Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №420/20645/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/20645/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 07.07.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною до відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у внесенні інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних відповідно до військово-облікового документа;

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних шляхом зазначення статусу військового обліку «Виключений з військового обліку» відповідно до військово-облікових документів.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він на законних підставах був повністю виключений з військового обліку та не є військовозобов`язаним. Виключення позивача з військового обліку відбулося на підставі пункту г частини 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин у 2000 році), у зв`язку із засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину) відповідно до рішення, зафіксованого у Протоколі №1 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07 вересня 2000 року (ст.37 п. 5 ЗОВО України-прот. №1). Відповідна відмітка про виключення з військового обліку із внесенням запису про підставу (ст. 37 п. 5 ЗОВО України), скріплена підписом уповноваженої особи та мокрою печаткою військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 , міститься у військово-обліковому документі позивача, а саме у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 виданим 18 вересня 2018 року військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак, у березні 2026 року, після авторизації у мобільному застосунку «Резерв+», позивачем було виявлено, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» щодо нього відображається недостовірна інформація, а саме встановлено статус «військовозобов`язаний». Будь-які відомості про виключення позивача з військового обліку в електронній базі даних відсутні.

У зв`язку з цим, 17 березня 2026 року ОСОБА_1 відправив заяву щодо уточнення даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» та просив внести в реєстр «Оберіг» відомості щодо виключення його з військового обліку. Вказана заява була направлена засобами поштового зв`язку («Укрпошта») та, згідно з поштовим повідомленням про вручення, була отримана відповідачем 24 березня 2026 року. Однак, у порушення встановлених законом строків, Відповідач не розглянув заяву Позивача, не надав жодної відповіді та не вніс необхідні зміни до Реєстру «Оберіг».

У зв`язку з тривалим ігноруванням звернення громадянина, представником позивача, адвокатом Міховою Мариною Володимирівною, 20 травня 2026 року, був надісланий адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо надання інформації про стан розгляду заяви ОСОБА_1 щодо уточнення даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» та внесення в реєстр відомостей щодо виключення його з військового обліку, що підтверджується скріншотом екрану про направлення адвокатського запиту електронною поштою.

30 червня 2026 року, адвокатом Міховою Мариною Володимирівною, була отримана відповідь на адвокатський запит № 1/4436 від 01 червня 2026 року, якою відповідач повідомив, що заява ОСОБА_1 щодо внесення в реєстр відомостей щодо виключення його з військового обліку у зв`язку із засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину була розглянута та відповідь направлена заявнику на його адресу, однак цю відповідь позивач не отримував та доказів направлення позивачу відповіді відповідач не надав. До відповіді на адвокатський запит відповідач додав копію відповіді, яку нібито відправляв позивачу.

У відповіді від 10 квітня 2026 року № 1/2950 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомляє, що «Законом України від 11.04.2024 № 3633 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» викладено в новій редакції, згідно якої категорія осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, як підстава для виключення з військового обліку, зникла. Окрім того, згідно нової редакції ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», взяттю на військовий облік військовозобов`язаних, серед іншого, підлягають громадяни, які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань. За таких обставин раніше засудженні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину особи підлягають поновленню на військовому обліку. За інформацією наявною в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів 01.04.2025 Вас автоматично базою поновлено на військовий облік військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_7 . Враховуючи вищевикладене, підстави для виключення Вас з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .».

Ухвалою судді від 09.07.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Копія ухвали від 09.07.2026 була доставлена до Електронного кабінету відповідача, проте, ані у визначений суддею строк, ані на момент розгляду справи відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 від 18.09.2018 (а.с.12), виданого на ім`я ОСОБА_1 , він 07.09.2000 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 за ст.37 п.5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (протокол №1 від 07.09.2000).

Також, матеріали справи містять витяг з вироку Ізмаїльського міського суду від 17.10.1996 (а.с.41) про засудження ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 станом на 17.06.2026 (а.с.13), він є військовозобов`язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 .

ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою від 17.03.2026 (а.с.14), у якій просив внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку.

На вказану заяву від 17.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_6 скерував лист від 10.04.2026 №1/2950 (а.с.20), у якому зазначив про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на те, що Законом України від 11.04.2024 №3633 викладено у новій редакції статтю 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а відтак раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину особи підлягають поновленню на військовому обліку та заявника автоматично базою поновлено на військовий облік військовозобов`язаних.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи дану справу, суд виходить з такого.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022 (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

У відповідності до частини 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Згідно із приписами статті 10 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно із п.п.1, 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Згідно із пунктом 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до пункту 23 Порядку №1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Згідно із пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Водночас, згідно із п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають, зокрема, громадяни України які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.

Законом України від 11.04.2024№3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024 статтю 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» викладено у новій редакції.

Так, частиною 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

- померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

- припинили громадянство України;

- визнані непридатними до військової служби;

- досягли граничного віку перебування в запасі.

Отже, така підстава, як: «громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину» була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення особи з військового обліку, з 18.05.2024.

Крім того, згідно пункту 4 розділу Загальні питання Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:

- особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади". Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;

- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;

- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

- засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

Таким чином, з 18.05.2024 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Щодо дії наведених положень у часі, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні від 09.02.99 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд зазначає, що внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (стаття 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.

Однак, у даному випадку йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.

Суд акцентує, що законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави.

Як уже наголошувалося вище, у зв`язку із внесенням змін до статей 37, 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» було виключено з числа громадян, які підлягають виключенню з військового обліку, осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок і які можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.

Таким чином, дія вказаного Закону у новій редакції починається з моменту набрання цим актом чинності, поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, в т. ч. осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

З огляду на викладене, взяття позивача на військовий облік та включення таких відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідає чинним нормам частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції Закону № 3633-IX), й, відповідно, підстав на даний час для виключення його з військового обліку не має, оскільки такий не відноситься до категорій осіб, що підлягають виключенню з військового обліку.

З урахуванням наведеного суд зауважує, що позивач належить до кола осіб, які в обов`язковому порядку підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних. Попереднє виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних не може вважатися перешкодою для його наступного взяття на такий облік в силу вимог закону. На момент виникнення спірних правовідносин відсутні підстави для збереження стану (статусу) виключення позивача з військового обліку.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до приписів ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА

.