Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №480/2809/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року Справа № 480/2809/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2809/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати йому додаткової винагорода у розмірі 20100 гривень з 01 червня 2023 року по 01 листопада 2023 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років та додаткову винагороду у розмірі 20100 гривень, передбачених абз. 5 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3161-ІХ та абзацом 7 пункту 1-1 Постанови № 168, за період з 01.06.2023 по 01.11.2022, з урахуванням проведених виплат.

Свої вимоги мотивує тим, що що за період з 01.06.2023 до 01.11.2023 відповідач протиправно не нарахував та не виплатив йому грошове забезпечення у належному розмірі, зокрема додаткову винагороду у розмірі 20100 грн на місяць к військовслужбовцю, який під час проходження військової служби отримав поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, після чого був визнаний обмежено придатним до військової служби.

Ухвалою суду від 24.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив та зазначив, що позивач пропустив встановлений статтею 233 Кодексу законів про працю України строк звернення до суду та не навів об`єктивних причин, які перешкоджали своєчасному зверненню за судовим захистом. У зв`язку з цим просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав додаткові пояснення, в яких просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.

Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

18.03.2022 під час виконання бойового завдання позивач отримав поранення, пов`язане із захистом Батьківщини.

За результатами медичного огляду ВЛК позивача визнано обмежено придатним до військової служби.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2022 № 170 позивача зараховано у розпорядження командира військової частини.

У період з 01.06.2023 до 31.10.2023 позивач продовжував перебувати у розпорядженні, а 01.11.2023 його виключено зі списків особового складу військової частини.

З довідки про розміри грошового забезпечення вбачається, що у спірний період позивачу нараховувалися оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років, однак додаткова винагорода у розмірі 20100 грн на місяць не нараховувалася та не виплачувалася.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII.

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною третьою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 9-2 Закону № 2011-XII передбачено, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" установлено систему та складові грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.

Законом України від 28.06.2023 № 3161-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" запроваджено додаткові гарантії грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців під час дії воєнного стану.

Абзацом п`ятим пункту 2 розділу II Закону № 3161-IX установлено, що військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні виплачується грошове забезпечення без урахування додаткової винагороди за останньою займаною посадою у повному обсязі.

Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачуються оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 грн на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 розділу II Закону № 3161-IX встановлено, що положення цього Закону в частині виплати додаткової винагороди застосовуються з першого числа місяця, в якому його опубліковано. Закон № 3161-IX опубліковано 30.06.2023, а тому відповідні положення щодо виплати додаткової винагороди застосовуються з 01.06.2023.

На виконання зазначених законодавчих положень постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 № 836 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Абзацом сьомим пункту 1-1 Постанови № 168 передбачено виплату військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані ВЛК обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення такого перебування додаткової винагороди у розмірі 20100 грн щомісячно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2023 № 1001 абзац сьомий пункту 1-1 Постанови № 168 викладено у новій редакції, відповідно до якої протягом перших двох місяців з дня зарахування у розпорядження таким військовослужбовцям виплачується грошове забезпечення за останньою займаною посадою у повному обсязі, а після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні - оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 грн щомісячно.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.2023 № 1001 визначено, що вона застосовується в частині виплати додаткової винагороди з 01.06.2023.

Наказом Міністерства оборони України від 26.09.2023 № 566 відповідні положення також внесені до Порядку № 260.

Так, пунктом 2 розділу XXXIV Порядку № 260 передбачено, що військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані ВЛК обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, після перебування у розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування у розпорядженні щомісячно виплачуються оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у розпорядженні.

Аналіз наведених норм свідчить, що право на отримання додаткової винагороди у розмірі 20100 грн виникає у військовослужбовця за одночасної наявності таких умов: отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини; визнання ВЛК обмежено придатним до військової служби або непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; зарахування у розпорядження відповідного командира; перебування у розпорядженні понад два місяці.

Як встановлено судом, 18.03.2022 позивач під час виконання бойового завдання отримав поранення, пов`язане із захистом Батьківщини.

Згідно з довідкою ВЛК від 22.06.2022 № 545 позивача визнано обмежено придатним до військової служби. Вказаний висновок щодо придатності позивача також підтверджено довідкою ВЛК від 22.06.2023 № 5376.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2022 № 170 позивача зараховано у розпорядження командира військової частини.

Матеріалами справи також підтверджується, що у спірний період позивач продовжував перебувати у розпорядженні, а зі списків особового складу військової частини був виключений 01.11.2023.

Отже, станом на 01.06.2023 позивач перебував у розпорядженні понад два місяці та відповідав установленим законодавством умовам для отримання додаткової винагороди у розмірі 20100 грн щомісячно.

Таким чином, у період з 01.06.2023 до 31.10.2023 позивач мав право на отримання додаткової винагороди у розмірі 20100 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у розпорядженні.

Водночас з довідки про розміри грошового забезпечення позивача за 2023 рік вбачається, що у період з червня по жовтень 2023 року йому щомісячно нараховувалися оклад за військовим званням у розмірі 530 грн та надбавка за вислугу років у розмірі 132,50 грн.

Отже, вимоги позивача в частині нарахування та виплати окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років задоволенню не підлягають, оскільки відповідні складові грошового забезпечення відповідачем фактично нараховувалися та виплачувалися.

Разом з тим доказів нарахування та виплати позивачу у спірний період додаткової винагороди у розмірі 20100 грн матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів суду не надано.

За таких обставин бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 20100 грн за період з 01.06.2023 до 31.10.2023 є протиправною, а порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити зазначену винагороду пропорційно часу перебування позивача у розпорядженні.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду суд зазначає наступне.

Предметом цього спору є нарахування та виплата додаткової винагороди, яка є складовою грошового забезпечення військовослужбовця та належить до виплат, пов`язаних із проходженням військової служби.

Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025 визнано такою, що не відповідає Конституції України, частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Вказане положення втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, доводи відповідача про пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду є необґрунтованими та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 20100 грн за період з 01.06.2023 до 31.10.2023.

Враховуючи встановлені у справі обставини та наведені приписи законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу зазначеної додаткової винагороди та зобов`язання здійснити її нарахування і виплату.

У задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років слід відмовити, оскільки матеріалами справи підтверджено їх нарахування та виплату позивачу у спірний період.

Відповідно до викладеного вище, суд визнає про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу за період з 01.06.2023 до 31.10.2023 додаткової винагороди, передбаченої абзацом сьомим пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 20100 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у розпорядженні.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу за період з 01.06.2023 до 31.10.2023 додаткову винагороду, передбачену абзацом сьомим пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 20100 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у розпорядженні.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал