Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №520/14675/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 р. № 520/14675/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по день фактичної виплати такої заборгованості, індексації з 20.12.2017 по день фактичної виплати такої заборгованості, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по день фактичної виплати такої заборгованості, індексації з 20.12.2017 по день фактичної виплати такої заборгованості, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з несвоєчасною сплатою грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення, є протиправною та такою, що порушує чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Представником ІНФОРМАЦІЯ_1 надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 12.08.2015 року ОСОБА_1 отримав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 .

Починаючи з 13.12.2017 року Позивач, ОСОБА_1 , проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до Витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) №20 від 20.01.2024 року майстра сержанта ОСОБА_1 , старшого інспектора відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначеного наказом начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України – начальника головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України (по особовому складу) від 13.01.2024 №1-РС на посаду інспектором групи дорожньо-патрульної служби відділу Військової інспекції безпеки дорожнього руху військової частини НОМЕР_4 з 20.01.2024 вважати таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби місто Львів. З 20.01.2024 року виключений зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 та всіх видів забезпечення.

Станом на день прийняття наказу про виключення зі списків особового складу Відповідач не провів із Позивачем розрахунків щодо виплати індексації за період з 13.12.2017 по 31.12.2022р.

Крім того, Відповідач не провів нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу з 30.01.2020 р.-20.01.2024 р. із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи за відповідним законом України про державний бюджет України станом на 01.01.2022 р., на 01.01.2023 р. Грошове забезпечення позивача розраховано на підставі показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018р., а не на 01 січня кожного нового поточного календарного року.

22.04.2024 року Харківський окружний адміністративний суд, розглянувши адміністративну справу №520/4504/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії, вирішив визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 30.01.2020 року по 20.01.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатні особи у відповідному році.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 30.01 2020 року по 31.12.2020 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожитковою мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 року по 20.01.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 13.12.2017 року по 31.12.2022 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 13.12.2017 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з врахуванням вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду по справі №520/4504/24 від 19.07.2024 року вирішено:

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 по справі № 520/4504/24 скасувати в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.06.2023 по 31.12.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 по 20.01.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з врахуванням вимог п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення."

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі № 520/4504/24 змінити, виклавши абзац восьмий та дев`ятий резолютивної частини рішення в такій редакції: "Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 20.12.2017 по 28.02.2018.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20.12.2017 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року."

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі № 520/4504/24 залишити без змін.

На підставі рішення та постанови видано виконавчі листи, які разом із заявами про відкриття виконавчого провадження подані до виконавчого органу.

Відповідно до розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_4 нараховано на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 по справі № 520/4504/24 – 306 451,00 грн.

На виконання вказаного Рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахував кошти 01.05.2026 року у розмірі 217 133,49 грн., що підтверджується скрин-шотом застосунку «Приват24».

06.05.2026 року Позивач через представника звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 засобами СЕДО через Генеральний штаб ЗСУ та просив:

1. Нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році за період з 30.01.2020 по день фактичної виплати такої заборгованості, індексації з 20.12.2017 по день фактичної виплати такої заборгованості, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

2.Надати розрахунок та підтвердження нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році за період з 30.01.2020 по день фактичної виплати такої заборгованості, індексації з 20.12.2017 по день фактичної виплати такої заборгованості, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

3.У разі відмови у проведенні нарахування та виплати надати обґрунтовану відмову із посиланням на чинне законодавство України.

Натомість звернення Військовою частиною проігноровано, відповіді на момент звернення до суду не надано.

Таким чином, Відповідачем вчинено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати компенсації за втрату частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (надалі - Порядок №159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин щодо виплати компенсації) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Статтями 3 та 4 Закону №2050-ІІІ встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

В силу статті 5 Закону №2050-ІІІ своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.

Відповідно до приписів статті 6 Закону №2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок:

власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян;

коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;

коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

За приписами статті 7 Закону №2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Пунктом 2 Порядку №159 визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення);

сума індексації грошових доходів громадян;

суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.

Відповідно до пункту 5 Порядку №159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Аналіз викладених норм свідчить, що дія зазначених вище нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі грошового забезпечення та індексації грошових доходів громадян). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Використане у статті 3 Закону №2050-III формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Як встановлено судом, 01.05.2025 на виконання судового рішення у справі №520/4504/24 відповідачем виплачено позивачу кошти в сумі 217133,49 грн, що підтверджується скріншотом з банківської картки, копія якого додана до позову.

Вказані кошти є грошовим забезпеченням позивача, нарахованим та виплаченим відповідачем на підставі судового рішення з порушенням встановлених строків їх виплати.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на одержання компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, в тому числі індексації грошового забезпечення, нарахованого на підставі рішення суду по справі №520/4504/24.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по день фактичної виплати такої заборгованості, індексації з 20.12.2017 по день фактичної виплати такої заборгованості, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по день фактичної виплати такої заборгованості, індексації з 20.12.2017 по день фактичної виплати такої заборгованості, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов