Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №520/9028/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 р. Справа № 520/9028/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Лук`яненко М.О., по справі № 520/9028/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з неотриманої пенсії у розмірі 171791,50 грн. за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023 рік;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з неотриманої пенсії у розмірі 171791,50 грн. за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023 рік.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 у справі № 520/9028/25 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023 року сумі 171791,50 грн.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 нараховану пенсію за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023 року сумі 171791,50 грн. (сто сімдесят одна тисяча сімсот дев`яносто одна гривня 50 копійок) грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, яку аргументує порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 у справі №520/9028/25 та ухвалити нове рішення у цій справі, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовної заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії у справі №520/9028/25 в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що рішенням Головного управління від 18.05.2023 року за № 204450005375 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років з 02.12.2019 року у розмірі 3843,59 грн; оплату згідно з рішеннями суду за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023 року сумі 171791,50 грн внесено до електронного реєстру судових рішень, виплата пенсії здійснюється безпосередньо територіальним органом Пенсійного фонду. Апелянт вказує, що в системі органів Пенсійного фонду України здійснюється централізоване фінансування, тобто фінансування пенсій здійснюється Пенсійним фондом України, кошти, необхідні для виплати пенсій, у тому числі і за рішеннями суду, надаються центральним органом в межах бюджетних призначень.

Апелянт звернув увагу суду апеляційної інстанції на те, що позивач у справі №520/9028/25 звернувся до суду з тими сами вимогами, що були розглянуті судом, судом прийнято рішення по справі №520/6392/22, за результатами виконання якого здійснено нарахування доплати за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023 року сумі 171791,50 грн, відповідно дані позовні вимоги вже були предметом розгляду судом і по них прийняті відповідні рішення суду.

Позивач скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, просить відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги.

На підставі положень пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог пункту “а” статті 55 Закону України №1788-ХІІ.

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року у справі №520/6392/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково. Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №4232 від 04.09.2020 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту “а” статті 55 Закону України №1788-ХІІ. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 02.12.2019 призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту “а” статті 55 Закону України №1788-ХІІ, зарахувавши періоди роботи ОСОБА_1 з 29.05.1995 по 04.11.1995 на посаді електрозварника ділянки нестандартного устаткування та з 01.12.1995 по 09.01.1996 на посаді електрозварника у ремонтно - механічному цеху у Публічному акціонерному товаристві “Харківський канатний завод” до спеціального стажу роботи, який надає право на пенсію за вислугу років. У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 992,40 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі №520/6392/22 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2022 по справі № 520/6392/22 залишено без змін.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання вище зазначених рішень суду рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.05.2023 року за № 204450005375 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років з 02.12.2019 року у розмірі 3843,59 грн., а за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023, в результаті проведеного перерахунку на виконання рішення суду у справі №520/6392/22, позивачу нараховано доплату до пенсії у розмірі 171791,50 грн.

Доплату згідно з вищезазначеними рішеннями за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023 року в сумі 171791,50 грн. внесено до електронного реєстру судових рішень.

25.12.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою щодо виплати нарахованої, але невиплаченої пенсії за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023 року сумі 171791,50 грн.

Листом від 01.01.2025 №11-41248/Ш-03/8-2000/25 на звернення позивача відповідач повідомив про те, що нараховану відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2022 по справі № 520/6392/22 за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023 року сумі 171791,50 грн. внесено до електронного реєстру судових рішень. Погашення заборгованості за рішенням суду буде здійснено в межах відповідних бюджетних призначень, виділених на цю мету.

Отже, нарахована позивачу сума пенсії за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023 року сумі 171791,50 грн за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2022 по справі № 520/6392/22, залишається не виплаченою.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу нарахованої пенсії за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023 року сумі 171791,50 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

При цьому, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-IV).

Частиною 3 статті 4 Закону № 1058-IV встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Згідно з приписами частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

При цьому, за приписами частини 2 статті 46 Закону №1058-VI, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно з положеннями статті 47 Закону №1058-VI, пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону №1058-VI, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном;

3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку;

3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону (частина 2 статті 49 Закону №1058-VI).

Таким чином, зазначені правові норми регулюють порядок виплати пенсійного забезпечення та припинення, поновлення таких виплат.

Наведений у статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 805/402/18, постановах Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №212/4165/17, від 30.03.2021 у справі № 241/5/17.

Як встановлено з матеріалів справи, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року у справі №520/6392/22, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі №520/6392/22, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.05.2023 року за № 204450005375 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років з 02.12.2019 року у розмірі 3843,59 грн., а за період за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023 в результаті проведеного перерахунку на виконання рішення суду у справі №520/6392/22, позивачу нараховано доплату до пенсії у розмірі 171791,50 грн.

Доплату згідно з вищезазначеними рішеннями за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023 року сумі 171791,50 грн. внесено до електронного реєстру судових рішень.

25.12.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою щодо виплати нарахованої, але невиплаченої пенсії за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023 року сумі 171791,50 грн.

Відповідач відмовив позивачу у виплаті нарахованої, але невиплаченої пенсії за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023 року у сумі 171791,50 грн, що не заперечується сторонами.

Таким чином, нарахована та невиплачена позивачу сума пенсії за період з 02.12.2019 по 30.06.2023 складає 171791,50 грн.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що обмежене фінансування (відсутність фінансового ресурсу) відповідача не впливає на право позивача на отримання нарахованої позивачу суми пенсії за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023.

Реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Даний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20, від 06.04.2023 у справі № 420/5664/21, від 22.03.2023 у справі № 380/4689/21.

Колегія суддів вказує, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на отримання пенсії у належному розмірі.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №338/863/17, від 04.04.2023 у справі №300/5628/21.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що позивач має право на виплату нарахованої пенсії за вислугу років за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023 у розмірі 171791,50 грн.

Водночас, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про те, що позивач у даній справі звернувся до суду з тими сами вимогами, що були розглянуті судом у справі №520/6392/22, оскільки позовні вимоги у справі № 520/6392/22 стосувалися скасування рішення ГУ ПФУ у Харківській області від 04.09.2020 №4232, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області включити в стаж ОСОБА_1 7 місяців 28 днів пільгового стажу до вислуги років роботи електрогазозварником та електрозварником та призначити йому пенсію за вислугу років, починаючи з дня подання заяви, а саме з 02.12.2019, тоді як у справі, що розглядається, спірні правовідносини стосуються визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з неотриманої пенсії у розмірі 171791,50 грн. за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023 рік, зобов`язання Головного управління ПФУ в Харківській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з неотриманої пенсії у розмірі 171791,50 грн. за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023 рік.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023 року сумі 171791,50 грн., зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 нараховану пенсію за період з 02.12.2019 року по 30.06.2023 року сумі 171791,50 грн. (сто сімдесят одна тисяча сімсот дев`яносто одна гривня 50 копійок) грн.

Доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в ході розгляду колегією суддів.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставин справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 по справі № 520/9028/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій