Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №440/14259/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: С.С. Сич

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 р. Справа № 440/14259/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2026, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 15.05.26 по справі № 440/14259/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якій позивач просив суд:

1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку;

2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до відомостей, зазначених у довідці військово-лікарської комісії №7/1975 від 14.10.2022 та тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданому 14.10.2022;

3) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів запису (даних) про зміну адреси місця проживання ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , та порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;

4) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів запис про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та про місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 був виключений з військового обліку військовозобов`язаних 14.10.2022 у зв`язку з визнанням його непридатним з виключенням з військового обліку на підставі статті 75а, 20а графи ІІ, Розкладу хвороб наказу МО України від 2008 року №402, про що наявний відповідний запис у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 14.10.2022. Однак, встановивши застосунок "Резерв+" на свій смартфон, позивачу стало відомо, що він обліковується військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою від 09.08.2024 про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 та внести відповідні зміни до вказаного реєстру, в тому числі, щодо виключення його з військового обліку. Листом від 19.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив, що позивач не перебував та не перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , а перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . У подальшому позивач намагався вирішити спір у спосіб подання скарг до ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_9 . Оскільки спір залишився не вирішеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, що містилися в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів станом на 06 липня 2025 року.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , правил військового обліку, що містилися в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів станом на 06 липня 2025 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення в частині відмовлених позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що формлення висновків ВЛК у формі Довідки замість Свідоцтва про хворобу. Тому, невірне документальне оформлення результатів медичного огляду у формі Довідки суб`єктом владних повноважень не може нести для позивача негативних наслідків та бути підставою для анулювання самого висновку про непридатність до військової служби та відмови у виключенні з військового обліку.

Обов`язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, як вже зазначалось вище, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

На переконання позивача, при оформленні результатів проходження позивачем ВЛК та виключення з військового обліку, відповідач, як суб`єкт на якого покладено здійснення відповідних владних управлінських функцій, мав дотримуватися встановленої правової процедури, і її порушення не може ставитися в провину позивачу та впливати на його права та обов`язки.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачу ОСОБА_1 видано довідку від 26.08.2022 №1604-5002070045 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 /а.с. 32/.

Згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 №7/1975 від 14 жовтня 2022 року, виданої ОСОБА_1 , останньому проведено медичний огляд ВЛК 14 жовтня 2022 року, діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): посттравматичний арахно-енцефаліт на фоні перенесеної ЗЧМТ зі струсом головного мозку у вигляді правобічної РПН, с-м лікворо-венозної дистензії, цефалгічним, вестибуло-атактичним с-мом. На підставі статті 75а, 20а, графи ІІ Розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку /зворот а.с.31 /.

У тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 14 жовтня 2022 року у зв`язку з обміном тимчасового посвідчення старого зразку, зазначено: військове звання - лейтенант, склад - офіцерський, профіль - командний, категорія - ІІ, у графі 7 "придатність до проходження військової служби за станом здоров`я" наявний запис про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, довідка ВЛК від 14.10.2022 №7/1975 /а.с. 37/.

У графі 13 цього тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 наявні відмітка про взяття на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_12 тимчасово 14.10.2022 та про зняття з обліку ІНФОРМАЦІЯ_12 14.10.2022 /зворот а.с. 37/. У графі 14 цього тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 наявний запис про виключення з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, довідка ВЛК від 14.10.2022 №7/1975 /зворот а.с. 37/.

Станом 31.07.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_13 , категорія обліку - військовозобов`язаний, в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів у графах: "постанова ВЛК", "дата ВЛК", "підстава зняття/виключення" відомості відсутні, що підтверджується витягом з Резерв+, сформованим 31.07.2024 / зворот а.с. 36/.

09.08.2024 позивач направив засобами поштового зв`язку до ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву від 09.08.2024 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , на військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_13 та внесення відповідних змін до вказаного реєстру про його виключення з військового обліку /а.с. 33/, до якої додав: копію ордера серії ВІ № 1236296 від 09 серпня 2024 року; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2044 від 27 березня 2018 року; нотаріально посвідчену копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 ; нотаріально посвідчену копію довідки військово-лікарської комісії № 7/1975 від 14 жовтня 2022 року; копію картки обстеження та медичного огляду № 7518 від 14 жовтня 2022 року; копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1604-5002070045 від 26 серпня 2022 року; документа про оновлення даних від 31 липня 2024 року /а.с. 33-34/.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_14 від 19.08.2024 № 7/1188 повідомлено, що лейтенант запасу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , не перебував та не перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_15 .

Станом 06.07.2025 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів містяться відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та вказана адреса проживання у Словаччині, що підтверджується витягом з Резерв+, сформованими 06.07.2025 / зворот а.с. 32/.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_16 від 29.07.2025 №14/12712 повідомлено, що за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів гр. ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_13 та є порушником правил військового обліку з 09.06.2025 (неприбуття за повісткою №3538739 від 20 травня 2025 року, трекінг 0610254964835). Громадянину ОСОБА_1 рекомендовано особисто прибути до відповідного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для внесення змін до їх облікових даних /а.с. 29/.

Вважаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_6 допущено бездіяльність, що полягає у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а ІНФОРМАЦІЯ_2 допущено протиправні дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів відомостей про зміну адреси місця проживання ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , та порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до відомостей, зазначених у довідці військово-лікарської комісії №7/1975 від 14.10.2022 та тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданого 14.10.2022, - необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ, у редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ (надалі - Закон №3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

За приписами статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно пункту 3 цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Указами Президента України неодноразово продовжувався воєнний стан та строк проведення мобілізації. На час розгляду цієї справи воєнний стан в Україні та мобілізація триває.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені в Законі України від 16.03.2017 №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII).

Cтаттею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 9 Закону №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Частинами 1-3 статті 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" передбачено, що ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

У разі якщо відомості про призовника, військовозобов`язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Статтею 33 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній станом на 14.10.2022) встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

При цьому, частиною 10 статті 14 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній станом на 14.10.2022) передбачено, що за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень, зокрема, непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній станом на 14.10.2022) на районні (міські) призовні комісії покладається, зокрема, звільнення призовників від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 18 цього Закону, взяття їх на облік військовозобов`язаних або виключення з військового обліку.

Станом на 14.10.2022 діяло Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі по тексту - Положення №402, у редакції, що діяла станом на 14.10.2022).

За приписами п.п. 2.6.1 п. 2.6 глави 2 розділу I Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.

Згідно з п. 22.3 глави 22 розділу II Положення №402 постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, або в установленому порядку направляються у військову частину. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, які підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляються на затвердження (контроль) не пізніше 5-денного терміну після медичного огляду. Свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК із затвердженою постановою не пізніше ніж через два дні після їх затвердження та одержання із штатної ВЛК висилаються командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд, або начальнику, який направив його на медичний огляд, або видаються на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів.

Відповідно до п. 22.5 глави 22 розділу II Положення №402 свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:

на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

Пунктом 22.9 глави 22 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що у воєнний час свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК на всіх оглянутих осіб складається у двох примірниках.

Отже, на офіцерів запасу, до яких відноситься військовозобов`язаний - лейтенант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , у разі визнання їх непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку у воєнний час станом на 14.10.2022 повинно було складатися свідоцтво про хворобу, яке підлягало затвердженню штатною ВЛК.

Позивачем не надано до суду свідоцтва про хворобу, розглянутого та затвердженого штатною ВЛК.

Довідка військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 №7/1975 від 14 жовтня 2022 року, видана офіцеру запасу ІІ категорії лейтенанту ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_11 , не є підставою для виключення позивача з військового обліку, так як виходячи з вимог пункту 22.5 глави 22 розділу ІІ Положення №402 (на час проходження позивачем ВЛК) підставою для виключення з військового обліку за станом здоров`я офіцерів запасу є оформлення свідоцтва про хворобу, форма якого є додатком 11 до Положення №402.

Оскільки позивач, як офіцер запасу, не отримав свідоцтва про хворобу, затвердженого ВЛК регіону, що станом на 14.10.2022 було та є підставою для виключення з військового обліку, то відповідач ІНФОРМАЦІЯ_12 , розглянувши його заяву про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку, правомірно відмовив у її задоволенні з посиланням на відсутність свідоцтва про хворобу затвердженого регіональною ВЛК.

Колегія суддів зазначає, що у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 14 жовтня 2022 року вказана як підстава його видачі у пункті 10 - у зв`язку з обміном тимчасового посвідчення старого зразку /а.с. 37/.

Пунктом 3 Порядку виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 610 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2017 р. за № 1511/31379 (чинного станом на 14.10.2022), передбачено, що тимчасове посвідчення видається військовозобов`язаним, які:

взяті на військовий облік військовозобов`язаних та яким присвоєно первинні військові звання офіцерського складу запасу (до надходження їх особових справ);

втратили військові квитки (до їх отримання);

не проходили військову службу (навчальні збори) та не мають військово-облікової спеціальності;

визнані призовними комісіями непридатними в мирний час, обмежено придатними у воєнний час до військової служби за станом здоров`я (до підтвердження цього рішення під час повторного медичного огляду);

прибули з місць позбавлення волі.

Також тимчасове посвідчення видається військовозобов`язаним-жінкам.

Тимчасове посвідчення військовозобов`язаним, зазначеним в абзацах четвертому - сьомому, які перебувають на військовому обліку в Службі безпеки України, не видається.

Отже, вичерпний перелік підстав для видачі військовозобов`язаним тимчасового посвідчення встановлений пунктом 3 Порядку виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 610 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2017 р. за № 1511/31379 (чинного станом на 14.10.2022), не передбачає такої підстави для видачі тимчасового посвідчення військовозобов`язаним, як обмін тимчасового посвідчення старого зразку.

Колегія суддів зазначає, що позивач в апеляційній скарзі, обґрунтовуючи протиправність бездіяльності відповідача вважає, що довідка ВЛК є підставою для внесення змін до Реєстру в частині виключення його з військового обліку, а неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.

Разом з тим, виходячи з вимог пунктів 22.4-22.6 глави 22 розділу ІІ Положення №402 (як на час проходження позивачем ВЛК, так і на даний час) підставою для виключення з військового обліку за станом здоров`я офіцерів запасу є оформлення свідоцтв про хворобу з наступним їх направленням на затвердження до ВЛК регіону для встановлення остаточного рішення.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивач як офіцер запасу не отримав свідоцтва про хворобу, затвердженого ВЛК регіону, що є підставою для виключення з військового обліку, то відповідач, розглянувши його заяву, правомірно відмовив у її задоволенні з посиланням на те, що заявнику для виключення з військового обліку потрібно повторно пройти військово-лікарську комісію для оформлення свідоцтва про хворобу з наступним його направленням на затвердження до 16 Регіональної ВЛК для встановлення остаточного рішення.

Отже, наявність у позивача довідки ВЛК не спростовує вказаних висновків суду, оскільки така довідка за приписами чинного законодавства не є належною підставою для виключення з військового обліку офіцера запасу у воєнний час та не створюють юридичних наслідків, зокрема, в частині наявності підстав для актуалізації даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Скаржником в апеляційній скарзі жодним чином не спростовано вищевказаних висновків суду першої інстанції, не зазначено конкретних правових норм, на підставі яких відповідач повинен вчинити дії щодо внесення даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Принцип правової визначеності не може розглядатися як самостійна правова підстава для виникнення у відповідача обов`язку вчинити певні реєстраційні дії за відсутності передбачених законом юридичних фактів. При цьому позивачем не доведено, що на момент його звернення процедура встановлення остаточного рішення ВЛК була завершена у визначеному законодавством порядку, а відповідач мав у своєму розпорядженні належний документ, який підтверджував наявність підстав для виключення позивача з військового обліку.

Так само апелянтом не наведено конкретної норми матеріального права, яка б зобов`язувала відповідача внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку виключно на підставі довідки ВЛК, без оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу у встановленому порядку.

За таких обставин сама по собі наявність у позивача довідки ВЛК не створює для відповідача обов`язку щодо актуалізації відомостей у Реєстрі в частині виключення позивача з військового обліку, а тому не свідчить про протиправність оскаржуваної відмови.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, зводяться до іншого тлумачення норм, які регулюють порядок виключення офіцерів запасу з військового обліку за станом здоров`я, та не дають підстав для висновку про протиправність дій чи бездіяльності відповідача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до відомостей, зазначених у довідці військово-лікарської комісії №7/1975 від 14.10.2022 та тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданого 14.10.2022 - необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 по справі № 440/14259/25 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 по справі № 440/14259/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко

Судді К.В. Мінаєва В.В. Катунов