Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №420/14822/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реалізації податкового контролю

Дата: 27 серпня 2026 р.

Справа: №420/14822/26

Суддя: Потоцька Н.В.

Справа № 420/14822/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙАРТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкові накладні,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙАРТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення голови комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення №13607568/32782600 від 05.02.2026 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙАРТ» (ЄДРПОУ 32782600) №1 від 12.01.2026 року 1934837,87 грн. (в т. ч. ПДВ 322472,98 грн.) в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її надходження.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення не містять відомостей про те, які саме документи складені з порушенням законодавства та в чому такі порушення полягають, а тому є невмотивованим. Позивач покликається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 та від 03.10.2023 у справі №380/4146/22, про те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності, а невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Вважаючи прийнятий відповідачем акт індивідуальної дії протиправними, а порушене право таким, що підлягає відновленню шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати спірну ПН датою її подання на реєстрацію, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 26.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

10.07.2026 за вхід.№ЕС/77902/26 надійшов відзив на позов, в якому наголошено на необґрунтованості вимог позивача. Відповідно до фактичних обставин справи, ТОВ «СТРОЙАРТ» подано на реєстрацію податкову накладну №1 від 12.01.2026 виписану на адресу ТОВ «ЕЛІТ-Україна» на загальну суму 1934837,87 грн.

Згідно квитанції №1 до податкової накладної №1 від 12.01.2026 повідомлено що: ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 12.01.2026 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 43.39, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).

Відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (зі змінами) ТОВ «СТРОЙАРТ» подано до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку Повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення) та додано додатки.

За результатами аналізу документів, поданих Позивачем разом із повідомленням №1 від 03.02.2026, встановлено що, не було надано документів, які б відображали ланцюг походження та руху ТМЦ, що використовувалися при виконанні робіт на об`єкті за адресою: м. Одеса, вул. Є. Чикаленка, 86. Відсутність договорів із постачальниками матеріалів, актів їх приймання – передачі підряднику та документів складського обліку унеможливлює встановлення факту реального набуття, зберігання та використання матеріалів у задекларованому обсязі робіт.

Рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відмову в реєстрації податкової накладної з приводу ТОВ "СТРОЙАРТ" було прийнято у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Додаткова інформація: відсутні договори з контрагентами-постачальниками ТМЦ, акти прийому-передачі ТМЦ підряднику, документи складського обліку ТМЦ.

16.07.2026 за вхід.№ЕС/80768/26 надійшла відповідь на відзив, в якій представником позивача наголошено на внутрішній суперечливості та невідповідності мотивів, покладених контролюючим органом в основу прийняття оскаржуваного рішення.

Так, у самому оскаржуваному рішенні підставою для відмови у реєстрації податкової накладної визначено надання платником податку копій документів, складених (оформлених) із порушенням законодавства.

Водночас у графі «Додаткова інформація» контролюючий орган зазначив зовсім іншу підставу, а саме: «відсутні договори з контрагентами-постачальниками ТМЦ, акти приймання-передачі ТМЦ підряднику та документи складського обліку ТМЦ». Аналогічні доводи наведені відповідачем і у відзиві на позовну заяву.

Таким чином, контролюючий орган фактично одночасно посилається на дві різні та взаємовиключні підстави для прийняття рішення.

Більше того, відповідач не конкретизував, які саме із поданих позивачем документів нібито оформлені з порушенням законодавства, не зазначив, які норми законодавства при цьому були порушені, у чому саме полягають такі порушення та яким чином вони впливають на можливість підтвердження господарської операції.

Твердження відповідача про те, що позивачем «відсутні договори з контрагентами-постачальниками ТМЦ, акти приймання-передачі ТМЦ підряднику та документи складського обліку ТМЦ», є необґрунтованим, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наданими позивачем доказами.

Більшість господарських операцій із придбання товарно-матеріальних цінностей здійснювалася ТОВ «СТРОЙАРТ» на підставі договорів поставки, укладених у спрощений спосіб (спрощеній формі), що повністю відповідає вимогам чинного законодавства України.

Також безпідставним є посилання відповідача на відсутність актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей підряднику. Спірна податкова накладна №1 від 12.01.2026 року була складена за першою подією - отриманням авансового платежу від Замовника. Станом на дату її складання будівельно-монтажні роботи ще не розпочиналися, здійснювалася організація виконання робіт, укладення договорів із субпідрядниками та закупівля необхідних матеріалів. За таких обставин товарно-матеріальні цінності фактично ще не могли бути передані у виробництво або субпідрядним організаціям, а тому вимога щодо надання актів їх передачі є передчасною та не ґрунтується на фактичних обставинах господарської операції.

На підтвердження зазначених обставин позивач подає до суду Акт приймання виконаних будівельно-монтажних робіт №1 від 20.05.2026 року.

Необхідність подання зазначеного доказу після звернення до суду зумовлена тим, що на момент подання позовної заяви такий акт об`єктивно не існував, оскільки був складений та підписаний сторонами лише 20.05.2026 року.

Твердження відповідача про відсутність документів складського обліку товарно-матеріальних цінностей також не відповідають дійсності. ТОВ «СТРОЙАРТ» використовує у своїй господарській діяльності складське приміщення на підставі Договору суборенди нерухомого майна №4-12-22 від 01.12.2022, укладеного з ТОВ «АУРУМ», що підтверджується актом приймання-передачі приміщення, актами надання послуг, зареєстрованою податковою накладною та повідомленням за формою № 20-ОПП, поданим до контролюючого органу. Отже, позивач мав необхідну матеріально-технічну базу для зберігання придбаних матеріалів та здійснення господарської діяльності.

У постанові від 11.02.2026 у справі №905/329/25 Верховний Суд прямо зазначив, що у справах щодо реєстрації податкових накладних адміністративний суд перевіряє правомірність процедури їх зупинення та відмови у реєстрації, а не здійснює оцінку реальності господарських операцій чи дослідження фактичного руху активів між сторонами.

Таким чином, наведена відповідачем постанова, навпаки, підтверджує, що під час вирішення цього спору предметом доказування є законність дій контролюючого органу при зупиненні та відмові у реєстрації податкової накладної, а не встановлення реальності господарської операції.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙАРТ» зареєстровано 24.02.2004, номер запису: 15561200000014332. Платником податку на додану вартість ТОВ «СТРОЙАРТ» зареєстровано з 01.09.2023, індивідуальний податковий номер 327826015535.

Основною діяльністю ТОВ «СТРОЙАРТ» є - Будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20). Окрім цього ТОВ «СТРОЙАРТ» здійснює діяльність за кодом 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи. н.в.і.у.; 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

16.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-Україна» (ЄДРПОУ 20454393), (Замовник) та ТОВ «СТРОЙАРТ» (Підрядник) був укладений Договір №16-5 на виконання робіт (далі-Договір), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на власний ризик, власними та/або залученими силами, виконати та здати Замовнику відповідно до умов Договору комплекс будівельно-монтажних робіт для ТОВ «ЕЛІТ-УКРАЇНА» (надалі - Роботи) на об`єкті за адресою: м. Одеса, вул. Е. Чикаленка, 86, а Замовник зобов`язується здійснити приймання та сплатити вартість виконаних Підрядником робіт.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного Договору комплекс Робіт виконується Підрядником з власних матеріалів, власними силами, із залученням власних машин, механізмів, транспорту в кількості, необхідній для своєчасного і якісного виконання робіт, а у необхідних випадках із залученням субпідрядних організацій.

Згідно умов п. 3.1 Договору Загальна вартість Робіт узгоджена представниками ТОВ «СТРОЙАРТ» та ТОВ «ЕЛІТ-УКРАЇНА» складає 4 299 639,71 грн. (чотири мільйони двісті дев`яносто дев`ять тисяч шістсот тридцять дев`ять гривень 71 коп.) в т.ч. ПДВ 20% 716606,62 грн. (сімсот шістнадцять тисяч шістсот шість гривень 62 коп.).

Відповідно до п. 3.3. Договору Замовник проводить оплату робіт по цьому Договору в наступному порядку:

Попередній платіж, 45% вартості робіт, складає 1 934 837,87 грн. (один мільйон дев`ятсот тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять сім гривень 87 коп.), що вказано в п. 3.1. Договору протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання цього Договору та виставлення рахунку;

Залишок, 55% вартості робіт, складає 2 364 801,84 грн. (два мільйони триста шістдесят чотири тисячі вісімсот одна гривня 84 коп.), що вказано в п. 3.1. Договору «Замовник» оплачує протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту прийняття виконаних робіт за актом приймання-передачі.

На виконання п. 3.3. Договору 12.01.2026 ТОВ «ЕЛІТ-УКРАЇНА» сплатило на користь ТОВ «СТРОЙАРТ» авансовий платіж який складає 1 934 837,87 грн. (в т. ч. ПДВ 322 472,98 грн.).

За даною оплатою, на виконання вимог ст. 187 ПК України, позивачем було виписано податкову накладну №1 від 12.01.2026 на суму 1 934 837,87 грн. (в т. ч. ПДВ 322472,98 грн.) по взаємовідносинах з ТОВ «ЕЛІТ-УКРАЇНА» та направлено до ДПС України для реєстрації.

Відповідно до квитанції від 30.01.2026 зазначена податкова накладна прийнята, але її реєстрація зупинена. У квитанція про зупинення податкової накладної було зазначено, що відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 12.01.2026 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 43.39, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п./ Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).

На підтвердження здійснення зазначеної господарської операції позивачем направлено до податкового орган повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 03.02.2026.

За результатами розгляду наданих пояснень та копій документів Комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків корегування в ЄРПН прийнято рішення №13607568/32782600 від 05.02.2026 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 12.01.2026.

Підставою для прийняття рішення стало надання платником податку копій документів складених з порушенням законодавства.

В графі Додаткова інформація (зазначити конкретні документи) зазначено «відсутні договори з контрагентами-постачальниками ТМЦ, акти прийому-передачі ТМЦ підряднику та документи складського обліку ТМЦ».

Також судом встановлено, що у власності позивача перебувають транспортні засоби, зокрема: автомобіль Dong Feng EQ1044T80D3 та автомобіль FIAT FIORINO COMBI, VIN-код НОМЕР_1 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів.

Відповідно до штатного розпису, затвердженого 18.02.2026, у ТОВ «СТРОЙАРТ» сформовано штат працівників у кількості 4 штатних одиниць, а саме: директор, кошторисник та два різноробочих.

З метою виконання взятих на себе зобов`язань за Договором №16-5 від 16.12.2025, укладеним із ТОВ «ЕЛІТ-Україна», ТОВ «СТРОЙАРТ», діючи в межах наданих Договором повноважень та з урахуванням специфіки будівельно-монтажних робіт, залучило до виконання окремих видів робіт третіх осіб - спеціалізовані підрядні організації та контрагентів, які мають необхідні трудові ресурси, матеріально-технічну базу, професійні знання та досвід у сфері виконання відповідних робіт.

Так, 01.01.2026 між ТОВ «СТРОЙАРТ» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖ МЕРЕЖ» (ЄДРПОУ 43632005), (Підрядник) був укладений Договір підряду №01/01/2026, відповідно до умов Підрядник бере на себе зобов`язання своїми силами та засобами за рахунок Замовника, виконати комплекс будівельно-монтажних робіт за адресою: м. Одеса, вул. Е. Чикаленка, 86, а Замовник прийняти результати виконаних робіт та сплатити їх вартість.

01.01.2026 між ТОВ «СТРОЙАРТ» (Замовник) та Фізичною-особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (Підрядник) укладено договір, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується встановити та передати у власність замовника сходи та огорожу, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначений товар. На виконання умов Договору ТОВ «СТРОЙАРТ» сплатило на користь Підрядника авансовий платіж у розмірі 180000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №235 від 19.01.2026.

ТОВ «СТРОЙАРТ» у межах своєї господарської діяльності здійснювало відповідні господарські операції із закупівлі товарів, матеріалів та обладнання, які в подальшому використовувалися під час виконання робіт за договором із ТОВ «ЕЛІТ-Україна».

Так, між ТОВ «СТРОЙАРТ» та Приватним підприємством «ВЕЗАТЕК УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 35405916) був укладений договір поставки у спрощеній формі відповідно до умов якого ПП «ВЕЗАТЕК УКРАЇНА» зобов`язується надати, а ТОВ «СТРОЙАРТ» прийняти та оплатити товар, а саме кондиціонери на суму 274680 грн.

На підтвердження укладання та виконання договору ПІП «ВЕЗАТЕК УКРАЇНА» виставило рахунок №2 від 13.01.2026, а ТОВ «СТРОЙАРТ» здійснило оплату відповідно до рахунку №2 від 13.01.2026 у розмірі 274680 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №226 від 14.01.2026. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною №3 від 15.01.2026, підписаною сторонами. На зазначену господарську операцію була зареєстрована податкова накладна №2 від 14.01.2026.

Між ТОВ «СТРОЙАРТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІФОК» (ЄДРПОУ 38723865) був укладений договір поставки у спрощеній формі відповідно до умов якого ТОВ «ДІФОК» зобов`язується надати, а ТОВ «СТРОЙАРТ» прийняти та оплатити товар, а саме кабелі ВВГ на суму 94842,71 грн.

На підтвердження укладання та виконання договору ТОВ «ДІФОК» виставило рахунок-фактуру №СФ-000000000006 від 15.01.2026, а ТОВ «СТРОЙАРТ» здійснило оплату відповідно до рахунку №СФ-000000000006 від 15.01.2026 у розмірі 94842,71 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №231 від 15.01.2026 та №234 від 16.01.2026.

Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною №РН-0000004 від 15.01.2026, підписаною сторонами. На зазначену господарську операцію була зареєстрована податкова накладна №3 від 15.01.2026.

Між ТОВ «СТРОЙАРТ» та Приватним підприємством «ІТАЛ КЕРАМІКА»(ЄДРПОУ 35641104) був укладений договір поставки у спрощеній формі відповідно до умов якого ПП «ІТАЛ КЕРАМІКА» зобов`язується надати, а ТОВ «СТРОЙАРТ» прийняти та оплатити матеріали на загальну суму 278088,45 грн.

На підтвердження укладання та виконання договору ІП «ІТАЛ КЕРАМІКА» виставило рахунок №179 від 15.01.2026, а ТОВ «СТРОЙАРТ» здійснило оплату відповідно до виставленого рахунку у розмірі 278088,45 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №232 від 15.01.2026. Факт поставки товару (будівельних матеріалів) підтверджується видатковою накладною №1202260026 від 12.02.2026, підписаною сторонами. На зазначену господарську операцію була зареєстрована податкова накладна №95 від 15.01.2026.

Між ТОВ «СТРОЙАРТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КВАЗАР-1» (ЄДРПОУ 19049765) був укладений договір поставки у спрощеній формі відповідно до умов якого ТОВ «КВАЗАР-1» зобов`язується надати, а ТОВ «СТРОЙАРТ» прийняти та оплатити товар, а саме профнастил на суму 59110 грн.

На підтвердження укладання та виконання договору ТОВ «КВАЗАР-1» виставило рахунок №69 від 15.01.2026, а ТОВ «СТРОЙАРТ» здійснило оплату відповідно до виставленого рахунку у розмірі 59110 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №230 від 115.01.2026. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною №82 від 16.01.2026, підписаною сторонами. На зазначену господарську операцію була зареєстрована податкова накладна №93 від 15.01.2026.

Між ТОВ «СТРОЙАРТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕРБУД Д» (ЄДРПОУ 44323771) був укладений договір поставки у спрощеній формі, відповідно до умов якого ТОВ «МАЙСТЕРБУД Д» зобов`язується надати, а ТОВ «СТРОЙАРТ» прийняти та оплатити товар, а саме комплектуючі для металопластикових дверей на суму 4960,01 грн. та металопластикові конструкції на суму 143520 грн.

На підтвердження укладання та виконання договору ТОВ «МАЙСТЕРБУД Д» виставило рахунок на оплату №333-24127 від 29.01.2026 та рахунок на оплату №334-24127, а ТОВ «СТРОЙАРТ» здійснило оплату відповідно виставлених рахунків, що підтверджується платіжними інструкціями №238 та №239 від 29.01.2026. Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №384 від 05.02.2026 та №385 від 05.02.2026, підписаною сторонами. На зазначену господарську операцію були зареєстровані наступні податкові накладні №275 від 29.01.2026 та №276 від 29.01.2026.

Між ТОВ «СТРОЙАРТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ACK «МАЙСТЕР-КЛАСС» (ЄДРПОУ 37008529) був укладений договір поставки у спрощеній формі, відповідно до умов якого ТОВ «АСК «МАЙСТЕР-КЛАСС» зобов`язується надати, а ТОВ «СТРОЙАРТ» прийняти та оплатити товар, а саме профіль ДПК антрацит на суму 17280 грн.

На підтвердження укладання та виконання договору ТОВ «АСК «МАЙСТЕР-КЛАСС» виставило рахунок на оплату №2 від 13.01.2026, а ТОВ «СТРОЙАРТ» здійснило оплату відповідно до виставленого рахунку у розмірі 17280 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №225 від 14.01.2026. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною №1 від 18.02.2026, підписаною сторонами. На зазначену господарську операцію була зареєстрована податкова накладна №1 від 14.01.2026.

Між ТОВ «СТРОЙАРТ» та ТОВ «РЕСУРС ЕЛЕКТРО» (ЄДРПОУ 37476769) був укладений договір поставки у спрощеній формі відповідно до умов якого ТОВ «РЕСУРС ЕЛЕКТРО» зобов`язується надати, а ТОВ «СТРОЙАРТ» прийняти та оплатити товар на загальну суму 162541,63 грн.

На підтвердження укладання та виконання договору ТОВ «РЕСУРС ЕЛЕКТРО» виставило рахунок на оплату №68 від 12.01.2026, а ТОВ «СТРОЙАРТ» здійснило оплату відповідно до виставленого рахунку у розмірі 162541,63 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №233 від 15.01.2026. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною №241 від 28.01.2026, підписаною сторонами. На зазначену господарську операцію була зареєстрована податкова накладна №81 від 15.01.2026.

Між ТОВ «СТРОЙАРТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАЙНОРТ» (ЄДРПОУ 35929826) був укладений договір поставки у спрощеній формі відповідно до умов якого ТОВ «СТАЙНОРТ» зобов`язується надати, а ТОВ «СТРОЙАРТ» прийняти та оплатити товар на загальну суму 9192 грн.

На підтвердження укладання та виконання договору ТОВ «СТАЙНОРТ» виставило рахунок на оплату №СТ 000000011 від 06.2026, а ТОВ «СТРОЙАРТ» здійснило оплату відповідно до виставленого рахунку у розмірі 9192 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №220 від 13.01.2026. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною №33 від 14.01.2026, підписаною сторонами. На зазначену господарську операцію була зареєстрована податкова накладна №1 від 13.01.2026.

Між ТОВ «СТРОЙАРТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕТ ЮА» (41696109) був у кладений договір поставки у спрощеній формі відповідно до умов якого ТОВ «ТРАНСМЕТ ЮА» зобов`язується надати, а ТОВ «СТРОЙАРТ» прийняти та оплатити товар на загальну суму 162959,50 грн.

На підтвердження укладання та виконання договору ТОВ «ТРАНСМЕТ ЮА» виставило рахунок №34 від 06.01.2026, а ТОВ «СТРОЙАРТ» здійснило оплату відповідно до виставленого рахунку у розмірі 162959,50 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №219 від 13.01.2026. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною №00НФ-1032 від 16.01.2026, підписаною сторонами. На зазначену господарську операцію була зареєстрована податкова накладна №34 від 13.01.2026.

Між ТОВ «СТРОЙАРТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» (ЄДРПОУ 32490244) був укладений договір поставки у спрощеній формі відповідно до умов якого ТОВ«ЕПІЦЕНТР К» зобов`язується надати, а ТОВ «СТРОЙАРТ» прийняти та оплатити матеріали.

На підтвердження укладання та виконання договору ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» виставило рахунок №Счт/От-0002400 від 30.01.2026 та №Счт/От-0002401 від 30.01.2026, а ТОВ «СТРОЙАРТ» здійснило оплату відповідно до виставлених рахунків у розмірі 12519,36 грн. та 97915,61 грн., що підтверджується відповідним платіжними інструкціями. Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №Pнк/От-0006865 від 18.03.2026, №Pнк/От-0006865 від 18.03.2026, підписаними сторонами. На зазначену господарську операцію були зареєстровані податкові накладні №1002212 від 30.01.2026 та №1002213 від 30.01.2026.

Між ТОВ «СТРОЙАРТ» та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 ) був укладений договір поставки у спрощеній формі відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов`язується надати, а ТОВ «СТРОЙАРТ» прийняти та оплатити матеріали.

На підтвердження укладання та виконання договору ОСОБА_2 виставив рахунок на оплату №26 від 09.02.2026, а ТОВ «СТРОЙАРТ» здійснило оплату відповідно до виставленого рахунку у розмірі 18011,39 грн., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною №28 від 13.01.2026, підписаною сторонами. На зазначену господарську операцію була зареєстрована податкова накладна №28 від 09.01.2026.

01.12.2022 між ТОВ «СТРОЙАРТ» (далі Суборендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АУРУМ» (ЄДРПОУ 35304182) (далі Орендодавець) був укладений Договір суборенди нерухомого майна №4-12-22, відповідно до умов якого Орендодавець зобов`язується передати, а Суборендар прийняти у тимчасове платне користування нежитлове складське приміщення загальною площею 252,1 кв.м. На підтвердження факту надання послуг сторонами були підписані акт прийому-передачі приміщення від 01.12.2022, а також акти надання послуг №209 від 31.12.2025 та №7 від 31.01.2026, а також зареєстровано податкову накладну №12 від 31.01.2026.

Наявність у користуванні ТОВ «СТРОЙАРТ» зазначеного складського приміщення та його використання у господарській діяльності підприємства підтверджується поданням до контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП, у якому відображено об`єкт, пов`язаний із здійсненням господарської діяльності, а саме орендоване складське приміщення.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Права і свободи людини, гарантії щодо них визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Ст. 55 Конституції України проголошує: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб».

Безперечно, забезпечити надійний захист прав і свобод людини та громадянина може тільки судова система, яка діє виключно на засадах законності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності судового процесу, змагальності сторін, додержання презумпції невинуватості тощо, в умовах незалежності і недоторканності суддів. Тому серед правових засобів захисту суб`єктивних прав і свобод людини та громадянина одним із найефективніших є судовий захист.

Судовий контроль не суперечить державному контролю, ці види контролю доповнюють один одного та забезпечують збалансовану систему стримувань і противаг.

Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, за положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1. пункту 21.1. статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами

Таким чином, усі рішення та дії суб`єкта владних повноважень мають бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

Зокрема, п. 12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, в редакції чинній на момент зупинення реєстрації податкових накладних).

За визначенням п. 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

В силу приписів пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165).

Відповідно до п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

У постановах від 03.06.2021р. по справі №822/2095/18, від 24.06.2021р. по справі №140/2034/19 Верховний Суд вказав, що первинним об`єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

З огляду на зазначене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, в межах предмету розгляду даної адміністративної справи, суд надає оцінку як правомірності дій податкового органу по зупиненню реєстрації податкової накладної та наявності підстав для витребування від позивача пояснень та копій документів, так і законності та обґрунтованості прийнятого Комісією рішення про відмову в її реєстрації.

Так, згідно з інформацією, що зазначена у квитанції контролюючим органом сформовано наступний висновок: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація ПН №1 від 12.01.2026 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 43.39 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку)…».

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку №3 до Порядку №1165.

Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Додатку №3 до Порядку №1165 під таке визначення підпадає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (пп. 2 п. 11 Порядку №1165).

Суд вказує, що відповідачем не наведено жодного розрахунку за п.1 Критеріїв ризиковості, що не відповідає вимогам пп. 2 п. 11 Порядку №1165.

У квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної відсутня інформація про те, чому позивач визначений ризиковим або які саме його операції стали причиною для визнання його ризиковим. Нечітке формулювання п.1 Критеріям ризиковості платника податку унеможливлює встановлення конкретних ознак ризиковості платника.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Верховний Суд у справах №640/11321/20, №320/3484/21 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Суд зазначає, що квитанція не містить розрахунків щодо обсягів постачання товарів/послуг, обсяг яких дорівнює або перевищує величину придбання такого товару/послуги, що саме і стало підставою зупинення спірної податкової накладної.

Також, квитанція про зупинення реєстрації податкових накладних не містить посилань, які саме документи вимагалися контролюючим органом для її реєстрації, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

На переконання суду, в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції.

Таким чином, вказані обставини, призводять до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкових накладних.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкових накладних, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суд, викладеною в постановах від 10.04.2020 у справі №819/330/18, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, від 27.01.2022 у справі №380/2365/21, від 18.05.2022 у справі №500/3703/20.

У постанові від 29.06.2022 у справі №380/5383/21 Верховний Суд прийшов до висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 20.04.2023 у справі №380/4746/22 Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли рішення породжує для особи несприятливі наслідки.

Згідно з висновком Верховного Суду принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 також зазначив, що висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 29.06.2023 по справі №500/2655/22.

Суд зауважує, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законними.

Відповідно до п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Згідно з п. 10 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

З огляду на відсутність у надісланій ТОВ «СТРОЙАРТ» квитанції вказівки на конкретний перелік документів, що мали бути надані з метою підтвердження обґрунтованості складення ПН №1 від 12.01.2026, платник податку надав документи на власний вибір, що у своїй сукупності підтверджували правомірність оформлення ПН.

Посилання представника відповідачів на те, що перелік документів, надання яких є необхідним для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у Реєстрі, визначений пунктом 5 Порядку №520, суд визнає безпідставними, оскільки зазначеною нормою передбачено орієнтовний перелік таких документів (застосовано словосполучення "може включати"), що не дає платнику податків можливість достовірно визначити обсяг необхідних документів, надання яких податковому органу буде достатнім для реєстрації податкової накладної у Реєстрі.

А тому вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

У ході розгляду справи відповідачами не надано пояснень разом з їх документальним підтвердженням щодо підстав встановлення відповідності надісланих ТОВ «СТРОЙАРТ» ПН №1 від 12.01.2026 положенням пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Посилання контролюючого органу у квитанціях на те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання товару/послуги та обсягу його постачання, лише дублює положення пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, жодним чином не вказуючи на конкретну підставу для зупинення реєстрації ПН №1 від 12.01.2026 у ЄРПН.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено наявність визначених законом підстав для зупинення реєстрації податкових накладних в Реєстрі.

Суд також враховує, що позивач після отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН надіслав податковому органу письмові пояснення разом з копіями документів на підтвердження обґрунтованості її складення.

Суд зазначає, що надані документи та пояснення стосовно здійснених господарських операцій, містять достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. До того ж, відповідачем не зазначено підстав їх не врахування та неможливості зареєструвати ПН.

Підставою для прийняття рішення №13607568/32782600 від 05.02.2026 щодо відмови у реєстрації ПН №1 від 12.01.2026 послугувало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

В оскаржуваному рішенні у графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» податковим органом зазначено: «відсутні договори з контрагентами-постачальниками ТМЦ, акти прийому-передачі ТМЦ підряднику, документи складського обліку ТМЦ».

Разом з цим, податковим органом не виконано вимогу щодо зазначення конкретних документів.

Пунктом 9 Порядку №520 встановлено, що платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, отже надання таких додаткових документів є правом платника податку, а не його обов`язком.

До того ж, податковим органом не зазначено, які саме документи не були надані позивачем, відсутність яких саме документів вплинула на прийняття позитивного рішення, як і не було зазначено підстав неврахування поданих позивачем, разом з поясненнями, документів.

У постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачем обґрунтованих недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у рішенні про відмову у реєстрації ПН.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про реєстрацію податкової накладної адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 у справі №2240/2900/18, від 19.07.2023 по справі №420/7850/22.

Суд також звертає увагу на постанову Верховного Суду від 13 березня 2023 року у справі №240/12029/21, де Верховний Суд не відступав від указаних вище висновків, але зазначив, що у разі якщо первинні документи, подані платником податків після зупинення реєстрації податкової накладної, суперечать змісту спірної господарської операції, такі обставини є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної. У зазначеній справі судом було встановлено, що згідно з наданими первинними документами позивачем виконувались роботи з вирощування врожаю кукурудзи та соняшнику, а відповідно до податкової накладної - виконувались роботи з вирощування врожаю сої. На думку судів у зазначеній справі, виявлені помилки і неточності у поданих документах, що свідчать про те, що платник податку не має право реєструвати податкову накладну за фактом виконання робіт, які взагалі не зазначені у первинних документах.

З урахуванням зазначеного, можна зробити висновок, що контролюючий орган, виконуючи повноваження щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.

При цьому, суд не відходить від усталеної позиції, що податковий орган під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної чи відмову у її реєстрації не має права здійснювати аналіз господарської операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності).

Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.

Водночас, суд звертає увагу, що контролюючий орган, надаючи оцінку 1) неможливості здійснення платником податку певних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; 2) нездійснення певним суб`єктом підприємницької діяльності; 3) відсутності у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів, фактично досліджує зміст господарських правовідносин на предмет їх нереальності та відсутності фактичного характеру, що є неприпустимим у цьому випадку, оскільки такі повноваження відсутні у контролюючого органу під час моніторингу податкових накладних.

Таким чином, досліджуючи у цьому випадку спірну господарську операцію позивача на предмет її реальності, контролюючий орган вийшов за межі власних повноважень, які йому надані саме у межах процедури вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, оскільки податковий орган має перевірити відомості податкової накладної та первинних документів на правильність та відсутність суперечностей лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 16 травня 2024 року по справі №400/11727/23.

Платник податку після настання першої з умов виникнення податкових зобов`язань, встановлених пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, склав податкову накладну та направив її на реєстрацію, ним було надано достатній пакет документів для здійснення реєстрації податкової накладної, у зв`язку з чим доводи контролюючого органу про відсутність підстав для реєстрації спірних податкової накладної є помилковими.

Враховуючи, що у надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації ПН не вказано конкретного переліку документів, необхідних і достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, а також надання позивачем достатньої кількості документів, які дозволяють повністю ідентифікувати господарські відносини та наявність першої події, доводи відповідача є неприйнятними.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 03.06.2021 р. у справі №2040/7098/18, від 01.02.2023 р. у справі №2240/2900/18, від 23.05.2023 р. у справі №500/770/21.

Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18.

Зазначений висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 13 грудня 2001 у справі "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови у реєстрації спірної податкової накладної.

Головним управлінням ДПС в Одеській області в ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації спірних податкових накладних, складених позивачем, у ЄРПН.

Водночас, суд критично розцінює твердження відповідача, зазначені у відзиві, про те, що наданими позивачем копіями документів та поясненнями неможливо встановити реальність здійсненої господарської операції, що знайшла відображення в спірній податковій накладній. За результатами аналізу документів, поданих Позивачем разом із повідомленням №1 від 03.02.2026, встановлено що не було надано документів, які б відображали ланцюг походження та руху ТМЦ, що використовувалися при виконанні робіт на об`єкті за адресою: м. Одеса, вул. Є. Чикаленка, 86. Відсутність договорів із постачальниками матеріалів, актів їх приймання – передачі підряднику та документів складського обліку унеможливлює встановлення факту реального набуття, зберігання та використання матеріалів у задекларованому обсязі робіт.

Суд наголошує, що досліджуючи у цьому випадку спірну господарську операцію позивача на предмет її реальності, контролюючий орган вийшов за межі власних повноважень, які йому надані саме у межах процедури вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, оскільки податковий орган має перевірити відомості податкової накладної та первинних документів на правильність та відсутність суперечностей лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.

Суд вважає обґрунтованими твердження позивача про те, що у оскаржуваному рішенні підставою для відмови у реєстрації податкової накладної визначено надання платником податку копій документів, складених (оформлених) із порушенням законодавства. Водночас у графі «Додаткова інформація» контролюючий орган зазначив зовсім іншу підставу, а саме: «відсутні договори з контрагентами-постачальниками ТМЦ, акти приймання-передачі ТМЦ підряднику та документи складського обліку ТМЦ». Аналогічні доводи наведені відповідачем і у відзиві на позовну заяву. Таким чином, контролюючий орган фактично одночасно посилається на дві різні та взаємовиключні підстави для прийняття рішення.

Крім того, у постанові від 11.02.2026 у справі №905/329/25 Верховний Суд прямо зазначив, що у справах щодо реєстрації податкових накладних адміністративний суд перевіряє правомірність процедури їх зупинення та відмови у реєстрації, а не здійснює оцінку реальності господарських операцій чи дослідження фактичного руху активів між сторонами.

Отже, наведена відповідачем постанова, навпаки, підтверджує, що під час вирішення цього спору предметом доказування є законність дій контролюючого органу при зупиненні та відмові у реєстрації податкової накладної, а не встановлення реальності господарської операції.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у реєстрації ПН, відповідач не врахував всі фактичні обставини справи та вдався до «надмірного формалізму» через занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації ПН були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних подану на реєстрацію ТОВ «СТРОЙАРТ» ПН №1 від 12.01.2026 датою її подання.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду №360/2460/20 від 03.11.2021 р., №140/14282/20 від 17.05.2023.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даному рішенні.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Кількість позовних вимог, які зумовлюють самостійну сплату судового збору, виходячи з прохальної частини даного позову, становить 1 вимога немайнового характеру, у зв`язку з чим за подання цього позову ТОВ «СТРОЙАРТ» повинно сплатити судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 3328,00 грн. судових витрат, сплачених згідно платіжної інструкції №281 від 21.05.2026 року.

Керуючись ст.ст. 2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙАРТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зареєструвати податкову накладну – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення голови комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення №13607568/32782600 від 05.02.2026 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙАРТ» (ЄДРПОУ 32782600) №1 від 12.01.2026 року 1934837,87 грн. (в т. ч. ПДВ 322472,98 грн.) в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її надходження.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ ВП 44069166, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙАРТ» (адреса: Україна, 65082, Одеська область, Одеський район, м. Одеса, вул. Софіївська, буд. 10, кв. 7А, ЄДРПОУ 32782600) судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 коп., сплачений згідно платіжної інструкції №281 від 21.05.2026 року.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙАРТ» (адреса: Україна, 65082, Одеська область, Одеський район, м. Одеса, вул. Софіївська, буд. 10, кв. 7А, ЄДРПОУ 32782600)

Державна податкова служба України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393, електронна пошта: post@tax.gov.ua)

Головне управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ ВП:44069166, електронна пошта: od.official@tax.gov.ua)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua