Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №440/14259/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: С.С. Сич

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 р. Справа № 440/14259/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2026, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 01.06.26 по справі № 440/14259/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до відомостей, зазначених у довідці військово-лікарської комісії №7/1975 від 14.10.2022 та тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданому 14.10.2022;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів запису (даних) про зміну адреси місця проживання ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , та порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів запис про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та про місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про стягнення понесених ОСОБА_1 судових витрат та зазначено про те, що він надасть суду докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі №440/14259/25 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, що містилися в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів станом на 06 липня 2025 року. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , правил військового обліку, що містилися в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів станом на 06 липня 2025 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 484 грн. 48 коп. (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок).

21 травня 2026 року (сформована в системі "Електронний суд" 20 травня 2026 року) до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №440/14259/25, у якій він просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. (дві тисячі гривень).

Позивач, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане додаткове рішення та прийняти нове, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн. гривень.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що на його думку, суд першої інстанції не мав права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних робіт (наданих послуг), обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, враховуючи час необхідний для виконання адвокатом відповідних робіт (надання послуг), співмірність послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. (8000 грн./2/2).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім того колегія суддів звертає увагу на положення ч. 6 та ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 в суді у цій справі здійснювалося адвокатом Браташ Юрієм Павловичем на підставі ордеру про надання правничої допомоги серії ВІ №1342017 /а.с. 20/, адвокат Браташ Юрій Павлович включений до Єдиного реєстру адвокатів України (https://erau.unba.org.ua/profile/58954).

21 травня 2026 року позивачем надано до суду разом із заявою такі документи: копію договору про надання професійної правничої допомоги від 30 липня 2024 року №30/07-24 /а.с. 78/; копію звіту від 20 травня 2026 року до договору №30/07-24 про надання професійної правничої допомоги від 30 липня 2024 року /а.с. 79/.

За умовами пунктів 1.1, 1.2 договору про надання професійної правничої допомоги від 30 липня 2024 року №30/07-24, укладеного між ОСОБА_1 (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "БІендЕМ Партнерз", в особі підписанта Браташ Юрія Павловича /а.с. 78/, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, стосовно правовідносин щодо питань, пов`язаних з процесом мобілізації, а також інших відносин, пов`язаних з захистом прав та законних інтересів клієнта. Під професійною правничою допомогою в цьому договорі сторони розуміють будь-які види правової допомоги, які визначені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", яка надається адвокатами адвокатського об`єднання без обмеження повноважень (правомочності) адвокатів адвокатського об`єднання.

Згідно з пунктами 4.1-4.2 договору вартість послуг з професійної правничої допомоги за цим договором з моменту отримання матеріалів клієнта та до моменту подання до суду позовної заяви клієнта визначено у твердій грошовій сумі гонорару у розмірі 15000,00 грн., крім представництва інтересів клієнта в суді, яке розраховується окремо з розрахунку вартості участі адвоката в одному підготовчому та/або судовому засіданні та становить тверду грошову суму на рівні 3000 грн. за участь у кожному судовому засіданні незалежно від часу його проведення.

Оплата професійної правничої допомоги відповідно до п.п. 4.1 даного договору здійснюється клієнтом протягом 10 днів з моменту ухвалення судом першої інстанції рішення, прийнятого за результатами судового розгляду позовної заяви клієнта. За результатами надання правової допомоги за цим договором адвокатським об`єднанням складається звіт, що підписується представниками кожної із сторін та вказується обсяг наданої професійної правничої допомоги та її вартість.

Згідно пункту 6.1 договору даний договір укладений 30.07.2024 та діє до повного виконання умов цього договору сторонами.

За змістом звіту від 20 травня 2026 року до договору №30/07-24 про надання професійної правничої допомоги від 30 липня 2024 року /а.с. 79/ адвокатським об`єднанням надані наступні послуги професійної правничої допомоги згідно договору, а саме пп. 4.1. п.4: 1) ознайомлення із документами, матеріалами клієнта. Збирання доказів, необхідних для захисту прав клієнта, надання консультацій та підготовка (складання) та подання до суду за дорученням клієнта позовної заяви клієнта до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії; 2) підготовка (складання) та подання заяви про усунення недоліків від 22.10.2025 по справі №440/14259/25. Вартість послуг 15000,00 грн.

Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Такі висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 №280/3242/19.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 у справі №1740/1900/18.

У пункті 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

З матеріалів справи встановлено, шо позовна заява у цій справі підписана та подана до суду через систему "Електронний суд" адвокатом Браташ Юрієм Павловичем, як представником позивача.

Разом з тим, дана справа є справою незначної складності, що призначена до розгляду та розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

Отже, сума витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 15000 грн., є завищеною щодо іншої сторони, враховуючи такі критерії як складність справи та витрачений адвокатом час.

Керуючись критерієм реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних робіт (наданих послуг), обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, враховуючи час необхідний для виконання адвокатом відповідних робіт (надання послуг), співмірність послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, значенню справи для сторони, а також зважаючи на часткове задоволення позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. (8000 грн./2/2).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 по справі № 440/14259/25 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 по справі № 440/14259/25 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко

Судді К.В. Мінаєва В.В. Катунов