Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №520/25167/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

28 серпня 2026 року №520/25167/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу № 520/25167/26 за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення перерахунку розміру грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», не оформлення і не надіслання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, відповідно до ст. ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з включенням процентної надбавки за вислугу років, та з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме премії у розмірі не менше 140% та надбавки за особливості проходження служби у розмірі не менше 65% відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з та інших додаткових видів грошового забезпечення виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, статті 9 Закону України від 20.12женні № 81397030.

по адміністративно-господарській діяльності, із зазначенням розміру, кількості днів і підстав видання наказу; докази про призначення, нарахування та фактичну виплату додаткової винагороди помісячно за увесь період служби із зазначенням сум, дат і платіжних документів; особові картки на грошове забезпечення (картки особових рахунків) за 2022-2026 роки; докази з приводу підстав невключення ОСОБА_2 до наказів про виплату додаткової винагороди за періоди перебування на стаціонарному лікуванні; документи про поранення, контузію, травму або каліцтво, у тому числі довідку про обставини травми та висновок (постанову) військово-лікарської комісії пр- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок розміру грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», оформити і надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, відповідно до ст. ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з включенням процентної надбавки за вислугу років, та з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме премії у розмірі не менше 140% та надбавки за особливості проходження служби у розмірі не менше 65% відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з та інших додаткових видів грошового забезпечення виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і прженні № 81397030.

по адміністративно-господарській діяльності, із зазначенням розміру, кількості днів і підстав видання наказу; докази про призначення, нарахування та фактичну виплату додаткової винагороди помісячно за увесь період служби із зазначенням сум, дат і платіжних документів; особові картки на грошове забезпечення (картки особових рахунків) за 2022-2026 роки; докази з приводу підстав невключення ОСОБА_2 до наказів про виплату додаткової винагороди за періоди перебування на стаціонарному лікуванні; документи про поранення, контузію, травму або каліцтво, у тому числі довідку про обставини травми та висновок (постаУхвалою від 17 серпня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі № 520/25167/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), у відповідача витребувано докази, що стосуються предмету спору. Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

За правилами частини 5 та частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, унаслідок чого відновлено дію цього пункту в первісній редакції, за якою розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2023 становить 2684,00 грн, тобто є більшим за прожитковий мінімум на 01.01.2018, позивач вважає, що набув права на оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023, у видачі якої відповідач протиправно відмовив.

Відповідач 27 серпня 2026 року подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. В обґрунтування заперечень зазначив, що за статтею 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій проводиться лише у випадку підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, тоді як фактичного підвищення грошового забезпечення діючим військовослужбовцям, пов`язаного з підвищенням розмірів посадових окладів та окладів за військовими званнями, не відбулося; що окреме доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з є відомчим внутрішнім документом тимчасового характеру, який не містить нормативно-правових приписів і не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, а тому не породжує обов`язку оформити нову довідку; що листом заступника директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 29.11.2021 № 248/10491 визначено зазначати у довідках розмір премії 10 відсотків, розмір надбавки за особливості проходження служби - 0 відсотків. На підтвердження своєї позиції відповідач послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 592/5164/16-а та постанови Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 420/26816/21 і від 28.02.2023 у справі № 420/21377/21.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1 є особою, звільненою з військової служби, перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується копією пенсійного посвідчення позивача.

Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив здійснити перерахунок розміру грошового забезпечення та за його результатами підготувати і надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.

Листом від 29.06.2025 № ФХ-108488/7907/с відповідач у задоволенні заяви відмовив, зазначивши, що у Збройних Силах України посадові оклади та оклади за військовим званням за відповідними посадами визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 у розмірі 1762,00 грн і станом на сьогодні не змінювалися, а тому підстави для складання оновленої довідки станом на 01.01.2023 відсутні. Зміст зазначеного листа відповідачем не заперечується.

На виконання ухвали суду від 17 серпня 2026 року відповідач витребуваних судом доказів, зокрема доказів про розмір, структуру та складові поточного грошового забезпечення за посадою, з якої позивача звільнено з військової служби, або за прирівняною посадою станом на 01 січня 2023 року, а також відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, фактично виплачених за такою посадою у січні 2023 року, до суду не надав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до частини четвертої цієї статті грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частиною третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45). Згідно з пунктом 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у редакції, чинній до 24.02.2018, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 зазначений пункт було викладено в редакції, за якою розрахунковою величиною визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови № 103, яким були внесені ці зміни. Отже, з 29 січня 2020 року відновлено дію пункту 4 постанови № 704 у первісній редакції.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі № 240/4946/18 викладено висновок, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Отже, починаючи з 29 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня календарного року.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 2684,00 грн, тоді як станом на 01 січня 2018 року він становив 1762,00 грн. Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у осіб з числа пенсіонерів - військовослужбовців виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 з урахуванням як основних, так і додаткових щомісячних видів грошового забезпечення, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.

Суд відхиляє довід відповідача про те, що фактичного підвищення грошового забезпечення діючим військовослужбовцям не відбулося, а тому підстави для перерахунку відсутні. Підвищення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який за пунктом 4 постанови № 704 у чинній для спірного періоду редакції є розрахунковою величиною, саме і зумовлює зміну розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, тобто зміну складових грошового забезпечення у розумінні частини четвертої статті 63 та частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ.

Суд окремо зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, якою пункт 4 постанови № 704 викладено в редакції з фіксованою розрахунковою величиною 1762,00 грн, набрала чинності 20 травня 2023 року. Предметом спору у цій справі є довідка про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, тобто за період, що не охоплюється предметом регулювання пункту 4 постанови № 704 у редакції постанови № 481.

Щодо розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії суд зазначає таке. Окремим дорученням Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з установлено мінімальні розміри надбавки за особливості проходження служби - 65 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років, та премії - 140 відсотків посадового окладу. Судом ухвалою від 17 серпня 2026 року витребувано у відповідача відомості про розмір, структуру та складові поточного грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01 січня 2023 року, проте таких відомостей відповідач не надав.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Оскільки відповідач не довів, що надбавка за особливості проходження служби та премія, фактично виплачені за відповідною посадою у січні 2023 року, є меншими за встановлені зазначеним дорученням мінімальні розміри, суд доходить висновку, що у довідці ці складові мають бути зазначені у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за відповідною посадою, але не менше 65 відсотків та 140 відсотків відповідно.

Посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 592/5164/16-а суд відхиляє. Спір у зазначеній справі стосувався того, чи є накази Міністра оборони України про встановлення премії підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, тоді як у цій справі спірні правовідносини стосуються протиправності відмови відповідача у підготовці та наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023. Отже, висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у справі № 592/5164/16-а, не є релевантними для справи, яка розглядається.

Суд враховує, що видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку № 45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, а тому за приписами частини третьої статті 51 цього Закону такий перерахунок, не проведений з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі № 380/1907/23.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень: у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Оскільки за наявності підвищення розрахункової величини алгоритм дій уповноваженого органу чітко визначений Порядком № 45, у відповідача відсутній вибір між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому задоволення позову у частині вимог зобов`язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Разом з тим суд зазначає, що перерахунок розміру грошового забезпечення як окрема дія, про зобов`язання вчинити яку просить позивач, за Порядком № 45 не є самостійним повноваженням відповідача, відмінним від підготовки та надання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. Належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відповідну довідку, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, пункт 29).

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, з урахуванням принципів адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку пенсії.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за посадою, з якої ОСОБА_1 звільнено з військової служби, або прирівняною посадою станом на 01.01.2023, визначивши посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з включенням процентної надбавки за вислугу років, а також із зазначенням надбавки за особливості проходження служби та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за відповідною посадою, але не менше 65 відсотків та 140 відсотків відповідно, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1300 (одна тисяча триста) гривень.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 28 серпня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар