Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №495/1256/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/7000/26

Справа № 495/1256/26

Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Назарової М.В., Карташова О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Юцикова Д.Є.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_4 ,

на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 травня 2026 року,

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики,

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору позики, в обґрунтування зазначивши, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа №947/15191/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визнання майна особистою приватною власністю. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_2 зазначила, що спірні об`єкти нерухомості вона придбала в період перебування в офіційному шлюбі, але за свої особисті кошти, отримані в борг ще до укладення шлюбу, а потім, після припинення фактичних шлюбних відносин самостійно вона повернула цей борг. На підтвердження своїх доводів ОСОБА_2 подала до суду спочатку копію, а потім на вимогу суду і оригінал боргової розписки, відповідно до якої вона 17.05.2018 отримала в борг від ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 80 000 доларів США, для придбання житлової площі в м. Одесі. Така процесуальна поведінка і обрана ОСОБА_2 тактика дій порушує права та майнові інтереси ОСОБА_1 , адже укладений договір позики (у вигляді складеної ОСОБА_2 боргової розписки) було вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. ОСОБА_1 переконаний, що вказана розписка є фіктивною, адже спірні квартири, які сторони розділяють в судовому процесі по цивільній справі №947/15191/24, подружжя придбало за спільні кошти, а ОСОБА_3 не володіла на той момент такими коштами, не давала і не могла дати в борг ОСОБА_2 цих коштів. Тому, позивач вважає, що вказана розписка не могла бути написана 17.05.2018, що можливо достовірно встановити шляхом проведення відповідної технічної експертизи документу.

Позивач просив визнати недійсним договір позики укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та оформлений борговою розпискою від 17.05.2018 року.

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про призначення у справі судово-технічної експертизи за видом експертної спеціальності 2.4 «Дослідження давнини виготовлення документів», в обґрунтування зазначив, що проведення експертизи необхідно для встановлення давності складення боргової розписки. Проведення судово-технічної експертизи просив доручити Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Також ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про витребування з Київського районного суду м.Одеси оригіналу боргової розписки від 17.05.2018 року, яка перебуває в матеріалах цивільної справи №947/15191/24, в обґрунтування зазначив, що без дослідження оригіналу спірної розписки неможливо провести експертне дослідження в межах справи та об`єктивно встановити всі обставини, які впливають на результат розгляду справи по суті.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 травня 2026 року, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування оригіналу розписки, призначено по справі по справі № 495/1256/26 судову технічну експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Давність виконання рукописного тексту в оригіналі розписки від 17.05.2018 року складеної від імені ОСОБА_2 про отримання у ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 80000 доларів США, більше 5 років чи менше?

2. Якщо давність нанесення рукописного тексту в розписці менше 5 років, то яка приблизна (місяць та рік) давність такого нанесення?

3. Чи вбачаються на об`єкті дослідження (розписці від 17.05.2018р.) застосування методів зістарювання документу, якщо так, то які саме?

Проведення експертизи доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_5 . Оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 . На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_4 , просить ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 травня 2026 року скасувати в частині призначення судової технічної експертизи та зупинення провадження, в обґрунтування посилається, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що в Київському районному суді м.Одеси розглядається справа № 947/15191/24, де ОСОБА_1 посилається на невідповідність дати вказаній в розписці про отримання позики фактичному часу її написання.

01.10.2025 року Київським районним судом м. Одеси отримано висновок експерта № 911-34-25 від 11.09.2025 року, в якому судовим експертом встановлено, що рукописний текст в оригіналі розписки від 17.05.2018 року, складеної від імені ОСОБА_2 про отримання у ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 80000 доларів США, виконаний раніше 2020 року. Встановити конкретний період виконання 2019..2018... роки, відповідно до науково обґрунтованих методик проведення судових експертиз, не уявляється можливим, що зумовлено відсутністю динамічних процесів змін хімічного складу в штрихах матеріалів письма віком більше 5 років. В оригіналі розписки від 17.05.2018р. складеної від імені ОСОБА_2 про отримання у ОСОБА_3 грошових коштів у сум. 80000 доларів США відсутні ознаки примусового штучного зістарення.

Разом з відзивом на позовну заяву представником ОСОБА_6 вищевказаний висновок долучено до матеріалів справи № 495/1256/26.

Судом першої інстанції не наведено підстав та доказів необґрунтованості експертного висновку чи то визнання його таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, не взяв до уваги факт проведення експертизи з даного приводу та призначив експертизу з аналогічним переліком питань.

На думку скаржника, висновок експерта № 911-34-25 від 11.09.2025 року здійснений в межах справи № 947/15191/24 та долучений відповідачем до матеріалів справи № 495/1256/26 є чітким та зрозумілим, в дослідницькій частині повній мірі описано хід та перелік матеріалів, за допомогою яких проведено експертне дослідження. Наданий експертом висновок є повним, не містить процесуальних порушень та недоліків щодо його оформлення. судово технічна експертиза проводилася експертом, який має вищу хімічну освіту, спеціальні знання та досвід роботи у цій галузі незалежно від форми установи, в якій він працює (державній чи приватній).

Сауляк С.М. будучи стороною у справі № 947/15191/24 клопотання про призначення повторної експертизи не заявляв.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження та роз`яснено ОСОБА_1 право на подання відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі та ОСОБА_3 роз`яснено право на подання пояснень в письмовій формі на апеляційну скаргу.

ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження отримала у порядку ч.7 ст.272 ЦПК України.

Представник ОСОБА_2 – адвокат Приміч Д.В., копію ухвали про відкриття провадження отримав 18.06.2026 року в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд», що підтверджується довідкою.

ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримав у порядку ч.7 ст. 272 ЦПК України.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Кобильник Д.О., копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримав 18.06.2026 року та 19.05.2026 року відповідно в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд», що підтверджується довідками.

Відзиву на апеляційну скаргу та письмових пояснень на апеляційну скаргу не надходило

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.06.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_7 , на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 травня 2026 року, повернуто скаржнику. Ухвала обґрунтована тим, що Сауляком С.М. ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 травня 2026 року суду оскаржується лише в частині відмови у задоволенні клопотання про витребування оригіналу розписки від 17.05.2018 року, частині призначення експертизи ухвала скаржником не оскаржується. Ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів, відповідно до положень ЦПК України не входить до переліку ухвал, визначеного статтею 353 ЦПК України, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.

Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Приміч Д.В. – представник ОСОБА_2 та Кобильник Д.О. – представник ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, судову повістку-повідомлення отримали 03.07.2026 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

ОСОБА_3 про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у відповідності п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Представник ОСОБА_2 – адвокат Приміч Д.В., в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Кобильник Д.О., в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, суд про причини неявки не повідомили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасника справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив із того, що встановленні експертом при проведенні судової експертизи обставини можуть мати суттєве значення для правильного вирішення справи по суті, довести або спростувати обставини, на які посилаються сторони, з урахуванням того, що встановлення давності виконання документу є одним з основних завдань судової технічної експертизи документів, для правильного вирішення справи є необхідність з`ясування обставин, для встановлення яких, необхідні спеціальні знання.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази.

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (частини перша, друга статті 103 ЦПК України).

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Необхідність судової експертизи в цивільному судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (рішення(Dulskiy v. Ukraine) від 01 червня 2006 року, заява № 61679/00, пункт 71) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

ОСОБА_1 в обґрунтування клопотання про призначення експертизи вказав, що позовні вимоги обґрунтував тим, що спірний договір позики оформлений розпискою не був укладений 17.05.2018 року, як зазначено в розписці, ці відомості не відповідають дійсності і можуть бути спростовані шляхом проведення судово-технічної експертизи документу – оригіналу спірної боргової розписки датованої 17.05.2018 року.

Також ОСОБА_1 заявлено клопотання про витребування з Київського районного суду м. Одеси оригінал боргової розписки від 17.05.2018 року, який перебуває в матеріалах цивільної справи № 947/15191/24.

Оскаржуваною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування оригіналу розписки та призначено по справі № 495/1256/26 судово-технічну експертизу на вирішення якої поставлено, зокрема питання давність виконання рукописного тексту в оригіналі розписки від 17.05.2018 року, складеної від імені ОСОБА_2 про отримання у ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 80000 доларів США , більше 5 років чи менше.

Отже судом першої інстанції призначена судово-технічна експертиза оригіналу розписки від 17.05.2018 року без наявності в матеріалах справи оригіналу розписки, який повинен надаватися у розпорядження експерта та відмовлено у його витребуванні. Призначення експертизи за відсутності об`єкта дослідження унеможливлює її проведення.

За положеннями статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Судом першої інстанції не враховано, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22.01.2025 року у справі № 947/15191/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визнання майна особистою власністю та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя призначалася судова фізико-хімічна експертиза документу на вирішення якої було поставлено питання: 1. чи відповідає давність виконання рукописного тексту в оригіналів розписки від 17.05.2018р., складеної від імені ОСОБА_2 про отримання у ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 80000 доларів США , вказаній на ній даті? 2. Чи могла бути виконана дата розписка у 2024 році? 3. Коли фактично виконано розписку від 17.05.2018 року? 4. Чи вбачаються на об`єкті дослідження )розписці від 17.05.2018р.) застосування методів зістарювання документу, якщо так, то які саме? 5. Чи міг бути виконаний рукописний текст в оригіналі розписки від 17.05.2018р., від імені ОСОБА_2 про отримання у ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 80000 доларів США, 17 травня 2018 року, а якщо ні то яка мінімально та максимально можлива давність нанесення вказаного рукописного запису?.

В матеріалах справи міститься висновок експерта № 911-34-25 за результатами проведення судової експертизи матеріалів документів в ц/с № 947/15191/24 провадження 2/947/295/25, судовим експертом Одеського Науково-дослідного інституту судових експертиз Юрченко Є.М.

Проте, в ухвалі суду про призначення експертизи не викладені обставини та відсутня мотивувальна частина щодо вказаних вище обставин, як це передбачено п. 2 ч. 1 ст. 103 ЦПК України.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що висновок суду про визначення судово-технічної експертизи судом не мотивований, не враховано наданий стороною відповідача висновок експерта № 911-34-25 за результатами проведення судової експертизи матеріалів документів в ц/с № 947/15191/24 провадження 2/947/295/25, судовим експертом Одеського Науково-дослідного інституту судових експертиз Юрченко Є.М., що є підставою для скасування ухвали і направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про призначення експертизи у встановленому законом порядку.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_4 , задовольнити частково.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 травня 2026 року, в оскаржуваній частині призначення судово-технічної експертизи та зупинення провадження скасувати та в цій частині справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

М.В. Назарова