Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №440/1993/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: С.О. Удовіченко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 р. Справа № 440/1993/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/1993/26

за позовом ОСОБА_1

до Державної казначейської служби України , Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області

про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській областів якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиплати ОСОБА_1 за заявою від 30.04.2025 заборгованості з пенсійних виплат по Виконавчому листу №440/9329/21 та ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 10.04.2025 у справі №440/9329/21, яка набрала законної сили.

- зобов`язати Державну казначейську службу України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми та інфляційні втрати на суму простроченого грошового зобов`язання за виконавчим листом №440/9329/21 та ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 10.04.2025 у справі №440/9329/21, яка набрала законної сили за період з 30.07.2025 року до дати ухвалення рішення суду у даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ГУДКСУ після взяття на облік (30.04.2025) виконавчого листа №440/9329/21 та ухвали суду від 10.04.2025 у справі №440/9329/21 до ДКСУ, до Міністерства фінансів України чи іншої державної установи з пропозицією щодо додаткового фінансування шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України за бюджетною програмою 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" протягом 10 днів з дня надходження виконавчого документу та пізніше та до цього часу не зверталося, чим порушено норми та вимоги Порядку №845 та Закону №4901. Тобто, ГУДКСУ протиправно відмовився виконувати Виконавчий лист №440/9329/21 з урахуванням ухвали №8 про стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії у сумі 109126,47 грн (сто дев`ять тисяч сто двадцять шість гривень 47 копійок). Таким чином оскільки Рішення суду №440/9329/21 не виконане, що є протиправною бездіяльністю відповідача 1, 2, чим порушено конституційні та соціальні права пенсіонера МВС, норми Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", статті 625 ЦК України, що протирічить викладеній позиції, зокрема, Великої Палати Верховного Суд в постанові від 03.10.2023 у справі №686/7081/21, то ДКСУ має бути сплачено суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, 3 (три) проценти річних від простроченої суми. Позивач вважає, що тримісячний строк, визначений частиною 4 статті 3 Закону №4901 і пунктом 48 Порядку №845 для перерахування коштів стягувачу, є порушеним. Порушене право людини підлягає судовому захисту (стаття 55 Конституції України). Кожна людина в Україні при порушенні її права, має право на справедливий суд. Право на справедливий суд — це право особи, закріплене в статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, що гарантує право на справедливий й публічний розгляд справи. Практика Європейського суду щодо України стосовно гарантій, закріплених статтею 6 § 1, знайшла своє відображення у справах, які стосуються права доступу до суду та справедливого судового розгляду. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124, що й зумовило позивача звернутися до Полтавського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав з даним позовом.

10.03.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Державної казначейської служби України на позов.

У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи, що згідно з пунктом 31 Порядку № 845 у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення. Боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов`язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення. На виконання своїх повноважень, визначених пунктами 28, 29 Порядку № 845, Головне управління Казначейства у Полтавській області звернулось до ГУ ПФУ в Полтавській області листом від 30.04.2025 № 04-17-06/3720 "Про вжиття заходів з виконання судових рішень", в якому повідомило про надходження виконавчого листа у справі № 440/9329/21. Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 02.05.2025 № 1600-0804-5/34386 повідомило, що на виконання рішення суду у справі № 440/9329/21 від 28.09.2021, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії та нараховано заборгованість на загальну суму 109 126,47 гривень. Зазначена сума внесена до підсистеми «Реєстру судових рішень» та підлягає виплаті в межах бюджетних асигнувань. Дата, якою обліковано в реєстрі судових рішень, є дата набрання рішення суду законної сили, а саме 29.01.2021. Виплата боргу за рішенням суду здійснюється в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ним законної сили (копія листа додається). Пункт 32 Порядку № 845 передбачає, що безспірне списання коштів з рахунків боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, здійснюється органом Казначейства з моменту відкриття відповідних асигнувань (надходження коштів на рахунок). Однак, орган Казначейства встановив, що в Головному управлінні Казначейства у Полтавській області відсутні відкриті рахунки на ім`я ГУ ПФУ в Полтавській області, на яких можуть бути обліковуватись кошти безпосередньо цього органу, і з яких можна здійснити безспірне списання коштів на виконання виконавчого листа у справі № 440/9329/21. Зазначений факт об`єктивно унеможливив реалізацію Головним управлінням Казначейства у Полтавській області приписів пункту 25 Порядку № 845 в частині безспірного списання коштів безпосередньо з рахунка боржника (а.с. 44-49).

16.03.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь позивача на відзив.

У відповіді на відзив позивач наполягав на правомірності своїх вимог, зазначаючи, що відзив наданий без належного обґрунтування та не правильно застосовано посилання на норми права стосовно предмету позову, а лише повідомлено загальну інформацію щодо дій про направлення листів "Про збільшення бюджетних призначень" до Міністерства фінансів України та отриманих від останнього листів-відповідей, які є лише відпискою щодо строків у діловодстві, без будь-яких ("… позиція Мінфіну залишається незмінною") дій конкретно за предметом позову. Дане не підтверджує вчинення дій з 30 квітня 2025 року щодо виконання за першою чергою облікованого за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані Державою» Виконавчого листа №440/9329/21 та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 року у справі №440/9329/21 про стягнення заборгованості з виплати пенсії у сумі 109126,47 грн (сто дев`ять тисяч сто двадцять шість гривень 47 копійок). Дана визначена сума пенсії на пенсійному картковому рахунку в установі банку на ОСОБА_1 не перерахована, відсутня. по-третє: ДКСУ не всебічно і не повно з`ясовано, досліджено згідно до норм всі фактичні обставини надано неналежну оцінку зібраним доказам, наведених норм, підтверджену судовою практикою та подані до позовної заяви Позивачем, а викладаючи норми права представник суперечить сам собі щодо викладеного («про все, а конкретного згідно предмету позову нічого»), у залежності яку сторону представник ДКСУ представляє, що підтверджує правомірність поданого позову до суду. ДКСУ не спростувала правомірності вимог позивача, а лише виклала свою версію щодо позиції та норм і тут же викладає інше, що підтверджує про протиправність та бездіяльність відповідача (а.с. 101-107).

30.03.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог (а.с. 113-117), в яких просить:

Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України, яка полягає у не направленні до Міністерства фінансів України у строк встановлений пунктом 49 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону України про Державний бюджет України для отримання додаткових коштів понад обсяг відповідних бюджетних призначень, для примусового виконання виконавчого листа №440/9329/21 та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №440/9329/21, яка набрала законної сили.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 за період 30.07.2025 року по 02.03.2026 року інфляційні витрати у розмірі у розмірі 3646,50грн. (три тисячі шістсот сорок шість гривень 50 копійок) та 3% річних у розмірі в розмірі 1937,37 грн. (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім гривень 37 копійок) за прострочення виконання виконавчого листа №440/9329/21 та ухвали суду Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №440/9329/21, яка набрала законної сили області щодо стягнення недоотриманої пенсії у сумі 109126,47 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України, яка полягає у не направленні до Міністерства фінансів України у строк встановлений пунктом 49 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 № 845 пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону України про Державний бюджет України для отримання додаткових коштів понад обсяг відповідних бюджетних призначень, для примусового виконання Виконавчого листа №440/9329/21 та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №440/9329/21, яка набрала законної сили.

Зобов`язано Державну казначейську службу України вчинити дії щодо повного виконання виконавчого листа №440/9329/21 з урахуванням ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №440/9329/21.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено дотримання пункту 49 Порядку № 845, а саме подання у 10-ти денний строк з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України для отримання додаткових коштів понад обсяг відповідних бюджетних призначень, для примусового виконання виконавчого листа №440/9329/21 та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №440/9329/21, яка набрала законної сили.

Також, суд зазначив, що у матеріалах даної справи відсутні докази подання заяви позивачем до ДКС України щодо нарахування йому компенсації за не перерахування коштів, а тому вимоги щодо стягнення 3% річних від несплаченої суми є передчасними.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Державна казначейська служба України звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог; в іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 у справі № 440/1993/26 - залишити без змін.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що приписами пункту 49 Порядку № 845, встановлено, що у разі, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Міністерству фінансів України (далі – Мінфін) пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Суд першої інстанції під час правозастосування не взяв до уваги, що вказана норма права має чітко визначений юридичний факт (подію), на підставі якого виникають правовідносини між Казначейством та Мінфіном – нестача тих бюджетних призначень, які вже закладені в Державному бюджеті на відповідні цілі. Крім цього, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції неправильно проаналізував та розтлумачив норми Порядку № 845, оскільки ані пункт 49 Порядку № 845, ані інші акти законодавства не визначають форми та змісту інформування (пропозицій) Мінфіну, зокрема, не встановлюють вимоги зазначення прізвищ стягувачів або номерів справ, що надійшли на виконання.

Скаржник також зауважує, що переймаючись проблематикою, пов`язаною із значною тривалістю виконання рішень судів про відшкодування шкоди за рахунок держави, Казначейство постійно звертається до Мінфіну із пропозиціями щодо необхідності передбачення у Законі про Державний бюджет України достатнього обсягу коштів за КПКВК 3504040, що дозволило б виконувати відповідні судові рішення у максимально стислі законом строки. Копії листів і відповідей Мінфіну містяться в матеріалах справи, що спростовує висновки суду першої інстанції про відсутність доказів звернення до Мінфіну. Проте активні дії Казначейства з вищенаведеного питання належним чином не були оцінені судом першої інстанції.

Вказує, що єдиною причиною неотримання позивачем коштів у справі № 440/9329/21 є не стверджувана протиправна бездіяльність Казначейства, а те, що передбачений Верховною Радою України обсяг бюджетних асигнувань за КПКВК 3504040 є недостатнім для погашення заборгованості.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити апеляційну скаргу подану Державною казначейською службою України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 року у справі №440/1993/26 без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 року у справі №440/1993/26 без змін.

Учасники справи повідомлені про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 судом апеляційної інстанції належним чином шляхом отримання ними копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядає справу без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 по справі № 440/9329/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Визнано протиправним та скасувати розпорядження відділу з питань призначення пенсій та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04.08.2021 №25/1600-0207-15 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" від 09.07.2021 №33/37-4/659. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" від 09.07.2021 №33/37-4/659, у розмірі 80 відсотків сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат (офіційне посилання в Єдиному державному реєстрі судових рішень - https://reyestr.court.gov.ua/Review/99933465).

29.11.2021 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 440/9329/21.

28.10.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на підставі виконавчого листа №440/9329/21, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76383571 (а.с. 18).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 клопотання ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №440/9329/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Змінено спосіб та порядок виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 у справі № 440/9329/21 щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року відповідно до вимог статтей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" від 09.07.2021 №33/37-4/659, у розмірі 80 відсотків сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії у сумі 109126,47 грн (офіційне посилання в Єдиному державному реєстрі судових рішень - https://reyestr.court.gov.ua/Review/126515693).

29.04.2025 позивачем направлено до Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області заяву в якій просив прийняти та розглянути заяву з приєднаним переліком документів згідно пункту 6 Порядку №845, вчинити відповідні дії, виконати виконавчий лист №440/9329/21 за прийнятою ухвалою суду від 10.04.2025 та стягнути з головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії у сумі 109126,47 грн (а.с. 20-21).

Листом від 30.05.2025 №04-17-10/4815 Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області повідомило ОСОБА_2 , що Головне управління Казначейства 30.04.2025 прийняло вищезазначений виконавчий лист на облік для подальшого виконання за бюджетною програмою КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою". Згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-УІ виконавчий лист підлягає до виконання за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 3504040 в першу чергу.

Головне управління Казначейства листом від 30.04.2025 №04-17-06/3729 звернулось до боржника щодо необхідності надання інформації про актуальність такого стягнення та вжиті заходи для погашення заборгованості встановленої рішенням суду. Після надання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області відповіді (лист №1600-0804-5/34386 від 05.05.2025) про відсутність бюджетних призначень на погашення заборгованості за рішеннями суду та про актуальність рішення суду, Головним управлінням Казначейства відомості про виконавчий лист були внесені до АРМ Реєстр судових рішень АС "Є-Казна" (WEB) для подальшого виконання за бюджетною програмою КПКВК 3504040. Сума коштів за виконавчими документами, що обліковуються за КПКВ 3504040 та надійшли раніше поданого виконавчого документа становить 243194790 грн. Виконання виконавчого документа буде здійснено відповідно до норм чинного законодавства в межах коштів бюджетної програми КПКВК 3504040, виділених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та з урахуванням черговості (а.с. 23).

13.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до ГУДКСУ та ДКСУ із заявою про виконання виконавчого листа за судовим рішенням, в якій просив надати підтверджуючі документи про повне виконання Виконавчого листа №440/9329/21 щодо стягнення з ГУПФУ на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії у сумі 109126,47 грн та прийняте рішення направити на адресу ОСОБА_1 (а.с. 25-26).

05.12.2025 ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області в якій просив надати підтверджуючі документи про повне виконання виконавчого листа №440/9329/21 щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії у сумі 109126,47 грн. У разі відсутності підтверджуючих документів щодо повного виконання Виконавчого листа №440/9329/21 за рішенням від 28.09.2021 та ухвалою від 10.04.2025 Полтавського окружного адміністративного суду, у визначений строк, змушений за захистом своїх прав як пенсіонера МВС (інваліда війни) звернутися до вищого органу, правоохоронних органів та суду. Перерахування стягнутих з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заборгованості г виплати пенсії у сумі 109126,47 грн (а.с. 27-28).

Листом від 16.12.2025 №04-23/2-10/12699 Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області повідомило ОСОБА_1 , що Казначейство здійснить заходи щодо перерахування коштів згідно виконавчого документа по справі № 440/9329/21 після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше, відповідно до черговості та в межах коштів бюджетної програми КПКВК 3504040, виділених законом про Державний бюджет України на відповідний рік (а.с. 30-31).

24.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області із запитом на отримання інформації № 01-12/25, в якому просив надати інформацію з наявними фактичних документів у Казначейській службі за виконавчим листом №440/9329/21 та ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі № 440/9329/21 (а.с. 33-34).

Листом від 31.12.2025 №04-17-10/13478 Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області повідомило ОСОБА_1 , що Державна казначейська служба України здійснить заходи щодо перерахування коштів згідно виконавчого документа по справі № 440/9329/21 після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше, відповідно до черговості та в межах коштів бюджетної програми КПКВК 3504040, виділених законом про Державний бюджет України на відповідний рік (а.с. 35-36).

Позивач вважаючи, що відповідачі допускають бездіяльність, яка полягає у не направленні до Міністерства фінансів України у строк встановлений пунктом 49 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 № 845 пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону України про Державний бюджет України для отримання додаткових коштів понад обсяг відповідних бюджетних призначень, для примусового виконання Виконавчого листа №440/9329/21 та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №440/9329/21, яка набрала законної сили, звернувся до суду з вимогами визнати таку бездіяльність протиправною та стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 за період 30.07.2025 року по 02.03.2026 року інфляційні витрати у розмірі у розмірі 3646,50 грн та 3% річних у розмірі в розмірі 1937,37 грн за прострочення виконання Виконавчого листа №440/9329/21 та ухвали суду Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №440/9329/21, яка набрала законної сили області щодо стягнення недоотриманої пенсії у сумі 109126,47 грн.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується. Отже, в межах розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції надається правова оцінка висновкам суду в частині задоволених позовних вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Приписами статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України закріплено принцип обов`язковості судових рішень, відповідно до якого судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно зі статтею Бюджетного кодексу України, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-VI) передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган

Згідно з частиною першою, четвертою статті 3 цього Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

На виконання вимог зазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 року №440 затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

Відповідно до пункту 20 указаного Порядку погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок №845), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Згідно з пунктом 2 Порядку №845 безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Відповідно до пункту 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 28 Порядку № 845 встановлено, що орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.

Коди класифікації видатків бюджету та рахунки не визначаються органом Казначейства на період дії особливого періоду та (або) проведення антитерористичної операції на території України або в окремих її місцевостях, а також здійснення відповідно до Закону України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях щодо Міноборони, МВС, СБУ, інших органів військового управління, Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Адміністрації Держспецзв`язку, Управління державної охорони, Національної гвардії, Національної поліції, ДСНС, а також їх територіальних органів (підрозділів), установ, закладів та організацій, що належать до сфери їх управління, військових частин.

У повідомленні зазначаються строк подання боржником або бюджетною установою, що здійснює централізоване обслуговування боржника, інформації, пов`язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п`яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про непроведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника.

Визначені коди класифікації видатків бюджету та/або рахунки, за якими проводиться безспірне списання коштів, можуть бути змінені органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника.

Відповідно до пункту 31 Порядку № 845 у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Якщо у боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, недостатньо відкритих асигнувань (коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. На виконавчому документі ставиться відмітка про обсяг списаних коштів, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою.

Боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов`язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи.

Згідно з підпунктом 1 пункту 47 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Пунктами 48, 49 Порядку №845 обумовлено, що для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі України відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.

У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що встановлений частиною четвертою статті 3 Закону № 4901-VI строк перерахування коштів стягувачу є імперативним, а його недодержання є порушенням гарантій держави щодо виконання судових рішень. У будь-якому разі, черговість здійснення перерахування коштів стягувачу за рішенням суду повинна узгоджуватися з такими приписами закону й рішення судів можуть виконуватися за чергою, однак у тримісячний строк.

Такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 160/6770/19, від 21.02.2023 у справі № 500/5748/21.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивач неодноразово звертався до Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області та Державної казначейської служби України із заявами щодо виконання виконавчого листа №440/9329/21 та ухвали суду від 10.04.2025, а саме 29.04.2025, 13.11.2025, 05.12.2025, 24.12.2025. Доказів сплати позивачу присуджених коштів матеріали справи не містять.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» за КПКВК 3504040 передбачено 100,00 млн гривень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» за КПКВК 3504040 передбачено 100,00 млн гривень.

На виконання вимог пункту 49 Порядку № 845 Державна казначейська служба України неодноразово зверталась до Міністерства фінансів України з листами про збільшення бюджетних призначень за КПКВК 3504040 на 2025, 2026 рік, зокрема листами від 12.06.2025, від 29.12.2025, від 02.03.2026, 15.08.2025 (а.с. 50-52, 55-57, 59, 61-67).

Однак, за насідком їх дослідження, колегія суддів зазначає, що вказані листи містять тільки загальну інформацію про суму коштів.

На листи Казначейства щодо збільшення видатків на виконання бюджетної програми КПКВК 3504030 Міністерством фінансів України надано відповіді (листи від 25.11.2025, від 26.12.2025), в яких зазначено, що питання збільшення бюджетних призначень Державній казначейській службі України для відшкодування шкоди і виконання судових рішень може бути розглянуто у разі внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» в установленому бюджетним законодавством порядку та з урахуванням можливостей дохідної частин державного бюджету в умовах воєнного стану.

Колегія суддів зауважує, що приписи пункту 49 Порядку №845 вимагають направлення до Міністерства фінансів України пропозицій щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України після надходження кожного виконавчого документа від кожного стягувача, а тому належним доказом виконання зазначених приписів може бути лише відповідне звернення до Міністерства фінансів України, направлене із дотримання строку, встановленого Порядком №845.

Аналогічний висновок щодо тлумачення частини четвертої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», абзацу другого пункту 48 Порядку №845 викладений у постановах Верховного Суду від 21.09.2018 у справі №826/7371/15, від 04.09.2020 у справі №640/5757/19, від 29.04.2021 у справі №826/13511/17, від 21.02.2023 у справі № 500/5748/21.

У контексті встановлених обставин колегія суддів вказує, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що Казначейство у 10-денний строк з моменту надходження від ОСОБА_1 виконавчого документу зверталося до Міністерства фінансів України з відповідними пропозиціями щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України у зв`язку з неможливістю здійснення безспірного списання коштів через їхню недостатність.

Посилання відповідачів на те, що Державна казначейська служба України неодноразово зверталась до Міністерства фінансів України з листами про збільшення бюджетних призначень за КПКВК 3504040 є хибними, оскільки листи, адресовані з цього приводу Міністерству фінансів України, не є належними доказами своєчасного, протягом 10-денного терміну з дня надходження виконавчого документа на ім`я позивача, надання Казначейством пропозицій Мінфіну щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про допущення Державною казначейською службою України протиправної бездіяльності під час тривалого невиконання виконавчого листа №440/9329/21 та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №440/9329/21.

До аналогічного висновку за подібних правовідносин дійшов Верховний Суд у постанові від 21.02.2023 у справі № 500/5748/21.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», заява №18357/91, пункт 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява №22774/93, пункт 66).

Державний орган не може довільно посилатись на брак коштів для оплати заборгованості, присудженої рішенням суду (рішення від 17 січня 2006 року у справі «Гордєєви і Гурбик проти України», заяви №№27370/03 і 30049/04, пункт 25).

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 (рішення від 29 червня 2004 року у справі «Войтенко проти України», заява №18966/02, пункт 53).

Згідно з рекомендаціями, викладеними у Висновку Консультативної ради Європейських суддів №13 (2010) «Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень», КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio». Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Вказане свідчить про те, що орган державної влади повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

На основі викладеного колегія суддів вважає, що обставина відсутності у відповідача бюджетних коштів за відповідною бюджетною програмою та наявність значної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні в органах Казначейства, не може слугувати підставою для невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постанові від 16.04.2020 у справі №818/1814/17, від 03.02.2021 у справі №812/413/18.

Необґрунтованими є посилання Державної казначейської служби України на практику Верховного Суду у справах № 804/3242/17 та №466/3828/17, оскільки у наведених відповідачем постановах судом касаційної інстанції не досліджувалося питання та не висловлювалася правова позиція щодо необхідності органом Держказначейства звернення до Мінфіну для внесення змін до закону про Державний бюджет України, на виконання пункту 49 Порядку №845, стосовно кожного виконавчого документа.

Колегія суддів також відхиляє посилання Державної казначейської служби України на постанову від 13.08.2020 у справі №818/1657/17, оскільки в такою направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав невстановлення судами попередніх інстанцій обставин щодо того, чи звертався відповідач до Міністерства фінансів України на виконання вимог пунктом 49 Порядку №845, а також чи вживав він інших заходів, спрямованих на реальне виконання рішення. Правові висновки щодо належного звернення Казначейства до Мінфіну вказана постанова не містить.

У справі №803/1449/16, на яку посилається Державна казначейська служба України, Верховний Суд також направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначивши, що суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою доводи Державної казначейської служби України щодо причин, які це зумовили, та не надав правової оцінки діям останнього в ситуації, коли бюджетних асигнувань для виплати коштів недостатньо.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про задоволених позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 по справі № 440/1993/26 в частині задавлених позовних вимог - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов

Судді К.В. Мінаєва І.М. Ральченко