Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №520/25132/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 серпня 2026 року № 520/25132/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної академії Національної гвардії України (майдан Захисників України, буд. 3,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61001, код ЄДРПОУ 08610502), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Національної академії Національної гвардії України з невиплати ОСОБА_1 добових за відрядження з 05.04.2022 по 20.04.2022, з 21.04.2022 по 12.02.2023, 25.02.2023 по 30.06.2023, 26.11.2023 по 03.12.2023, 28.01.2024 по 12.02.2024, 23.08.2024 по 23.08.2024;

- стягнути з Національної академії Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 суму добових за відрядження в розмірі 139 500 грн. ( сто тридцять дев`ять тисяч п`ятсот гривень).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно не відшкодував витрати, пов`язані з відрядженням позивача.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя у період з 10.11.2025 по 14.11.2025, з 22.12.2025 по 13.01.2026, з 29.06.2026 по 13.07.2026 та з 30.07.2026 по 31.07.2026 перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Позивач проходив службу у Національній академії Національної гвардії України по 12.09.2024.

Проходячи службу у відповідача, був неодноразово відряджений, до різних військових формувань що вбачається з копій наказів та посвідчень про відрядження, а саме: з 05.04.2022 по 20.04.2022, з 21.04.2022 по 12.02.2023, 25.02.2023 по 30.06.2023, 26.11.2023 по 03.12.2023, 28.01.2024 по 12.02.2024, 23.08.2024 по 23.08.2024.

Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 05.04.2022 № 78 (по стройовій частині) ОСОБА_1 направлено у службове відрядження з вилученням із безпосередньої участі у бойових діях або забезпечені заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії ід час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій з 05.04.2022.

Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 21.04.2022 № 97 (по стройовій частині) ОСОБА_1 повернуто з відрядження.

Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 21.04.2022 № 97 (по стройовій частині) ОСОБА_1 відправлено у службове відрядження до навчального центру імені Василя Вишиваного Національної гвардії України, місто Золочів Львівської області.

Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 29.08.2022 № 242 (по стройовій частині) термін службового відрядження ОСОБА_1 продовжено та доповнено ще одним пунктом перебування: військова частина НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) з 29.08.2022.

Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 12.02.2023 № 45 (по стройовій частині) ОСОБА_1 повернуто з відрядження.

Наказом командувача Національної гвардії України від 26.06.2023 № 497 «Про тимчасове розташування Національної академії Національної гвардії України», у зв`язку з веденням бойових дій на території м. Харкова та Харківської області, з метою створення безпечного освітнього середовища і належного виконання Національною академією Національоної гвардії України службових завдань, припинено відрядження для військовослужбовців Національної академії Національоної гвардії України.

Визнано місцями тимчасового розташування Національної академії Національоної гвардії України м. Золочів (Львівська область) та м. Вінниця (Вінницька область).

Наказом начальника Національної академії Національоної гвардії України від 30.06.2023 № 190 (по стройовій частині) припинено службове відрядження ОСОБА_1 . Наказом начальника Національної академії Національоної гвардії України від 01.07.2023 № 191 (по стройовій частині) ОСОБА_1 вважається таким, що перебуває у місці тимчасового розташування з 01.07.2023 м. Вінниця.

Позивач звернувся до відповідача через адвоката з питання відшкодування витрат на відрядження та в листі відповідача від 02.08.2025 року вказано про ненадходження відповідних документів до фінансового відділу НАНГУ з метою вчинення означених дій.

При цьому, єдиною підставою для невчинення таких дій відповідач вказував відсутність відповідної документації.

Отже, витрати на відрядження відповідачем позивачу не були відшкодовані, як на час його служби, про що сам відповідач і вказує, так і на час виключення позивача зі списків особового складу , що вбачається з копій наказу та карток грошового забезпечення.

Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Національна академія Національної гвардії України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами командувача Національної гвардії України, іншими правовими актами. Відповідно до Статуту Національної академії Національної гвардії України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.06.2014 № 614 (у редакції наказу МВС України від 13.01.2017 № 11), Національна академія Національної гвардії України (далі Академія) є вищим військовим навчальним закладом державної форми власності, підпорядковується Головному управлінню Національної гвардії України та знаходиться у сфері управління МВС України.

Основною метою діяльності Академії є освітня діяльність, спрямована на підготовку курсантів (слухачів), ад`юнктів, докторантів для подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у Національній гвардії України за державним замовленням, а також студентів на умовах контракту, відповідно до Переліку галузей знань та спеціальностей.

Основними структурними підрозділами Академії є факультети, кафедри, наукова бібліотека та територіально відокремлені структурні підрозділи. Іншими навчально-методичний і науково-дослідний центри, лабораторії, центри, відділи, лікувально-профілактичні та інші структурні підрозділи.

У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102 IX (з подальшими змінами), в України введено воєнний стан, який триває і в теперішній час.

Як зазначає відповідач, з веденням бойових дій на території Харківської області та постійного обстрілу міста Харкова зокрема, з метою створення безпечного освітнього середовища і належного виконання Академією службових завдань, командуванням Національної гвардії України визначено місцями тимчасового розташування Національної академії Національної гвардії України м. Золочів (Львівська область) та АДРЕСА_2 . Особовий склад факультету логістики знаходився у АДРЕСА_2 .

Слід зауважити, що вказані вище міста не є новим, постійним місцем дислокації Академії та не є новим місцем служби ОСОБА_1 так як, місце служби не змінювалося, ОСОБА_1 проходив військову службу в лавах Академії.

Вказане переміщення відбулось для забезпечення збереження життя та здоров`я особового складу Академії та забезпечення навчального процесу для випуску майбутніх офіцерів до військових частин Національної гвардії України.

У спірних правовідносинах, документальне підтвердження перебування ОСОБА_1 за вказаний у позовній заяві період в місцях тимчасового розташування Академії підтверджується наказами начальника Національної академії Національної гвардії України від 05.04.2022 №78, від 21.04.2022 № 97, від 29.08.2022 № 242, від 26.11.2022 №351, від 28.01.2024 №28, від 23.08.2024 №252.

Особливості направлення військовослужбовців Збройних Сил України у відрядження в межах України та механізм відшкодування витрат на відрядження визначено Інструкцією про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105 (далі - Інструкція - № 105).

Пунктами 10 та 11 Інструкції № 105 визначено, що окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв`язку з таким відрядженням).

Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.

За кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби) у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98.

Час перебування в дорозі, за який провадиться виплата добових під час відрядження, визначається за діючим розкладом руху залізничного, водного та повітряного транспорту, враховуючи час затримки відрядженого в дорозі з причин, які від нього не залежать, і час на пересадки.

Причинами затримки військовослужбовця у відрядженні понад строки, зазначені в посвідченні про відрядження, є хвороба, що позбавила його можливості своєчасно повернутися з відрядження, стихійне лихо, інші надзвичайні ситуації. Причини затримки повинні підтверджуватися відповідними документами.

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця проходження служби, що зараховуються як два дні.

При відрядженні військовослужбовця строком на один день або в таку місцевість, звідки військовослужбовець має змогу щодня повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу.

Сума добових визначається із урахуванням наказу про відрядження та відповідних первинних документів.

За відсутності наказу про відрядження добові витрати не виплачуються.

За приписами пунктів 17-18 Інструкції № 105 відрядженому військовослужбовцю перед від`їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати. Після повернення з відрядження військовослужбовець зобов`язаний до закінчення п`ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню військовослужбовцем до каси або зарахуванню на відповідний рахунок у встановленому законодавством порядку.

Разом із звітом подаються документи в оригіналі, що засвідчують вартість понесених у зв`язку з відрядженням витрат.

Якщо військовослужбовець отримав аванс на відрядження і не виїхав, він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси зазначені кошти.

Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, документів в оригіналі, що підтверджують факт проживання (надання послуг з розміщення), отриманих з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого військовослужбовця, у тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

В свою чергу, особливості направлення військовослужбовців Національної гвардії України у відрядження врегульовані Інструкцією про особливості направлення військовослужбовців Національної гвардії України в службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністра внутріщніх справ України від 18.07.2017 № 599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за № 975/30843 (далі Інструкція).

Відповідно до п. 7 Розділу ІІ Інструкції, військовослужбовцю, який направляється у відрядження, видаються: 1) посвідчення про відрядження; 2) грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення та добові витрати.

Відповідно до п. 31 Розділу ІІ Інструкції, військовослужбовці після прибуття до пункту відрядження зобов`язані в установлений строк з`явитися до посадової особи, у розпорядження якої вони відряджені, повідомити командування своєї військової частини про прибуття, стати в установленому порядку на облік і виконувати поставлені завдання.

Відповідно до п. 32 Розділу ІІ Інструкції, на наступний робочий день після повернення з відрядження військовослужбовець повинен до 10.00 год. прибути до підрозділу, відповідального за ведення обліку особового складу, для доповіді про прибуття з відрядження та проставляння в посвідченні про відрядження відповідної відмітки.

З наведеного слідує, що підставою для виплати суми витрат на відрядження є подання військовослужбовцем звіту про понесені витрати разом із оригіналами документів, що підтверджують понесення таких витрат.

Разом з цим, суд зауважує, що матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, позивач звертався до відповідача із відповідною заявою про виплату спірних сум грошових коштів разом із оригіналами документів, що підтверджують понесення таких витрат.

Будь-яких звітів та довідок про понесені добові витрати до суду надано не було.

А відтак, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача добових витрат на відрядження в межах України задоволенню не підлягають.

До того ж, відповідно до п. 1 розділу ІV Інструкції, за час відрядження, у тому числі й за час перебування в дорозі, за військовослужбовцем зберігається належне йому за встановленими нормами грошове забезпечення.

Проте відповідно п. 22. розділу ІV Інструкції, не відшкодовуються військовослужбовцю добові витрати в разі забезпечення його в місці відрядження харчуванням за рахунок держави відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту».

У даному випадку позивач під час проходження служби у Національній академії Національної гвардії України у період дії воєнного стану перебував на продовольчому забезпечені за рахунок держави, у тому числі, і в місцях тимчасового розташування.

З огляду на викладене, підстави для виплати позивачу добових витрат на відрядження в межах України з 05.04.2022 по 20.04.2022, з 21.04.2022 по 12.02.2023, 25.02.2023 по 30.06.2023, 26.11.2023 по 03.12.2023, 28.01.2024 по 12.02.2024, 23.08.2024 по 23.08.2024 відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Національної академії Національної гвардії України (майдан Захисників України, буд. 3,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61001, код ЄДРПОУ 08610502) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тітов О.М.