Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №520/17448/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року Справа № 520/17448/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо включення до складу місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого розрахована грошова компенсація за невикористану відпустку, що виплачена при звільненні зі служби, сум індексації грошового забезпечення нарахованих та виплачених за останній повний місяць служби (серпень 2021 року); - зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку, що виплачена при звільненні зі служби, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення із врахуванням сум індексації грошового забезпечення нарахованих та виплачених за останній повний місяць служби (серпень 2021 року).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки з урахуванням у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. У зв`язку із наведеним, просить позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву. Наводить аргументи про те, що на виконання вимог статті 94 Закону № 580-VII та Постанови № 988 Міністерство внутрішніх справ України 06.04.2016 видало наказ № 260, яким затвердило Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання. Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Отже, виходячи із приписів пункту 3 розділу І Порядку № 260, до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер. В абз.10 пункту 8 Розділу ІІІ Порядку № 260 визначено, що виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Таким чином, індексація не є самостійним видом грошового забезпечення чи винагородою за виконану роботу, а виступає спеціальним компенсаційним механізмом підтримання купівельної спроможності доходів, що виплачуються на постійній основі. Разом із цим Верховний Суд у постанові від 29.03.2023 у справі № 640/24361/19 дійшов висновку, що компенсація за невикористану відпустку є одноразовою виплатою, яка включається до додаткового фонду заробітної плати, є виплатою за невідпрацьований час, і має компенсаційний характер, пов`язаний, як правило, із фактом звільнення працівника. Отже, індексація за своєю правовою природою поширюється виключно на доходи, які мають систематичний характер, тоді як грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, право на яку виникає у зв`язку із настанням визначеної законом події – звільненням особи зі служби. З огляду на наведене, відсутні правові підстави для поширення механізму індексації на грошову компенсацію за невикористані дні відпустки або для включення сум індексації до бази її обчислення, оскільки така компенсація не належить до доходів, які мають постійний характер та підлягають індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Позивача звільнено зі служби в поліції з 22.09.2021 на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 21.09.2021 № 556о/с, а отже, для визначення розміру компенсації такої відпустки застосовується грошове забезпечення, встановлене саме на день звільнення, тобто у вересні 2021 року. Натомість з тексту позовної заяви вбачається, що позивач просить врахувати при здійсненні такого розрахунку суму індексації грошового забезпечення, нараховану та виплачену за серпень 2021 року, тобто за інший розрахунковий період, який не відповідає вимогам Порядку № 260. Відтак, навіть за умови визнання судом індексації складовою грошового забезпечення, що підлягає врахуванню при обчисленні компенсації за невикористану відпустку, що виплачена при звільненні зі служби у кількості 30 діб, до розрахунку могла б бути включена індексація, нарахована виключно за місяць звільнення позивача – вересень 2021 року, а не за серпень 2021 року, як помилково зазначено у позовній заяві. Просить у позові відмовити. Разом із тим, відповідачем подано до суду заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском процесуального строку звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 26.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до пп. 15.3 п. 15 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 (із змінами), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Зважаючи на те, що початок функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС наразі не забезпечено, суд з огляду на наявні у суді технічні можливості, вважає за доцільне здійснити розгляд (формувати та зберігати) цієї адміністративної справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Суд установив, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 21.09.2021 № 556 о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено з поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу), з виплатою компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2021 до 22.09.2021 у кількості 30 діб.

Позивач наводить аргументи про те, що компенсаційні виплати за невикористану щорічну та додаткову оплачувану відпустку на день звільнення проведено без урахування нарахованої та виплаченої позивачу під час несення служби індексації.

Натомість відповідач заперечує урахування індексації до грошового забезпечення для обчислення компенсаційних виплат на день звільнення, адже індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частинами першою, другою статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII) поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пунктом 1 постанови КМУ "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988) передбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Грошове забезпечення курсантів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, складається з посадового окладу. Грошове забезпечення Голови Національної поліції та його заступників визначається цією постановою.

На виконання вимог статті 94 Закону № 580-VII та Постанови № 988 Міністерство внутрішніх справ України 06.04.2016 видало наказ № 260, яким затвердило Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку № 260 ці Порядок та умови визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до п. п. 3, 5, 6 розділу XXXI Порядку № 260 іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення. Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Суд повторно зазначає, що враховуючи приписи пункту 6 розділу ХХХІ Порядку №260 грошова компенсація за невикористані дні відпустки розраховується із грошового забезпечення, яке військовослужбовець отримував перед звільненням.

Суд зазначає, що позивач звільнена 21.09.2021.

Відповідно до довідки відповідача від 29.01.2025 №78 та розрахункових листів позивач перед звільненням отримував індексацію грошового забезпечення.

Натомість сторона відповідача покликається на ч. 3 ст. 2 Закону № 1282-ХІІ про те, що така компенсація не підтягаються індексації.

Однак суд відмічає, що спірні правовідносин стоються не індексації нарахованої та виплаченої компенсації, а щодо не включення сум індексації до щомісячного грошового забезпечення позивача з якого здійснюється нарахування та виплата такої компенсації.

Статтею 94 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Змін до вказаного пункту ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" у спірному періоді не вносилося, ця норма закону була діючою.

В силу положень ч. 2 ст. 8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

При цьому, індексація має проводитися за наявності на це відповідних підстав, що визначені чинним законодавством.

Щодо не включення сум індексації до грошового забезпечення з якого обчислено компенсацію за невикористану щорічну відпустку, суд відмічає наступне.

Суд повторно відмічає, що пунктом 1 постанови № 988, грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до частини 5 статті 94 Закону України «про Національну поліцію» грошове забезпеченні поліцейських індексується відповідно до закону.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доході населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельне спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі по тексту - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Статтею 6 Закону №1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Суд керується тим, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №638/5794/17, від 27.12.2019 у справі №643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого має бути обрахована сума компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2021 до 22.09.2021 у кількості 30 діб.

Відповідно до розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної відпусток позивачу установлено, що до складових грошового забезпечення увійшли: посадовий оклад у сумі 2500,00 грн, оклад за спеціальне звання у сумі 2000,00 грн, надбавка за стаж служби в поліції у сумі 2250,00 грн, надбавка за специфічну умови проходження служби у сумі 3037,50 грн, премія у сумі 4277,14 грн.

Отже, позивачу дійсно при розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної відпусток не враховано до складу грошового забезпечення не включено суму індексації.

На підставі викладеного, суд прийшов переконання про те, що оскільки індексація грошового забезпечення входить до складу грошового забезпечення, з якого має бути обрахована сума компенсації за невикористані дні щорічної відпусток, тому у відповідача були відсутні законні підстави для неврахування зазначених сум при обчисленні розміру такої компенсації, а відтак таку бездіяльність суд визнає протиправною.

Стосовно позовних вимог про включення до складу грошового забезпечення для обчислення компенсації за невикористані дні щорічної відпусток, індексації «за серпень 2021 року», суд прийшов наступного.

Відповідно до п. 8 Розділу ІІІ Порядку №260 виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Отже, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру місячного грошового забезпечення, яке було встановлено на день звільнення позивача із служби, а не за попередній повний місяць, що передує місяцю звільнення, про що стверджує позивач.

Окрім цього суд не установив, що виконання цього рішення буде проведено відповідачем з порушення порядку виплати грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустки в частині невірного визначення одноденного розміру грошового забезпечення із урахування індексації для визначення розміру такої доплати, а відтак така частина позовної вимоги заявлена позивачем передчасно.

З огляду на викладене суд дійшов переконання про те, що належним та ефективним способами захисту порушеного права позивача буде зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки за період з 01.01.2021 до 22.09.2021 у кількості 30 діб, з урахуванням індексації грошового забезпечення.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене доходжу висновку про задоволення позову частково.

У відповідності до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, у зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

Стосовно заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском тримісячного строку передбаченого ч. 2 ст. 233 КЗпП України суд прийшов наступного.

Позивачем заявлено позовні вимоги станом на 21.09.2021.

З урахування правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 «… період до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.

З огляду на викладене суд дійшов переконання про те, що строк звернення до суду не пропущено, а відтак підстав для залишення позову без розгляду суд не установив.

Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, сум індексації.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки за період з 01.01.2021 до 22.09.2021 у кількості 30 діб, з урахуванням індексації грошового забезпечення.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання – АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач Головне управління Національної поліції України в Харківській області, місцезнаходження – місто Харків, вулиця Жон Мироносиць, будинок № 13, код ЄДРПОУ 40108599.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 27.08.2026.

Суддя М. І. Садова