Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №521/13455/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/4017/26

Справа № 521/13455/24

Головуючий у першій інстанції Ганошенко С. А.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання Юцикова Д.Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приморська районна адміністрація Одеської міської ради

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , від імені якої діє Левіт Віктор Семенович ,

на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2025 року,

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною шляхом встановлення графіку спілкування батька із сином,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2024 року ОСОБА_1 в собі уповноваженого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною шляхом встановлення графіку спілкування батька із сином, в обґрунтування якого зазначив, що 25.05.2016 між сторонами зареєстровано шлюб, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 . До початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, подружжя разом із сином виїхали за кордон на відпочинок, а згодом сторони переїхали на проживання до Республіки Болгарії, звідки влітку 2023 року відповідач разом із дитиною виїхала до міста Одеси з метою проведення обстеження та у випадку необхідності на лікування. Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 12.12.2023 у справі №504/2946/23 шлюбі між сторонами розірвано. З моменту як відповідач забрала сина та повернулась до України батько дитини позбавлений можливості бачитися із сином, спілкуватися із ним, проводити разом час та займатись його вихованням та розвитком. Відповідач не дає можливості позивачу спілкуватись із сином по телефону та не надає інформацію про сина. Позивач звернувся до органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради із заявою про встановлення графіку зустрічей батька з сином та 21.12.2023 даним органом затверджено висновок органу опіки та піклування №01-11/2094/1 про визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом встановлення систематичних зустрічей, враховуючи стан здоров`я дитини, розпорядок дня дитини, за умови забезпечення батьком необхідного духовного, фізичного та морального розвитку дитини, наступним чином: кожен день спілкування з дитиною протягом не менше 30 хвилин у вільний від навчання, спортивних, навчальних кружків час через месенджер (viber, telegram, whatsapp або інший зручний) з використанням відеокамери; дні народження, святкові дні за попередньою домовленістю між батьками враховуючи стан здоров`я та інтереси дитини. Відповідач не виконує рішення органу опіки та піклування та не надає можливості батьку спілкуватися зі своїм сином, у зв`язку із чим позивач вимушений звертатися із даним позовом до суду.

ОСОБА_1 просив суд:

1) визначити ОСОБА_1 , наступний спосіб участі у вихованні сина, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- спілкування батька з дитиною у режимі відеозв`язку щодня, не менше 30 (тридцять) хвилин, у вільний від навчання, спортивних, навчальних зайнять час, із використанням мобільного застосунку (месенджеру) Viber, Telegram, Whatsapp, Skype, Zoom, шляхом прийняття матір`ю дитини вхідних відеодзвінків від батька дитини із використанням терміналу мобільного зв`язку дитини та/або матері дитини, зокрема, але не виключно, на абонентський номер дитини НОМЕР_1 та/або на абонентський номер матері дитини НОМЕР_2 , з використанням терміналу мобільного зв`язку батька дитини та абонентського номеру батька дитини: НОМЕР_3 ;

- отримання від матері дитини, ОСОБА_2 , інформації про адресу проживання/перебування дитини, про адресу та найменування закладу де навчається дитина, про адресу та найменування спортивного, розвиваючого закладу, який відвідує дитина, шляхом надіслання листа на електронну пошту батька дитини - ІНФОРМАЦІЯ_3 не пізніше трьох діб з моменту набрання рішенням суду законної сили;

- отримання від матері дитини, ОСОБА_2 , інформації про стан здоров`я дитини, інформації про лікування, яке отримує дитина, шляхом надсилання листа на електронну пошту батька дитини ІНФОРМАЦІЯ_3 , не пізніше 24 (двадцять чотири) години з моменту захворювання дитини, в подальшому кожної доби протягом періоду лікування дитини;

- отримання від матері дитини, ОСОБА_2 , інформації про успіхи у навчанні, про успіхи у розвиваючих, спортивних зайняттях дитини щомісячно шляхом надіслання листа на електронну пошту батька дитини ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- отримання від матері дитини, ОСОБА_2 , інформації про зміну місця проживання/перебування дитини, про зміну місця навчання дитини, про зміну місця відвідування розвиваючих та/або спортивних зайнять дитини, шляхом надсилання листа на електронну пошту батька дитини ІНФОРМАЦІЯ_3 про поточну адресу проживання дитини, про поточне місце навчання дитини із зазначенням адреси та найменування навчального закладу, про поточне місце відвідування розвиваючих та/або спортивних зайнять дитини, із зазначенням адреси та найменування спортивного, розвиваючого закладу, не пізніше трьох діб з моменту зміни місця проживання/перебування дитини, зміни місця навчання дитини, зміни місця відвідування розвиваючих та/або спортивних зайнять дитини;

2) визначити наступний порядок виконання рішення суду:

- зобов`язати ОСОБА_2 , усунути перешкоди батьку, ОСОБА_1 , у спілкування з сином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом забезпечення спілкування батька з дитиною у режимі відеозв`язку щодня, не менше 30 (тридцять) хвилин, у вільний від навчання, спортивних, навчальних зайнять час, із використанням мобільного застосунку (месенджеру) Viber, Telegram, Whatsapp, Skype, Zoom, шляхом прийняття матір`ю дитини вхідних відеодзвінків від батька дитини із використанням терміналу мобільного зв`язку дитини та/або матері дитини, зокрема, але не виключно, на абонентський номер дитини НОМЕР_1 та/або на абонентський номер матері дитини НОМЕР_2 , з використанням терміналу мобільного зв`язку батька дитини та абонентського номеру батька дитини: НОМЕР_3 , а також забезпечення матір`ю дитини безперешкодного спілкування дитини з батьком протягом визначеного судом часу;

- зобов`язати ОСОБА_2 , надати ОСОБА_1 , інформацію про адресу проживання/перебування дитини, про адресу та найменування закладу де навчається дитина, про адресу та найменування спортивного, розвиваючого закладу, який відвідує дитина, шляхом надіслання листа на електронну пошту батька дитини ІНФОРМАЦІЯ_3 не пізніше трьох діб з моменту набрання рішенням суду законної сили;

- зобов`язати ОСОБА_2 , надавати ОСОБА_1 , інформацію про стан здоров`я дитини, інформації про лікування, яке отримує дитина, шляхом надсилання листа на електронну пошту батька дитини - ІНФОРМАЦІЯ_3 , не пізніше 24 годин з моменту захворювання дитини, в подальшому кожної доби протягом періоду лікування дитини;

- зобов`язати ОСОБА_2 , надавати ОСОБА_1 , інформацію про успіхи у навчанні, про успіхи у розвиваючих, спортивних зайняттях дитини щомісячно шляхом надіслання листа на електронну пошту батька дитини - ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 , надавати ОСОБА_1 , інформацію про зміну місця проживання/ перебування дитини, про зміну місця навчання дитини, про зміну місця відвідування розвиваючих та/або спортивних зайнять дитини, шляхом надсилання листа на електронну пошту батька дитини - ІНФОРМАЦІЯ_3 про поточну адресу проживання дитини, про поточне місце навчання дитини із зазначенням адреси та найменування навчального закладу, про поточне місце відвідування розвиваючих та/ або спортивних зайнять дитини, із зазначенням адреси та найменування спортивного, розвиваючого закладу, не пізніше трьох діб з моменту зміни місця проживання/перебування дитини, зміни місця навчання дитини, зміни місця відвідування розвиваючих та/або спортивних занять дитини.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 23 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною шляхом встановлення графіку спілкування батька з сином задовольнив частково. Визначив ОСОБА_1 наступний спосіб участі у вихованні сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : спілкування батька з дитиною у режимі відеозв?язку щодня, не менше 30 (тридцять) хвилин, за бажанням дитини, у вільний від навчання, спортивних, навчальних зайнять час, із використанням мобільного застосунку (месенджеру) Viber, Telegram, Whatsapp, Zoom; отримання від матері дитини, ОСОБА_2 , інформації про адресу та найменування спортивного, розвиваючого закладу, який відвідує дитина, шляхом надіслання листа на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 ; отримання від ОСОБА_2 інформації про стан здоров`я дитини, інформації про лікування, яке отримує дитина, шляхом надсилання листа на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 , у розумні строки з подальшим інформуванням про стан дитини; отримання від ОСОБА_2 інформації про успіхи у навчанні, про успіхи у розвиваючих, спортивних зайняттях дитини щомісячно шляхом надіслання листа на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 ; отримання від ОСОБА_2 інформації про зміну місця проживання дитини, про зміну місця навчання дитини, про зміну місця відвідування розвиваючих, спортивних зайнять дитини, шляхом надсилання листа на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 , не пізніше семи діб з моменту зміни місця проживання дитини, зміни місця навчання дитини, зміни місця відвідування розвиваючих, спортивних зайнять дитини. Зобов`язав ОСОБА_2 : не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з сином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом забезпечення спілкування батька з дитиною у режимі відеозв?язку щодня, не менше 30 (тридцять) хвилин, за бажанням дитини, у вільний від навчання, спортивних, навчальних зайнять час, із використанням мобільного застосунку (месенджеру) Viber, Telegram, Whatsapp, Zoom; надати ОСОБА_1 інформацію про адресу та найменування спортивного, розвиваючого закладу, який відвідує дитина, шляхом надіслання листа на електронну пошту зазначену ОСОБА_1 ; надавати ОСОБА_1 інформацію про стан здоров`я дитини, інформації про лікування, яке отримує дитина, шляхом надсилання листа на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 , у розумні строки з подальшим інформуванням про стан дитини; надавати ОСОБА_1 інформацію про успіхи у навчанні, про успіхи у розвиваючих, спортивних зайняттях дитини щомісячно шляхом надіслання листа на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 ; надавати ОСОБА_1 інформацію про зміну місця проживання дитини, про зміну місця навчання дитини, про зміну місця відвідування розвиваючих, спортивних зайнять дитини, шляхом надсилання листа на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 , із зазначенням адреси та найменування спортивного, розвиваючого закладу, не пізніше семи діб з моменту зміни місця проживання дитини, зміни місця навчання дитини, зміни місця відвідування розвиваючих, спортивних зайнять дитини. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції врахував обов`язок приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою, право того, із батьків, який проживає окремо, на безперешкодне спілкування з дитиною, якому кореспондує обов`язок другого із батьків, з ким проживає дитина, не перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні та вважав за необхідне визначити спосіб участі позивача у вихованні дитини; а також суд врахував відсутність у матеріалах справи доказів того, що спілкування дитини з батьком може перешкоджати нормальному розвиткові дитини. Врахувавши наданий графік занять дитини, суд вважав визначення способу участі у вихованні сина шляхом спілкування батька з дитиною у режимі відеозв`язку щодня впродовж 30 хвилин за бажанням дитини у вільний від навчання, спортивних, навчальних занять час, справедливим та таким, що не є обтяжливим для відповідача і, в той же час, забезпечить підтримання контакту між батьком та дитиною. Суд наголосив, що отримання батьком інформації про заклад освіти, у якому здобуває освіту дитина, інформації про стан здоров`я дитини, про зміну місця проживання є складовою контакту з дитиною, а повідомлення матір`ю батьку про важливі факти із життя дитини не можна розцінювати як обтяжливе зобов`язання. За таких обставин суд задовольнив вимоги щодо отримання від матері дитини інформації про заклад освіти, у якому здобуває освіту дитина, інформації про стан здоров`я дитини, про зміну місця проживання дитини. В той же час, суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про отримання інформації про адресу проживання/перебування дитини, адресу та найменування навчального закладу, де навчається дитина не пізніше трьох діб з моменту набрання рішенням суду законної сили, оскільки така інформація надана відповідачем у відзиві на позовну заяву. Суд вказав, що відсутні підстави для надмірної деталізації рішення в частині зазначення за допомогою яких саме технічних засобів та з використанням яких саме номерів засобів зв`язку має відбуватись спілкування батька з дитиною, а також зазначення адреси електронної пошти позивача, оскільки визначення судом виключно зазначених у позовній заяві засобів зв`язку та адреси електронної пошти може у подальшому ускладнити виконання рішення суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , від імені якої діє Левіт Віктор Семенович , просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2025 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною шляхом встановлення графіку спілкування батька з сином задовольнити частково, а саме визначити спосіб участі у вихованні та спілкуванні батька, ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_4 , шляхом спілкування засобами телефонного, електронного та іншого способу зв`язку, у тому числі шляхом використання програм Whats App, Viber, Telegram чи інших месенджерів згідно наступного графіку та з урахуванням бажання дитини: понеділок - з 19.30 по 20.00; четвер - з 19.30 по 20.00; субота - з 19.30 по 20.00; неділя - з 19.30 по 20.00, посилаючись на невірно встановлені обставини справи та невірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд вирішив справу на користь позивача та не врахував доводи відповідача. Незаконність і необґрунтованість оскаржуваного рішення полягає у відсутності норми права, яка зобов`язує батька, з яким проживає дитина, здійснювати систематичне звітування перед іншим батьком, судом не зазначено норм права, якими передбачено застосування до відповідача зобов`язальних заходів, перелічених у рішенні. Суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно ч. 1-2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Щоденне та постійне забезпечення дитини всім необхідним - харчування, забезпечення житла, догляд, забезпечення навчання та розвитку. Саме цей обов`язок покладено на обох батьків, проте у даній справі цей обов`язок виконує виключно відповідач. Батько такої участі у житті дитини не приймає, харчуванням дитини та забезпеченням її постійного утримання не займається, продуктів харчування не купує, участі у вихованні та розвитку дитини не приймає. Будь-яких доказів, що відповідач відмовляється від отримання допомоги батька матеріали справи не містять, як і не містять вони доказів того, що позивач намагається виконувати власні обов`язки, а відповідач перешкоджає цьому. Не наведено і доказів щодо наявних у позивача непереборних та об`єктивних перешкод у виконанні власних батьківських обов`язків (матеріальний стан, стан власного здоров`я). Саме це і є порушенням інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Підтримуючи таку поведінку позивача, суд всупереч визначеному законом обов`язку батьків брати участь вихованні дитини, напроти заохочує батька до подальшої пасивної поведінки (бездіяльності у виконанні власних обов`язків) та покладає на відповідача додатковий тягар у здійсненні систематичного та постійного письмового звітування перед батьком.

Скаржник зазначає, що їй не зрозуміло, яким чином рішення в частині встановленого обов`язку щодо надання позивачу інформації про адресу та найменування спортивного, розвиваючого закладу, який відвідує дитина, треба виконувати. Також незрозумілим є виконання рішення в частині встановленого обов`язку щодо надання позивачу інформації про стан здоров`я дитини, інформації про лікування, яке отримує дитина, у розумні строки з подальшим інформуванням про стан дитини. Незрозумілим є виконання рішення в частині встановленого обов`язку щодо надання позивачу інформації про успіхи у навчанні, про успіхи у розвиваючих, спортивних зайняттях дитини щомісячно. Крім того, рішення суду в частині встановленого обов`язку щодо забезпечення спілкування батька з дитиною у режимі відеозв`язку щодня, не менше 30 (тридцять) хвилин, за бажанням дитини, у вільний від навчання, спортивних, навчальних зайнять час, із використанням мобільного застосунку (месенджеру) Viber, Telegram, Whatsapp, Zoom, є заздалегідь невиконуваним та створює підстави для маніпулювання з боку позивача, адже дитина в силу свого віку (наразі дитині виповнилося повних 7 років) не потребує цілодобової опіки матері та може проводити час із бабусею (матір`ю відповідача), в тому числі на вихідних. Крім того, відповідачка працює та самостійно утримує дитину. Відповідач приходить до дому увечері та дитина вже може спати, тому відповідач об`єктивно може не забезпечити щоденний відеозв`язок дитини з батьком. Саме керуючись практичною доцільністю, забезпечення інтересів всіх сторін та самої дитини з боку відповідачки було запропоновано певний графік, дотримання якого дисциплінувало сторони та забезпечило реальне виконання судового рішення.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25.07.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України, Приморській районній адміністрації Одеської міської ради роз`яснювалось право на подання письмових пояснень на апеляційну скаргу у відповідності до ст. 360 ЦПК України.

ОСОБА_1 апеляційну скаргу з додатками та копію ухвали про відкриття провадження від 25.07.2025 року отримав 22.07.2025 року та 30.07.2025 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Свічкар Валерія Валеріївна апеляційну скаргу з додатками та копію ухвали про відкриття провадження від 25.07.2025 року отримала 30.07.2025 року та 30.07.2025 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Представник ОСОБА_5 - адвокат Левіт Віктор Семенович апеляційну скаргу з додатками та копію ухвали про відкриття провадження від 25.07.2025 року отримав 22.07.2025 року та 29.07.2025 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Приморська районна адміністрація Одеської міської ради апеляційну скаргу з додатками та копію ухвали про відкриття провадження від 25.07.2025 року отримала 22.07.2025 року та 30.07.2025 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Від представника ОСОБА_1 - Свічкар Валерії Валеріївни до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого сторона позивача просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2025 року залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Щодо посилання представника відповідача на відсутність норми права, яка зобов`язує матір, з якою проживає дитина, здійснювати систематичне звітування перед батьком, то діюче законодавство спрямоване на захист прав батьків щодо контакту зі своїми дітьми і керівним у вирішенні спорів з даного питання визначає найвищий інтерес самої дитини. Обставин, які б вказували на те, що контакт з дитиною шляхом надання інформації батьку про дитину не відповідає найвищим інтересам дитини, судом не встановлено, як і не встановлено наявність будь-яких обмежувальних приписів щодо позивача по справі. Активна поведінка батька, а саме звернення до органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, відповідача ОСОБА_2 , а також відстоювання стороною позивача у суді своєї позиції під час розгляду справи по суті, свідчить про те, що позивач хоче брати участь у вихованні та житті дитини, бажає бути обізнаним про факти захворювання та лікування дитини, зміну місця навчання та успіхи у навчанні дитини, на що має право на рівні з матір`ю, а ненадання батькові інформації беззаперечно порушує його права в частині рівності таких прав на контакт з дитиною. При цьому, зобов`язання відповідача повідомляти батька про важливі факти із життя дитини не є діянням, спрямованим на обмеження волевиявлення особи, і входить до поняття надання інформації про дитину, що є складовою контакту з дитиною, в розумінні статті 1 Закону України «Про охорону дитинства». Повідомлення батьку про важливі факти із життя дитини не можна розцінювати як обтяжливе зобов`язання. Станом на 30.06.2025 у позивача відсутня будь-яка заборгованість зі сплати аліментів, докази, що позивач ухиляється від своїх батьківських обов`язків щодо матеріального забезпечення дитини відсутні. Відповідач не бажає надавати будь-яку інформацію про стан та потреби дитини, чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною, а тому позивач не проінформований про те, чого дитині не вистачає для повноцінного розвитку, що і послужило зверненню позивача до суду, щоб позивач знав, які додатково витрати потребує дитина і мав змогу їх оплачувати. Позивач має щире та усвідомлене прагнення забезпечити дитину всім необхідним і створити для неї найкращі умови, однак наразі він позбавлений навіть базового доступу до інформації про фактичні потреби дитини, що унеможливлює реалізацію його батьківських обов`язків та участь у житті дитини на належному рівні. Своїми діями відповідач лише затягує виконання рішення суду, а тривалий розгляд цієї справи без можливості спілкування дитини з батьком може призвести до втрати емоційного зв`язку між ним та дитиною, що ускладнить або зробить неможливим виконання судового рішення про задоволення позову.

Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник скаржника ОСОБА_2 - Левіт Віктор Семенович , ОСОБА_1 , та його предсатвник Свічкар Валерія Валеріївна , Приморська районна адміністрація Одеської міської ради судові повістки-повідомлення отримали 04.08.2026 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.

ОСОБА_2 про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України.

Представник скаржника ОСОБА_2 - Левіт Віктор Семенович в судовому засіданні в режимі відеоконференції просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Представник ОСОБА_1 - Свічкар Валерія Валеріївна в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до положень ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції врахував обов`язок приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою, право того, із батьків, який проживає окремо, на безперешкодне спілкування з дитиною, якому кореспондує обов`язок другого із батьків, з ким проживає дитина, не перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні та вважав за необхідне визначити спосіб участі позивача у вихованні дитини; а також суд врахував відсутність у матеріалах справи доказів того, що спілкування дитини з батьком може перешкоджати нормальному розвиткові дитини. Врахувавши наданий графік занять дитини, суд вважав визначення способу участі у вихованні сина шляхом спілкування батька з дитиною у режимі відеозв`язку щодня впродовж 30 хвилин за бажанням дитини у вільний від навчання, спортивних, навчальних занять час, справедливим та таким, що не є обтяжливим для відповідача і, в той же час, забезпечить підтримання контакту між батьком та дитиною. Суд наголосив, що отримання батьком інформації про заклад освіти, у якому здобуває освіту дитина, інформації про стан здоров`я дитини, про зміну місця проживання є складовою контакту з дитиною, а повідомлення матір`ю батьку про важливі факти із життя дитини не можна розцінювати як обтяжливе зобов`язання. За таких обставин суд задовольнив вимоги щодо отримання від матері дитини інформації про заклад освіти, у якому здобуває освіту дитина, інформації про стан здоров`я дитини, про зміну місця проживання дитини. В той же час, суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про отримання інформації про адресу проживання/перебування дитини, адресу та найменування навчального закладу, де навчається дитина не пізніше трьох діб з моменту набрання рішенням суду законної сили, оскільки така інформація надана відповідачем у відзиві на позовну заяву. Суд вказав, що відсутні підстави для надмірної деталізації рішення в частині зазначення за допомогою яких саме технічних засобів та з використанням яких саме номерів засобів зв`язку має відбуватись спілкування батька з дитиною, а також зазначення адреси електронної пошти позивача, оскільки визначення судом виключно зазначених у позовній заяві засобів зв`язку та адреси електронної пошти може у подальшому ускладнити виконання рішення суду.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно із частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява №31111/04, ЄСПЛ зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ від 07 серпня 1996 року у справі «Johansen v. Norway»).

Згідно зі статтею 141 СК України, яка кореспондується із частиною третьою статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно статті 158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

У частині першій та другій статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі №357/17852/15-ц (провадження №14-199цс19) дійшла висновку, що положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитись на шкоду інтересам дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини.

Вирішуючи питання про встановлення способу участі у вихованні для одного з батьків, який постійно не проживає з дітьми, суди повинні враховувати усю сукупність обставин конкретної справи (див.: постанови Верховного Суду від 07 серпня 2024 року у справі №742/3278/23 (провадження №61-7675св24), від 08 травня 2024 року у справі №638/1269/23 (провадження №61-15097св23).

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі, її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду: від 05 жовтня 2022 року у справі №196/1202/19 (провадження №61-5501св22), від 26 червня 2023 року у справі №753/5374/22 (провадження №61-2097св23) та інших.

Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року в справі №562/1686/18 (провадження №61-16928св20) наголосив, що під час вирішення спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та їх сукупності. Сам факт емоційно напружених відносин між колишнім (фактичним) подружжям та особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини та її право на спілкування з кожним із батьків.

В постанові від 31 липня 2024 року у справі №752/13450/22 (провадження №61-4664св24) Верховний Суд наголосив, що «встановлення обмежень батькові та дитині у безперешкодному спілкуванні та налагодженні психоемоційного контакту між ними шляхом проведення зустрічей виключно у присутності матері чи представників органу опіки та піклування повинно ґрунтуватися на беззаперечних доказах можливого негативного впливу батька на виховання дитини, формування її як особистості, на її безпеку та повноцінний розвиток. Мотиви такого обмеження не можуть ґрунтуватися лише на бажанні матері, враховуючи конфліктні ситуації та неприязні стосунки дорослих».

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом першої інстанції, 25.05.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області зареєстровано шлюб, актовий запис №596.

У шлюбі у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 01.06.2018 Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 12.12.2023 у справі №504/2946/23 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25.05.2016 Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №596.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 12.12.2023 у справі №504/2946/23 набрало законної сили 12.01.2024.

Матеріали справи містять висновок органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради за вих. №01-11/2094/1вих від 21.12.2023 про визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений на підставі заяви сторони позивача - ОСОБА_1 , згідно якого орган опіки та піклування визначив наступні способи участі батька у вихованні дитини: кожен день спілкування з дитиною протягом не менше 30 хвилин у вільний від навчання, спортивних, навчальних кружків час через месенджер (viber, telegram, whatsapp або інший зручний) з використанням відеокамери; дні народження, святкові дні за попередньою домовленістю між батьками, враховуючи стан здоров`я та інтереси дитини.

Звертаючись до суду із позовом позивачем зазначено, що рішення органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради за вих. №01-11/2094/1вих від 21.12.2023 про визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем не виконується.

Як вбачається із листів нейропсихолога ОСОБА_7 від 31.12.2024 та 08.01.2025, ОСОБА_4 з 12.06.2023 відвідує заняття по нейрокорекції регулярно два рази в тиждень - середа та субота, його супроводжує мати або бабуся, заняття оплачує мати, а за батьком вона не знайома.

Графік роботи ОСОБА_2 , яка працює у фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 з 07.11.2024 та займає посаду продавця-консультанта, наступний: з понеділка до п`ятниці з 09:00 до 18:00, що підтверджується довідкою за вих. №0000-000001 від 03.01.2025.

Відповідно до листа логопеда-дефектолога ОСОБА_10 від 06.01.2025, остання працює з ОСОБА_4 над виправленням звуковимови, розвитком мислення та різних видів сприймання, підготовкою до навчання у школі, а також розвитком дрібної моторики та графічних навичок. Заняття проходять двічі на тиждень - вівторок, п`ятниця.

Згідно листа ОСОБА_12 , тренера з карате центру «Royal Team» від 08.01.2025, ОСОБА_4 відвідує спортивний центр з карате тричі на тиждень - вівторок, четвер, субота, тренування оплачує мама, дитину на тренування супроводжує мама або бабуся.

Матеріали справи містять довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеса Лідер Ленд Скул» за вих. №40/40 та №41/41 від 06.04.2026, з яких вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчається у 1-му класі у ТОВ «Одеса Лідер Ленд Скул» та знаходиться щодня у школі з 8:30 до 18:00. До школи його приводить та забирає зі школи мати або бабуся. Сплату за навчання та харчування здійснює виключно мати ОСОБА_2 . У другій половині дня ОСОБА_4 відвідує у школі наступні гуртки: ІТ-гурток, Арт-студію, настільний теніс, баскетбол, футбол, кікбоксинг та маленькі науковці. У школі з дітьми працює штатний практичний психолога згідно навчального плану школи також проводиться урок психології.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 19 СК України у процесі розгляду судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню й оцінці судом на основі всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку (див.: постанови Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 932/2483/21, від 23 жовтня 2024 року у справі № 464/2040/23 та інші).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19.03.2026 з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, а також з метою захисту прав малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витребувано в органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради письмовий висновок щодо визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно висновку органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради за вих. №1921/01-11/26 від 22.06.2026, визначено можливі способи участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вихованні малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи стан здоров`я дитини, розпорядок дня дитини, за умови забезпечення батьком необхідного духовного, фізичного та морального розвитку дитини:

- спілкування батька з дитиною у режимі відеозв`язку щодня, не менше 30 хвилин, за бажанням дитини, у вільний від навчання, спортивних, навчальних занять час, із використанням мобільного застосунку (месенджеру) Viber, Telegram, Whatsapp, Zoom;

- отримання від матері дитини, ОСОБА_2 інформації про адресу та найменування спортивного, розвиваючого закладу, який відвідує дитина, шляхом надіслання листа на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 ;

- отримання від ОСОБА_2 інформації про стан здоров`я дитини, інформації про лікування, яке отримує дитина, шляхом надіслання листа на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 у розумні строки з подальшим інформуванням про стан дитини;

- отримання від ОСОБА_2 інформації про успіхи у навчанні, про успіхи у розвиваючих, спортивних заняттях дитини щомісячно, шляхом надіслання листа на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 ;

- отримання від ОСОБА_2 інформації про зміну місця проживання дитини, про зміну місця навчання дитини, про зміну місця відвідування розвиваючих, спортивних занять дитини, шляхом надіслання листа на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 , не пізніше семи діб з моменту зміни місця проживання дитини, зміни місця навчання дитини, зміни місця відвідування розвиваючих, спортивних занять дитини.

Колегія суддів зауважує, що висновок органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради за вих. №1921/01-11/26 від 22.06.2026 не є достатньо обґрунтованим та переконливим. Так, визначаючи, спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_4 шляхом спілкування у режимі відеозв`язку щодня, не менше 30 хвилин, за бажанням дитини, у вільний від навчання, спортивних, навчальних занять час, із використанням мобільного застосунку (месенджеру) Viber, Telegram, Whatsapp, Zoom, органом опіки та піклування не обґрунтовано не взяття до уваги повідомлення матері дитини щодо можливого графіку спілкування батька з сином із урахуванням занять, гуртків, їх часу, які відвідує дитина.

На засіданні комісії 18.06.2026 року в режимі відеоконференції був присутній ОСОБА_1 , який як зазначено у висновку просив визначити графік з урахуванням інтересів дитини.

У висновку зазначено, що на засіданні комісії був присутній малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Отримати думку малолітньої дитини не можливо, через стан здоров`я та психоемоційний стан дитини.

Наданий суду висновок органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 22.06.2026 не містить обґрунтувань з приводу отримання від матері дитини ОСОБА_2 інформації про спортивні, розвиваючі заклади, які відвідує дитина; про стан здоров`я дитини; про успіхи у навчанні, у розвиваючих, спортивних заняттях дитини про зміну місця проживання дитини, про зміну місця навчання дитини, про зміну місця відвідування розвиваючих, спортивних занять дитини.

У справі, що є предметом апеляційного перегляду, сторони процесу через неприязні відносини не досягли згоди щодо способу участі батька, який проживає окремо від дитини, зокрема за межами України, що не заперечувалось жодною із сторін, у її вихованні та спілкуванні із нею. Зазначене сторонами у справі не заперечується.

Верховний Суд у постанові від 09.11.2020 у справі № 753/9433/17, провадження № 61-3462св20 зазначив: «Не погоджується Верховний Суд із доводами касаційної скарги щодо втручання в права ОСОБА_1 , так як її в примусовому порядку зобов`язано спілкуватися із колишнім чоловіком без її вільної згоди на це, що є втручанням в недоторканість особи, оскільки згідно з частиною першою статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно (крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті) та відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини. Таким чином, зобов`язання ОСОБА_1 як матері дитини повідомляти батька про факти захворювання та лікування ОСОБА_4 , про від`їзд (обставини та напрям) дитини за межі міста Києва більше ніж на два дні не є діянням, спрямованим на обмеження волевиявлення особи, і входить до поняття надання інформації про дитину, що є складовою контакту з дитиною, в розумінні статті 1 Закону України «Про охорону дитинства». При цьому, на думку Верховного Суду, повідомлення батьку про важливі факти із життя дитини не можна розцінювати як обтяжливе зобов`язання.»

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, врахувавши вік та інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, графік відвідування дитиною як шкільного, так і позашкільних закладів, графік роботи матері дитини, поведінку батька та його бажання брати участь у вихованні та спілкуванні зі своїм сином, проживання батька за межами України та постійне проживання дитини разом із матір`ю, наявність конфлікту та неприязних відносин між батьками, які не змогли самостійно визначити порядок участі у вихованні дитини, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції та визначення позивачу способу участі у вихованні сина, а саме спілкування батька з дитиною у режимі відеозв`язку не щодня, як визначено у рішенні суду першої інстанції, а кожного понеділка, четверга, суботи та неділі, тривалістю не менше ніж 30 (тридцять) хвилин (у період часу з 19 год. 30 хв. та до 20 год. 30 хв.) за бажанням дитини із використанням мобільного застосунку (месенджеру) Viber, Telegram, Whatsapp, Zoom, та відповідно зобов`язання ОСОБА_2 не чинити в цьому жодних перешкод з обов`язковим врахуванням бажання дитини для спілкування її з батьком. Крім того, відповідачу ОСОБА_2 слід визначити обов`язок щодо надання інформації не про стан здоров`я дитини, а лише про наявність захворювання та лікування дитини, шляхом надсилання листа інформації про це позивачу засобами електронного зв`язку (месенджеру). Вказана інформація входить до поняття інформації про дитину, що є складником контакту з дитиною, та це зобов`язання не можна розцінювати як обтяжливе чи таке, що спрямоване на обмеження волевиявлення особи.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідним скасувати рішення суду першої інстанції в частині визначення позивачу такого способу участі у вихованні сина як отримання від відповідача інформації про успіхи у навчанні, у розвиваючих, спортивних заняттях дитини щомісячно та відповідно зобов`язання відповідача надавати таку інформацію, оскільки поінформованість позивача про заклади шкільної та позашкільної освіти, які відвідує дитина, дає йому змогу самостійно відстежувати успішність сина в тих чи інших починаннях.

Апеляційний суд наголошує, що встановлення порядку періодичного спілкування засобами відеозв`язку за допомогою месенджерів у цій конкретній справі є доцільним, оскільки право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування малолітньої дитини з батьком відповідатиме її якнайкращим інтересам, віковим потребам, та за сумлінного відношення батька до виконання свого обов`язку, буде достатнім для забезпечення його участі у вихованні сина. Батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Встановлення стосунків та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей із батьком.

Скаржник не надала, а матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження того, що спілкування батька з дитиною, що є предметом спору у цій справі, порушує інтереси дитини, а дії позивача негативно впливають на психологічне та фізичне здоров`я сина. При цьому, матір частково визнала позовні вимоги ОСОБА_1 та не заперечувала, зокрема, проти періодичного спілкування батька з дитиною за допомогою мобільних застосунків. Доказів на підтвердження того, що визначений апеляційним судом графік спілкування батька з дитиною буде суперечити її інтересам, не встановлено; саме такий графік відповідатиме принципу розумності, справедливості та збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритетному захисту інтересів дитини і не порушуватиме переважне право батьків дитини в її вихованні. У статті 18 Конвенції визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. З урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені у майбутньому права змінити як добровільно, так і в судовому порядку встановлений спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати її якнайкращим інтересам, а також заради забезпечення цих інтересів, демонструвати готовність до діалогу для взаємного узгодження питань щодо її виховання.

Доводи апеляційної скарги про невиконання позивачем обов`язку щодо належного забезпечення дитини підлягають відхиленню, адже як стверджує позивач, а протилежного скаржником не спростовано, заборгованість зі сплати аліментів на дитину відсутня. Колегія суддів наголошує, що законодавцем встановлена участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо (ст. 185 СК України), тож позивач вправі реалізувати своє право на звернення до суду з відповідним позовом. В той же час, відсутність участі відповідача у несенні цих додаткових витрат не є підставою для відмови в позові про усунення перешкод у спілкува нні з дитиною шляхом встановлення графіку спілкування батька із сином.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Враховуючи зазначене, оскаржуване рішення суду необхідно частково змінити, виклавши абзаци третій, п`ятий, дев`ятий, одинадцятий резолютивної частини рішення в редакції вищевказаного змісту. В частині визначення позивачу способу участі у вихованні сина шляхом отримання від відповідача інформації про успіхи у навчанні, про успіхи у розвиваючих, спортивних зайняттях дитини та відповідно зобов`язання відповідача надавати таку інформацію підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє Левіт Віктор Семенович , задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2025 року змінити, виклавши абзаци третій, п`ятий, дев`ятий, одинадцятий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«спілкування батька з дитиною у режимі відеозв`язку кожного понеділка, четверга, суботи, неділі, не менше 30 (тридцять) хвилин, (у період часу з 19 год. 30 хв. та до 20 год. 30 хв.), за бажанням дитини, із використанням мобільного застосунку (месенджеру) Viber, Telegram, Whatsapp, Zoom»;

«Зобовязати ОСОБА_2 повідомляти про захворювання та лікування дитини, шляхом надсилання листа засобами електронного зв`язку (месенджеру) ОСОБА_1 »;

«не чинити перешкоди ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) у спілкуванні з сином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом забезпечення спілкування батька з дитиною у режимі відеозв`язку кожного понеділка, четверга, суботи, неділі, не менше 30 (тридцять) хвилин, (у період часу з 19 год. 30 хв. та до 20 год. 30 хв.), за бажанням дитини, із використанням мобільного застосунку (месенджеру) Viber, Telegram, Whatsapp, Zoom»

«надавати ОСОБА_1 інформацію про захворювання та лікування дитини, шляхом надсилання листа асобами електронного зв`язку (месенджеру)».

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2025 року в частині визначення ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні сина, шляхом отримання від ОСОБА_2 інформації про успіхи у навчанні, про успіхи у розвиваючих, спортивних зайняттях дитини щомісячно шляхом надіслання листа на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 та зобов`язання ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 інформацію про успіхи у навчанні, про успіхи у розвиваючих, спортивних зайняттях дитини щомісячно шляхом надіслання листа на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 , скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення про відмову у задовленні позовних вимогах.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 28 серпня 2026 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

М.В. Назарова