Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 27 серпня 2026 р.
Справа: №520/24795/26
Суддя: Смагар С.В.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
28 серпня 2026 року №520/24795/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу № 520/24795/26 за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) від 26.06.2026 № 205050000507 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), перерахунок та виплату пенсії за віком, застосувавши показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2016-2017 роки у розмірі 5377,90 грн, шляхом послідовного збільшення на коефіцієнти індексації, встановлені постановами Кабінету Міністрів України за 2019-2026 роки, з 01.03.2026 року.
Ухвалою від 14 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків шляхом сплати судового збору. На виконання вимог зазначеної ухвали позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн, недоліки позовної заяви усунено у встановлений судом строк, у зв`язку з чим відповідно до частини 3 статті 169 КАС України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Ухвалою від 17 серпня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі № 520/24795/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у відповідача витребувано докази, що стосуються предмету спору. Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином. Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 11.01.2018 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, у розмірі 5377,90 грн, проте для індексації пенсії відповідач застосовує показник середньої заробітної плати у розмірі 3764,40 грн, послідовно збільшений на коефіцієнти, встановлені постановами Кабінету Міністрів України, тоді як таке збільшення мало здійснюватися від показника, який враховувався для обчислення його пенсії при її призначенні.
Відповідач 27 серпня 2026 року подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що індексація пенсії позивача, передбачена частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV, проведена в розмірі та порядку, визначеному у межах бюджету Пенсійного фонду України за постановами Кабінету Міністрів України; що Порядок проведення перерахунку пенсій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, є базовим нормативно-правовим актом, який визначає загальний механізм реалізації частини другої статті 42 Закону № 1058-IV; що Кабінет Міністрів України правомочний регулювати порядок та розміри соціальних виплат, на що вказують рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 № 3-рп/2012; а також що Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення та перерахунку пенсії, наділений дискреційними повноваженнями, і суд не може підміняти пенсійний орган.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11.01.2018 є отримувачем пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При призначенні позивачу пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, - 5377,90 грн. Ця обставина відповідачем визнається і прямо зазначена ним у відзиві на позовну заяву.
19 червня 2026 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України засобами вебпорталу із заявою № 2613 про перерахунок пенсії, в якій просив здійснити перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати у розмірі 5377,90 грн, послідовно збільшеного на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121. Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За результатами опрацювання заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 26.06.2026 № 205050000507 про відмову в проведенні перерахунку пенсії.
Як зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, перерахунки пенсії позивача проводилися із застосуванням показників середньої заробітної плати 6186,32 грн (з 01.03.2022), 7405,03 грн (з 01.03.2023), 7994,47 грн (з 01.03.2024), 8913,83 грн (з 01.03.2025) та 9992,40 грн (з 01.03.2026). Ці показники, як прямо вказано у самому відзиві, обчислені шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 3764,40 грн (3764,40 х 1,17 = 4404,35; 4404,35 х 1,11 = 4888,83; 4888,83 х 1,11 = 5426,60; 5426,60 х 1,14 = 6186,32; 6186,32 х 1,197 = 7405,03; 7405,03 х 1,0796 = 7994,47; 7994,47 х 1,115 = 8913,83; 8913,83 х 1,121 = 9992,40).
Отже, матеріалами справи підтверджено і відповідачем не заперечується, що пенсію позивачу призначено із застосуванням показника середньої заробітної плати 5377,90 грн, тоді як індексація його пенсії здійснювалася шляхом послідовного збільшення іншого показника - 3764,40 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.
Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі - Порядок № 124). Пунктом 5 Порядку № 124 визначено, що перерахунок пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року.
Суд зазначає, що положення Порядку № 124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: за приписами Закону - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а за приписами Порядку - той самий показник станом на 01 жовтня 2017 року.
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124 є протиправним. Під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, від 27 січня 2025 року у справах № 200/422/24 і № 620/7211/24, від 28 січня 2025 року у справах № 120/1483/24 і № 400/4663/24, від 20 лютого 2025 року у справі № 460/2711/24, від 30 квітня 2025 року у справі № 440/9779/24, від 13 травня 2025 року у справі № 560/8245/24, від 29 травня 2025 року у справі № 400/3325/24, від 15 липня 2025 року у справі № 260/3981/24 та від 28 липня 2025 року у справі № 420/18490/24.
Оскільки позивачу пенсія за віком з 11.01.2018 обчислена з урахуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, у розмірі 5377,90 грн, то й індексація його пенсії має здійснюватися з урахуванням саме зазначеного показника середньої заробітної плати, а не того показника, що визначений станом на 01.10.2017 (у розмірі 3764,40 грн).
Індексація пенсій відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 124, № 251, № 127, № 118, № 168, № 185, № 209 і № 236 здійснюється шляхом послідовного застосування усіх встановлених коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати. Застосування лише одного коефіцієнта без урахування попередніх коефіцієнтів суперечить правовій природі індексації. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2025 року у справі № 440/254/25.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень: у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
Суд відхиляє довід відповідача про те, що питання перерахунку пенсії належить до виключної компетенції Пенсійного фонду України, є його дискреційним повноваженням, а суд не може підміняти пенсійний орган. Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у перерахунку пенсії, визначені законом; якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен здійснити перерахунок пенсії. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 № 3-рп/2012 суд відхиляє, оскільки предметом спору у цій справі є не право Кабінету Міністрів України визначати розмір та порядок збільшення показника середньої заробітної плати, яке позивачем не оспорюється, а те, до якого саме показника відповідач застосовував встановлені Кабінетом Міністрів України коефіцієнти збільшення.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність своїх дій та прийнятого рішення від 26.06.2026 № 205050000507 про відмову в проведенні перерахунку пенсії.
Решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, пункт 29).
Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, з урахуванням принципів адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 169, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, ЄДРПОУ 13486010) від 26.06.2026 № 205050000507 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, ЄДРПОУ 13486010) здійснити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 при призначенні пенсії, а саме показника за три календарні роки, що передують року звернення, у розмірі 5377,90 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,17 (постанова Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124), 1,11 (постанова Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251), 1,11 (постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127), 1,14 (постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118), 1,197 (постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168), 1,0796 (постанова Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185), 1,115 (постанова Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209) та 1,121 (постанова Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236), з 01.03.2026.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.
Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 28 серпня 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua