Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №520/31521/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 р. Справа № 520/31521/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2026, головуючий суддя І інстанції: Садова М.І., по справі № 520/31521/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просив:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення з 01.08.2025 пенсії ОСОБА_1 протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.08.2025 виходячи з середньомісячного заробітку позивача для обчислення пенсії за інвалідністю, розрахованого із заробітної плати за час знаходження на ЧАЕС, а саме - за 9 днів в серпні 1986 року 532 руб. 80 коп., за 3 дні в вересні 1986 року 159 руб. 84 коп. з приведенням вказаного заробітку до повного місяця відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у 2025 році позивач отримував пенсію у розмірі 23610 грн з обмеженням десятьма прожитковими мінімумами, однак з 01.08.2025 року пенсію йому було зменшено до 20414,46 грн, а потім з 01.09.2025 року до 17514,46 грн. 27 жовтня 2025 року позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення попереднього розрахунку його пенсії за інвалідністю з 01.08.2025 року, а саме просив зробити розрахунок пенсії виходячи з заробітку за час знаходження на ЧАЕС у відповідності до постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року по справі № 407/5302/13-а та сплатити йому донараховані недоотримані суми пенсії. На вказану заяву позивачем отримано відповідь про відмову у задоволенні його вимог від 13.11.2025 року № 36847-40368/З-03/8-2000/25, поновлення розрахунку пенсії не зроблено. Представник позивача зазначає, що причина зменшення пенсії позивача у зв`язку з відсутністю можливості перевірки правильності розрахунку розміру заробітної плати (доходу) та визначення вірного розміру пенсії, який не обмежено десятьма прожитковими мінімумами, не відповідає дійсності. Довідку про заробітну плату за час знаходження на ЧАЄС у позивача немає можливості надати відповідачу, так як вона була надана органам ПФУ в Луганській області та знаходиться у матеріалах паперової пенсійної справи, зараз територія Луганської області окупована, та у позивача немає можливості отримати вказану довідку повторно.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 у справі № 520/31521/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення з 01.08.2025 пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.08.2025 виходячи з середньомісячного заробітку позивача для обчислення пенсії за інвалідністю, розрахованого із заробітної плати за час знаходження на ЧАЕС, а саме - за 9 днів в серпні 1986 року 532 руб. 80 коп., за 3 дні в вересні 1986 року 159 руб. 84 коп. з приведенням вказаного заробітку до повного місяця відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року з урахуванням раніше проведених виплат.

В решті частин позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 по справі № 520/31521/25 та прийняти нове рішення суду, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що оскільки пенсійну справу ОСОБА_1 взято на облік в електронному вигляді та в матеріалах електронної пенсійної справи відсутня довідка про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження, також в зв`язку з відсутністю можливості проведення перевірки правильності розрахунку розміру заробітної плати (доходу) та визначення вірного розміру пенсії, який не обмежено десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність відповідно до Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року №2- p(II)/2024 по справі № 3-123/2023(229/23), тому розмір пенсії з 01.08.2025 року обчислено із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до Порядку №1210. Відповідач вказує, що повноваження органів Пенсійного фонду щодо призначення та виплати пенсії є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 1 категорії, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 від 04.11.2019.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 у справі № 407/5302/13-а, зокрема, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області провести позивачу перерахунок та виплату з 1 вересня 2013 року пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року, з урахуванням довідки АТЗТ "Антрацитівське шляхове ремонтнобудівельне управління" № 31 від 6 березня 2003 року про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС.

29 жовтня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення попереднього розрахунку його пенсії за інвалідністю з 01.08.2025, а саме просив зробити розрахунок пенсії виходячи з заробітку за час знаходження на ЧАЕС у відповідності до постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року по справі № 407/5302/13-а та сплатити йому донараховані недоотримані суми пенсії.

Листом від 13.11.2025 року № 36847-40368/З-03/8-2000/25 відповідач повідомив, що оскільки в матеріалах електронної пенсійної справи відсутня довідка про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (у тому числі зазначена у судовому рішенні довідка від 06.03.2003 за №31), пенсію позивача з 01.08.2025 розраховано відповідно до п.9 Порядку №1210, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. При обчисленні пенсії було застосовано обмеження, визначене п.10 Постанови №168, п.3 Постанови №185, п.3 Постанови №209. Також відповідач зазначив, що для розрахунку пенсії згідно із постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 у справі №407/5302/13-a потрібно надати до органу Пенсійного фонду скановану копію оригінала довідки АТЗТ «Антрацитівське шляхове ремонтнобудівельне управління» від 06.03.2003 за №31 про заробітну плату за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв`язку із чим звернувся до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення з 01.08.2025 пенсії позивача.

Суд першої інстанції вказав, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року по справі № 407/5302/13-а, зокрема, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області провести позивачу перерахунок та виплату з 1 вересня 2013 року пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року, з урахуванням довідки АТЗТ "Антрацитівське шляхове ремонтнобудівельне управління" № 31 від 6 березня 2003 року про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС, яка пройшла перевірку щодо достовірності розмірів складових грошового забезпечення, тому обґрунтованими є вимоги позову щодо зобов`язання головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату пенсії з 01.08.2025 виходячи з середньомісячного заробітку позивача для обчислення пенсії за інвалідністю, розрахованого із заробітної плати за час знаходження на ЧАЕС, а саме - за 9 днів в серпні 1986 року 532 руб. 80 коп., за 3 дні в вересні 1986 року 159 руб. 84 коп. з приведенням вказаного заробітку до повного місяця відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року з урахуванням раніше проведених виплат.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, а також соціального захисту, визначається Законом України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII).

Відповідно до частини 1 статті 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, в розмірах відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 57 Закону №796-XII, обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 2 статті 57 Закону №796-XII, у разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.

Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Частиною 2 статті 27 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) встановлено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв (ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV).

Водночас, Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (далі -Порядок № 1210), визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків (пункт 1 Порядку № 1210).

За змістом підпункту 4 пункту 3 Порядку №1210 обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4.

Пунктом 9 Порядку № 1210 визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв`язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою:

П = Зс х Кзс х (Кв / 100%)

де П - розмір пенсії;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески за 2014-й, 2015-й та 2016 роки, збільшена (збільшений) на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, визначені починаючи з 2019 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663);

Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії;

Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Цим же пунктом Порядку визначено, що у разі коли особа з інвалідністю із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, стосовно яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, виявили бажання обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, такі пенсії обчислюються у порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс), що визначається за формулою:

Кзс = Зп(мін) х 5 / Зс1

де Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

Зс1 - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо на день призначення/ перерахунку пенсії відсутні дані про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, для обчислення пенсії за формулою, зазначеною в абзаці тринадцятому цього пункту, враховується середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, з наступним перерахунком пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо при цьому середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення/перерахунку пенсії у відповідному році, є меншим від середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, пенсія обчислюється з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року.

Пенсії, що обчислені із заробітної плати (доходу), яка визначалася виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до абзаців тринадцятого - п`ятнадцятого цього пункту, перераховуються у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1210 розмір пенсії, призначеної відповідно до цього Порядку, не може бути меншим за розміри, визначені частиною третьою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи за бажанням осіб обчислюються:

1) виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, або

2) виходячи із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Водночас, частиною 4 статті 15 Закону №796-XII встановлено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), визначено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, пенсійний орган наділений повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

У свою чергу, форму довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 №536 «Про затвердження форми Довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках», зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.09.2012 за №1605/21917.

Із зазначеного правового регулювання вбачається, що обчислення пенсій особам, які пропрацювали у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, або пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи може здійснюватися на підставі довідки про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14 травня 2020 року у справі №607/6563/16-а.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 04.11.2019.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 у справі № 407/5302/13-а, зокрема, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області провести позивачу перерахунок та виплату з 1 вересня 2013 року пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року, з урахуванням довідки АТЗТ "Антрацитівське шляхове ремонтнобудівельне управління" № 31 від 6 березня 2003 року про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС.

Так, судом у вказаній справі встановлено, що в довідках ЗАТ ЗТ «Антрацитівське ремонтнобудівельне управління» № 31, 32 від 6 березня 2003 року вказано, що позивач працював в 3 зоні відчуження ЧАЕС в с. Оране з 10 серпня 1986 року по 7 вересня 1986 року. Оплата за підвищеними тарифними ставками (посадовими окладами) встановлена: - за 9 днів в серпні 1986 року з годинною тарифною ставкою - 13,32 та кратністю - 4, доплата за роботу у вихідні та святкові дні - 6 годин, сума - 53 руб. 28 коп., загалом сума складає 532 руб. 80 коп., - за 3 дні в вересні 1986 року з годинною тарифною ставкою - 13,32 та кратністю - 4, сума 159 руб. 84 коп.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, відповідач з 01.08.2025 змінив механізм обчислення пенсії позивача, і з 01.08.2025 її обчислено із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до Порядку № 1210.

29.10.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення попереднього розрахунку його пенсії за інвалідністю з 01.08.2025, а саме просив зробити розрахунок пенсії виходячи з заробітку за час знаходження на ЧАЕС у відповідності до постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року по справі № 407/5302/13-а та сплатити йому донараховані недоотримані суми пенсії.

Листом від 13.11.2025 року № 36847-40368/З-03/8-2000/25 відповідач повідомив, що оскільки в матеріалах електронної пенсійної справи відсутня довідка про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (у тому числі зазначена у судовому рішенні довідка від 06.03.2003 за №31), пенсію позивача з 01.08.2025 розраховано відповідно до п.9 Порядку №1210, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. При обчисленні пенсії було застосовано обмеження, визначене п.10 Постанови №168, п.3 Постанови №185, п.3 Постанови №209. Відповідач зазначив, що для розрахунку пенсії згідно із постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 у справі №407/5302/13-a потрібно надати до органу Пенсійного фонду скановану копію оригінала довідки АТЗТ «Антрацитівське шляхове ремонтнобудівельне управління» від 06.03.2003 за №31 про заробітну плату за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Колегія суддів звертає увагу, що з постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 у справі № 407/5302/13-а слідує, що довідка ЗАТ ЗТ «Антрацитівське ремонтнобудівельне управління» № 31 від 6 березня 2003 року надавалася позивачем до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області для проведення перерахунку та виплати пенсії з 1 вересня 2013 року.

Посилання відповідача на відсутність в матеріалах електронної пенсійної справи позивача певних документів та необхідність надання таких документів позивачем колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки законодавством не передбачено обов`язку особи, яка отримує пенсію, ще раз надавати документи, що подавалися до органу Пенсійного фонду України позивачем та мають бути наявні в його паперовій пенсійній справі.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2021 у справі №2487/68/17 дійшов висновку, що особа, яка звертається за отриманням пенсії, не може нести відповідальність за неналежне оформлення роботодавцем особових справ працівників, відсутність у них певних документів, їх умисне ненадання на запити уповноважених органів, зокрема під час проведення пенсійним органом зустрічних перевірок на предмет достовірності поданих йому на розгляд документів (в тому числі уточнюючих довідок) і обґрунтованості їх видачі, й так само за неналежне, неповне проведення пенсійним органом таких перевірок.

Колегія суддів вказує, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у перерахунку пенсії позивача.

Даний висновок узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №672/914/16-а, від 11.07.2019 у справі №127/1849/17, від 31.03.2020 у справі №127/16245/17.

При цьому, матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дій щодо запитів для перевірки відомостей, що містилися в довідці ЗАТ ЗТ «Антрацитівське ремонтнобудівельне управління» № 31 від 06.03.2003.

Крім цього, колегія суддів зауважує, що пенсійним законодавством не передбачено право здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії у зв`язку з втратою документів, що в них зберігалися, тому здійснення відповідачем дій щодо перерахунку з 01.08.2025 пенсії позивачу, внаслідок якого розмір пенсії позивача зменшився, є протиправними.

Відсутність у пенсійній справі позивача довідки АТЗТ «Антрацитівське шляхове ремонтнобудівельне управління» від 06.03.2003 за №31 про заробітну плату за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не є підставою для відмови у перерахунку пенсії позивача, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв`язку із відсутністю такої довідки у його пенсійній справі.

Верховний Суд у постанові від 26.10.2022 у справі №808/1735/18 дійшов висновку, що неможливість вчинення державним органом тих чи інших дій, у спірному випадку проведення перевірки достовірності відомостей, підтверджених в особових рахунках та визначення сум, на які нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, не може бути підставою для обмеження прав пенсіонера, оскільки це не залежить від волі особи.

Крім того, колегією суддів враховано, що позивач вже отримував пенсію на підставі спірної довідки про заробітну плату у зоні відчуження, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Отже, зобов`язання пенсіонера повторно підтверджувати первинними документами право на врахування заробітку, отриманого у 1986 році, до обрахунку пенсії, відповідачем не обґрунтовано.

Доводи відповідача про втручання в його дискреційні повноваження колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Зі змісту Рекомендації № R(80) 2 Комітету Міністрів державам - членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснити з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень, те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящих в ієрархії нормативно - правовим актам. Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Приписами статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, необхідно встановити, що оскаржуваними рішенням чи діянням суб`єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи або особи, в інтересах якої вона звертається.

При цьому, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Так, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у даній справі відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, за наявності визначених законом підстав для здійснення нарахування та виплати позивачу пенсії з 01.08.2025 виходячи з середньомісячного заробітку позивача для обчислення пенсії за інвалідністю, розрахованого із заробітної плати за час знаходження на ЧАЕС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року.

Отже, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, а саме: визначення відповідачу обов`язку здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.08.2025 виходячи з середньомісячного заробітку позивача для обчислення пенсії за інвалідністю, розрахованого із заробітної плати за час знаходження на ЧАЕС, а саме - за 9 днів в серпні 1986 року 532 руб. 80 коп., за 3 дні в вересні 1986 року 159 руб. 84 коп. з приведенням вказаного заробітку до повного місяця відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року з урахуванням раніше проведених виплат.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення з 01.08.2025 пенсії ОСОБА_1 , зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.08.2025 виходячи з середньомісячного заробітку позивача для обчислення пенсії за інвалідністю, розрахованого із заробітної плати за час знаходження на ЧАЕС, а саме - за 9 днів в серпні 1986 року 532 руб. 80 коп., за 3 дні в вересні 1986 року 159 руб. 84 коп. з приведенням вказаного заробітку до повного місяця відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року з урахуванням раніше проведених виплат.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 по справі № 520/31521/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій

Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Т.С. Перцова