Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №580/4102/24 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року справа № 580/4102/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Кучеренко І.О.,

представника позивача – Попова А.В. (згідно з ордером),

представника відповідача – Кузьмишина О.О. (у порядку самопредставництва),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Бі Оіл» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Бі Оіл» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 29.03.2024 №3803/23-00-07-02-01, №3805/23-00-07-02-01, №3790/23-00-07-02-01, №3792/23-00-07-02-01, №3791/23-00-07-02-01, №3796/23-00-07-02-01, №3795/23-00-07-02-01, №3794/23-00-07-02-01, №3793/23-00-07-02-01, 02.04.2024 №3972/23-00-07-02-01, №3969/23-00-07-02-01, №3963/23-00-07-02-01.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити повністю, з підстав, що викладені в адміністративному позові та додаткових поясненнях у справі, оскільки контролюючим органом порушено порядок і підстави для проведення перевірки, а висновки та обставини податкових порушень, які викладені у пунктах 1-12 акту перевірки, є помилковими та необґрунтованими, тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають до скасування.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив суд у його задоволенні відмовити з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових пояснень, оскільки за наслідками перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській області встановлено ряд порушень позивачем вимог податкового законодавства, тому представник відповідача вважає, що оскаржувані рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

Ухвалою суду від 06.06.2024 зупинено провадження у цій справі №580/4102/24 до набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/4963/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Бі Оіл” до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалою суду від 15.05.2026 поновлено провадження у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Черкаській області на підставі наказів від 09.11.2023 №1977-п, від 28.12.2023 №2273-п, від 19.01.2024 №134-п та направлень на перевірку, виданих ГУ ДПС, від 20.11.2023 №3717/23- 00-07-01-01, №3718/23-00-07-01-01, від 04.12.2023 №3841/23-00-24-06-15, від 25.12.2023 №4074/23-00-07-01-01, від 11.01.2024 №187/23-00-07-01-01 та відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, ст. 77, ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI та плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2023, з питань правильності обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 3 24.03.2015 по 30.09.2023 року.

Результати документальної планової перевірки оформлено актом від 12.02.2024 №1361/23-00- 07-02-01/39707598, в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог, а саме:

1. Вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, п.3.2, п.3.5 роз. ІІІ Наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності», п.8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.02.2013 за №336/22868, п. 5., п.7 П(С) БО 15 «Дохід», п.8, п.9, П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 №860/4153, п.5, п.9 П(С)БО 11, п. 10, 29, 31 П(С)БО 13, п.8, п.9, П(С)БО 9 «Запаси», п.11, п.17, п.20 П(С)БО 16 «Витрати» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за №860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 121097,00 грн, в т.ч. за 2019 рік на суму 583,00 грн, з них за три квартали 2019 року на суму 391,00 грн, 2020 рік на суму 118714,00 грн та за 2022 рік на суму 1800,00 грн, з них за три квартали 2022 року на суму 1800,00 грн;

2. Вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, п.3.2, п.3.5 роз. III Наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності», п.8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.02.2013 за №336/22868, п. 5., п.7 П(С)БО 15 «Дохід», п.8, п.9, П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 №860/4153, п.5, п.9 П(С)БО 11, п. 10, 29, 31 П(С) БО 13, п.8, п.9, П(С)БО 9 «Запаси», п.11, п.17, п.20 П(С)БО 16 «Витрати» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 №860/4153, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2021 рік на суму 10000,00 грн, з них за І квартал 2021 року на суму 10000,00 грн, за півріччя 2021 року на суму 9599,00 грн;

3. Вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198, п. 192.1 ст.192, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, пп. 5 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289, в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість на загальну суму 572785,00 грн, в т.ч. за лютий 2018 року на суму 1398,00 грн, за серпень 2018 року на суму 4233,00 грн, за грудень 2018 року на суму 570,00 грн, за листопад 2019 року на суму 3 грн, за липень 2020 року на суму 80,00 грн, за січень 2021 року на суму 96069,00 грн, за серпень 2021 року на суму 1379,00 грн, за вересень 2022 року на суму 175692,00 грн, за жовтень 2022 року на суму 156046,00 грн, за листопад 2022 року на суму 107346,00 грн, за грудень 2022 року на суму 29969,00 грн;

- завищено податок на додану вартість на загальну суму 571767,00 грн, в т.ч. за листопад 2018 року на суму 2809,00 грн, за квітень 2019 року на суму 4022,00 грн, за червень 2019 року на суму 209,00 грн, за серпень 2020 року на суму 80,00 грн, за лютий 2021 року на суму 89669,00 грн, за березень 2022 року на суму 90757,00 грн, за липень 2022 року на суму 186698,00 грн, за серпень 2022 року на суму 6250,00 грн, за січень 2023 року на суму 143234,00 грн, за червень 2023 року на суму 48039,00 грн

4. Вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого не своєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних з податком на додану вартість в сумі 3 710 342,42 грн, в т.ч.:

- до 15 календарних днів на суму 904 262,35 грн;

- від 16 до 30 календарних днів на суму 554 823,50 грн;

- від 31 до 60 календарних днів на суму 1 580 690,30 грн;

- від 61 до 365 календарних днів на суму 670 566,27 грн;

5. Вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з податком на додану вартість на загальну суму 8055668,69 грн, які складені на поставку товарів (послуг) відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України;

6. Вимог п. 231.3 ст. 231 Податкового кодексу України, в результаті чого не зареєстровано в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизні накладні на реалізацію бензину А-92, А-95 в кількості 760760,48 л, дизельного палива в кількості 217137,43 л та скрапленого газу в кількості 700614,90 літрів;

7. Вимог п. 223.2. ст. Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого не подано декларацію з акцизного податку за березень 2021 року та несвоєчасно подано декларацію з акцизного податку за липень 2021 року;

8. Вимог п.51.1 ст.51 та п.176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за формою №4-ДФ за I, II, III, квартали 2023 року подано з помилками та не повними даними;

9. Вимог пп. 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4 та пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 176.2»а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно сплачено до бюджету податок на доходи з фізичних осіб на загальну суму 329443,29 грн, в т.ч. за 2022 рік на суму 243976,96 грн, 9 місяців 2023 року на суму 85466,32 грн;

10. Вимого п.161 підрозд. 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого несвоєчасно сплачено до бюджету військовий збір на загальну суму 60355,95 грн, в т.ч. за 2022 рік на суму 38196,14 грн та за 9 місяців 2023 року на суму 22159,81 грн;

11. Вимог ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», в результаті чого реалізовано 06.03.2020 отримані алкогольні напої вартістю 14,50 грн без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;

12. Вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, абз. 1 п. 8.4 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300, в результаті чого не подано 4 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП та несвоєчасно подано 11 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП.

ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» подано до ГУ ДПС у Черкаській області заперечення від 11.03.2024 №Б/Н (вх. №12021/6 від 12.03.2024) на акт перевірки, за результатами розгляду яких відповідачем прийнято висновок комісії, який оформлений листом від 26.03.2024 №7810/6/23-00-07-02-04, відповідно до резолютивної частини якого заперечення ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» на висновки акта перевірки не враховувати.

На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 29.03.2024 №3803/23-00-07-02-01, яким позивачу донараховано податок на прибуток за податковим зобов`язанням в сумі 121097,00 та застосовано штрафну санкцію в сумі 238,00 грн;

- від 29.03.2024 №3805/23-00-07-02-01, яким позивачу зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 10000,00 грн;

- від 29.03.2024 №3790/23-00-07-02-01, яким позивачу донараховано ПДВ в сумі 1018,00 грн та застосовано штрафну санкцію в сумі 102,00 грн;

- від 29.03.2024 №3792/23-00-07-02-01, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в сумі 923012,12 грн;

- від 29.03.2024 №3791/23-00-07-02-01, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за не реєстрацію податкових накладних в сумі 2836276,23 грн;

- від 29.03.2024 №3796/23-00-07-02-01, яким до позивача застосовано штраф в сумі 776417,73 грн за не реєстрацію акцизних накладних в ЄРАН;

- від 29.03.2024 №3795/23-00- 07-02-01, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 680,00 грн за несвоєчасне подання податкової декларації з акцизного податку;

- від 29.03.2024 №3794/23-00-07-02-01, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 17000,00 грн за реалізацію підакцизного товару без ліцензії;

- від 29.03.2024 №3793/23-00-07- 02-01, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 1020 грн за несвоєчасне подання повідомлення 20-ОПП;

- від 02.04.2024 №3972/23-00-24-06-16, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 2040 грн за подання податкових розрахунків з недостовірними відомостями;

- від 02.04.2024 №3969/23-00-24-06-16, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення граничних термінів сплати ПДФО в сумі 62204,92 грн;

- від 02.04.2024 №3963/23-00-24-06-16, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення граничних термінів сплати військового збору в сумі 12275,88 грн.

Позивач вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п. 75.1.3 ст. 75 ПК України). Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Згідно п. 69.35. п.69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно:

1) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

2) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

3) платники податків, які надають фінансові, платіжні послуги.

При цьому формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок та внесення змін до нього здійснюються без урахування вимог, передбачених пунктом 77.2 статті 77 цього Кодексу.

Внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням форс-мажорних обставин, обставин непереборної сили, наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок, які визначені підпунктом 69.2 1 цього пункту, та з урахуванням вимог, встановлених цим підпунктом.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік. Документальні планові перевірки платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), та платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги, можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, за умови надіслання (вручення) таким платникам (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що станом на 01.08.2023 основним видом діяльності ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» є: 47.30 - роздрібна торгівля пальним та товариство мало діючі ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, тому ГУ ДПС у Черкаській області включено ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» до оновленого плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік, відповідно, ДПС України листом від 08.08.2023 №19209/7/99-00-07-03-02-07 повідомило ГУ ДПС у Черкаській області про оприлюднення оновленого плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік офіційному веб-сайті ДПС.

Крім того, на підставі п. 102.1. ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Згідно частини 4 п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Разом з цим, відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавств.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Черкаській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2023 – із дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Стосовно позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2024 №3794/23-00-07-02-01, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 17000,00 грн за реалізацію підакцизного товару без ліцензії, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону №481/95 ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до ч. 20 ст. 15 Закону №481/95 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно ч. 27 ст. 15 Закону №481/95 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання. Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Матеріалами справи підтверджено, що 06.03.2020 ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» складено податкову накладну від 06.03.2020 №179 на реалізацію кінцевому споживачу «пива Рогань Традиційне 0,5л BNR» в кількості пляшка на суму 13,81 грн в т.ч. ПДВ 2,30 грн, яку зареєстровано в ЄРПН 27.03.2020 №9064806336. З урахуванням акцизного податку (13,81*5%=0,69 грн) вартість реалізованого пива становить 14,50 гривень, тобто позивачем здійснено реалізацію алкогольних напоїв без ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

На підставі вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позов в частині позовних вимог про скасування ППР від 29.03.2024 №3794/23-00-07-02-01 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Стосовно позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2024 №3803/23-00-07-02-01, яким позивачу донараховано податок на прибуток за податковим зобов`язанням в сумі 121097,00 грн та застосовано штрафну санкцію в сумі 238,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

Згідно п.п. 14.1.257 Податкового кодексу поворотною фінансовою допомогою вважається сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

У відповідності до п. 4 П(С)БО №11 «Зобов`язання» (у редакції від 16.09.2019 №379), визначено терміни, що використовуються в Національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення: Довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями. Поточні зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Згідно п.5. П(С)БО №11 «Зобов`язання» зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. Згідно п.9 П(С)БО №11 «Зобов`язання» довгострокові зобов`язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання.

Відповідно п.4 П(С)БО №13 «Фінансові інструменти», поворотна фінансова допомога підпадає під визначення «фінансовий інструмент». п.10 П(С)БО 13 передбачено, що фінансовий актив або фінансове зобов`язання відображається у балансі, якщо підприємство є стороною - укладачем угоди щодо фінансового інструмента.

Згідно п.29 П(С)БО 13 Позичальник повинен первісно оцінити фінансові зобов`язання (допомогу) та відобразити її в обліку за фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості зобов`язань (суми допомоги) і витрат, які безпосередньо пов`язані з придбанням фінансового інструмента.

Якщо поворотна фінансова допомога є довгостроковою (термін користування допомогою більше 1 року), то необхідно провести дисконтування грошових потоків, суму дисконту віднести до доходів, а в подальшому визнавати фінансові витрати в процесі амортизації такого дисконту.

Дисконтування - приведення вартості майбутніх платежів до значення на теперішній момент. Воно відображає той економічний ефект, що сума грошей, наявна в цей момент, має більшу вартість, ніж рівна їй сума, яка з`явиться в майбутньому. Операція дисконтування при одноразовому платежі зводиться до формули:

PV=FV/(1+1)п, де

PV - теперішня вартість;

FV - майбутня вартість;

І - ставка дисконтування;

N - строк (число періодів).

Справедлива вартість поворотної допомоги дорівнює величині усіх майбутніх грошових потоків, дисконтованих за ринковою ставкою відсотка на подібний інструмент (для розрахунку справедливої вартості використана ставка дисконтування на рівні облікової ставки НБУ на дату балансу).

Відповідно п.31 П(С)БО 13 на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов`язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов`язань, призначених для перепродажу, і зобов`язань за похідними фінансовими інструментами.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає. що на дату отримання поворотної допомоги позичальник має визначити теперішню (справедливу) вартість свого зобов`язання. Сума дисконту (різниця між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання) включається до доходу в момент отримання допомоги і до витрат - в процесі амортизації дисконту протягом строку користування допомогою.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» отримувало поворотну фінансову допомогу від ТОВ «ШОЛЬЦТРАНС» (код ЄДРПОУ 37072903), яка відповідає ознакам довгострокової (термін погашення перевищує 12 місяців з дати отримання) відповідно договору про надання поворотної фінансової допомоги №1029/2020 від 29.10.2020. Згідно договору поворотна фінансова допомога надається в розмірі 4600000,00 грн з терміном остаточного повернення до 29.10.2023. Поворотна фінансова допомога надається ТОВ «ТД БІ ОІЛ» на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Використання поворотної фінансової допомоги (цільове призначення поворотної фінансової допомоги) здійснюється на цілі, визначені позичальником на власний розсуд. Перерахування здійснювалися Позикодавцем на поточний рахунок позичальника АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, P/P НОМЕР_1 .

Як встановлено контролюючим органом під час проведення перевірки, відповідно даних бухгалтерського обліку (картка рахунку 6851, контрагент: ТОВ «ШОЛЬЦ-ТРАНС») та банківських виписок, від ТОВ «ШОЛЬЦ-ТРАНС» за період з 29.10.2020 по 31.12.2020 позивачу надійшло поворотної фінансової допомоги з урахуванням повернутих коштів всього у сумі 3932400,00 грн, а саме: станом на 31.12.2020 заборгованість по неповернутій поворотній фінансовій допомозі становила 3932400,00 грн з урахуванням погашення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що отримана поворотна фінансова допомога є фінансовим активом для позикодавця ТОВ «ШОЛЬЦ-ТРАНС» та фінансовим зобов`язанням для позичальника ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл», тому позивачем у порушення п.5, п.9 П(С)БО 11 «Зобов`язання», п. 10, 29, 31 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» у бухгалтерському обліку товариством не проведено дисконтування довгострокової поворотної фінансової допомоги та не розраховані доходи від такого дисконтування з відповідним відображенням по бухгалтерському рахунку 733 «Інші доходи від фінансових операцій», що призвело до заниження показників по рядку 2240 «Інші доходи» Звітів про фінансові результати за 2020 рік на суму 630681,00 грн, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 113523,00 грн

Крім того, пунктом 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 1999 року за №860/4153 (далі - П(С)БО 15) дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Пунктом 7 П(С)БО 15 встановлено, що в бухгалтерському обліку визнані доходи класифікуються за такими групами:

- дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- інші операційні доходи;

- фінансові доходи;

- інші доходи.

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

При цьому, до складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язаних з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до п.5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно п.21 П(С) БО 15 Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Відповідно до п.3.2 роз. III Наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності» (далі - Наказ №433) у звіті про фінансові результати наводяться доходи і витрати, які відповідають критеріям, визначеним в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Пунктом 3.3 Наказу №433 встановлено, що у статті «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відображається дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у т.ч. платежі від оренди об`єктів інвестиційної нерухомості) за вирахуванням наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Керуючись п. 3.10. Наказ №433 у статті «Інші операційні доходи» відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття, дохід від списання кредиторської заборгованості, одержані штрафи, пені, неустойки тощо.

Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 «Зобов`язання», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306 (далі - П(С)БО 11) встановлено, що зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Із матеріалів перевірки судом встановлено, що на підставі таких документів: видаткових накладних, актів виконаних робіт, банківських виписок, первинних бухгалтерських документів, оборотно-сальдові відомості, картки рахунків та аналізи рахунків: 301 «Каса в національній валюті», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», 702 «Дохід від реалізації товарів», 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг», 704 «Вирахування з доходу», 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів «, 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості», 719 «Інші доходи від операційної діяльності», 732 «Відсотки одержані», 733 «Інші доходи від фінансових операцій», 79 «Фінансові результати», встановлено розбіжності між задекларованими показниками товариства в податкових деклараціях з податку на прибуток на прибуток підприємств Ряд. 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), заниження на загальну суму 6101,00 грн, в т.ч.: за три квартали 2019 року на суму 1381,00 грн, за 2019 рік на суму 2583,00 грн, за 2020 рік на суму 459,00 грн, за 1 квартал 2022 року на суму 16520,00 грн, за півріччя 2022 року на суму 15641,00 грн, за три квартали 2022 року на суму 14713,00 грн, за півріччя 2023 року на суму 9225,00 грн, за три квартали 2023 року на суму 7041,00 грн та завищення за 2022 рік на суму 3982,00 грн, визначений за правилами бухгалтерського обліку» та даними аналітичного бухгалтерського обліку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган правомірно під час перевірки встановив порушення позивачем вимог п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, Податкового кодексу, п.3.3. Наказу №433, п.5, п.9 П(С)БО 11, п.10, 29, 31 П(С)БО 13, п.7 П(С)БО 15, чим занижено дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 636782,00 грн.

Також перевіркою відображених у рядку звіту про фінансові результати 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» показників за період з 01.01.2017 по 30.09.2023 у загальній сумі 538823300,00 грн встановлено, що до складу чистого доходу від операції із реалізації бензину, дизельного палива, газу скрапленого, продуктів харчування, необоротних активів, запасні частини, інші матеріали, безповоротна фіндопомога, дохід від банківських відсотків, та інших товарів, послуг, що безпосередньо пов`язані з веденням господарської діяльністю товариства.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2017 по 30.09.2023 в сумі 538823300,00 грн на підставі таких документів: видаткових накладних, актів виконаних робіт, банківських виписок, первинних бухгалтерських документів, оборотно-сальдові відомості, картки рахунків та аналізи рахунків: 301 «Каса в національній валюті», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», 702 «Дохід від реалізації товарів», 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг», 704 «Вирахування з доходу», 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів «, 719 «Інші доходи від операційної діяльності», 732 «Відсотки одержані», 733 «Інші доходи від фінансових операцій», 79 «Фінансові результати», встановлено заниження задекларованих показників товариством у рядку Звіту про фінансові результати 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» на загальну суму 1300,00 грн, в т.ч.: за 9 місяців 2019 року на суму 1400,00 грн, за 2019 рік на суму 1300,00 грн та завищено за 9 місяців 2022 року на 500,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 роз. III Наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності» (далі - Наказ №433) у звіті про фінансові результати наводяться доходи і витрати, які відповідають критеріям, визначеним в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Пунктом 3.3 Наказу №433 встановлено, що у статті «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відображається дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у т.ч. платежі від оренди об`єктів інвестиційної нерухомості) вирахуванням наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Згідно пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 «Зобов`язання», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306 (далі - П(С)БО 11) встановлено, що зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем порушено вимоги п. 3.3 Наказу №433, п.5 П(С)БО 11, п.7 П(С)БО 15, чим занижено дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2019 рік на суму 1300 грн.

Крім того, відповідно до 10. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999р. №318 (далі - П(С)БО 16 «Витрати») собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Відповідно до п. 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999р. №246 (далі - П(С)БО 9 «Запаси») придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства установи за первісною вартістю.

При цьому, пунктом 9 П(С)БО 9 «Запаси» встановлено, що первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв`язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству установі;

- транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);

- інші витрати, які безпосередньо пов`язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства/установи на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Крім цього, відповідно до п.11. П(С)БО 16 «Витрати» собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Так, матеріалами перевірки встановлено, що за даними Звітів про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» відображено собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за 9 місяців 2018 року в сумі 41267100,00 грн, за 2018 рік в сумі 55787800,00 грн, за 9 місяців 2019 року в сумі 41227000,00 грн та за 2019 рік в сумі 62396000,00 грн. Перевіркою за даними аналізів та карток по рахунках 902 «Собівартість реалізованих товарів» та бухгалтерського запису Дт 79 «Фінансові результати» Кт 90 «Собівартість реалізації» встановлена: за 9 місяців 2018 року в сумі 41266900,00 грн, 2018 рік в сумі 55787600,00 грн, за 9 місяців 2019 року в сумі 41226300,00 грн та за 2019 рік в сумі 62395500,00 грн.

Отже, позивачем у порушення вимог п. 8,9 П(С)БО 9 «Запаси», п.11 П(С)БО 16 «Витрати» завищено задекларовані показники у рядку Звіту про фінансові результати 2050 результати «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» за 9 місяців 2018 рік на суму 200,00 грн, за 2018 рік на суму 200,00 грн, за 9 місяців 2019 року на суму 700,00 грн та за 2019 рік на суму 500,00 грн.

Крім того, перевіркою відображених у рядку 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати показників за період з 01.01.2017 по 30.09.2023 на загальну суму 60412400,00 грн встановлено, що до складу інших операційних витрат товариством включено послуги з обслуговування програмного забезпечення, канцтовари, господарські товари, банківські послуги, еквайринг, регламентне обслуговування обладнання, заробітна плата, нарахування на заробітну плату, амортизація основних засобів, розрахунки з підзвітними особами, послуги інтернету, послуги по страхуванню, ПММ, запасні частини до автомобілів, витрати на утримання орендованих основних засобів, витратні матеріали до принтерів, комунальні послуги, ліцензії, податки та збори, штрафи, пені, неустойки, МШП, заокруглення по розрахунках, послуги охорони, обслуговування ПК, будівельні матеріали, витрати по оренді основних засобів, лікарняні виплати за рахунок підприємства, протипожежні засоби, собівартість реалізованих необоротних активів, витрати від знецінення запасів тощо.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2017 по 30.09.2023 в сумі 60412400,00 грн на підставі таких документів: загальних оборотно-сальдових відомостей, договорів, відомості синтетичного та аналітичного обліку за рахунками: 13 «Знос (амортизація) необоротних активів», 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів», 203 «ПММ», 205 «Будівельні матеріали», 207 «Запасні частини», 209 «Інші матеріали», 221 «МШП», 281 «Товари на складі», 301 «Каса в національній валюті», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 372 «Розрахунки з підзвітними особами», 39 «Витрати майбутніх періодів», 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», 601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 64 «Податки та збори», 651 «За розрахунками із загальнообов`язкового державного соціального страхування», 661 «Розрахунки за заробітною платою», 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», 709 «Дохід від реалізації в роздріб», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів», 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей», 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки», 949 «Інші витрати операційної діяльності», 79 «Фінансові результати», встановлено завищення задекларованих показників ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» у рядку 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати на загальну суму 87200,00 грн в т.ч.: за 2019 рік на суму 1400,00 грн, за 2020 рік на загальну суму 28900,00 грн, за 2021 рік на суму 9900,00 грн, за І квартал 2022 року на суму 44700,00 грн, за півріччя 2022 року на суму 148800,00 грн, за 2022 рік на суму 22900,00 грн, за 9 місяців 2023 року на суму 24100,00 грн та заниження на загальну суму 100,00 грн в т.ч.: за півріччя 2018 року на суму 100,00 грн, за 9 місяців 2018 року на суму 200,00 грн, за 2018 рік на суму 100,00 грн, за 9 місяців 2022 року на суму 86200,00 грн

За даними Звітів про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма №2) ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» відображено інші операційні витрати за півріччя 2018 року на суму 2562200,00 грн, за 9 місяців 2018 року на суму 3632300,00 грн, за 2018 рік на суму 5055400,00 грн, за 2019 рік на суму 7274200,00 грн, за 2020 рік на суму 10431900,00 грн, за 2021 рік на суму 11048600,00 грн, за 1 квартал 2022 року на суму 2819700,00 грн, за півріччя 2022 року на суму 5321300,00 грн, за 9 місяців 2022 року на суму 8751900,00 грн, за 2022 рік на суму 13179400,00 грн та за 9 місяців 2023 року на суму 8549200,00 грн.

Таким чином, позивачем у порушення п.17, п.20 П(С)БО 16 «Витрати» завищено задекларований показник у рядку 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати на загальну суму 87200,00 грн в т.ч.: за 2019 рік на суму 1400,00 грн, за 2020 рік на загальну суму 28900,00 грн, за 2021 рік на суму 9900,00 грн, за 1 квартал 2022 року на суму 44700,00 грн., за півріччя 2022 року на суму 148800,00 грн, за 2022 рік на суму 22900,00 грн, за 9 місяців 2023 року на суму 24100,00 грн та заниження на загальну суму 100,00 грн. в т.ч.: за півріччя 2018 року на суму 100,00 грн, за 9 місяців 2018 року на суму 200,00 грн., за 2018 рік на суму 100,00 грн, за 9 місяців 2022 року на суму 86200,00 грн.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позов в частині позовних вимог про скасування ППР від 29.03.2024 №3803/23-00-07-02-01 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Стосовно позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2024 №3795/23-00-07-02-01, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 680,00 грн за несвоєчасне подання податкової декларації з акцизного податку, суд зазначає наступне.

Згідно п. 223.2. ст. 232 ПК України платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 1, 215.3.5 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем подано декларацію з акцизного податку за липень 2021 року лише 20.09.2021 (реєстраційний номер декларації 9273419875), тобто, за липень 2021 року до 20 серпня 2021 року).

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПК України платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов`язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Судом встановлено, що у березні 2021 року ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» мало діючу ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом) за місцем торгівлі: Черкаська область, Чорнобаївський район, смт. Чорнобай, вул., Черкаська, буд. 1, магазин при АЗС, 70 кв.м., тому товариство зобов`язано було подати декларацію з акцизного податку незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

На підставі вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позов в частині позовних вимог про скасування ППР від 29.03.2024 №3795/23-00-07-02-01 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Стосовно позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.04.2024 №3972/23-00-24-06-16, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 2040,00 грн за подання податкових розрахунків з недостовірними відомостями, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. б розділу IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (із змінами та доповненнями) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556, порядок заповнення «Звітного нового» та «Уточнюючого» Розрахунків при коригуванні сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору є однаковим. Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий» подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються.

Згідно з пп.47.1.3 п.47.1 ст.47 Податкового кодексу, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть податкові агенти.

Відповідальність за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, передбачена ст. 119 ПК України.

Так, перевіркою дотримання встановленого порядку заповнення Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма №4-ДФ) встановлено, що за II, III квартали 2023 року Податкові розрахунки подані двічі, що призвело до зайвого та збільшеного (подвійного) відображення відомостей по платникам податків - фізичним особам про суми нарахованого на їх користь доходу та суму утриманого з них податку (податкового зобов`язання).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов в частині позовних вимог про скасування ППР від 02.04.2024 №3972/23-00-24-06-16 також є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Стосовно позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2024 №3793/23-00-07-02-01, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 1020,00 грн за несвоєчасне подання повідомлення за формою 20-ОПП, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великого платника податків, у тому числі визначити, що облік такого платника податків здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, та його структурні підрозділи в разі створення. Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу. Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Згідно п. 8.5 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 №1562/20300 у разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або об`єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою 20 ОПП з оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об`єкта оподаткування.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується позивачем, що ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» у період з 01.01.2017 по 30.09.2023 отримував в оренду основні засоби (оренда АЗК, офісу, складу, земельної ділянки, транспортних засобів), однак ним у встановлені законом строки не подано 4 повідомлення за формою 20-ОПП, а також несвоєчасно подано 11 таких повідомлень, у тому числі 4 повідомлень за формою 20-ОПП щодо власних основних засобів (транспортних засобів).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов в частині позовних вимог про скасування ППР від 29.03.2024 №3793/23-00-07-02-01 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Стосовно позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2024 №3796/23-00-07-02-01, яким до позивача застосовано штраф в сумі 776417,73 грн за не реєстрацію акцизних накладних в ЄРАН, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 231.1 ст. 231 ПК України платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального або спирту етилового, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального або спирту етилового, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування.

Виробник пального, а також особа, яка здійснює розлив пального у споживчу тару ємністю до 5 літрів (включно), зобов`язані скласти акцизну накладну на обсяги такого пального.

Виробник спирту етилового, що здійснює розлив спирту етилового, який використовується як лікарський засіб, у флакони з медичного скла об`ємом не більше 100 кубічних сантиметрів, зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги такого спирту етилового.

В акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер акцизної накладної з номером примірника;

б) дата складання акцизної накладної;

в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, - особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий;

г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий, та суб`єкта господарювання - отримувача пального або спирту етилового;

ґ) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - суб`єкта господарювання - отримувача пального або спирту етилового;

д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД або умовний код, визначений підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 цієї статті;

е) опис пального або спирту етилового;

є) обсяг пального в літрах, приведених до температури 15 C, або обсяг спирту етилового в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20° C;

ж) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з якого реалізовано пальне або спирт етиловий;

з) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, на який отримане пальне;

и) номер реєстрації транспортного засобу в уповноважених органах відповідної держави та тип і ємність транспортного засобу - акцизного складу пересувного, а для трубопровідного транспорту - назва трубопроводу. При зазначенні номера державної реєстрації (української, міжнародної або іноземної) транспортного засобу допускається використання літер (латиниця, кирилиця) та цифр без пропусків та розділових знаків. У разі якщо літерна частина номера збігається в написанні кирилицею та латиницею, вона зазначається латиницею, а якщо зустрічається специфічна літера кирилиці, літерна частина зазначається кирилицею;

і) ознака напряму використання та умов оподаткування пального або спирту етилового;

ї) ознака щодо реалізації пального у паливний бак транспортного засобу або в тару споживача через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним;

й) ознака щодо ввезення/вивезення пального або спирту етилового на митну територію України/за межі митної території України;

к) ознака щодо реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий;

л) ознака щодо реалізації пального на умовах, визначених пунктом 229.8 статті 229 цього Кодексу, із зазначенням реквізитів податкового векселя, суб`єктів господарювання, які здійснюють забезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, або суб`єктів літакобудування, або замовників, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», або підприємств, установ та організацій системи державного резерву;

м) адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки;

н) ознака для зведених акцизних накладних;

о) ознака щодо реалізації пального у паливний бак транспортного засобу платника податку через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який не є місцем роздрібної торгівлі пальним;

п) ознака щодо реалізації пального з акцизного складу пересувного у паливний бак транспортного засобу, обладнання або пристрою.

При реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, обов`язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені підпунктами «г» та «ґ» цього пункту:

можуть не заповнюватися виключно при реалізації пального не суб`єкту господарювання;

обов`язково заповнюються при реалізації пального суб`єкту господарювання із зазначенням даних, що ідентифікують такого суб`єкта господарювання.

Як встановлено судом із матеріалів перевірки, ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» у порушення вимог п. 231.3 ст. 231 ПК України дійсно не зареєструвало в ЄРАН акцизні накладні та реалізацію бензину А-92, А-95 в кількості 760760,48 л, дизельного палива в кількості 217 137,43 л та скрапленого газу в кількості 700614,90 л.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов в частині позовних вимог про скасування ППР від 29.03.2024 №3796/23-00-07-02-01 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Стосовно позовних вимог позивача про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.03.2024 №3791/23-00-07-02-01, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за не реєстрацію податкових накладних в сумі 2836276,23 грн та від 29.03.2024 №3792/23-00-07-02-01, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в сумі 923012,12 грн, суд зазначає наступне.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Як встановлено судом із матеріалів перевірки, ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників з податком на додану вартість в сумі 3 710 342,42 грн, в т.ч.:

- до 15 календарних днів на суму 1 067 170,64 грн;

- від 16 до 30 календарних днів на суму 391 915,21 грн;

- від 31 до 60 календарних днів на суму 1580 690,30 грн;

- від 61 до 365 календарних днів на суму 670 566,27 грн.

Згідно з п. 52 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СOVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірамилічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Однак, 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12.05.2022 № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», яким абзац перший пункту 69 підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, викладено в наступній редакції, установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпункт 69.2 цього Закону, серед іншого, викладено в наступній редакції, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

в) фактичних перевірок.

Разом з тим, відповідно до абзацу вісімнадцятого підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються».

Пунктом 69.9 цього закону, визначено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Отже з урахуванням викладеного, граничний строк реєстрації наставав саме 27.05.2022, оскільки до набрання чинності закону від 12.05.2022 № 2260-ІХ, було встановлено мораторій на застосування штрафних санкцій в зв`язку з карантином встановленим КМУ.

Разом з цим, перевіркою встановлено, що у порушення вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників з податком на додану вартість в сумі 371 342,42 грн, детальний опис яких наведений в акті перевірки.

Крім того, 08.02.2023 набрав чинності Закон України від 12.01.2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», яким підрозділ 2 розділ ХХ ПКУ доповнено пунктами 89 та 90 такого змісту:

89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем);

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів».

Отже, положення пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року. При цьому порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876-IX (тобто застосовується до ПН/РК з датою складання не пізніше 15 січня 2023 року включно), тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120.1 статті 120 Кодексу.

Враховуючи те, що у спірних правовідносинах позивачем несвоєчасно зареєстровані податкові накладні /розрахунки коригування дата складання, яких переважно припадає на 2021 та 2022 роки, тому на такі накладні та розрахунки коригування не поширюються положення підпункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, позаяк визначено штрафну санкцію встановлених статтею 120 Кодексу.

Крім того, Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана збільшеними строками реєстрації податкових накладних. зі Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Таким чином, суд дійшов висновку, що контролюючим органом під час перевірки правомірно встановлено факт не реєстрації ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних з податком на додану вартість на загальну суму 7855199,60 грн, чим порушено вимоги п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України.

Відповідно до п. 6. Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року N 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 р. за N 1245/34216 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). П. 9 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» відповідні пояснення та підтверджуючі документи протягом 365 календарних днів з дня зупинення податкових накладних до контролюючого органу не надано, тому твердження позивача на відсутності порушень в частині не реєстрації податкових накладних в ЄРПН на суму ПДВ 118503,67 грн, у зв`язку з їх зупиненням, є необґрунтованими.

Крім того, посилання позивача на те, що ним не здійснено реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на суму ПДВ 80897,00 грн у зв`язку із збоєм бухгалтерської програми - не приймається судом до уваги, оскільки матеріали справи не містять належних доказів неможливості своєчасного виконання ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» своїх зобов`язань із реєстрації податкових накладних.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов в частині позовних вимог про скасування ППР від 29.03.2024 №3791/23-00-07-02-01 та №3792/23-00-07-02-01 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Стосовно позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2024 №3805/23-00-07-02-01, яким позивачу зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 10000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, постачання товарів будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Податкове зобов`язання для цілей розділу V Податкового кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п.п. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14).

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів виходячи із звичайної ціни), за винятком: - товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; - газу, який постачається для потреб населення.

Із матеріалів справи встановлено, що контролюючий орган дійшов висновку про те, що ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» здійснено складання та реєстрацію в ЄРПН податкових накладних на реалізацію пального суб`єктам господарювання за готівку без первинних бухгалтерських документів, реального здійснення господарських операцій із суб`єктами господарювання та фактичної реалізації пального за готівку кінцевому споживачу (фізичним особам). Також відповідачем вказано на відсутність підтверджуючих документів щодо реалізації ПММ вищевказаним контрагентам. Фактично на думку контролюючого органу ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» реалізовано ПММ іншим особам (фізичним особам), не встановленим перевіркою.

Однак суд зазначає, що позивачем у спірний період відображені господарські взаємовідносини із ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» з ТОВ «ЕКСПРЕС 2016» код 40624028, ТОВ «ЗЛАКОВА КУЛЬТУРА» код 43428676, ТОВ «МАКОВІЙ» код 33816897, ТОВ «ДЕНКЕРТ» код 41645929, ТОВ «РОЯЛ КОМЕРС» код 41908526, ТОВ «АГЕНТСВО З БЕЗПЕКИ «НІКА» код 36995088, ТОВ «НТС - СЕРВІС УКРАЇНА» код 35318221, ТОВ «АНТАРЕС – 2013» код 38729228, ТОВ «АЗОР ПРО» код 44535555, ТОВ «ВАВІЛОН-2015» код 40026731, ТОВ «МЕГА ТОП КОРПОРЕЙШН» код 41069446, ТОВ «ПРОМ ЕНЕРГО ПЛЮС» код 41188125, ФОП ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 , ПП «СТАН-АГРО» код 36037061, ФОП ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_3 , ТОВ «БСД-ГЕРМЕС» код 39126709, ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «ЦИТАДЕЛЬ» код 39847145, ТОВ «ПРОМ ЕКСПРЕС ТРАНС» код 38245764, ТОВ «ЦЕНТРЕНЕРГОРЕСУРСИ» код 40320321, ТОВ «УКРПЕЦ-ТРАНС» код 37610099, ТОВ «ЄВРОТРАНСЛОГІСТИКА» код 40206017, ТОВ «ВЕСТ САЙД КОРПОРАЛ» код 42482685, ТОВ «ФАРС ПАТ» код 42483385, ТОВ «ІМПОРТ АЙДІАС» код 42808279, ТОВ «ІНТЕРІЯ КОМПАНІ» код 42980493, ФГ Бойка А.П. «МАЯК» код 21381288, ПрАТ «ЧОРНОБАЇВСЬКЕ АТП 17149» код 03120271, у підтвердження чого до матеріалів справи додано первинні бухгалтерські документи (у т.ч. чеки з придбання палива).

Разом з цим, висновки ГУ ДПС у Черкаській області, які викладені в акті перевірки гуртуються лише на даних податкової інформації щодо контрагентів , узагальнюючих податкових інформаціях, кримінальних проваджень, а не з аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність господарських операцій.

Відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов`язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, відсутність основних засобів, не подання звітності до контролюючого органу) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податків, який у повному обсязі виконав передбачені податковим законодавством зобов`язання, які підтверджено документально. Окрім того, діючим законодавством України не зобов`язано підприємство перевіряти наявність виробничих потужностей, основних засобів у контрагентів по ланцюгу постачання та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

Отоже, твердження контролюючого органу про те, що позивачем здійснено реалізацію пального за готівку кінцевому споживачу (фізичним особам), які не встановлених перевіркою – не знайшли свого підтвердження та спростовується наявними у матеріалах справи доказами та вищевикладеними обставинами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов в частині позовних вимог про скасування ППР від 29.03.2024 №3805/23-00-07-02-01 є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Стосовно позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2024 №3790/23-00-07-02-01, яким позивачу донараховано ПДВ в сумі 1018,00 грн та застосовано штрафну санкцію в сумі 102,00 грн, суд зазначає наступне.

Так, із поданих до суду документів судом встановлено, що ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» у декларації по ПДВ за жовтень 2020 року задекларована податкова накладна за №581 від 22.10.2022, яка виписана на Агрофірма «Хлібороб» в сумі 19200,00 грн, у т.ч. ПДВ 3200,00 грн.

У подальшому, ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» у грудні 2020 року виявлено, що вищезазначена ПН виписана помилково, складений РК і включено в додаток 1 до податкової декларації за грудень 2020 року.

11.02.2021 ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому у Додатку 5 відновлено суму ПДВ 3200,00 грн (квит. №9021189605), однак, у подальшому позивачем подається другий «Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок» від 11.02.2021 р. де подається додаток 1, корегується сума 3200,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не було занижено податок на додану вартість за лютий 2021 року, отже податкове повідомлення-рішення від 29.03.2024 №3790/23-00-07-02-01 є протиправним та підлягає до скасування.

Стосовно позовних вимог позивача про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.04.2024 №3969/23-00-24-06-16, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення граничних термінів сплати ПДФО в сумі 62204,92 грн та №3963/23-00-24-06-16, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення граничних термінів сплати військового збору в сумі 12275,88 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Згідно пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Контролюючим органом в акті перевірки в частині дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору встановлено наступне:

- ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» податок на доходи фізичних осіб з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з лютого 2022 року по серпень 2022 року, сплачувався до бюджету з порушенням граничних термінів сплати, встановленими пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу;

- ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» податок на доходи фізичних осіб при виплаті частини заробітної плати (авансу) за період з жовтня 2022 року по вересень 2023 року сплачувався з порушенням граничних термінів сплати, визначених нормами пп. 168.1.1 та пп. 168.1.2 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу, а саме після виплати авансу під час остаточного розрахунку з працівниками за місячний період;

- ТОВ «Торговий Дім Бі Оіл» військовий збір із нарахованих доходів за період з січня 2022 року по вересень 2023 року сплачувався після закінчення граничних термінів сплати, а саме після виплати доходів.

Однак суд зазначає, що пунктом 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п.69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу.

Згідно з пп.69.1 п.69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу (у редакції Закону України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (далі - Закон № 2836), у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, платники податків звільняються від передбаченої Податковим кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (абзац перший пп.69.1 п. 69 підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу).

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема, щодо дотримання термінів подання звітності, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період припинення або скасування воєнного стану на території України (абзац другий пп. 69.1 п. 69 підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу).

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, зокрема, щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 01 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року) (абзац сьомий пп.69.1 п.69 підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу).

У разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених, абзацами четвертим восьмим пп. 69.1 п.69 підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, податкові повідомлення-рішення, якими були визначені йому штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, крім сплати податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) та/або військового збору, визначених абзацами четвертим восьмим пп.69.1 п.69 підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом № 2836 (абзац дев`ятий пп. 69.1 п.69 підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу).

Згідно з положеннями абзацу дванадцятого пп.69.1 п.69 підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання ними таких обов`язків, передбачених Податковим кодексом, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Отже, в період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

- у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, він звільняється від передбаченої Податковим кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;

- у разі відновлення можливості суб`єктом господарювання виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення такої можливості такий податковий агент звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату ПДФО та військового збору, за умови їх сплати протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків;

- суб`єкт господарювання - податковий агент, який має можливість своєчасно виконувати свої податкові обов`язки, звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо строків сплати ПДФО та військового збору за січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 31 грудня 2022 року.

Однак, лише з 09 вересня 2023 року почала діяти нова редакція підпункту 69.1 пункту 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу згідно з пунктом 2 розділу І Закону України від 09 серпня 2023 року № 3303-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідності до абз. 9, 12 п.69.1 п. 69 пр. 10 р. ХХ ПК України, штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб та військового збору у вищезазначений період не підлягають застосуванню, відповідно, податкові повідомлення-рішення 02.04.2024 №3969/23-00-24-06-16 та №3963/23-00-24-06-16 є протиправними та такими, що підлягають до скасування.

При розв`язанні спору, суд зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22.02.2007р. у справі «Красуля проти Росії», від 05.05.2011 у справі «Ільяді проти Росії», від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994 у справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008р. у справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії»), вичерпно реалізував усі діючі механізми з`ясування об`єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам та нормам закону, котрі здатні вплинути на правильне вирішення спору; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; повно та детально виклав власні висновки та міркування як з приводу тлумачення належних норм права, так і з приводу усіх слушних доводів поданих учасниками спору процесуальних документів.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту. Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є частково обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про скасування ППР на загальну суму 85600,80 грн, тому судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень у сумі 1284,01 грн (85600,80 грн х 1,5%(ставка судового збору).

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 29.03.2024 №3805/23-00-07-02-01, №3790/23-00-07-02-01, від 02.04.2024 №3969/23-00-07-02-01, №3963/23-00-07-02-01.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській (на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Бі Оіл” витрати зі сплати судового збору в сумі 1284 (одна тисяча двісті вісімдесят чотири) грн 01 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Рішення суду складено у повному обсязі 27.08.2026.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ