердження факту оплати та одержання продавцем коштів оформлено квитанцію №001 від 17.09.2025 із рукописним підписом продавця, згідно якої ОСОБА_1 оплатив за автомобіль Lexus NX300h, номерний знак НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_1 суму 10000,00 Євро 17.09.2025. Ціна товару у договорі купівлі-продажу від 17.09.2025 відповідає фактично сплаченій продавцю — 10000,00 Євро. Дата оплати відповідає умовам договору та здійснена 17.09.2025. Згідно експортної декларації №25PL401010000ZOCB7 від 27.09.2025 відправником транспортного засобу є ОСОБА_3 , одержувачем ОСОБА_4 , загальна вартість транспортного засобу за рахунком-фактурою 10000,00 Євро, товар: легковий автомобіль вживаний - 1 шт., марка - Lexus NX 300h, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_1 ; тип палива - гібрид електро бензин; рік першої реєстрації - 2019; країна відправлення - Польща; країна призначення – Україна. Надані позивачем до митного оформлення імпортованого товару документи не містили розбіжностей, ідентифікували товар та містили чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар (автомобіль) та його ціну, а отже містили у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових). Усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є необґрунтованими та надуманими.

Суд першої інстанції вказував на необхідність відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі. Частиною 5 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Суд першої інстанції зазначав, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі (додатковій угоді) у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10000,00 грн. Позивачем 22.07.2025 подано суду заяву про вирішення питання щодо розподілу витрат, понесених під час розгляду справи, у якій додатково заявлено вимогу про стягнення витрат за переклад документів у розмірі 3590,00 грн. За приписами частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу. Питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження). Оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи заперечення відповідача, категорію складності справи, значення справи для сторін, суд першої інстанції прийшов до висновку, що сума 10000,00 грн є завищеною та не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), зокрема, враховуючи обсяг доказового матеріалу, усталеність судової практики у цій категорії справ, обсяг та зміст позовної заяви, суд вважає такими, що не відповідають критерію реальності адвокатських витрат витрати на написання позовної заяви у сумі 6000,00 грн з розрахунку 1000,00 грн за 1 годину витраченого часу на написання процесуальних документів. Відповідно до статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у даній справі. Ухвалою суду від 20.10.2025 позов був залишений без руху з підстав відсутності офіційного перекладу доданих до позовної заяви документів, що викладені іноземною мовою. 28.10.2025 позивачем долучені до матеріалів справи вказані докази з офіційним перекладом. На підтвердження вартості послуг з перекладу документів та завірення підпису перекладача приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Березовською О.В. позивачем надано акт виконаних робіт з перекладу документів від 28.10.2025, платіжні інструкції №1.365196639.1 від 21.10.2025 та №2.370240761.1 від 24.10.2025. Зі змісту акта виконаних робіт з перекладу документів від 28.10.2025 вбачається, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було надано ОСОБА_1 послуги згідно замовлення №774 від 21.10.2025 на суму 3590,00 грн, а саме: 21.10.2025 послуги перекладу митних документів та документів на авто з іспанської та польської мови українською мовою на суму 1750,00 грн та 24.10.2025 аналогічні послуги на суму 1840,00 грн. Факт їх оплати підтверджується платіжними інструкціями №1.365196639.1 від 21.10.2025 та №2.370240761.1 від 24.10.2025. На виконання ухвали суду від 20.10.2025 позивачем надані переклади наступних документів: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , електронної картки технічного огляду транспортного засобу НОМЕР_4 , квитків 22602206-1-1 та 22602467-1-1, експортної декларації №25PL401010000ZOCB7, на перекладі кожного із документів зазначено, що переклад як з іспанської, так і з польської мови зроблено перекладачем ОСОБА_5 . Докази пов`язаності ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_5 між собою (працевлаштування, укладення цивільно-правових договорів тощо) позивачем суду не надані та у матеріалах справи відсутні. Датою перекладу усіх документів є 24.10.2025, а до заявленої позивачем суми витрат, пов`язаних із залученням перекладача, включена у тому числі вартість послуг 1750,00 грн перекладу з іспанської та польської мов на дату 21.10.2025.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та Ремідовською Царан Н. відповідно укладено 17.09.2025 року договір купівлі-продажу автомобіля марки Lexus, модель - NX300h, номер кузова - VIN: НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 2494 см.куб.; вид палива – бензиновий гібрид, рік виготовлення – 2019, за ціною 10000,00 євро.

На підтвердження оплати та одержання продавцем оформлено квитанцію №001 від 17.09.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 оплатив за автомобіль Lexus NX300h, номерний знак НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_1 суму 10000,00 євро.

Встановлено, що 06.10.2025 року ОСОБА_1 подав до Кропивницької митниці митну декларацію №25UA901020007234U7 з метою митного оформлення придбаного автомобіля. У графі 31 митної декларації вказано: легковий автомобіль – 1 шт.; марка – LEXUS; модель - NX 300H; ідентифікаційний номер т.з - TJBJRBZ602129562; календарний рік виготовлення - 01.06.2019; модельний рік – 2020; робочий об`єм циліндрів двигуна – 2494; тип двигуна - бензиновий гібрид (оснащений електродвигуном в якості двигуна для пересування, транспортний засіб здатний заряджатися від зовнішнього джерела електроенергії); потужність двигуна - 114 кВт; потужність електродвигуна - 105 кВт; ємність батареї - 1.6 кВт * год; тип кузова - універсал; колір: сірий; - кількість дверей - 5; - категорія - М 1; дата введення в експлуатацію - 17.09.2019 Екологічний стандарт - "Євро 6"; колісна формула - 2 х 4; торговельна марка - LEXUS; виробник - TOYOTA MOTOR CORPORATION; країна виробництва — JP. Наявні пошкодження та ознаки експлуатації - незначне пошкодження ЛФП кузова, потертості оббивки сидінь, забруднення оббивки салону. Митну вартість товару визначено за першим методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). У графі 12 та 45 митну вартість товару визначено у сумі 531065,25 грн або 10976,55 євро. Разом з митною декларацією подав до митного органу наступні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 20-02038047 від 17.09.2025; квитанцію 001 від 17.09.2025; довідку про вартість перевезення від 06.10.2025; договір про надання послуг митного брокера №335 від 06.10.2025; касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів ПН1326 від 25.09.2025; висновок про походження товару 49/К/2025 від 25.09.2025; договір купівлі-продажу автомобіля б/н від 17.09.2025; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.013.476782-25 від 06.10.2025; копію митної декларації країни відправлення 25PL401010000ZOCB7 від 27.09.2025; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України FU844700 від 18.04.2019; паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України НОМЕР_5 від 24.02.1998.

06.10.2025 року Кропивницька митниця надіслала повідомлення із зазначенням необхідності надання додаткових документів, наприклад: документи передбачені ст. 368 МК України: ярлик, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; копію декларації країни відправлення; висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. У відповідь на електронне повідомлення митного органу 08.10.2025 року декларантом було лист, у якому вказав, що всі наявні для підтвердження заявленої митної вартості надані, інших документів надавати не планує.

Кропивницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА901000/2025/000077/1 від 08.10.2025 року, яким було скориговано митну вартість автомобіля до рівня 19252,55 євро, із застосуванням методу 6 – резервного.

Оформлено картку UА901020/2025/000227 від 08.10.2025 року, якою відмолено у митному оформленні (випуску) товарів за МД №25UA901020007234U7 від 06.10.2025 року.

Товар (автомобіль) був випущений у вільний обіг за митною декларацією №25UA901020007332U6 від 08.10.2025 року.

Відповідно до ст. 49, ч. 1, ч. 3 ст. 51, ч. 2 ст. 52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митної декларацію, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною 2 ст. 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Поряд з тим, частинами 1, 2, 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

ОСОБА_1 при митному оформленні автомобіля марки Lexus, модель - NX300h, митну вартість було визначено на підставі рахунку, з якого можливо ідентифікувати суму, що сплачена продавцю. Згідно сплаченого рахунку вартість автомобіля склала 10000,00 євро. Відповідно до договору купівлі-продажу 17.09.2025 року позивач придбав у ОСОБА_3 автомобіль автомобіль марки Lexus, модель - NX300h, номер кузова: VIN: НОМЕР_1 , рік виготовлення – 2019, за ціною 10000,00 євро. У договорі купівлі-продажу визначено предмет продажу, ціну 10000,00 євро, гарантійні умови та порядок розрахунків. На підтвердження факту оплати та одержання продавцем коштів оформлено квитанцію №001 від 17.09.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 оплатив за автомобіль Lexus NX300h, номерний знак НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_1 суму 10000,00 євро.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

На думку суду, позивачем було вірно проведено розрахунок митної вартості, відповідно до рахунку, подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, вірно обрано метод визначення митної вартості товару. Митна вартість також підтверджується експертним висновком автотоварознавчого дослідження.

Кропивницькою митницею не доведено чому для співставлення ціни транспортного засобу було обрано сайт «Mobile.de». На Інтернет ресурсі Іспанії https://encuentratuncoche.miguelleon.es в місті Лансароте, пропозиція продажу автомобіля легкового LEXUS, модель NX 300H – 2019 календарного року випуску, об`єм двигуна 2494 куб. см., гібрид, позашляховик становить 26985.00 EUR готівкою. Не встановлено, що автомобіль, що завозився ОСОБА_1 пошкоджений, має певні характеристики, тобто автомобіль, що возився позивачем та той, що взято митницею для порівняння на сайті, можуть бути різними за характеристиками. Відповідач не врахував технічний стан, пробіг автомобіля який заявлено до митного оформлення.

Судом першої інстанції вірно вказано, що для підтвердження вартості товару, що імпортується, позивач надав митному органу: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 20-02038047 від 17.09.2025 року, квитанцію 001 від 17.09.2025 року, довідку про вартість перевезення від 06.10.2025 року, договір купівлі-продажу автомобіля б/н від 17.09.2025 року, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.013.476782-25 від 06.10.2025, відповідно до яких вартість автомобіля становить 10000,00 євро. Тобто митну вартість товару, що ввозить визначено на підставі первинних документів.

При вирішенні спору, суд апеляційної інстанції враховує судову практику, викладену у постановах Верховного Суду від 14.11.2019 року у справі № 809/33/17 та від 10.10.2019 року № 809/1469/16, від 05.03.2021 року у справі № 823/1461/17, від 17.05.2022 року у справі № 814/1916/17, від 29.06.2022 року у справі № 1.380.2019.001524, від 21.06.2022 року у справі № 820/6811/16, від 08.06.2022 року у справі № 380/1197/20. Використання рішень Верховного Суду при вирішенні справи є обов`язковим.

Переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду у частині розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Передбачено повернення судових витрат, здійснених особою у разі задоволення позову повністю або частково. Суд повинен враховувати понесені стороною судові витрати під час розгляду позову.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно частин 1 – 3 ст. 132, частин 1 – 5 ст. 134 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У якості доказу понесених витрат на правничу допомогу, надано договір про надання правничої допомоги від 10.10.2025 року, копію розрахунку суми гонорару за надану професійну правничу допомогу; копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 13.10.2025 на суму 10000,00 грн, копію виписки з банківського рахунку АО «Адвокатська фірма Ромаданова і партнери» за 14.11.2025 року.

Згідно пункту 1.1 договору адвокат зобов`язується надати клієнту правничу допомогу, що вказана в цьому договорі на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору. Безпосередній зміст правничої допомоги адвоката за цим договором полягає у тому, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання, яке надалі іменується доручення, під час строку дії цього договору за замовленням та в інтересах Клієнта надати наступні види правової допомоги клієнту: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, в тому числі, але не обмежуючись, усне та письмове консультування клієнта з питання скасування рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів UA901000/2025/000077/1 від 08.10.2025 та картки відмови Кропивницької митниці в прийнятті митної декларації UA901020/2025/000227 від 08.10.2025, підготовка листів, запитів, звернень до юридичних та фізичних осіб, пов`язаних із виконанням умов договору, підготовка та подача процесуальних документів до суду, здійснити представництво (представити) клієнта по справі в судах першої та апеляційної інстанцій з даного питання.

Згідно додатку від 10.10.2025 року до договору сторонами узгоджено фіксовану суму гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги вказаної в договорі і визначеної дорученням, у розмірі 15000,00 грн, з яких 10000,00 грн в суді першої інстанції та 5000,00 грн в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до розрахунку суми гонорару за надану професійну правничу допомогу по справі №340/7062/25, складеного адвокатом Приборою І.І. та погодженим Причислим С.І., адвокатом надано правничу допомогу: підготовка та подання до суду позовної заяви (6 годин витраченого часу) - 6000 грн; підготовка та подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву (4 годин витраченого часу) - 4000 грн.

ОСОБА_1 здійснив оплату, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 13.10.2025 та випискою з банківського рахунку АО «Адвокатська фірма Ромаданова і партнери» за 14.11.2025 року.

Згідно частин 2, 3, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати на правову допомогу, отриману стороною по справі – не суб`єктом владних повноважень, підлягають розподілу разом з всіма витратами за правилами загального відшкодування понесених судових витрат.

Нормами КАС України визначено, що витратами на професійну правничу допомогу є витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, витрати понесені стороною як оплата на правничу допомогу адвоката, в тому гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, оплата за підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, оплата вартості послуг помічника адвоката, сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Встановлено, що адвокатом Прибора І.І., діючою від імені ОСОБА_1 згідно ордеру, було підготовлено та подано до суду позов з додатками.

Адвокатом Прибора І.І., діючою від імені ОСОБА_1 , було продано відповідь на відзив на позовну заяву.

Нормами КАС України передбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна своїх послуг повинна відповідати складності спору та об`єму робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Згідно висновку Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії», відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. «Суд висловлює сумнів щодо існування об`єктивної необхідності здійснення деяких витрат, зазначених у цих рахунках-фактурах». Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Данілов проти України», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що нормами КАС України передбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна своїх послуг повинна відповідати складності спору та об`єму робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. Витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. є співмірними. Правнича допомога від адвокатського бюро виразилась у поданні позовної заяви, поданні відповіді на відзив.

Розгляд позову у суді першої інстанції проводився без виклику сторін чи їх представників. Тобто адвокат Прибора І.І. не приймав участі у судових засіданнях.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Слід враховувати складність спору.

Суд першої інстанції вірно визначив необхідність відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу та стягнену за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача, з урахуванням доведеності, доцільності надання послуг та затраченого адвокатом часу, кошти у розмірі 5000,00 грн., що є витратами на правничу допомогу (підготовка, складання позовної заяви, подання до суду відповіді на відзив та подання клопотань), які у зв`язку з задоволення вимог позивача, підлягають відшкодуванню і таке стягнення слід проводити за рахунок бюджетних асигнувань двох відповідачів.

Позивачем заявлено відшкодування витрат на оплату послуг перекладача, зокрема перекладу документів, у розмірі 3590,00 грн.

Встановлено, що ухвалою суду від 20.10.2025 року позов було залишено без руху з підстав відсутності офіційного перекладу доданих до позовної заяви документів, що викладені іноземною мовою. 28.10.2025 ороку адвокатом Прибора І.І. від імені ОСОБА_1 долучені до матеріалів справи докази з офіційним перекладом.

Згідно частин 3, 5, 6 ст. 137 КАС України Спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підтвердження вартості послуг з перекладу документів та завірення підпису перекладача приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Березовською О.В. позивачем надано акт виконаних робіт з перекладу документів від 28.10.2025 року, платіжні інструкції №1.365196639.1 від 21.10.2025 року та №2.370240761.1 від 24.10.2025 року.

Згідно акту виконаних робіт з перекладу документів від 28.10.2025 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було надано ОСОБА_1 послуги згідно замовлення №774 від 21.10.2025 на суму 3590,00 грн, а саме: 21.10.2025 послуги перекладу митних документів та документів на авто з іспанської та польської мови українською мовою на суму 1750,00 грн та 24.10.2025 аналогічні послуги на суму 1840,00 грн.

Оплата за послуги перекладу документів підтверджується платіжними інструкціями №1.365196639.1 від 21.10.2025 року та №2.370240761.1 від 24.10.2025 року, міститься відмітка, що переклад як з іспанської, так і з польської мови зроблено перекладачем ОСОБА_5 .

Докази пов`язаності ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_5 між собою (працевлаштування, укладення цивільно-правових договорів тощо) відсутні.

Розбіжності у виконанні перекладу та хто є перекладачем, ОСОБА_1 не пояснює у апеляційній скарзі.

Судом першої інстанції вірно звернуто увагу, що датою перекладу документів є 24.10.2025 року, а до заявленої позивачем суми витрат, пов`язаних із залученням перекладача, включена у тому числі вартість послуг 1750,00 грн перекладу з іспанської та польської мов на дату 21.10.2025 року.

Також 15.07.2026 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про розподіл витрат у справі у частині витрат щодо професійної правничої допомоги. Просить вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

До суду від Кропивницької митниці надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у частині витрат на правничу допомогу, вказано, що заявлена сума витрат 5000,00 грн. не є співмірною зі складністю справи та об`ємом наданих-отриманих послуг у правничій сфері.

У якості доказу понесених витрат на правничу допомогу, надано акт приймання надання послуг за договором про надання правничої допомоги від 10.10.2025 року, акт від 06.07.2026 року, згідно якого адвокатом Прибора І.І. надано правничі послуги ОСОБА_1 , а саме: підготовка та подання до суду апеляційної скарги в частині стягнення витрат, підготовка і подання до суду відзиву на апеляційну скаргу митниці.

Надано розрахунок гонорару за надану професійну правничу допомогу.

ОСОБА_1 оплачено за послуги правничої допомоги, що підтверджується квитанцією № 1.738361533.1 від 02.07.2026 року.

Адвокатом Прибора І.І., діючою від імені ОСОБА_1 згідно ордеру, було підготовлено та подано до суду апеляційну скаргу на рішення суду від 23.03.2026 року.

Адвокатом Прибора І.І., діючою від імені ОСОБА_1 згідно ордеру, було підготовлено та подано до суду відзив на апеляційну скаргу Кропивницької митниці.

Розгляд апеляційних скарг у суді апеляційної інстанції проводиться у порядку письмового провадження без участі представників сторін у судових засіданнях. Тобто адвокат не залучався до участі у судовому засіданні.

Нормами КАС України визначено, що витратами на професійну правничу допомогу є витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, витрати понесені стороною як оплата на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, оплата за підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, оплата вартості послуг помічника адвоката, сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частин 2, 3, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем обґрунтовано розмір витрат на правову допомогу у сумі 5000,00 грн. Суд апеляційної інстанції враховує, що адвокатом було надано послугу з правничої допомоги, а саме, підготовка та подання апеляційної скарги, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу.

Стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 , з урахуванням доведеності надання послуг, їх співмірності, складності справи підлягають кошти у розмірі 5000,00 грн., що є витратами на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню і таке стягнення слід проводити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Згідно частин 1, 6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Новий розподіл судових витрат здійснюється у разі задоволення апеляційної скарги. Не передбачено повернення судових витрат, здійснених суб`єктом владних повноважень.

Не передбачено повернення судових витрат, що здійснені позивачем у вигляді оплати судового збору, у разі відмови у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Кропивницької митниці – залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 року в справі №340/7065/25 – залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці (код ЄДРПОУ 44005668) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 – 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова