Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №440/7310/23 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 27 серпня 2026 р.

Справа: №440/7310/23

Суддя: Чалий І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 р. Справа № 440/7310/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун) від 29.07.2026 по справі № 440/7310/23

за позовом ОСОБА_1

до Третього Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03.04.2026 до суду надійшла заява від ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 по справі № 440/7310/23 за позовом ОСОБА_1 до Третього Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (далі - відповідач), в якій просить суд:

встановити судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 по справі № 440/7310/23 за позовом ОСОБА_1 до Третього Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії;

зобов`язати Третій Державно пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області подати звіт про виконання Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 по справі № 440/7310/23.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 задоволено заяву представника позивача від 03.04.2026 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/7310/23.

Зобов`язано Третій пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області у трьохмісячний строк з дня отримання повідомлення про цю ухвалу подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 у справі № 440/7310/23.

10.07.2026 до суду від голови Комісії з припинення Третього пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області Різника П.М. надійшов звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 у справі № 440/7310/23.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 прийнято звіт голови Комісії з припинення Третього пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області у справі № 440/7310/23 та припинити заходи судового контролю, вжиті судом у цій справі.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2026, та зобов`язати відповідача подати звіт про виконання Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 по справі № 440/7310/23.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд безпідставно дійшов висновку про повне виконання рішення, без належної перевірки правильності розрахунків та їх відповідності рішенню суду. Суд зазначив, що рішення виконано, оскільки: здійснено перерахунок, визначено суму 990,77 грн та здійснено виплату. Однак суд не перевірив спосіб виконання рішення. Рішення суду зобов`язувало відповідача провести перерахунок грошового забезпечення виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 з урахуванням усіх складових грошового забезпечення. Натомість із наданого розрахунку вбачається, що відповідач зменшив відсотковий розмір премії, що безпосередньо вплинуло на кінцевий розмір грошового забезпечення. Таким чином відповідач фактично змінив структуру грошового забезпечення, що призвело до штучного зменшення результату перерахунку. Зміна відповідачем відсоткового значення премії при здійсненні перерахунку свідчить про зміну механізму виконання судового рішення, що призводить до зменшення належних до виплати сум, а отже - до фактичного невиконання рішення суду в повному обсязі.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому проти задоволення заперечував та просив відмовити.

На підставі ч. 2 ст. 312 Кодексу про адміністративне судочинство України (далі - КАС України), справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Третього Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, в якому просив суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу в період з 29.01.2020 по 26.04.2022 грошового забезпечення, а також виплачених за цей період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без урахування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020);

зобов`язати при цьому відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 26.04.2022, а також виплачених за цей період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Третього Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними дії Третього пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо визначення з 29.01.2020 по 26.04.2022 розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням ОСОБА_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Зобов`язано Третій пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 26.04.2022 грошове забезпечення, грошову допомогу на оздоровлення та одноразову грошову допомогу при звільненні, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", за вирахуванням фактично виплачених сум грошового забезпечення позивача, податків та зборів.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 апеляційну скаргу Третього Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області - залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 по справі № 440/7310/23 - залишено без змін.

Судове рішення набрало законної сили 05.03.2024.

03.04.2026 до суду від позивача надійшла заява, подана в порядку статті 382 КАС України, в якій він просив суд:

встановити судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 по справі № 440/7310/23 за позовом ОСОБА_1 до Третього Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії;

зобов`язати Третій Державно пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області подати звіт про виконання Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 по справі № 440/7310/23.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що на виконання рішення суду виплачено 797,57 грн. З наданого відповідачем перерахунку грошового забезпечення вбачається, що на виконання рішення суду позивачу нараховано до виплати лише 990,77 грн, оскільки розмір відсотку суми надбавки за особливості проходження служби та премії зменшено, замість застосування прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022. До того ж виплати інших складових грошового забезпечення не вказані до виплати в повному обсязі. Тож рішення суду залишається не виконаним у повному обсязі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 зобов`язано Третій пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 у справі №440/7310/23.

Зобов`язано Третій пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області у трьохмісячний строк з дня отримання повідомлення про цю ухвалу подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 у справі № 440/7310/23.

10.07.2026 до суду від голови Комісії з припинення Третього пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області Різника П.М. надійшов звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 у справі № 440/7310/23, в якому представник зазначає, що на виконання рішення суду проведено перерахунок грошового забезпечення позивача, здійснено виплату належних сум, що підтверджується перерахунком грошового забезпечення, платіжними інструкціями та постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду та копією виписки з банківського застосунку позивача (наданий з заявою від 03.04.2026). З огляду на викладене, вважає, що рішення суду виконано у повному обсязі, підстави для застосування заходів судового контролю відсутні.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач виконав рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 у справі № 440/7310/23 у повному обсязі та в межах наданих йому повноважень, а питання щодо правильності визначення відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби, премії та інших складових грошового забезпечення не були предметом розгляду у цій справі, а тому не можуть бути предметом судової оцінки під час розгляду звіту про виконання судового рішення в порядку статті 382 КАС України; при цьому доказів свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання судового рішення матеріали справи не містять.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин 1-2 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із статтею 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Враховуючи викладене колегія суддів зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просить заявник, є правом суду, а не обов`язком, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (стаття 129-1 Конституції України, частина 2 статті 14 КАС України).

Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимим доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишається невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Тобто, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З огляду на викладене, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі – Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону № 1404-VIII.

За таких обставин, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Як свідчать матеріали справи, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 у справі № 440/7310/23 відповідачем було здійснено перерахунок грошового забезпечення позивача, що підтверджується відповідною відомістю щодо перерахунку грошового забезпечення та не заперечується позивачем.

Згідно відомості перерахунку розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 (а.с. 108), внаслідок перерахунку, здійсненого на виконання рішення суду у справі № 440/7310/23 від 05.03.2024 за період з 29.01.2020 по 26.04.2022, позивачу нараховано різницю грошового забезпечення, яка підлягає до виплати позивачу, у розмірі 990,77 грн. На рахунок позивача 15.05.2024 виплачено кошти в розмірі 797,57 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 460 від 14.05.2024 (зворотній бік а.с. 108). Також, відповідно до платіжної інструкції № 459 від 14.05.2024 виплачено позивачу 178,34 грн 15.05.2024 (а.с. 116). Крім того, платіжна інструкція № 458 від 14.05.2024 підтверджує, що 15.05.2024 на рахунок позивача виплачено 14,86 грн (зворотній бік а.с. 117).

Таким чином, відповідачем фактично виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 у справі № 440/7310/23, що набрало законної сили 05.03.2024.

Докази протилежного заявником не надано.

Звертаючись до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України, заявник зазначив, що після перерахунку грошового забезпечення по рішенню суду від 01.09.2023 у справі № 440/7310/23 розмір відсотку суми премії було зменшено, замість застосування прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022. Також виплати інших складових грошового забезпечення не вказані до виплати в повному обсязі. Тобто, виходячи з розрахунку, на переконання заявника, рішення залишається не виконаним в повному обсязі, що є підставою звернення до суду для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Надаючи оцінку таким доводам заявника, колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд у своїх рішеннях, дійсно, наголошував на тому, що у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Проте, колегія суддів зауважує, що наведений підхід щодо застосування статей 382-383 КАС є виправданим лише у випадку, коли це стосується невиконання конкретних зобов`язань, які покладені на певну особу відповідним судовим рішенням.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що заявник фактично не заперечує самого факту виконання рішення суду, оскільки визнає проведення перерахунку грошового забезпечення та виплати нарахованої йому різниці. Відтак, твердження про невиконання судового рішення в цілому є безпідставним.

Крім того, колегія суддів зазначає, що питання визначення конкретного розміру премії не було предметом розгляду у справі № 440/7310/23, а отже не охоплюються змістом судового рішення, яке підлягало виконанню.

Слід зазначити, що суд першої інстанції у цій справі не досліджував питання складових грошового забезпечення позивача, зокрема, розміру премії, яка має виплачуватися позивачу у спірний період внаслідок проведення перерахунку грошового забезпечення з урахуванням оновленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного року, та не надавав оцінку таким обставинам.

Тож, наведені доводи заявника фактично зводяться до незгоди із порядком здійснення нарахувань, проте не свідчать про невиконання рішення суду у цій справі, оскільки становлять зміст нового спору.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд не вправі встановлювати нові обставини та надавати їм оцінку, якщо такі не були предметом судового розгляду.

Необхідно також зауважити, що розглядаючи заяву, подану в порядку статті 382 КАС України, суд не вирішує спір повторно, а лише застосовує процесуальні механізми, передбачені для забезпечення належного виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем виконано рішення зобов`язального характеру в межах, визначених рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 у справі № 440/7310/23, у зв`язку з чим відсутні підстави для встановлення судового контролю.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в даному випадку заявлені позивачем вимоги в межах заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, можуть слугувати підставою для звернення позивача із окремим позовом до суду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для залишення без задоволення заяви про встановлення судового контролю.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 по справі № 440/7310/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua