Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №520/33788/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: медико-соціальної експертизи

Дата: 27 серпня 2026 р.

Справа: №520/33788/25

Суддя: Мінаєва К.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 р. Справа № 520/33788/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» на Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 (головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., ) по справі № 520/33788/25

за позовом ОСОБА_1

до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України»

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (далі – відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) м. Дніпро від 05.06.2025р. №ЦО 2911 про не визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю з 10.01.2023 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що йому з 10.01.2023 було встановлено ІІІ групу інвалідності строком до 01.02.2024, яку в подальшому продовжено до 28.02.2026; надалі на підставі акту огляду МСЕК з 17.12.2024 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності до 01.01.2026. Разом з тим, у зв`язку з проведеною відповідачем перевіркою обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії з липня 2025 року позивачу було припинено виплату пенсії по інвалідності, оскільки він з 10.01.2023 не вважається особою з інвалідністю.

Позивач наголошує, що вказане рішення є протиправним, оскільки прийнято з порушенням Порядку №1338, без передбачених на те підстав, без виклику позивача та повного медичного обстеження і проведення всіх необхідних досліджень, що зумовлює визнання його протиправним та скасування.

ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено:

визнано протиправним та скасувати Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №2911 від 05.06.2025 Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що, по-перше, результати оцінювання медико-експертної документації ОСОБА_1 з ухваленими рішенням, які занесені до протоколу розгляду експертною командою, відрізняються від висновку, який прийняв відповідач за фактом проведеної перевірки рішенням МСЕК, що відображено в оскаржуваному рішенні. По-друге, відповідачем не надано жодних пояснень з приводу того, яке відношення має ОСОБА_2 та його медико-експертна документація по відношенню до ОСОБА_1 . По-третє, відповідачем на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення, не обґрунтовано підстав для проведення перевірки медико-експертної документації ОСОБА_1 за період з 12.07.2024 по 05.06.2025.

Також суд зауважив, що присутність особи на засіданні експортної команди є обов`язковою лише у разі, якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, яке в даному випадку не приймалось. Разом з тим, під час розгляду справи дослідженню підлягають не тільки записи, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, а й інші надані особою документи. Отже, порушення відповідачем вимог Порядку щодо забезпечення позивачу права на участь у засіданні експертної команди під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності не може вважатись формальним, оскільки слугувало перешкодою для реалізації позивачем права бути присутнім під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК від 11.01.2023 № 23 про встановлення позивачу інвалідності, надання ним додаткових документів, повного об`єктивного медичного обстеження позивача членами комісії.

З огляду на те, що відповідачем приймалося оскаржуване рішення з порушенням процедури проведення перевірки та без належного дотримання вимог Порядку № 1338, таке, за висновками суду першої інстанції, є протиправним та підлягає скасуванню.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 року по адміністративній справі № 520/33788/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що до відповідача надійшов запит ГУНП в Харківській області, якими доручено здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках до запитів осіб та у разі необхідності провести переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно таких осіб і прийняти відповідні рішення. Серед інших медико-експертних справ до відповідача була передана справа позивача, під час здійснення аналізу якої встановлено, що ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені в діагнозі позивача, а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності, не відповідають критеріям для визначення групи інвалідності згідно з чинним законодавством, у зв`язку з чим рішення про встановлення групи інвалідності позивачу було законно та обґрунтовано скасовано Центром оцінювання функціонального стану особи 05.06.2025.

Скаржник вважає помилковими, а також такими, що суперечать підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, абзацам 11, 12, 13 пункту 51 Порядку №1338, висновки суду першої інстанції про порушення процедури перевірки та визначення проведення повторного оцінювання особи (повного медичного обстеження) як обов`язкової передумови прийняття рішення ЦОФСО за результатами перевірки обґрунтованості рішення МСЕК. Неповідомлення особи про необхідність повторного оцінювання та розгляд питання без її участі, не може розцінюватися судами як порушення прав особи під час перевірки, оскільки проведення безпосереднього огляду особи передбачається лише у разі прийняття рішення про проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи. Просить врахувати позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2026 по справі №360/660/25.

Щодо розбіжностей по тексту рішення № 2911 від 05.06.2025 та Протоколу до нього від 05.06.2025 скаржник вказує, що в пункті 11 Протоколу експертами було допущено технічну помилку в даних позивача та групі інвалідності.

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

15.06.2026 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає, що апелянт фактично повторює правову позицію, викладену у своєму відзиві на позов, яка вже була предметом оцінки суду першої інстанції, проте, не наводить жодних переконливих аргументів щодо помилковості встановлених судом обставин та не спростовує висновків, покладених в основу оскаржуваного рішення. Окрім того, не наводить конкретних доводів, які б свідчили про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права. Судом першої інстанції встановлено порушення процедури здійснення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, проте апеляційна скарга не містить аргументів щодо помилковості відповідних висновків суду. Позивач підтримує висновки суду першої інстанції щодо необхідності забезпечення експертною комісією правом особи на участь в засіданні, проте матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача. Отже, рішення відповідача про невизнання його особою з інвалідністю, прийняте 05.06.2025, є протиправним, оскільки воно прийнято з порушенням Порядку № 1338, а саме без передбачених на те підстав, без виклику позивача та повного медичного обстеження і проведення всіх необхідних досліджень. Крім того, позивач вважає, що розбіжності, наведені в оскаржуваному рішенні та пункті 11 протоколу експертної комісії, не є формальними, оскільки стосуються безпосередньо особи, щодо якої здійснювалась перевірка, та змісту прийнятого висновку, що ставить під сумнів належність та достовірність документального оформлення процедури перевірки. Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Учасники справи повідомлені про перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 судом апеляційної інстанції належним чином шляхом вручення їм копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в електронному кабінеті учасника справи.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядає справу без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розгляд апеляційної скарги здійснюється з урахуванням перебування головуючого судді Мінаєвої К.В. у період з 27.07.2026 по 21.08.2026 у щорічній відпустці відповідно до наказу Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 №2.2-06/268.

V. Обставини, встановлені судом.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за змістом довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 693005 від 11.01.2023, виданою Міжрайонною спеціалізованою кардіологічною медико- соціальною експертною комісією № 1, виписки з акту огляду Міжрайонної спеціалізованої кардіологічної медико-соціальної експертної комісії № 1, датованої 11.01.2023, ОСОБА_1 було встановлено III групу інвалідності з 10.01.2023 року «за загальним захворюванням» на строк до 01.02.2024 року. Дата чергового переогляду - 10.01.2024 року. Підстава: акт огляду МСЕК №23 від 11.01.2023. Видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 від 08.02.2023

На підставі довідки серії 12 ААГ № 321015 від 07.02.2024 Міжрайонної спеціалізованої кардіологічної медико-соціальної експертної комісії № 1 до акту огляду медико- соціальною експертною комісією, ОСОБА_1 за повторним оглядом встановлено за «загальним захворюванням» III групу інвалідності з 06.02.2024 по 01.03.2026. Дата чергового переогляду - 06.02.2026 року. Підстава: акт огляду МСЕК №98 від 07.02.2024. Видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 від 28.02.2024 з терміном дії до 28.02.2026.

На підставі акту огляду МСЕК № 2121/5 від 17.12.2024 та довідки до акта огляду Полтавської обласної медико - соціальної експертної комісії серії 12 ААД № 125292, датованої 17.12.2024, ОСОБА_1 встановлено з 17.12.2024 II групу інвалідності «за загальним захворюванням». Інвалідність встановлена до 01.01.2026.

З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 20435-21046/К-03/8/-2000/25 від 30.07.2025 встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримував пенсію по інвалідності 3 групи з 10.01.2023 року, призначену відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі зави від 25.01.2023 року № 619 та виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ № 693005 від 11.01.2023 року, виданої міжрайонною спеціалізованою Кардіологічною медико-соціальною експертною комісією № 1 м.Харків.

Так, рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 05.06.2025 №2911 за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії було вирішено, що ІІІ група інвалідності строком на 1 рік, загального захворювання, встановлена необґрунтовано. Згідно з пунктом 11 вказаного рішення при оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності ОСОБА_1 мають місце незначні патологічні зміни з боку серцево-судинної, які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності з 10.01.2023 (Постанова КМУ №1317 від 03.12.2009).

З пункту 1 рішення встановлено, що перевірка обґрунтованості проводилась щодо рішення медико-соціальної експертизи №23 від 11.01.2023.

Підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці, зазначено: постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді. Кримінальне провадження №12024220000000850 від 12.07.2024 (пункти 6.1, 6.2 рішення).

Дата перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці: з 12.07.2024 по 05.06.2025 (пункт 9 рішення).

Вважаючи рішення експертної команди протиправним, позивач звернувся з позовом до суду про його скасування.

VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон №875-ХІІ).

Відповідно до положень статті 1 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар`єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №875-ХІІ інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На підставі частини другої статті 6 Закону №875-ХІІ особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2005 № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №2961-IV).

За визначенням, наведеним в абзаці четвертому частини першої статті 1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Передумовою виникнення спірних правовідносин стало введення Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року №732/2024 в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі - Рішення РНБО), яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктом «б» пункту 2 Рішення РНБО делеговано Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочі групи із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

Вказане рішення ухвалене в умовах воєнного стану України з метою захисту національної безпеки.

На виконання Рішення РНБО Кабінет Міністрів України прийняв постанови «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу» від 25 жовтня 2024 року №1207 та «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317» від 08 листопада 2024 року №1276, якими вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03 грудня 2009 року №1317.

Згідно з пунктом 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 (далі - Положення №1317) з урахуванням змін, внесених зазначеними вище постановами Уряду України, МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.

На виконання Рішення РНБО наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» від 26 жовтня 2024 року №1809:

- права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на відповідача у справі з дати підписання наказу. Затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ (далі - Положення №1809);

- зазначено, що виконуючій обов`язки державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» згідно з актом приймання-передачі;

- в процесі передачі медико-експертних справ та скарг відображати їх черговість для подальшого розгляду з урахування реєстрації в державному закладі «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України».

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення №1809 Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ утворюється Міністерством охорони здоров`я України. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

15 листопада 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (набула чинності з 01 січня 2025 року), якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацами 3 та 7 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №1338 установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року. Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, передбачено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

З огляду на те, що рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення ОСОБА_1 3 групи інвалідності було прийнято до вступу в дію постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, а саме 11.01.2023, то перевірка обґрунтованості вказаного рішення МСЕК проводилась Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого вказаною вище постановою Кабінету Міністрів України №1338.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 №2022 «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи» відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 90), наказано, зокрема, покласти права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

За обставин даної справи, Державною установою Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України здійснено перевірку обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності, за результатами якої прийнято рішення № 2911 від 05.06.2025, яким визначено, що ІІІ група інвалідності, загальне захворювання, встановлена необґрунтовано.

Згідно з висновком Верховного Суду, сформованим у постанові від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а, суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Надаючи оцінку правомірності прийняття означеного рішення в межах дотримання процедури прийняття цього рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 10 Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 №2022 (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), Центр оцінювання має наступні повноваження:

1) надає організаційно-методичне консультування експертним командам;

2) залучає лікарів закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності за їх згодою (за необхідності) до роботи Центру оцінювання;

3) проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, з підстав, визначених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, зокрема на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу у сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;

4) здійснює обмін інформацією з питань, пов`язаних з організацією проведення оцінювання, відповідно до цього Положення;

5) узагальнює, аналізує та інформує МОЗ та правоохоронні органи про випадки необґрунтованого прийняття рішень експертними командами;

6) розглядає скарги на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання та рішення медико-соціальних експертних комісій щодо результатів медико-соціальної експертизи;

7) перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу.

У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями;

8) проводить оцінювання повсякденного функціонування особи з числа діючих або колишніх військовослужбовців, СБУ або розвідувальних органів;

9) надсилає, в разі наявності технічної можливості, до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відомості про результати проведеного оцінювання шляхом електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта»;

10) у триденний строк надсилає витяг з рішення, що формується в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи у зв`язку з прийнятим рішенням, до територіального органу Пенсійного фонду України або структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (для особи, у яких причиною інвалідності є інвалідність з дитинства).

За наявності технічної можливості отримання зазначених відомостей здійснюється шляхом доступу суб`єкта надання публічних (електронних публічних) послуг до відповідних інформаційно-комунікаційних систем або в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами через систему електронної взаємодії таких систем;

11) у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності повідомляє територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про призовників та військовозобов`язаних відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 5, ст. 409).

12) протягом двох днів з дати завершення перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальних експертних комісій та експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо посадових осіб державних органів надсилають до Держприкордонслужби відповідний лист про завершення такої перевірки та про її результати;

13) забезпечує для громадян України, які знаходяться на території держав, з якими укладено відповідні міждержавні договори (угоди):

переклад українською мовою медичних формулярів, що передаються з території цих держав, форма яких затверджується міждержавними договорами (угодами);

проведення оцінювання таких осіб.

Рішення про встановлення інвалідності може прийматися під час заочного розгляду справи за результатами медичного обстеження в країні перебування відповідно до міждержавних договорів (угод);

14) щороку збирає та подає до Міністерства охорони здоров`я України в терміни, визначені законодавством, Звіт про причини інвалідності, показання до медичної, професійної і соціальної реабілітації.

15) здійснює інші функції, визначені законодавством.

Реалізація функцій Центру оцінювання, визначених підпунктами 3, 6, 7, 8 цього пункту, забезпечується експертними командами Центру оцінювання.

Відповідно до пункту 18 вказаного Положення Центр оцінювання має право:

одержувати від державних органів, закладів охорони здоров`я, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і виду їх діяльності відомості, необхідні для роботи експертних команд Центру оцінювання;

направляти особу, що звертається для встановлення інвалідності, до закладів охорони здоров`я для проведення додаткового медичного обстеження з метою уточнення діагнозу і призначення відповідного лікування;

залучати до роботи Центру оцінювання лікарів закладів охорони здоров`я державної форми власності, за їх згодою;

допускати за письмовою заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, уповноваженого представника особи на розгляд експертної команди Центру оцінювання;

розглядати скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1 до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, та відповідних клопотань особи.

Основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди), визначаються Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (далі -Положення №1338 в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Підпунктом 2 пункту 8 Положення №1338 визначено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (далі - Порядок №1338 в редакції, чинній станом на дату прийняття оскаржуваного рішення).

Згідно з пунктом 51 Порядку № 1338 Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:

на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);

за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ.

До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об`єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.

Робоча група з моніторингу:

здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону;

формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.

Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Згідно з пунктом 52 Порядку № 1338 Центр оцінювання функціонального стану особи під час оскарження рішення експертних команд перевіряє обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами чого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

Оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, де функціонує експертна команда, і куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу.

У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття цієї особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

З аналізу наведених норм колегія суддів висновує, що відповідач має право проводити перевірку обґрунтованості рішень МСЕК стосовно відповідної особи не лише за її ініціативою або у разі настання встановленого строку, а й за наявності чітко визначених підстав, що випливають з його контрольно-моніторингових функцій. Такими підставами можуть бути: (1) на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді; (2) за запитом робочої групи з моніторингу; (3) за результатами внутрішнього моніторингу, здійснення якого забезпечується безпосередньо Центром оцінювання функціонального стану особи.

Отже, визначальним для перевірки дотримання відповідачем порядку здійснення перевірки оскаржуваного рішення є встановлення підставності його перегляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2026 по справі № 280/4630/25.

Зі змісту оскаржуваного рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 05.06.2025 №2911 судом встановлено, що підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення (акта огляду МСЕК №23 від 11.01.2023) зазначено «постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді» (графа 6.1). Реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці: кримінальне провадження №12024220000000850 від 12.07.2024 (графа 6.2).

З метою повного та об`єктивного розгляду справи ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2026 витребувано у Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України»: постанову слідчого, прокурора, ухвалу слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалу слідчого судді (кримінальне провадження №12024220000000850 від 12.07.2024), що зазначено у якості підстави для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, яке підлягає перевірці (акт огляду МСЕК №23 від 11.01.2023), в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) м. Дніпро від 05.06.2025 №ЦО 2911 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю з 10.01.2023.

На виконання вказаної ухвали суду відповідачем (апелянтом) надано лист Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 23.07.2025 №4232/03-18 та лист Головного управління Національної поліції в Харківській області від 23.10.2024 №27032/119/24-2024.

У контексті оцінки підставності ініціювання перевірки колегія суддів враховує правову позицію Судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 07 серпня 2019 року у справі № 826/2212/17, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого, прийняті у межах кримінального провадження, до моменту їх скасування у встановленому КПК України порядку.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2026 по справі № 280/4630/25 виснував, що якщо документ правоохоронного органу, на який посилається відповідач, має характер процесуального акта, прийнятого в межах кримінального провадження, та є обов`язковим до виконання, його отримання створює для відповідача правовий обов`язок реагування у межах компетенції, визначеної пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Водночас для визнання такого документа належною підставою у розумінні пункту 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи судам необхідно встановити його процесуальну природу та відповідність формі, передбаченій законом. Сам по собі лист правоохоронного органу без з`ясування, чи є він процесуальним рішенням у межах кримінального провадження або належним запитом робочої групи з моніторингу, не може автоматично свідчити про виникнення у відповідача обов`язку проведення перевірки.

Відповідно до наданого відповідачем листа ГУНП в Харківській області від 23.10.2024 №27032/119/24-2024 в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024220000000850 від 12.07.2024 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України в період з 16.10.2024 по 17.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова проведено обшук в приміщенні Міжрайонної спеціалізованої кардіологічної МСЕК №1 Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» м. Харкова, під час якого виявлено та вилучено медико-експертні справи. В ході проведення огляду медико-експертних справ осіб, які за віком можуть підлягати загальній мобілізації, встановлено ряд справ із сумнівними підставами для визначення особам групи інвалідності, у зв`язку з чим до відповідача висловлено прохання переглянути та за наявності підстав скасувати рішення відповідних комісій МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» відповідно до наданих медико-експертних справ (серед яких була справа ОСОБА_1 ).

Листом Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 23.07.2025 №4232/03-18 повернуто на адресу ГУНП в Харківській області медико-експертні справи 7 осіб з Протоколами та Рішеннями з рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування осіб Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування осіб або рішень медико-соціальних експертних комісій (зокрема, долучено справу ОСОБА_1 ).

Разом з тим, на вимогу ухвали апеляційного суду відповідачем не надано жодної постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, що відповідно до пункту 6.1 оскаржуваного рішення є підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення медико-експертної комісії №23 від 11.01.2023, за яким ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності. Надані та досліджені вище листи не є постановою слідчого, прокурора, ухвалою слідчого судді, внаслідок чого відповідачем не доведена наявність визначеної Порядком №1388 підстави для перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність відповідачем наявності визначеної Порядком №1388 підстави для перегляду рішення МСЕК щодо ОСОБА_1 про встановлення йому ІІІ групи інвалідності, у зв`язку з чим рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування від 05.06.2025 №2911 є протиправним.

Разом з тим, судом першої інстанції не було належним чином з`ясовано підставу для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК щодо позивача.

Також суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 05.08.2026 у справі №260/6984/25, в якій зауважено, що оцінювання функціонування особи є комплексною процедурою, де суд не може підміняти спеціалізований орган у визначенні медичних діагнозів. Водночас принцип «належного урядування» зобов`язує Центр оцінювання не просто констатувати зміну строку інвалідності, а навести у рішенні чіткі мотиви порівняно з попереднім безстроковим висновком МСЕК. Відсутність таких мотивів може бути ознакою порушення вимог щодо обґрунтованості адміністративного акта (частина друга статті 2 КАС України).

Зі змісту спірного рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 05.06.2025 №2911 колегія суддів з`ясувала, що відповідачем здійснено перевірку обґрунтованості рішення МСЕК від 11.01.2023 №23, внаслідок чого відповідач виснував, що при оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності ОСОБА_1 мають місце незначні патологічні зміни з боку серцево судинної системи, які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності з 10.01.2023, у зв`язку з чим ІІІ група інвалідності, загальне захворювання, строком на 1 рік, встановлена необґрунтовано.

У свою чергу, за змістом наявної у матеріалах справи довідки серії 12 ААГ № 321015 від 07.02.2024 Міжрайонної спеціалізованої кардіологічної медико-соціальної експертної комісії № 1 до акту огляду МСЕК №98 від 07.02.2024 позивачу під час огляду (повторного) встановлено III групу інвалідності (загальне захворювання) з 06.02.2024 по 01.03.2026 (дата чергового переогляду 06.02.2026). Крім того, на підставі акта огляду МСЕК №2121/5 від 17.12.2024 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності (загальне захворювання) строком до 01.01.2026, про що свідчить довідка до акта огляду Полтавської обласної медико - соціальної експертної комісії серії 12 ААД № 125292.

Доказів того, що експертною командою перевірялися рішення МСЕК № 98 від 07.02.2024 та № 2121/5 від 17.12.2024, встановлення втрати ними чинності або їх скасування не містять ані матеріали справи, ані оскаржуване рішення від 05.06.2025 №2911, на чому слушно звернув увагу суд першої інстанції.

Наведене свідчить про те, що спірне рішення відповідача від 05.06.2025 №2911 не відповідає вимогам статті 2 КАС України та статті 8 Закону № 2073-IX, оскільки воно прийнято не обґрунтовано, адже визначаючи в оскаржуваному рішенні, що позивач з 10.01.2023 не є особою з інвалідністю, відповідач безпідставно не врахував зміст довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 321015 від 07.02.2024 та акту огляду МСЕК №98, якими позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, а також довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААД № 125292 від 17.12.2024 та акту огляду МСЕК №2121/5, якими позивачу встановлено ІІ групу інвалідності.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позивачем, що встановлена судом першої інстанції розбіжність по тексту рішення №2911 від 05.06.2025 та протоколу до нього від 05.06.2025, в пункті 11 якого необґрунтовано зазначено висновок щодо встановлення ОСОБА_2 ІІ групи інвалідності, не може розцінюватись як формальний або технічний недолік, оскільки з огляду на зміст пунктів 34-38 Порядку №1338 вказаний протокол розгляду є документом, у якому фіксуються результати проведеного оцінювання, індивідуальні позиції членів експертної команди та прийняте ними колегіальне рішення. Хоча вказана розбіжність не може бути самостійною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, в сукупності з іншими встановленим раніше судом обставинами така свідчить про формальний підхід експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК.

З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 05.06.2025 №2911 є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення відповідачем вимог Порядку №1338 щодо забезпечення позивачу права на участь у засіданні експертної команди під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК № 23 від 11.01.2023, внаслідок чого зроблено висновок щодо протиправності та скасування спірного рішення.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2026 року у справі №360/660/25, на яку посилається апелянт, зазначив, що процедура перевірки обґрунтованості рішень МСЕК обов`язково включає аналіз медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями, та колегіальне прийняття рішення, однак обов`язковість особистої присутності особи може бути нівельована правом комісії на заочне прийняття рішення лише у випадках, передбачених пунктом 5 Положення №1317.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 №225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» був спрощений принцип заочного прийняття рішень комісією у зв`язку з адаптацією всієї системи МСЕК до умов воєнного стану. Відповідно абзацу першого пункту 2 постанови КМУ установлено, що на період дії воєнного стану на території України, зокрема, пункт 5 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», не застосовується.

У вказаній вище постанові Верховний Суд виснував, що в умовах воєнного стану та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 08 березня 2022 року № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» пріоритетом є забезпечення національної безпеки та недопущення зловживань. Відсутність доказів виклику особи на огляд не є самостійною підставою для визнання рішення протиправним, якщо матеріали справи містять об`єктивні медичні дані, що однозначно спростовують встановлений раніше статус особи з інвалідністю.

Колегія суддів зазначає, що вказана правова позиція щодо законності перевірки обґрунтованості рішення МСЕК без виклику особи (заочно) не підлягає застосуванню в межах спірних правовідносин, оскільки такі висновки викладені касаційним судом внаслідок аналізу правових норм, які були чинними на час виникнення у справі № 360/660/25 спірних правовідносин (листопад-грудень 2024 року), а саме Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317, Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України 05.09.2011 № 561, які з 01.01.2025 року втратили чинність. Постанова Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 №225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» про необхідність застосування якої вказувалось Верховним Судом, з 26.11.2024 року регулює питання проведення медико-соціальної експертизи лише дітям.

Водночас суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з пунктом 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Вказане узгоджується з пунктом 51 Порядку №1338, за змістом якого якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

Таким чином, про проведення повторного оцінювання особа повідомляється лише в разі прийняття про це рішення.

Враховуючи, що за обставинами справи рішення про необхідність проведення повторного оцінювання ОСОБА_1 не приймалось, а здійснювалась перевірка обґрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертною комісією, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо безпідставності висновку суду першої інстанції про порушення відповідачем вимог Порядку щодо забезпечення позивачу права на участь у засіданні експертної команди під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК № 23 від 11.01.2023.

В аспекті оцінки інших аргументів учасників справи колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, пункт 29; рішення від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, пункт 23; рішення від 28.01.2011 (остаточне) у справі «Трофимчук проти України», заява № 4241/03, пункт 54; рішення від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, пункт 26). Хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, але орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36).

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з пунктом 4 частини першої, частиною четвертою статті 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про задоволення позовних вимог, водночас помилково не дослідив рішення на предмет його обґрунтованості та вмотивованості, що є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 по справі №520/33788/25 змінити з підстав та мотивів задоволення позовних вимог.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 року по справі № 520/33788/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua