Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №420/14662/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14662/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання призначити та виплатити допомогу на проживання ВПО, вирішив адміністративний позов задовольнити частково.

І. Суть спору:

Позивач, ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним рішення Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області оформлене повідомленням про надання державної допомоги сім`ям з дітьми №2655/2 від 28.10.2024;

2. Зобов`язати Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області призначити та виплатити допомогу на проживання ВПО для ОСОБА_2 з жовтня 2024 року згідно поданої нею заяви.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

Позивач звертає увагу, що вона є внутрішньо переміщеною особою та неповнолітньою дитиною, яка фактично проживає окремо від матері у зв`язку з навчанням. Зазначає, що навчається на денній формі в Одеському професійному ліцеї сфери послуг імені К.Д. Ушинського, у зв`язку з чим проживає за іншою адресою, ніж її мати.

Позивач зазначає, що звернулася до Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області із заявою про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Однак рішенням від 28.10.2024 №2655/2 їй було відмовлено у призначенні такої допомоги.

Вказує, що правових підстав для такої відмови не було, оскільки пунктом 20 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332, передбачено право неповнолітньої дитини самостійно звернутися за призначенням допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Позивач звертає увагу, що сам факт її неповноліття не може бути підставою для відмови у призначенні допомоги, оскільки відповідна можливість прямо передбачена Порядком №332.

Також позивач зазначає, що її мати не отримує допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, у зв`язку з чим позивач не входить до складу сім`ї, якій на момент звернення виплачується така допомога. Вважає, що відповідач безпідставно пов`язав право позивача на отримання допомоги з місцем проживання її матері та тим, що вони проживають у межах однієї територіальної громади.

Позивач також посилається на результати позапланової перевірки Головного управління Національної соціальної сервісної служби України в Одеській області, проведеної щодо дотримання Управлінням соціальної політики Чорноморської міської ради законодавства у сфері соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб. За результатами перевірки встановлено неправомірність відмови у призначенні допомоги та рекомендовано повернутися до розгляду заяви позивача від 15.10.2024 і призначити їй допомогу з жовтня 2024 року.

Разом з тим, за твердженням позивача, відповідач зазначені рекомендації не виконав, а повторно відмовив у призначенні допомоги, посилаючись на те, що позивач є неповнолітньою, її батьки проживають поруч, а зміна місця проживання відбулася в межах однієї територіальної громади.

Позивач вважає такі доводи відповідача необґрунтованими, оскільки Порядком №332 не передбачено заборони на призначення допомоги неповнолітній внутрішньо переміщеній особі лише з тієї підстави, що вона та її батьки проживають в межах однієї територіальної громади.

Крім того, позивач посилається на положення Конституції України, Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Конвенції про права дитини та інших нормативно-правових актів, наголошуючи на необхідності забезпечення прав та законних інтересів дитини.

На думку позивача, відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не було належним чином встановлено всі обставини, що мають значення для вирішення питання про призначення допомоги, а рішення прийнято без достатніх правових підстав.

У зв`язку з наведеним позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 28.10.2024 №2655/2 про відмову у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, зобов`язати відповідача призначити позивачу допомогу на проживання ВПО з жовтня 2024 року

(б) Позиція Відповідачів

02.07.2025 року від відповідача Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області надійшли пояснення по справі. Заперечуючи проти позову, відповідач просить відмовити в задоволенні позову та вказує на те, що 14.03.2024 року мати позивача — ОСОБА_1 — звернулася до Управління із заявою про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на себе та доньку — ОСОБА_2 . За результатами розгляду заяви допомогу було призначено та виплачувалося її матері.

Відповідач зазначає, що 15.10.2024 року позивач особисто звернулася із заявою про призначення їй допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, однак за результатами її розгляду прийнято рішення, яке оформлене повідомленням №2655/2 від 28.10.2024 року про відмову у призначенні допомоги, оскільки позивач не відповідала умовам, визначеним Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332.

Посилаючись на положення Порядку №332, відповідач вказує, що позивач не мала права на призначення допомоги як окремий отримувач, оскільки її мати зверталася за призначенням допомоги на сім`ю, до складу якої входила позивач. На думку відповідача, зміна адреси проживання позивача не свідчить про припинення її перебування у складі сім`ї матері та не створює самостійного права на отримання допомоги.

Відповідач також звертає увагу на те, що позивач є неповнолітньою, а її мати та бабуся були поінформовані про необхідність надання документів для підтвердження фактичного місця проживання позивача та обставин її окремого проживання. При цьому, за твердженням відповідача, зміна адреси проживання сама по собі не є достатньою підставою для призначення допомоги, якщо фактичні обставини, які зумовили таку зміну, не підтверджені належними документами.

Крім того, відповідач зазначає, що дитина прибула у супроводі батьків та проживає із ними, а тому, на його думку, відсутні підстави вважати позивача такою, що фактично проживає окремо від батьків. Відповідач наголошує, що зміна адреси проживання позивача в межах територіальної громади не підтверджує факту її самостійного проживання та не є підставою для призначення допомоги окремо від матері.

Відповідач також посилається на результати перевірки Головного управління Національної соціальної сервісної служби України в Одеській області та зазначає, що за результатами перевірки Управлінню було рекомендовано повернутися до розгляду заяви позивача, однак відповідач не погоджується з висновками щодо неправомірності прийнятого ним рішення та вважає, що при його прийнятті діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Окремо відповідач порушує питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України. На думку відповідача, позивач пропустила встановлений законом шестимісячний строк звернення до суду, оскільки про оскаржуване рішення їй було відомо раніше, а доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не надано.

Також відповідач зазначає, що позивачем не доведено порушення її прав та законних інтересів оскаржуваним рішенням, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання рішення протиправним та зобов`язання відповідача призначити допомогу.

З огляду на наведене, відповідач вважає свої дії та рішення правомірними, а позовні вимоги — необґрунтованими, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

30.01.2026 року від відповідача Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області надійшли пояснення по справі. Заперечуючи проти позову, відповідач просить відмовити в задоволенні позову та вказує на те, що позивач звернулася із заявою про призначення допомоги 15.10.2024 року після зміни фактичного місця проживання, однак така зміна, на думку відповідача, мала формальний характер, оскільки позивач прибула до м. Чорноморська у супроводі батьків, залишалася матеріально залежною від них та фактично не вела самостійного господарства. Відповідач посилається на пункт 13-4 Порядку №332 та зазначає, що позивачем не було надано документів, необхідних для підтвердження обставин, на які вона посилалася. Також відповідач звертає увагу на те, що зміна місця проживання відбулася в межах однієї територіальної громади.

Посилаючись на пункт 20 Порядку №332, відповідач зазначає, що передбачене цією нормою право неповнолітньої дитини на самостійне звернення за призначенням допомоги не є, на його думку, безумовним та має застосовуватися з урахуванням фактичних обставин проживання дитини, її матеріальної залежності від батьків та ведення самостійного господарства. Відповідач вважає, що ненадання відповідних документів позбавило Управління можливості перевірити достовірність поданих відомостей, встановити право позивача на допомогу та визначити її розмір. На підтвердження своєї позиції відповідач посилається також на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 року у справі №320/48317/24.

Разом з тим, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення було прийнято Управлінням соціальної політики Чорноморської міської ради до передачі Пенсійному фонду України повноважень щодо призначення та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. У зв`язку з цим Головне управління вважає, що ним не порушувалися права та інтереси позивача. Крім того, відповідач заперечує проти зобов`язання призначити та виплатити допомогу, посилаючись на те, що вирішення питання про призначення соціальної допомоги належить до компетенції відповідного суб`єкта владних повноважень та не може бути перебране на себе судом.

ІІІ. Процедура та рух справи

19.05.2025 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху.

23.06.2025 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

19.01.2026 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) до участі у справі, як другого відповідача у справі.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08.08.2022 року №5136-5003483253, відповідно до якої її фактичним місцем проживання зазначено: АДРЕСА_1 .

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 разом із матір`ю отримувала допомогу на проживання як ВПО у період з 09.08.2022 по 29.02.2024.

14.03.2024 року мати позивача — ОСОБА_1 — звернулася до Управління соціальної політики Чорноморської міської ради із заявою про продовження призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на себе та доньку — ОСОБА_2 .

06.05.2024 — за результатами розгляду заяви від 14.03.2024 Управлінням прийнято рішення про відмову у призначенні допомоги через перевищення середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім`ї встановленого Порядком №332 граничного розміру.

З матеріалів справи вбачається, що 02.09.2024 — ОСОБА_2 розпочала навчання за денною формою в Одеському професійному ліцеї сфери послуг імені К.Д. Ушинського. Період навчання підтверджений довідкою від 01.05.2025 №223/25 і визначений з 02.09.2024 по 30.06.2025. У зв`язку з навчанням позивач фактично проживає окремо від матері за адресою: АДРЕСА_1 , що також зазначено у матеріалах справи та було предметом перевірки органу соціального захисту.

15.10.2024 — ОСОБА_2 особисто звернулася до Управління із заявою про призначення допомоги на проживання ВПО. Заяву зареєстровано за №3931705206. При зверненні вона зазначила зміну фактичного місця проживання.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 відповідачем 28.10.2024 року прийнято рішення, яке оформлене повідомленням №2655/2 від 28.10.2024 року, про відмову у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Підставою для відмови зазначено невідповідність позивача умовам, визначеним Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №332.

З матеріалів справи також вбачається, що 12.11.2024 року позивач звернулася до Головного управління Національної соціальної сервісної служби в Одеській області зі скаргою на відмову у призначенні допомоги. За результатами розгляду звернення ГУ НССС в Одеській області було проведено перевірку дотримання Управлінням соціальної політики Чорноморської міської ради вимог законодавства у сфері соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб.

За результатами проведеної перевірки ГУ НССС в Одеській області листом від 09.12.2024 року №638/02-05-24 зазначив «Головним управлінням Національної соціальної сервісної служби в Одеській області, за дорученням Національної соціальної сервісної служби України, розглянуто Ваше звернення до Міністерства соціальної політики України з питання правомірності відмови у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі – допомога) та інформуємо. З метою забезпечення дотримання місцевими органами соціального захисту населення вимог законодавства під час надання громадянам соціальної підтримки, спеціалістом Головного управління, за дорученням Національної соціальної сервісної служби України, здійснено позапланову перевірку в управлінні соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (далі - управління). Перевіркою встановлено, що Ви неповнолітня дитина, студентка Державного навчального закладу «Одеський професійний ліцей сфери послуг Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського», зареєстроване місце проживання: вул. Магдалинівська, буд. 7, смт Північне, Бахмутський район, Донецька область перебували на обліку, як внутрішньо переміщені особи разом з матір`ю з 09.08.2022 за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 . ідповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України ід внутрішньо 20.02.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання від 08.08.2022 переміщеним особам» (далі - Порядок № 332), на підставі заяви спеціалістами Вашої матері, як уповноваженого представника сім`ї, 2022 року управління була призначена допомога на проживання (з вересня отриманою по лютий 2024 року). По серпень 2022 року (включно) згідно з довідкою-атестатом управлінні Ви у складі сім`ї матері отримували допомогу в цивільної соціального захисту населення Торецької міської військово- адміністрації Бахмутського району Донецької області. Із заявою про призначення допомоги на другий шестимісячний період проживали Ваша мати разом, звернулась до управління 14.03.2024. Оскільки на той момент Ви Вас враховано до складу сім`ї матері. Після обробки її заяви в Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (далі - ЄІССС) при розрахунку сукупного доходу на одного отримувача спеціалістами управління встановлено, що середньомісячний члена Вашої дохід на одного родини перевищував чотири розміри прожиткового осіб, які втратили мінімуму для працездатність про відмову на 1 січня 2024 року, та затверджено рішення у призначенні допомоги по заяві Вашої матері. 15.10.2024 Ви особисто подали заяву про надання допомоги за зміненою адресою буд. фактичного місця проживання (квартира бабусі), а саме: АДРЕСА_1 . про відмову До ЄІССС спеціалісти управління внесли заяву та сформували Рішення зв`язку у призначені допомоги, яке Ви отримали особисто 31.10.2024 у з тим, що Ви неповнолітня дитина. Рішення управління винесено неправомірно, дитина має право оскільки пунктом 20 Порядку визначено, що неповнолітня такій дитині самостійно звернутися за призначенням допомоги. Допомога призначається, виплачується допомога. якщо вона не входить до складу сім`ї, якій вже За результатами позапланової перевірки управлінню рекомендовано повернутись до розгляду Вашого звернення від 15.10.2024 і призначити управління допомогу з жовтня 2024 року у розмірі 2000,00 грн щомісячно, а рішення про надання державної допомоги сім`ям з дітьми (вихідний № 2655/2 від 28.10.2024) скасувати.»

13.01.2025 року позивач повторно звернулася до Управління соціальної політики Чорноморської міської ради із зверненням щодо невиконання рекомендацій ГУ НССС та непризначення їй допомоги.

Відповідач надав відповідь від 20.01.2025 на повторне звернення відповідача, в якому зазначив: « 28.11.2024 до Управління від Головного управління Національної соціальної сервісної служби в Одеській області надійшли рекомендації щодо призначення Вам допомоги ВПО відповідно до пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332. 11.12.2024 Головному управлінню Національної соціальної сервісної службі в Одеській області були наданні заперечення стосовно рекомендацій щодо призначення допомоги ВПО, так як Ви прибули у супроводі свої батьків, на отримання допомоги на другий шестимісячний період з 01.03.2024 Ваша родина права не має у зв`язку з тим що середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в Вашій сім`ї перевищує чотири розміри прожиткового мінімуму (9444 грн). Оскільки Ви дитина до 18 років. Ви включаєтесь до складу сім`ї своєї родини, зміна Вашої адреси проживання відбулась в межах територіальної громади, Ваші батьки мешкають в сусідньому будинку, вважаємо це зловживанням, призначення допомоги не правомірним».

Позивач вважає, що рішення Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області оформлене повідомленням про надання державної допомоги сім`ям з дітьми №2655/2 від 28.10.2024 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

V. Джерела права та висновки суду

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" ( № 1706-VII ) встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. ( ч. 1 ст. 1 Закону 1706-VII ).

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.(ч. 3 ст. 1 Закону 1706-VII).

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.( ст. 4 Закону 1706-VII).

Разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.

У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності (за наявності), документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).

У передбаченому абзацом третім цієї частини випадку уповноважений орган, визначений частиною третьою цієї статті, зобов`язаний розглянути заяву про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи протягом 15 робочих днів та прийняти рішення про видачу заявнику довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, яке підписується керівником цього органу.

Заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо:

1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону;

2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;

3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення;

4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті;

5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону 1706-VII органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень: забезпечують соціальний захист внутрішньо переміщених дітей, організовують роботу з виявлення дітей, переміщених без супроводження батьків, інших законних представників, здійснюють заходи щодо встановлення особи дитини, пошуку її батьків, влаштування таких дітей у сім`ї родичів, патронатних вихователів, до закладів соціального захисту дітей з урахуванням потреб дитини.

Підстави для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб встановлені статтею 12 Закону 1706-VII: є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла кримінальне правопорушення: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; вчинення кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку або військового кримінального правопорушення;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

20 березня 2022 р. КМУ прийнято Постанову № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", якою затверджений Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. ( Далі-Порядок 332)

Пунктом 20 Порядку №332 передбачено, що неповнолітня дитина має право самостійно звернутися за призначенням допомоги. Допомога такій дитині призначається, якщо вона не входить до складу отримувача, якому вже виплачується допомога. Отже, сама по собі неповнолітність особи не позбавляє її права на самостійне звернення за призначенням допомоги, а вирішальним є, зокрема, встановлення обставин щодо включення такої дитини до складу отримувача, якому вже виплачується допомога

Заява про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1 може бути також подана до органу соціального захисту населення, уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

Неповнолітня дитина має право самостійно звернутися за призначенням допомоги.

Допомога призначається органом соціального захисту населення протягом десяти робочих днів з дати надходження заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

У Додатку 2 до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам обов`язковим серед іншого зазначення кількості неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою.

Вищевказаним Порядком 332 хоча і передбачено подання неповнолітньою дитиною звернення за грошовою допомогою, однак виходячи з переліку документів , які необхідно подати до заяви, заяву неповнолітня дитина може подати самостійно з врахуванням тих документів , які подано одним з їх батьків, який обов`язково вказує неповнолітніх дітей , що перемітилися разом з ним.

Отже, наведена норма прямо передбачає можливість самостійного звернення неповнолітньої дитини за призначенням допомоги та не ставить реалізацію такого права у залежність від попереднього звернення одного з батьків.

Судом встановлено, що 14.03.2024 року мати позивача — ОСОБА_1 — звернулася до відповідача із заявою про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на себе та доньку — ОСОБА_2 .

Водночас за результатами розгляду зазначеної заяви допомогу на другий шестимісячний період з 01.03.2024 року призначено не було у зв`язку з перевищенням середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім`ї встановленого Порядком №332 граничного розміру. Вказана обставина підтверджується матеріалами справи та безпосередньо зазначена відповідачем у наданих суду поясненнях.

Таким чином, на момент звернення позивача із заявою від 15.10.2024 року допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам їй та її матері фактично не виплачувалася.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення, яке оформлене повідомленням №2655/2 від 28.10.2024 року, виходив із того, що позивач є неповнолітньою дитиною, включається до складу сім`ї своїх батьків, а зміна її адреси проживання відбулася в межах однієї територіальної громади. Крім того, відповідач послався на те, що батьки позивача проживають у сусідньому будинку та вважав звернення позивача за призначенням допомоги зловживанням.

Оцінюючи зазначені доводи відповідача, суд зазначає, що сам по собі факт неповноліття позивача не може бути підставою для відмови у прийнятті та розгляді її заяви, оскільки пунктом 20 Порядку №332 прямо передбачено право неповнолітньої дитини самостійно звернутися за призначенням допомоги.

Водночас суд погоджується з відповідачем у тому, що для вирішення питання про призначення допомоги має значення встановлення того, чи входить неповнолітня дитина до складу сім`ї, якій вже виплачується допомога, а також відповідність заявника іншим умовам, визначеним Порядком №332.

Разом з тим, суд звертає увагу, що оскаржуване рішення від 28.10.2024 року не містить належного обґрунтування того, яким саме положенням Порядку №332 передбачено відмову позивачу з огляду на її неповноліття, проживання батьків у межах тієї самої територіальної громади та зміну адреси проживання.

Зі змісту рішення відповідача не вбачається, що ним було належним чином досліджено та встановлено всі обставини, які мають значення для вирішення питання про право позивача на отримання допомоги, зокрема обставини її фактичного проживання, склад сім`ї, факт отримання або неотримання допомоги членами сім`ї на момент звернення, а також відповідність позивача іншим умовам, встановленим Порядком №332.

При цьому суд враховує результати позапланової перевірки Головного управління Національної соціальної сервісної служби в Одеській області, проведеної за зверненням позивача.

За результатами перевірки Головне управління НССС дійшло висновку про неправомірність рішення відповідача, зазначивши, що позивач як неповнолітня дитина має право самостійно звернутися за призначенням допомоги. Управлінню було рекомендовано повернутися до розгляду звернення від 15.10.2024 року та вирішити питання щодо призначення допомоги з жовтня 2024 року.

Водночас зазначені рекомендації не були виконані, а відповідач, не погоджуючись із результатами перевірки, фактично повторив наведені ним раніше доводи щодо неповноліття позивача, проживання її батьків у сусідньому будинку та зміни адреси проживання в межах однієї територіальної громади.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Отже, саме на відповідача покладається обов`язок довести, що при розгляді заяви позивача від 15.10.2024 року ним було встановлено всі юридично значимі обставини та правильно застосовано положення Порядку №332.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено належного та повного встановлення обставин, необхідних для вирішення питання за заявою позивача, а оскаржуване рішення не містить достатнього та належного мотивування підстав відмови у призначенні допомоги.

При цьому суд не вважає за можливе самостійно визначати наявність чи відсутність у позивача всіх умов для призначення допомоги та безпосередньо зобов`язувати відповідача призначити таку допомогу, оскільки встановлення відповідних обставин та прийняття рішення за заявою відповідно до Порядку №332 належить до компетенції відповідача як суб`єкта владних повноважень.

Відтак, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправним та скасування рішення Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області оформлене повідомленням про надання державної допомоги сім`ям з дітьми №2655/2 від 28.10.2024 року та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 15.10.2024 року про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення відповідно до вимог Порядку №332.

Разом з тим, суд звертає увагу, що після прийняття оскаржуваного рішення від 28.10.2024 року відбулися зміни у правовому регулюванні повноважень щодо призначення та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 року №765 «Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України» з 01.07.2025 року функції з призначення та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам передано органам Пенсійного фонду України.

Зазначена обставина також підтверджується додатковими поясненнями Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, відповідно до яких з 01.07.2025 року функції з призначення та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам покладено на Пенсійний фонд України.

У зв`язку з цим суд враховує, що на час виникнення спірних правовідносин повноваження щодо призначення допомоги належали Управлінню соціальної політики Чорноморської міської ради, яке і прийняло оскаржуване рішення від 28.10.2024 року. Водночас на час розгляду цієї справи відповідні повноваження реалізуються органами Пенсійного фонду України.

Отже, саме рішення Управління соціальної політики Чорноморської міської ради від 28.10.2024 року є предметом судового контролю, а тому суд вважає належним способом захисту порушеного права позивача визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Водночас з огляду на зміну органу, уповноваженого на призначення та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, вирішення питання про повторний розгляд заяви позивача від 15.10.2024 року має здійснюватися органом Пенсійного фонду України, який на час виконання судового рішення наділений відповідними повноваженнями.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

VI. Розподіл судових витрат

Позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн., який належить до розподілу на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області оформлене повідомленням про надання державної допомоги сім`ям з дітьми №2655/2 від 28.10.2024.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 15.10.2024 року про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення відповідно до вимог Порядку №332.

4. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

5. Стягнути з Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, адреса: м. Одеса, вул. Канатна, 83, 65012, ЄДРПОУ 20987385.

Відповідач: Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, адреса: вул. Хантадзе, 8А, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001, код ЄДРПОУ: 03194743.

Суддя Оксана БОЙКО