Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №420/26951/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/26951/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ`ЯКОВОЇ, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці, у якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000120/2 від 04.08.2025 року;

визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000234 від 04.08.2025 року;

судові витрати покласти на відповідача.

Позов мотивовано тим, що позивач за наявності усіх необхідних документів звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованого товару. При визначенні митної вартості товару декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 13.08.2025 відкрито спрощене провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи без виклику представників сторін.

Одеська митниця (далі - відповідач) проти позову заперечує, просить відмовити в задоволенні позову. Вказує про те, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийнятті рішення про коригування митної вартості товару UA500580/2025/000120/2 від 04.08.2025 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000234 від 04.08.2025 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.». В обґрунтування заперечень посилається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах розбіжностей та неточностей. За таких підстав та відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу, щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації. Сторона відповідача доводить, що у повній відповідності з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Стверджує, що митну вартість імпортованого товару було визначено на підставі раніше визнаної митницею митної вартості. За наведеного сторона відповідача доводить, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що прийнято митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

10.09.2024 р. між ТОВ «ДАНН.», як покупцем, та компанією Alltag und Geratetechnik GmbH (Швейцарія), як продавцем, укладено договір поставки товару №AUG-00D/11.

17.12.2024 укладено додаткову угоду №2 до договору поставки №AUG-00D/11 від 01.04.2024, якою змінено реквізити Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавця.

Сторонами було погоджено поставку товару на територію України згідно специфікації №47890 від 21.07.2025 до Договору.

З метою митного оформлення позивачем (в особі ТОВ «Технологічна експедиція) було подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 25UA500580005830U9, в якій було визначено для митного оформлення товари № 1-3 загальною вартістю 20 156,60 дол. США (графа 22).

В графі 31 МД (ІМ 40 ДЕ) №25UA500580005846U8 позивач визначив товар для митного оформлення, зокрема, товари (графи 32 декларації): товар №1: Клапани. Наливний клапан до бачка унітазу в зборі -20880набір. Спускний клапан до бачка унітазу в зборі -3520набір. Наливний та спускний клапан до бачка унітазу в зборі -3990 набір. Торговельна марка: KOER Країна виробництва: CN Виробник: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD товар №2: Вироби з різьбою з чорних металів. Шпилька (для кріплення підвісного унітазу до інсталяції) -100шт. Торговельна марка: KOER Країна виробництва: CN Виробник: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD товар №3: Вироби будівельні з пластмас. Фіксатор каналізаційної труби інсталяції-20шт. Торговельна марка : KOER Країна виробництва : CN Виробник : ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD.

Позивач вищезазначений товар № 1-3 визначив митною вартістю – по першому (основному) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 42 і 43).

Разом з митною декларацією позивачем до митного органу були подані документи (графа 44): 0271 – пакувальний лист (Packing List) №193/07/2025 від 21.07.2025; 0380 – рахунок – фактура (інвойс) (Commercial Invoice) №193/07/2025 від 21.07.2025; 0705 – коносамент (Bill of Lading) № MEDUYW360836 від 29.05.2025; 0730 - автотранспортна накладна (Road consignment note) №47890 від 25.07.2025; 0862 - декларація про походження товару (Declaration of origin) - інвойс №193/07/2025 від 21.07.2025; 1001 - Статус особи, яка подає митну декларацію №2 від 23.04.2025; 1807 – Загальна декларація прибуття №25UA141000830365Z8 від 26.07.2025; m4100 – договір поставки №AUG - 00D/11 від 10.09.2024; 4103 – специфікація №47890 від 21.07.2025 до договору поставки № AUG - 00D/11 від 10.09.2024; m4103 - додаткова угода № 1 від 25.09.2024 до договору поставки № AUG - 00D/11 від 10.09.2024; m4103 - додаткова угода № 2 від 17.12.2024 до договору поставки № AUG - 00D/11 від 10.09.2024; 4103 - додаткова угода № 7 від 04.08.2025 до договору поставки № AUG - 00D/11 від 10.09.2024; m4207 – договір про надання послуг митного брокера №ТЕ 19042025/1 від 19.04.2025; (m – означає, що договір надавався при першому митному оформленні і не надається кожного разу).

На вимогу відповідача про надання додаткових документів, позивачем були надані прайс б/н від 18.07.2025, експертне дослідження №316/25 від 28.07.2025, експортна декларація №370120250529295812 від 04.08.2025 і комерційні пропозиції продавця (підтверджується листом № 47890/1 від 04.08.2025).

Після надання основних та додаткових документів, позивач просив прийняти визначену у митній декларації №25UA500580005846U8 вартість товару (що підтверджується листом №47890/2 від 04.08.2025).

04.08.2025 відповідачем було винесено картку відмови №UA500580/2025/000234 в митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Згідно ч.6 ст.54 МКУ та ч.2 ст.58 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок: виявлених розбіжностей; не надання відповідно п.2 ч.2 ст.52 митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості від 04.08.2025 №UA500580/2025/000120/2.

Також, 04.08.2025 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000120/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до ст. 64 Митного кодексу України. Прийняття такого рішення відповідач обґрунтовує в графі 33 рішення:

За результатами візуальної перевірки, передбаченої ст. 337 МКУ, було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: Оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія), CHINA DACHENG INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (Китай), виробник ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD (Китай), торговельна марка KOER. Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту згідно п.3.1. Водночас, у специфікації №47890, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У наданому комерційному рахунку №193/07/2025 відсутнє посилання на специфікацію №47890 як невід`ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів. На момент відвантаження товару 29.05.2025 згідно даних коносамента, товар ще не був проданий ТОВ "ДАНН." (інвойс від 21.07.2025 №193/07/2025), що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів. Заявлені комерційні умови поставки DPU Київ, що означає доставку товару на місце з розвантаженням. Водночас, в наданій CMR №47890 наявні відомості про перевантаження товару з морського на автомобільний транспорт української транспортної компанії у порту Gdansk Польща, що свідчить про наявність витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи в порту Gdansk. Таким чином, заявлені умови поставки документально не підтверджуються поданими до митного оформленнями транспортними документами. Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Наразі, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу, за наявності - такі витрати теж додаються до ціни товару (п.7 ч.10 ст.58 МКУ). Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості. Відповідно до ч.2 та 3 ст.53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 8) копію митної декларації країни відправлення; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 04.08.2025 декларант додатково надіслав: прайс продавця від 18.07.2025 б/н на умовах поставки EXW Китай, в якому відсутня інформація щодо заявлених якісних характеристик, торговельної марки та виробника товару; копію митної декларації країни відправлення від 29.05.2025 №370120250529295812; комерційну пропозицію б/ н без дати і на умовах поставки EXW Китай; вартість за одиницю товару наприклад «Шпилька для кріплення», зазначена в МД країни відправлення на EXW Китай 0,29дол.США/ шт.,- менше ніж у інвойсі продавця на DPU Київ - 0,34 дол.США/шт., та менше ніж у прайсі продавця на EXW Китай - 0,58 дол.США/шт.; експертне дослідження від 28.07.2025 №316/25, у висновку якого вказано виробника, відмінного від заявленого декларантом,- і зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника. Згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару. 04.08.2025 у своєму електронному повідомленні декларант зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів. Відповідно до ч.4 ст.57 МКУ було проведено консультацію між декларантом і митним органом з метою визначення основи митної вартості. Згідно ч.6 ст.54 МКУ та ч.2 ст.58 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок: виявлених розбіжностей; не надання відповідно п.2 ч.2 ст.52 митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. Митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена митним органом згідно з положеннями статей: 59 МКУ - у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами; 60 МКУ – у митного органу немає документально підтвердженої інформації якості товару з заявленими торговельними марками, що унеможливлює його порівняння з раніше заявленими торговими марками та репутацією цих товарів на ринку; 62,63 МКУ - у митного органу відсутня інформація, необхідна для обчислення вартості на основі віднімання та додавання вартості. Митний орган пропонує визначити митну вартість оцінюваних товарів шляхом застосування резервного методу визначення митної вартості з використанням способів, які є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, згідно з положеннями ст.64 МКУ, ґрунтуючись на раніше визнаних митними органами митних вартостях товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Оскільки імпортер надіслав електронне повідомлення в якому зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, то, на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями ч.1 ст.55 МКУ,- митним органом буде здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом: Тов.1 – з 1.81дол.США/кг до 4.02дол.США/кг(МД 25UA408020024775U8 від 30.06.2025 за ціною угоди партія товару 13863кг - 4.02дол.США/кг товар «Душовий набір, з краном, Кран з лійкою для біде. Торговельна марка: KRANVER. Виробник: PT Alhambra International Commerce Країна виробництва: CN»); Тов.2 – з 1.0299дол.США/кг до 1.94дол.США/кг(МД 25UA209170055903U0 від 28.06.2025 за ціною угоди партія товару 4660кг - 1.94дол.США/кг товар «Шпилька. Торговельна марка: SH Auto Parts. Виробник: Shanghai Huapeng Automobile Company Ltd. Країна виробництва: CN»); Тов.3 – з 1.2403дол.США/кг до 1.66дол.США/кг(МД 24UA408020055716U7 від 08.11.2024 за ціною угоди партія товару 3143кг - 1.66дол.США/кг товар «Пластикові фіксатори. Торговельна марка: TIANZE MONTAJE. Виробник: STARNINE SALES LIMITED. Країна виробництва: CN»), - з урахуванням опису товару, умов поставки та розміру партії. Декларанту роз`яснено права викладені у ч.3 ст.52 МКУ та права щодо випуску у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів – за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Декларанту роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

У зв`язку з прийнятим рішенням позивач 04.08.2025 подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ 25UA500580005846U8, в якій зазначено, що митна вартість товарів № 1-3 (графи 32) визначена декларантом із застосуванням першого (основного) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 43 до товарів № 1-3), а митним органом із застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості (графи 43 до товарів № 1-3), визначивши в графах 47 цієї декларації, митні платежі різницю між сумами платежів за видами (028): Товар № 1-3: 205210,68 грн. + 263,49 грн. + 4,82 грн. = 205478,99 грн.

Визначивши в графах 47 цієї декларації, митні платежі різницю між сумами платежів за видами (020): Товар № 1-3: 0,00 грн. + 62,74 грн. + 1,47 грн. = 64,21 грн. Отже, різниця платежів за видами: 020; 028 - складає: 205478,99 + 64,21 = 205 543,20 грн.

Позивач вважає, що рішення про коригування та картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню, тому звернувся до суду з даним позовом.

Положеннями частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів Україні, укладених у встановленому законом порядку.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно з ч. 1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару,

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Саме в рамках приписів частини другої статті 53 Митного кодексу України отримує свою безпосередню формалізацію перелік основних документів для підтвердження належності: а) визначення митної вартості товарів; б) обрання методу визначення митної вартості товарів.

Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з ч. 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні, у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Водночас, частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Саме в рамках частини третьої статті 53 МК України отримує свою безпосередню формалізацію система додаткових документів, які можуть запитуватися контролюючим органом (факультативний перелік додаткових документів - у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, визначається частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України). При цьому, витребування додаткових документів має субсидіарний характер. Всі документи, як основні, так і додаткові, повинні оцінюватися системно. Контролюючий орган не може формулювати власну позицію на одному конкретному документі, при цьому безпідставно не враховуючи інші.

Отже, митним органом можуть бути витребувані додаткові документи: 1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки; 2) якщо такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) якщо такі документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказані обставини є виключними підставами для витребування додаткових документів. Водночас тлумачення таких підстав контролюючим органом без належного обґрунтування є протиправним.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Із системного аналізу приписів Розділу ІІІ ("Митна вартість товарів та методи її визначення") МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Згідно з положеннями пункту третього частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Приписами ч.5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це у свою чергу обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до положень частини першої статті 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При цьому важливо відмітити, що основний метод, не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом рішення про коригування митної вартості за другорядним методом (за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

Щодо твердження про відсутність у специфікації №47890, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, інформації щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно п. 1.4 договору поставки №AUG-00D/11 від 10.09.2024 не містить вимог щодо зазначення у специфікації інформації щодо виробників, торгівельних марок, якісних характеристик (матеріалу виготовлення), комплектації та артикулів.

При цьому, позивач надав відомості про товар. Відповідні відомості зазначені у МД №25UA500580005830U9: Торговельна марка: KOER. Країна виробництва: CN. Виробник: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD. Також, опис товару (в тому числі зазначення торговельної марки, відомості виробника, якісні характеристики) задекларованих товарів №1-3 митної декларації зазначено продавцем у пакувальному листі, який був наданий декларантом до митної декларації (графа 44 МД №25UA500580005830U9). Враховуючи викладене, посилання відповідача на відсутність необхідної інформації є безпідставним і не може слугувати обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.

Щодо твердження про відсутність у наданому комерційному рахунку №193/07/2025 відсутнє посилання на специфікацію №47890 як невід`ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів.

Законодавством не встановлено вимог до оформлення комерційного рахунку (є документом довільної форми), як і не встановлено вимог, щодо посилання на специфікацію, призначення платежу. У наданому до митного органу інвойсі №193/07/2025 від 22.07.2025 міститься посилання на номер договору, а саме №AUG-00D/11 від 10.09.2024, який було укладено між сторонами. Крім того, відповідачем не наведено обґрунтування впливу зазначених обставин на визначення митної вартості товару, у зв`язку з чим відповідний аргумент митного органу не може бути врахований.

Щодо того, що на момент відвантаження товару 29.05.2025 згідно даних коносамента, товар ще не був проданий ТОВ "ДАНН." (інвойс від 21.07.2025 №193/07/2025), що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів. Заявлені комерційні умови поставки DPU Київ, що означає доставку товару на місце з розвантаженням. Водночас, в наданій CMR №47890 наявні відомості про перевантаження товару з морського на автомобільний транспорт української транспортної компанії у порту Gdansk Польща, що свідчить про наявність витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи в порту Gdansk. Таким чином, заявлені умови поставки документально не підтверджуються поданими до митного оформленнями транспортними документами.

Суд зазначає наступне:

щодо дати інвойсу: відповідно до статті 53 Митного кодексу України, документи, що підтверджують митну вартість товарів, можуть бути подані протягом 10 календарних днів з дати подання митної декларації. Нормативно не встановлено обов`язковості того, щоб інвойс передував даті відвантаження товару. У міжнародній практиці оформлення інвойсу після фізичного відвантаження товару є поширеним явищем, зокрема в рамках умов поставки DPU, оскільки остаточна комерційна вартість може бути визначена після завершення логістичних операцій. Більше того, товар відвантажено на умовах відстроченого платежу, що також пояснює пізнішу дату інвойсу.

Щодо умов поставки DPU Київ: Умови поставки DPU (Incoterms 2020) передбачають, що продавець несе відповідальність за доставку та розвантаження товару у місці призначення, а також зобов`язаний укласти договір перевезення до цього місця. Наявність автотранспортної накладної №47890 від 25.07.2025, наданої разом із митною декларацією 25UA500580005830U9, підтверджує доставку товару на умовах DPU до місця розвантаження у Києві. Транспортні витрати, пов`язані з транзитом, перевантаженням, зберіганням тощо, не суперечать умовам DPU, а охоплюються обов`язками продавця до моменту розвантаження товару.

Отже, наведені відповідачем аргументи не є правовими підставами для коригування митної вартості. Усі заявлені умови поставки, включаючи доставку та розвантаження у Києві, підтверджені транспортними документами. Дата інвойсу не порушує вимог Митного кодексу.

Щодо того, що документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості.

Відповідно до умов поставки DPU (Delivered at Place Unloaded) згідно з Інкотермс 2020: відповідно до статей A5 та B5 Інкотермс DPU, продавець не зобов`язаний укладати договір страхування вантажу, так само як і покупець не має обов`язку забезпечити страхування до моменту отримання товару. Таким чином, витрати на страхування не входять до складу обов`язкових витрат за цими умовами поставки. В умовах контракту відсутні положення, які зобов`язують продавця або покупця здійснювати страхування вантажу, а отже, витрати на страхування товару до кордону України фактично відсутні.

З огляду на це, подання окремих підтверджуючих документів про страхування не є необхідним, оскільки такі витрати не мали місця. Подані документи відповідають вимогам статей 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, а митна вартість визначена за основним методом – за ціною договору (транзакційна вартість). Відсутність витрат на страхування є обґрунтованою та логічною в контексті обраних умов поставки.

Таким чином, твердження митного органу про відсутність документів щодо страхування не може бути підставою для сумнівів у достовірності заявленої митної вартості, оскільки: страхування не передбачене умовами DPU згідно з Інкотермс 2020; страхування не передбачено умовами укладеного між сторонами договору; фактичні витрати на страхування відсутні, що не потребує подання окремих документів; всі подані документи є достатніми та відповідають вимогам чинного законодавства.

Щодо твердження про відстність у прайс продавця від 18.07.2025 б/н на умовах поставки EXW Китай, інформації щодо заявлених якісних характеристик, торговельної марки та виробника товару.Відповідач в оскаржуваному рішенні не посилається на жодну норму законодавства України, міжнародного законодавства, які б зобов`язували сторони договору купівлі продажу визначати вимоги до прайс-листів, пакувальних листів, калькуляцій, комерційних пропозицій. Законодавством не встановлено і конкретних вимог та переліку відомостей (критеріїв), які повинен містити прайс-лист. Прайс-лист – це по суті довідник цін (тарифів) на товари або послуги, який адресований невизначеному колу покупців, є документом довільної форми. Окрім того, посилання як на складову та підставу визначення митної вартості товару на підставі прайс-листа виробника товару є безпідставними, оскільки обов`язкове подання такого документу ч. 2 ст. 53 МК України не передбачено.

Що стосується умов поставки, що зазначені в прайс-листі, то вони є безвідносними до позивача, на відміну від специфікації, МД 25UA500580005830U9 та інвойсу, які містять умови поставки згідно Інкотермс.

В постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 Верховний Суд вказує, що прайс лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої ст. 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.

Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом і у постанові від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19, де закцентовано, що наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Таким чином, відповідач не може посилатися на відсутність, невідповідність відомостей прайс-листа та комерційної пропозиції, як на підставу для коригування митної вартості товару і тому дане твердження також не може прийматись до уваги.

Щодо твердження про те, що вартість за одиницю товару наприклад «Шпилька для кріплення», зазначена в МД країни відправлення на EXW Китай - 0,29дол.США/ шт.,- менше ніж у інвойсі продавця на DPU Київ - 0,34 дол.США/шт., та менше ніж у прайсі продавця на EXW Китай - 0,58 дол.США/шт.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, перелік документів, які можуть підтвер-джувати заявлену митну вартість, є вичерпним. Комерційна пропозиція до цього переліку не входить і має лише інформаційний характер. Жодних юридичних зобов`язань вона не створює, якщо не є частиною погодженої угоди між сторонами.

Порівняння вартості за умовами EXW із заявленою митною вартістю за умовами DPU є некоректним. Заявлена митна вартість ґрунтується на умовах поставки DPU (0,34 дол. США/шт.), що передбачає доставку до визначеного місця з розвантаженням. Натомість вартість країни відправлення на умовами EXW Китай (0,29 дол. США/шт.), що не включає витрат на доставку товару до покупця. Ціна за умовами DPU логічно включає: витрати на морське перевезення; перевалку в порту призначення; внутрішню доставку; вартість митно-брокерських та інших логістичних послуг. Таким чином, ціна за DPU природно є вищою, ніж за EXW, що не свідчить про її завищення чи недостовірність. Ціна 0,58 дол. США/шт. за EXW умовами у прайсі продавця (Alltag und Geratetechnik AG) не суперечить EXW-ціні виробника (ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD), а навпаки - підтверджує наявність посередницької ланки.

Отже, заявлена митна вартість була визначена відповідно до норм чинного законодавства, підтверджена належними первинними документами та не може бути поставлена під сумнів на підставі порівняння з інформаційним документом довільної форми, як-от прайс-лист, особливо без урахування відмінностей у базисах поставки EXW та DPU.

Щодо твердження про те, що в експертному дослідженні від 28.07.2025 №316/25, у висновку зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника. Як вбачається з проведеного дослідження, експерту було поставлене наступне запитання: - Визначить вартість товару - сантехнічні комплектуючі, умови поставки DPU KYIV, виробник ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD, країна походження – Китай, ввезеного на митну територію України на підставі контракту № AUG - 00D/11 від 10.09.2024 року, інвойсу № 193/07/2025 від 21.07.2025 року, пакувального листа № 193/07/2025 від 21.07.2025 року, CMR № 47890 від 25.07.2025 року. Висновок експертного дослідження №316/25 від 28.07.2025 року проведений відносно товару та документів на нього, який було фактично імпортовано і документи на який надано до митного органу. При цьому, зазначене експертне дослідження було проведено щодо товару торговельної марки: KOER та характеристик на аналогічний товар. При цьому в скрінах експертного дослідження зазначено найменування виробника та ідентифікуючі ознаки товару. Експертом азначено, які джерела і дані використовувались при підготовці дослідження.

Зважаючи на вищевикладене, відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу у митному оформленні ввезеного на митну територію України товару за заявленою ним у митній декларації ІМ 40 ДЕ 25UA500580005846U8 митною вартістю, і відповідно винесені оспорювані Позивачем рішення про коригування митної вартості товарів та картка про відмову у митному оформленні (випуску) товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги відповідача надати додаткові документи.

Частиною третьої статті 53 МКУ передбачено виключно три підстави витребування додаткових документів у декларанта: 1) наявність розбіжностей у документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. Витребування додаткових документів у позивача було обґрунтовано формальними підставами. Відповідачем не було зазначено яких саме відомостей не вистачає, не зазначено конкретних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості імпортованих товарів.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 р. у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 р. у справі № 820/4849/16 назвав вимоги до запиту додаткових документів, відповідно до яких митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Щодо обрання відповідачем резервного методу визначення митної вартості.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При коригуванні митної вартості товарів за другорядними методами, передбаченими статями 59, 60 та 64 цього Кодексу, у рішенні обов`язково зазначаються номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19 червня 2018 року в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18).

Проте, як видно з гр. 33 оскаржуваного Рішення, коригувань на обсяг партії товарів, умови поставки, комерційних умов тощо, відповідачем не здійснювалось.

Частиною 1 ст. 57 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому частинами 2, 3, 6 ст.57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У ч.8 ст.57 МК України, зазначено, що лише у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідач неправомірно застосував резервний метод при визначенні митної вартості Товару. Відповідач в порушення п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів не зазначив в Рішенні про коригування чітку послідовність застосування методів визначення митної вартості та аргументованих причин, що відповідають дійсності, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом, хоча об`єктивна можливість застосування попередніх методів існувала.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в Рішенні Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17.

Згідно з ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Недоліки, на які вказав відповідач у рішенні про коригування митної вартості, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів і не позбавляють товариство права на застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально. Відповідачем не доведена правомірність застосування другорядного методу при визначенні митної вартості відповідно. Витребування документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, та повинно бути конкретизованим вказівкою на документи в загальному переліку, які є дійсно необхідними.

Згідно з ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Також суд вважає, що митницею не надано доказів, на підставі яких визначено митну вартість товару в оскаржуваних рішеннях, не надано доказів в підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 МК України, у зв`язку з чим суд доходить до висновку, що відповідачем не обґрунтовано застосування методу визначення митної вартості товару за ціною подібних (аналогічних) товарів.

Відповідач не довів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у недостовірності наданої інформації. Відповідач не повідомив декларанта про те, які саме обставини та/або числові показники потребують додаткового підтвердження. Неподання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В спірному рішенні про коригування митної вартості сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України. При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Ні в рішенні, ні у картці відмови обґрунтовано, в чому полягали об`єктивні сумніви у митній вартості, заявленій позивачем, неточності у визначеній митній вартості. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судом обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000120/2 від 04.08.2025 року діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, тому суд визнає його протиправним та скасовує.

Скасовуючи рішення про коригування митної вартості товарів, суд тим самим підтверджує факт відсутності неправильності визначення декларантом митної вартості товарів. Відсутність цієї обставини свідчить про відсутність підстав для відмови у прийнятті митної декларації. Відмову, учинену органом доходів і зборів за відсутності цієї обставини, слід вважати необґрунтованою, а необґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень з огляду на п.3 ч.3 ст.2 КАС є підставою для скасування такого рішення. Отже, скасування судом рішення органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000234 від 04.08.2025 року.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 4 844 грн. 80 коп.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.».

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500580/2025/000120/2 від 04.08.2025 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000234 від 04.08.2025 року.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» (код ЄДРПОУ 40929000) 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Вікторія ХОМ`ЯКОВА