Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №501/788/19 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/183/26

Справа № 501/788/19

Головуючий у першій інстанції Смирнов В. В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Назарової М.В., Карташова О.Ю,

за участю секретаря судового засідання Юцикова Д.Є.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ,

відповідачі - Державний реєстратор Державного підприємства «Агенція державної реєстрації» Дунай Христина Миколаївна, Державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортов Ігор Олександрович, Акціонерне товариство закритого типу Екологічно-комерційно-промислове підприємство «Екопром», ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ,

на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 26 червня 2023 року,

за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , до Державного реєстратора Державного підприємства «Агенція державної реєстрації» Дунай Христини Миколаївни, Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича, Акціонерного товариства закритого типу Екологічно-комерційно-промислове підприємство «Екопром», ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора Державного підприємства «Агенція державної реєстрації» Дунай Христини Миколаївни, Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича, Акціонерного товариства закритого типу Екологічно-комерційно-промислове підприємство «Екопром», ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів, в обґрунтування якого зазначив, що 29.01.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке 27.04.2011 року зареєстровано за ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, однак позивач, як син померлого, не зміг отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки на той час право власності на спірне нерухоме майно вже було зареєстровано за ОСОБА_3 .

Позивач вважає рішення державних реєстраторів незаконними, такими що порушують його права на спадщину, проведені з порушенням законодавства, тому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Державного підприємства «Агенція з державної реєстрації» Дунай Христини Богданівни про проведення державної реєстрації права власності за акціонерним товариством закритого типу Екологічно-комерційно-промислове підприємство «Екопром» на об`єкт нерухомого майна: будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича про проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна: будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Іллічівський міського суду Одеської області рішенням від 26 червня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного реєстратора Державного підприємства «Агенція державної реєстрації» Дунай Христини Миколаївни, Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича, Акціонерного товариства закритого типу Екологічно-комерційно-промислове підприємство «Екопром», ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів відмовив.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ніколи не був власником спірного майна, такий спосіб захисту прав, як скасування рішення державного реєстратор також не є належним способом захисту прав позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові. Однак у вказаній справі спірне майно було неодноразово відчужене, тоді як захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції не здійснив належне дослідження обґрунтованості звернення позивача з відповідним позовом, оскільки у суду було достатньо підстав для того, шоб встановити факт перебування спірного майна в складі спадщини померлого ОСОБА_4 .

Суд висловив протиріччя щодо прав позивача, а саме ним встановлено, що спірне майно належало на праві власності померлому ОСОБА_4 , проте в іншій частині зазначив, що позивачем у порушення норм процесуального права не надано доказів того, що спірне нерухоме майно є спадковим майном та ним прийнято, а відтак відсутні підстави вважати порушення прав позивача внаслідок державної реєстрації права власності об`єкту нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначає, що суд прийшов до хибного висновку, щодо положень ст. 26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”. Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що у разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній частині, наявні відомості про речові права або якщо відповідним судовим рішення визначені речові права — одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав. Отже, якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині відсутні відомості про речові права, а також якщо відповідним судовим рішенням не визначені речові права — одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав не проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав.

Щодо неналежного способу захисту порушених прав скаржник звертає увагу, що 12.05.2022 року змінено редакцію ч. 3 ст. 26 Закону № 1952-IV. У редакції чинній до 26.07.2022 року, ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора могло відбутися винятково з одночасним вирішенням спору про визнання, зміну чи припинення речових прав. Як слідує з редакції абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону № 1952-IV, рішенням суду можуть визнаватися речові права та їх обтяження, проте, якщо такого визнання немає, то речові права та їх обтяження поновлюються на підставі невід`ємної архівної складової частини. Для цього достатньо рішення суду про скасування державної реєстрації, прав чи документів, на підставі яких було проведено державну реєстрацію. Те саме стосується реєстрації зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, врегульованих абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону визначено, що відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року відкрито провадження у справі та Державному реєстратору Державного підприємства «Агенція державної реєстрації» Дунай Христині Миколаївні, Державному реєстратору Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортову Ігорю Олександровичу, Акціонерному товариству закритого типу Екологічно-комерційно-промислове підприємство «Екопром», ОСОБА_3 роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу, проте відзиву не надходило.

Копію ухвали про відкриття провадження представник позивача — адвокат Бочаров А.В. отримав в особистому кабінеті Електронного суду 02.01.2024 року о 18:49 годині, що підтверджується довідкою.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги Державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортов Ігор Олександрович, Державний реєстратор Державного підприємства «Агенція державної реєстрації» Дунай Христина Миколаївна отримали в порядку п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги представник Акціонерного товариства закритого типу Екологічно-комерційно-промислове підприємство «Екопром» - Кузнєцова Л.О. отримала в особистому кабінеті Електронного суду 26.03.2024 року о 18:01 годині, що підтверджується довідками.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги ОСОБА_3 отримав в порядку п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.04.2026 року залучено ОСОБА_2 до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Державного підприємства «Агенція державної реєстрації» Дунай Христини Миколаївни, Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича, Акціонерного товариства закритого типу Екологічно-комерційно-промислове підприємство «Екопром», ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів, як правонаступника прав та обов`язків ОСОБА_1 .

Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник правонаступника ОСОБА_2 – адвокат Бочаров А.В., представник Акціонерного товариства закритого типу Екологічно-комерційно-промислове підприємство «Екопром» - Кузнєцова Л.О.судові повістки-повідомлення отримали 09.05.2026 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.

ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України.

Державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортов Ігор Олександрович судову повістку-повідомлення отримав 23.06.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Державний реєстратор Державного підприємства «Агенція державної реєстрації» Дунай Христина Миколаївна, Акціонерне товариство закритого типу Екологічно-комерційно-промислове підприємство «Екопром» , ОСОБА_3 повідомлені належним чином і в установленому законом порядку, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 – адвокат Бочаров А.В. апеляційну скаргу підтримав.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що спірне нерухоме майно входило до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Суд зазначив, що позивач ні коли не був власником спірного майна, такий спосіб захисту прав, як скасування рішення державного реєстратор також не є належним способом захисту прав позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Суд вважав, що у вказаній справі спірне майно було неодноразово відчужене, тоді як захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що з 2003 року АТЗТЕКПП «Екопром» було власником комплексу нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 ), яке складалось з Літ. А – склад, площе. 546, 2 кв. м, літ. Г - адміністративна будівля, площею 201,4 кв, м. , літ Д – пункт охорони площею 19, 5 кв.м., літ Б – ангар площею 443, 3 кв.м., літ. В – вбиральня – 4,0 кв.м., літ Е – щитова – 3,8 кв.м., літ Ж – сарай – 26,9 кв.м., Літ З котельня – 23,0 кв.м., № 1,2 дворові споруди. Загальна площа складає 1268,1 кв.м.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 12.12.2005 року визнано дійсним договір купівлі-продажу від 02.11.2005 року, за яким Акціонерне товариство закритого типу ЕКПП «Екопром» продало, а ОСОБА_5 купила нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 1421,6 кв.м. Визнано за ОСОБА_5 право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 .

29.01.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, що складається з літ. А склад, літ. Б ангар, літ. В вбиральня, літ. Г адміністративна будівля, літ. Д пункт охорони, літ. Е- щитова,літ. Ж сарай, літ. З котельня, №1, 2, І дворові споруди, загальною площею 740,2 кв.м, який посвідченню приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В., зареєстровано в реєстрі № 96.

В пункті 1.2 договору купівлі-продажу нерухомого майна зазначено, що об`єкт, що відчужується належить продавцю на підставі рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 12.12.2005 року, справа № 2-2182/2005.

Із відомостей з реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що 27 квітня 2011 року до реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про об`єкт нерухомого майна за номером 3356837, опис об`єкту нерухомого майна: тип майна: нерухоме майно, адреса: АДРЕСА_2 ; загальна площа: 518,6 житлова площа 507, 7 кв.м, технічна опис майна: земля Іллічівської міської ради – комунальна власність для обслуговування багатоповерхового житлового будинку, власник ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 .

Спадкоємцем померлого ОСОБА_4 , є його син ОСОБА_1 , який у встановленому законом порядку звернувся із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується копією листа приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Буракової О.І. від 15.08.2017 року № 370/02-14.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16 грудня 2016 року, власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 225,4 кв.м, яке складається з приміщень: літ. Г - адміністративна будівля, літ. Д - пункт охорони, літ. Е - щитова, №1,2, І - дворові споруди є ОСОБА_6 .

Рішенням Іллічівського міського суду від 08.09.2014, в результаті перегляду за нововиявленими обставинами, ОСОБА_5 відмовлено у визнанні дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна укладеного в простій формі між ОСОБА_5 та АТЗТЕКПП «Екопром» та скасовано за ОСОБА_5 право власності в тому числі і на комплекс нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_5 , яке складається з літ. А- склад, площею 546,2 кв.м, Г- адміністративна будівля, площею 201,4 кв.м, літ.Д – пункт охорони площею 19,5 кв.м, літ. Б – ангар площею 443,3 кв.м, літ В – вбиральня 4,0 кв.м, літ Е – щитова – 3,8 кв.м, літ Ж – сарай – 26,9 кв.м, літ З – котельня – 23.0 кв.м, №1,2 дворові споруди.

Постановою Одеського апеляційного суду від 16.03.2021 рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 08.09.2014, ухвалу Іллічівського міського суду від 03.09.2014 скасовано. Заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЗАКРИТОГО ТИПУ ЕКОЛОГІЧНО-КОМЕРЦІЙНО-ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЕКОПРОМ» про перегляд рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 12.12.2005 у справі № 2-1282/2005 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно Витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.02.2019 року на підставі рішення державного реєстратора ДП «Агенція з державної реєстрації» Дунай Х.Б. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.02.2019 року, зареєстровано 05.02.2019 року за акціонерним товариством закритого типу екологічно-комерційно-промислового підприємства «Екопром» право власності на підставі договору купівлі-продажу, виданий 21.11.1995 року, видавник Регіональне відділення Фонду державного майна України; рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради № 906 від 23.08.2007 року; довідка КП «БТІ Чорноморської міської ради» від 02.08.2017 року; технічний паспорт від 14.12.2016 року; рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 08.09.2014 року ; свідоцтво про право власності від 07.08.2003 року.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.03.2019 року вбачається, що об`єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 564967251108) володіє ОСОБА_3 , право власності зареєстровано 14 лютого 2019 року на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 06.02.2019 року, видавник: Акціонерне товариство закритого типу Екологічно-комерційно-промислове підприємство «Екопром».

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.

З інформації з державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 20.07.2023 року у справі № 501/1364/21 за позовом Акціонерного товариства закритого типу ЕКПП «Екопром» до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , встановлено, що рішенням Іллічівського міського суду від 12.12.2005 визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного в простій письмовій формі між ОСОБА_5 та АТЗТЕКПП «Екопром» від 02.11.2005 та за ОСОБА_7 визнано право власності. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 29.01.2009 укладено договір №96 купівлі-продажу комплексу. Спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 є ОСОБА_1 . Рішенням Іллічівського міського суду від 08.09.2014, в результаті перегляду за нововиявленими обставинами, ОСОБА_5 відмовлено у визнанні дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна укладеного в простій формі між ОСОБА_5 та АТЗТЕКПП «Екопром», скасовано за ОСОБА_5 право власності. Право власності на комплекс нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_5 , зареєстровано за АТЗТЕКПП «Екопром» та в подальшому передано ліквідатору Кухаренко Р.О.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.03.2019, об`єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_5 , яке складається з літ. А- склад, площею 546,2 кв.м, Г- адміністративна будівля, площею 201,4 кв.м, літ.Д – пункт охорони площею 19,5 кв.м, літ. Б – ангар площею 443,3 кв.м, літ В – вбиральня 4,0 кв.м, літ Е – щитова – 3,8 кв.м, літ Ж – сарай – 26,9 кв.м, літ З – котельня – 23.0 кв.м, №1,2 дворові споруди володіє ОСОБА_3 , право власності зареєстровано 14.02.2019.

Із тексту зазначеного вище рішення суду вбачається, що сторони приймали участь у розгляді справи № 501/1364/21, а тому під час розгляду цієї справи ними не можуть оспорюватися обставини, які були встановлені рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 20.07.2023 року

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 20.07.2023 року, яке набрало законної сили, є обов`язковим у відповідності до ч. 1 ст. 18 ЦПК України.

Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає передчасним посилання суду, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що спірне нерухоме майно входило до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 , про те це не призвело до неправильного вирішення судом справи.

Звертаючись до суду позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Державного підприємства «Агенція з державної реєстрації » Дунай Христини Богданівни про проведення державної реєстрації права власності за акціонерним товариством закритого типу Екологічно-комерційно-промислове підприємство «Екопром» на об`єкт нерухомого майна: будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості: ні, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 564967251108, номер запису про право власності – 30168834, дата та час державної реєстрації – 05.02.2019 року, 19:51:06, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 45392590 від 06.02.2019 року, 14:06:38; - визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича про проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна: будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості: ні, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 564967251108, номер запису про право власності – 30313007, дата та час державної реєстрації – 14.02.2019 року, 18:06:27, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 45548092 від 15.02.2019 року, 13:15:28.

У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації має право витребовувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, зокрема у разі, якщо воно вибуло з володіння спадкодавця поза волею останнього (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12, від 06 липня 2016 року у справі № 6-3095цс15).

Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації має право витребовувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, зокрема у разі, якщо воно вибуло з володіння спадкодавця поза волею останнього.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц та від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17.

Отже, належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні, гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

Отже судове рішення про задоволення позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем тільки за умови, що на час вчинення реєстраційної дії право власності зареєстроване за відповідачем, а не за іншою особою.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала щодо ефективних способів захисту при неодноразовому відчуженні майна. Відповідно до її висновків захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, що було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, не є ефективним способом захисту права власника (пункти 73, 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі № 488/5027/14-ц; пункти 84, 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16).

Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, оскільки спірне нерухоме майно було відчужено Акціонерним товариством закритого типу екологічно-комерційно-промислового підприємства «Екопром» - ОСОБА_3 , то вимоги про скасуванні рішень державний реєстраторів не є ефективним способом захисту та не відповідає меті цивільного правосуддя.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірне майно було неодноразово відчужене, тоді як захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пункті 36 постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

У справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного реєстратора при реалізації відповідних функцій, якщо позовні вимоги спрямовані на захист приватного (майнового) права, заснованого на нормах цивільного законодавства, реєстратор має залучатися до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , до Державного реєстратора Державного підприємства «Агенція державної реєстрації» Дунай Христини Миколаївни, Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів,задоволенню не підлягають у зв`язку з їх пред`явленням до неналежних відповідачів.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Апеляційний суд вважає, що рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 26 червня 2023 року слід змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 26 червня 2023 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 28 серпня 2026 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді М.В. Назарова

О.Ю. Карташов