Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №160/25930/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/25930/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),

суддів: Чабаненко С.В., Білак С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Міністерства оборони України, ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року в адміністративній справі №160/25930/25 (головуючий суддя першої інстанції - Рянська В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, (третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 11.09.2025 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, (третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене витягом з протоколу засідання комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 13/с від 30.05.2025 року, про скасування попереднього рішення та повернення документів на доопрацювання;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом засідання комісії від 30.05.2025 № 13/с, в частині скасування попереднього рішення та повернення на доопрацювання документів, поданих ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка - ОСОБА_2 .

Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими до заяви документами про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її чоловіка - військовослужбовця ОСОБА_2 , та прийняти рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що згідно витягу з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 12.09.2023 року №1770, травма солдата ОСОБА_2 , яка послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , одержана в результаті нещасного випадку (дія шкідливих і токсичних речовин, алкогольне отруєння) і причина смерті, так, пов`язані проходженням військової служби. Скаржник вважає, що оскільки наявні суттєві розбіжності в документах, в яких зазначено причинно-наслідковий зв`язок смерті ОСОБА_2 , документи подані позивачем для призначення одноразової грошової допомоги були повернуті на доопрацювання до ІНФОРМАЦІЯ_4 для вжиття заходів щодо усунення розбіжностей між наказами командира Військової частини НОМЕР_1 та висновком 20 регіональної військово-лікарської комісії. На даний час до усунення розбіжностей в документах, підстав для прийняття комісією рішення щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги немає.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач також подала апеляційну скаргу, в якій просила частково скасувати рішення суду та прийняти постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Апелянт вказує, що повернення позивачу документів на доопрацювання для вжиття заходів щодо усунення розбіжностей у наказах Військової частини НОМЕР_1 та висновку РВЛК є умовою, яку не вбачається за можливе виконати позивачу.

Сторони відзиви на скарги один одного не подали, що не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання службового обов`язку, пов`язаного із захистом Батьківщини, що підтверджується копіями свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 27.03.2023 року, повідомленням Військової частини НОМЕР_1 про смерть від 17.03.2023 № 867, сповіщення сім`ї ІНФОРМАЦІЯ_5 №3/ПТ/1161 від 31.03.2023 року, адресованого дружині загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.06.2023 року №167, наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.03.2023 року № 97 «Про результати службового розслідування за фактом загибелі солдата ОСОБА_2 , молодшого сержанта ОСОБА_3 ».

У наказі командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.03.2023 року №297 «Про результати службового розслідування за фактом загибелі солдата ОСОБА_2 , молодшого сержанта ОСОБА_3 » зазначено, що службове розслідування, призначене наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 17.03.2023 року №258 щодо встановлення причин і обставин загибелі солдата ОСОБА_2 і молодшого сержанта ОСОБА_3 вважати завершеним; у зв`язку з відсутністю ознак протиправної поведінки в діянні військовослужбовців - навідника 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецької роти солдата ОСОБА_2 , номера обслуги НОМЕР_3 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецької роти молодшого сержанта ОСОБА_3 , вважати їх такими, що загинули під час виконання обов`язку військової служби, пов`язаним із здійсненням заходів оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

У попередньому лікарському свідоцтві про смерть ОСОБА_2 №12-19-190-чт/23 від 21.03.2023 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_6 , вказано, що причину смерті не встановлено до отримання результатів лабораторних досліджень.

Згідно з остаточним лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 №12-19-190-чт/23 від 01.05.2023 року, виданим ІНФОРМАЦІЯ_6 зазначено, що до смерті призвело отруєння оксидом вуглецю, інші суттєві стани, які сприяли смерті, але не пов`язані із захворюванням чи його ускладненням, яке безпосередньо є причиною смерті, - алкогольне сп`яніння.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.06.2023 року №167 солдата ОСОБА_2 , навідника 2 стрілецького відділення кулеметного взводу 2 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у результаті вибухової травми несумісного з життям від ворожого обстрілу позиції, у зв`язку зі смертю виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 з 17.03.2023 року та всіх видів забезпечення. У наказі зазначено, що смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби (захистом Батьківщини).

У витягу з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм у колишнього військовослужбовця від 12.09.2023 № 1770 травма (17.03.2023) солдата ОСОБА_2 : «Отруєння оксидом вуглецю. Алкогольне сп`яніння», яка стала причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , - травма, ТАК, одержана в результаті нещасного випадку (дія шкідливих і токсичних речовин, алкогольне отруєння) і причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.05.2024 року №10/в, затвердженого 07.05.2024 року, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168: матері, дружині та двом дочкам загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок вибухової травми, несумісної з життям стану солдата ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) (пункт 8 протоколу). У витягу зазначено, зокрема, що згідно з листом Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 23.08.2023 року №02-06/1216 за результатами проведення судово-медичної експертизи був встановлений остаточний діагноз (отруєння оксидом вуглецю) та під час судово-токсикологічного дослідження крові ОСОБА_2 виявлено алкоголь у кількості 1,02‰. У витягу з протоколу міститься посилання на висновок 20 регіональної військово-лікарської комісії від 12.09.2023 року №1770. Вказано, що згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 16.05.2024 № 7/17703/19, адресованим начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата ОСОБА_2 , повідомлено про відмову у призначенні ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги (протокол № 10/в від 07.05.2024).

Згідно з відомостями комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 року у справі № 160/20451/24, що набрало законної сили 26.03.2025 року, визнано протиправним та скасовано пункт 8 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.05.2024 №10/в про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги; зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву з доданими документами ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її чоловіка – солдата ОСОБА_2 .

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 року у справі № 160/20451/24 залишено без змін. У постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що враховуючи, що актом службового розслідування доведено, що загибель військовослужбовця ОСОБА_2 пов`язана із здійсненням заходів оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України та не пов`язана із вчиненням ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, не є навмисним самогубством, цей акт або наказ, яким цей акт затверджено, не скасовано, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність рішення відповідача про повернення документів на доопрацювання.

У витязі з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.05.2025 року №13/с, затвердженого 09.06.2025 року, зазначено, що розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про скасування попереднього рішення та повернення документів на доопрацювання. У протоколі зазначено, що відповідно до акта службового розслідування Військової частини НОМЕР_1 від 24.03.2023 року, наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.03.2023 року №297 «Про результати службового розслідування за фактом загибелі солдата ОСОБА_2 , молодшого сержанта ОСОБА_3 », ОСОБА_2 загинув під час виконання обов`язку військової служби, пов`язаного із здійсненням заходів оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.06.2023 року № 167 солдата ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу також у зв`язку зі смертю, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби (захистом Батьківщини).

Проте, згідно з витягом із протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 12.09.2023 року № 1770, травма солдата ОСОБА_2 , яка послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , одержана в результаті нещасного випадку (дія шкідливих і токсичних речовин, алкогольне отруєння) та причина смерті, так, пов`язані з проходженням військової служби. Для прийняття обґрунтованого рішення щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», повернуто документи, подані ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка солдата ОСОБА_2 , на доопрацювання до ІНФОРМАЦІЯ_4 для вжиття заходів щодо усунення розбіжностей між наказами командира Військової частини НОМЕР_1 та висновком РВЛК.

Вважаючи протиправним дії відповідача, позивач оскаржила такі дії до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі змістом частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі по тексту - Закон №2011-XII).

Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону №2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 2 цієї ж статті визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1);

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2);

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві (підпункт 3).

Підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Одноразова грошова допомога є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

Пунктом третім статті 16-2 Закону №2011-XII визначено, що розмір та порядок призначення і виплати такої допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 року №975, якою затвердив відповідний Порядок (далі по тексту - Порядок №975, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно із пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У пунктах 4 та 5 Порядку №975 визначено аналогічні пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII положення щодо категорій осіб, члени сімей яких набувають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті (загибелі) та аналогічні пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XII положення щодо розміру одноразової грошової допомоги, яка виплачується членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Отже, Закон №2011-XII та Порядок №975 є нормативно-правовими актами, що регулюють призначення і виплату одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, у тому числі у випадках смерті, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

Суд також звертає увагу на те, що абз.2 п.3 статті 16-2 Закону №2011-XII було викладено в новій редакції згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо окремих питань виплати одноразової грошової допомоги» від 16.07.2025 року №4546-IX (далі по тексту - Закон №4546-IX), положення якого відповідно до розділу II «Прикінцеві положення» застосовуються з 24.02.2022 року. Однак ці положення не змінюють необхідності встановлення передбачених законом умов для призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000 грн. у кожному випадку смерті військовослужбовця, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.

Зазначеною нормою встановлено, що розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, у тому числі під час перебування в полоні (крім випадків добровільної здачі в полон), становить 15000000 гривень.

Відповідно до п. 1 ст. 16-4 Закону № 2011-ХІІ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2024 року у справі №120/13997/21-а сформулював правовий висновок про те, що законодавством передбачено обмеження у виплаті гарантованої державною одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема, внаслідок наявності доведеного факту вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння. Така допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця або втрата ним працездатності є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням рф на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 року прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі по тексту - Постанова № 168).

Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно із пунктом 2 Постанови №168 сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу.

Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

Аналіз змісту пункту 2 Постанови №168 свідчить про те, що Кабінет Міністрів України установив дві самостійні альтернативні підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000 грн.:

- загибель особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, зокрема, військовослужбовця, у період дії воєнного стану;

- смерть військовослужбовця внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

У другому випадку юридично значущим є не лише безпосередня причина смерті, зазначена в медичних документах, а насамперед встановлений належними та допустимими доказами прямий причинний зв`язок між смертю військовослужбовця та пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими за обставин, визначених абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168.

Отже, формальний зміст абзаців першого та шостого пункту 2 Постанови №168 вказує на те, що Кабінет Міністрів України установив виплату одноразової грошової допомоги в однаковому розмірі 15000000 гривень при настанні одного і того ж наслідку - смерті особи, але залежно від її причин (загибель або в результаті поранення (контузії, травми, каліцтва)).

Такий підхід відповідає цільовому характеру підвищеної одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000 грн., яка є винятковою соціальною гарантією воєнного часу та має застосовуватися лише за умов, прямо визначених законодавцем. Її розширене застосування без належної правової підстави призводило б до необґрунтованого навантаження на Державний бюджет України, у тому числі на видатки, пов`язані із забезпеченням обороноздатності держави.

Крім того, в постанові від 16.06.2026 року у справі №620/10029/24 Верховний Суд сформував наступні висновки:

1. Положення пункту 2 Постанови №168 підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII та не можуть тлумачитися відокремлено від нього.

2. Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168, виникає у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті військовослужбовця, щодо якої встановлено причинний зв`язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони.

3. Сам по собі висновок військово-лікарської комісії про зв`язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для застосування пункту 2 Постанови № 168, якщо матеріалами справи не підтверджено обставин, з якими зазначена постанова пов`язує виникнення права на відповідну виплату.

4. Смерть військовослужбовця внаслідок захворювання не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги, якщо за медичними документами встановлено, що така смерть, незалежно від безпосереднього клінічного механізму її настання, перебуває у причинному зв`язку з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, визначених пунктом 2 Постанови № 168.

5. За відсутності підстав для застосування пункту 2 Постанови № 168 питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги вирішується відповідно до положень Закону № 2011-XII та Порядку № 975, з урахуванням установлених ними підстав та умов надання відповідних соціальних гарантій.

Враховуючи положення частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом першої інстанції, зазначені у витягу з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм у колишнього військовослужбовця від 12.09.2023 року №1770 відомості про те, що травма (17.03.2023 року) солдата ОСОБА_2 : «Отруєння оксидом вуглецю. Алкогольне сп`яніння», яка стала причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , - травма, ТАК, одержана в результаті нещасного випадку (дія шкідливих і токсичних речовин, алкогольне отруєння) не узгоджуються з іншими наявними у справі доказами, які в сукупності підтверджують, що ОСОБА_2 загинув під час виконання обов`язку військової служби, пов`язаного із здійсненням заходів оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

Апеляційний суд звертає увагу, що згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.06.2023 року №167 солдата ОСОБА_2 , навідника 2 стрілецького відділення кулеметного взводу 2 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у результаті вибухової травми несумісного з життям від ворожого обстрілу позиції, у зв`язку зі смертю виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 з 17.03.2023 року та всіх видів забезпечення. У наказі зазначено, що смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби (захистом Батьківщини).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, вказаний наказ не скасований, проте не зрозуміло чому такий наказ не врахований відповідачем при прийнятті спірного рішення.

Стає питання, чи враховано такий наказ та вказані в ньому обставини 20-ю регіональною військово-лікарською комісією та при встановленні причинного зв`язку загибелі солдата ОСОБА_2 17.03.2023 року.

На думку колегії суддів, наявність в крові ОСОБА_2 алкоголя у кількості 1,02‰ не може бути безумовною підставою його загибелі під час отримання вибухової травми несумісної з життям від ворожого обстрілу позиції.

Матеріали справи не містять копій протоколу судово-медичних лабораторних досліджень, висновків експерта № 16/765-С/23 та №16/766-С/23 від 23.03.2025 року, виданих Комунальним закладом охорони здоров`я Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, про які зазначено у витягу з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм у колишнього військовослужбовця від 12.09.2023 року №1770.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що причиною смерті ОСОБА_2 була травма, одержана в результаті нещасного випадку (дія шкідливих і токсичних речовин, алкогольне отруєння).

Жодного доказу алкогольного отруєння ОСОБА_2 і його смерті від такого отруєння до отримання вибухової травми несумісної з життям від ворожого обстрілу позиції відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідно до матеріалів справи відсутні докази на підтвердження наявності підстав для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про повернення документів на доопрацювання. Обставин, передбачених п.1 ст.16-4 Закону №2011-ХІІ, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, не наведено і не надано доказів на підтвердження їх наявності.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом засідання комісії від 30.05.2025 року №13/с, в частині скасування попереднього рішення та повернення на доопрацювання документів, поданих ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка - ОСОБА_2 ..

Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що оскільки предметом оскарження є рішення про повернення документів на доопрацювання, а не про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», позовні вимоги про зобов`язання відповідача призначити і виплатити таку допомогу є передчасними, тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими до заяви документами про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її чоловіка - військовослужбовця ОСОБА_2 , та прийняти рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 243, 250, 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Міністерства оборони України, ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року в адміністративній справі №160/25930/25 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року в адміністративній справі №160/25930/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.В. Білак