Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №200/4114/23 — Перший апеляційний адміністративний суд

Суд: Перший апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №200/4114/23

Суддя: Гаврищук Тетяна Григорівна

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року справа №200/4114/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Пивовар І.В., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року по справі №200/4114/23 (суддя І інстанції Олішевська В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії, -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у цій справі визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області стосовно відмови щодо перерахунку та виплати основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки № 6798/Д від 19.07.2023, виготовленої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки № 6798/Д від 19.07.2023, виготовленої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області», з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії.

Рішення суду набрало законної сили 21 листопада 2023 року.

13 грудня 2023 року судом видані виконавчі листи у справі.

11 травня 2026 року представник позивача звернувся до суду із заявою про заміну способу і порядку виконання рішення суду у цій справі в частині зобов`язання здійснити виплату різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії на: «стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 208273,00 грн».

Відповідач надав суду відзив, в якому заперечував проти зміни способу та порядку виконання рішення. Зазначає, що ним у межах наданої чинним законодавством компетенції вжито усіх можливих заходів для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2023 у справі № 200/4114/23. Зокрема здійснено перерахунок пенсії позивача в розмірі 11320,64 грн (розмір пенсії до перерахунку складав 6771,51 грн) з врахуванням довідки від 19.07.2023 № 6798/Д з 01.12.2019. Нарахована сума доплати за результатами перерахунку згідно з рішенням суду з урахуванням виплачених сум за період з 01.12.2019 по 30.11.2023 склала 209139,05 грн.

Упродовж 2025-2026 років відповідно до Порядку № 821 Головним управлінням проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень у жовтні 2025 року – в розмірі 187,35 грн, у листопаді 2025 року - в розмірі 187,35 грн, у грудні 2025 року — в розмірі 187,35 грн, у лютому 2026 року — в розмірі 103,00 грн, у березні 2026 року — в розмірі 101,00 грн, у квітні 2026 року — в розмірі 100,00 грн та у травні 2026 року — 100,00 грн.

Залишок пенсійних виплат, нарахованих з рішенням суду за минулий період, станом на 20.05.2026 складає 208173,00 грн..

Заборгованість з доплати до пенсії за рішенням суду за період з 01.12.2019 по 30.11.2023 у загальній сумі 208173,00 грн обліковується в Головному управлінні та буде виплачена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат відповідно до Порядку № 821. Таким чином, у межах наданих пенсійному органу повноважень ним виконано рішення суду, у тому числі здійснено відповідні виплати, а неотримання позивачем усієї суми заборгованості з виплати пенсії відбулося з незалежних від пенсійного органу обставин.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року заяву задоволено.

Замінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2023 у справі № 200/4114/23 із « Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки № 6798/Д від 19.07.2023, виготовленої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області», з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії.» на: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої пенсії за період з 01.12.2029 по 30.11.2023 у розмірі 208173 (двісті вісім тисяч сто сімдесят три) грн 00 коп..

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідач вважає, що зміна способу і порядку виконання рішення суду – це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви. Подібна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019р. у справі №800/203/17 та інших. Заявником у заяві не наведено фактичних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Судом також не враховано, що відповідач не відмовляється виплачувати позивачу суму нарахованої суми у відповідності до рішення суду. Водночас, бюджетні видатки органів Пенсійного фонду формуються відповідно до бюджетного кодексу України та містять поточні видатки на виплату пенсій у поточному бюджетному році. Єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду є неналежне фінансування державою витрат на погашення заборгованості з пенсійних виплат.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями частини 2 статті 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX від 21.11.2024р., що набрав чинності 19.12.2024р.) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання судового рішення у цій справі було здійснено перерахунок пенсії позивача та нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 30.11.2023 у загальному розмірі 209139,05 грн.. Головним управлінням проведено виплату позивачеві коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень у жовтні 2025 року – в розмірі 187,35 грн, у листопаді 2025 року - в розмірі 187,35 грн, у грудні 2025 року — в розмірі 187,35 грн, у лютому 2026 року — в розмірі 103,00 грн, у березні 2026 року — в розмірі 101,00 грн, у квітні 2026 року — в розмірі 100,00 грн та у травні 2026 року — 100,00 грн.. Залишок пенсійних виплат, нарахованих з рішенням суду за минулий період, станом на 20.05.2026 складає 208173,00 грн..

Отже, рішення суду у справі понад двох місяців з дня набрання законної сили не було виконано в повному обсязі.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для зміни способу виконання рішення суду у цій справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача заборгованості з нарахованої пенсії за період з 01.12.2029 по 30.11.2023 у розмірі 208173 (двісті вісім тисяч сто сімдесят три) грн 00 коп..

Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду з цього питання, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки була сформована за попереднього правового регулювання.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року по справі №200/4114/23 - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року по справі №200/4114/23 - залишити без змін.

Повне судове рішення – 27 серпня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді І.В. Пивовар

І.В. Сіваченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua