Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №420/42287/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №420/42287/25

Суддя: Завальнюк І.В.

Справа № 420/42287/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд :

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у поновленні (відновленні) на військовому обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та у внесенні відповідних відомостей (даних) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні (заява від 04.08.2025 р., отримана 07.08.2025 р.) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних резервістів відомостей (даних) про проходження ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 30.01.1996 р. медичного огляду військово-лікарською комісією, визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та про виключення його 26.03.1996 р. з військового обліку військовозобов`язаних;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості (дані) про проходження ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 30.01.1996 р. медичного огляду військово-лікарською комісією, визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та про виключення його 26.03.1996 р. з військового обліку військовозобов`язаних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у січні 1996 року під час проходження строкової військової служби за постановою ВЛК він був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за станом здоров`я, а 26.03.1996 року ІНФОРМАЦІЯ_4 (правонаступником якого є ІНФОРМАЦІЯ_5 ) виключив його з обліку, про що є відповідні відмітки у військовому квитку. Проте у 2025 році з відомостей Реєстру «Оберіг» (через застосунок «Резерв+») позивач дізнався, що в системі відсутні дані про його виключення з обліку та постанову ВЛК, натомість він помилково значиться як військовозобов`язаний у званні «солдат» та з відміткою про порушення правил обліку. Його письмова заява про внесення коректних відомостей була фактично проігнорована відповідачем із вимогою особисто прибути до ТЦК.

Ухвалою судді від 29.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відзив на адміністративний позов від відповідача до суду не надійшов, у зв`язку із чим справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 25.05.1995 ІНФОРМАЦІЯ_4 ) ОСОБА_1 було видано Військовий квиток серії НОМЕР_2 .

06.06.1995 позивач був визнаний придатним до стройової служби та призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 на строкову військову службу, яку проходив у військовій частині НОМЕР_3 (останнє присвоєне військове звання - «молодший сержант», військово-облікова спеціальність - «Командир відділення артилерійської розвідки»).

В січні 1996 року командир військової частини НОМЕР_3 направив позивача на медичний огляд військово-лікарською комісією НОМЕР_4 Окружного військового госпіталю при Обласній психоневрологічній лікарні № 1 в м. Одесі.

У періоді з 05.01.1996 по 10.02.1996 позивач проходив стаціонарний медичний огляд ВЛК, за результатами якого йому встановлено діагноз: «Шизофренія, - хвороба, так, пов`язана з проходженням військової служби».

На підставі п. «а» ст. 15 графи II Розкладу хвороб (Наказ Міноборони України № 2 від 04.01.1994 р.) 30.01.1996 позивача визнано «непридатним до військової служби, з виключенням з військового обліку», що підтверджується випискою з історії хвороби та відповідним записом у військовому квитку НОМЕР_2 (стор. 23).

У подальшому на підставі свідоцтва про хворобу № 35 від 30.01.1996 позивача 08.02.1996 достроково звільнено зі строкової військової служби (запис у військовому квитку на стор. 3).

26.03.1996 ІНФОРМАЦІЯ_4 позивача виключено з військового обліку військовозобов`язаних, що підтверджується записами у військовому квитку на стор. 26 та 32 («Відмітки про звільнення від військового обов`язку»), скріпленими підписом військового комісара та гербовою печаткою.

06.05.2022 позивач за власною ініціативою прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 (правонаступника ІНФОРМАЦІЯ_7 ) для уточнення відомостей, де посадові особи після перевірки облікових даних внесли до його військового квитка на стор. 24, 26 запис про те, що він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації за станом здоров`я (на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

20.07.2025 позивач під час спроби сформувати електронний військово-обліковий документ у застосунку «Резерв+» виявив відсутність у Реєстрі відомостей про його виключення з військового обліку від 26.03.1996 року та про проходження ВЛК від 30.01.1996.

Також позивач виявив, що в Реєстрі містяться дані про перебування його на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 у статусі «Військовозобов`язаний», у званні «Солдат» (замість «Молодший сержант»), за ВОС « 956647. Будівельних робіт. Робітник підсобний» (замість «Командир відділення артилерійської розвідки»), а також внесено запис про «Порушення правил військового обліку».

04.08.2025 позивач направив поштою до ІНФОРМАЦІЯ_9 заяву в порядку ст. 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» з вимогою внести до Реєстру відомості про постанову ВЛК від 30.01.1996 та про виключення з військового обліку від 26.03.1996. Зазначена заява була отримана адресатом 07.08.2025, проте своєчасної відповіді надано не було.

09.09.2025 адвокат позивача, у зв`язку з відсутністю відповіді на заяву, надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_9 адвокатський запит щодо результатів розгляду заяви від 04.08.2025 та причин невнесення відомостей до Реєстру (отримано відповідачем 16.09.2025).

У відповідь ІНФОРМАЦІЯ_10 листом від 24.09.2025 № 17621 фактично відмовив у задоволенні заяви, повідомивши про перебування його на обліку та запропонував особисто прибути до РТЦК з метою перевірки відомостей щодо порушення правил військового обліку.

Також ІНФОРМАЦІЯ_10 листом від 20.10.2025 № 19144 відмовив адвокату у наданні інформації на адвокатський запит, пославшись на те, що запитувана інформація містить відомості, які становлять службову інформацію та підпадають під дію наказу Генерального штабу ЗСУ від 30.07.2025 № 118, та запропонувавши адвокату особисто з`явитися до ТЦК з подальшою мобілізацією до лав Збройних Сил України.

Станом на день звернення до суду відповідач так і не вніс зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, залишивши недостовірну інформацію щодо облікового статусу позивача, у зв`язку із чим він звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частини 7 статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Пунктом 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Станом на час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року № 389-VIII (далі по тексту - Закон № 389-VIII).

Згідно із статтею 1 Закону № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 (далі по тексту - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Згідно п.11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Отже, обов`язки щодо обліку військовозобов`язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі по тексту - Закон №2232-XII).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 (далі по тексту - Порядок №1487).

Відповідно до пункту 22 Порядку №1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Частиною 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено підстави виключення з військового обліку. Так, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

З положень ст.2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.

Пунктами 75, 77-79 Постанови Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560) визначено, що придатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також установлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду відповідно до вимог, визначених Міноборони. Рішення (постанову) військово-лікарської комісії щодо придатності резервіста або військовозобов`язаного до проходження військової служби під час мобілізації вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше ніж протягом наступного дня з дня надходження відповідного рішення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Слід наголосити, що правовим наслідком виключення з військового обліку є втрата ним статусу військовозобов`язаного, що у свою чергу виключає виконання обов`язків пов`язаних з військовим обліком - проходження ВЛК, оновлення військово-облікових даних та будь-яких інших.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - система військового обліку) (пункт 5 Порядку №1487).

За умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»:

взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі - органи реєстрації) через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова (п. 82).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 року №932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №932).

Цей Порядок визначає:

механізм реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - експериментальний проект) шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України;

порядок формування переліку громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років, персональні дані яких підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

механізм взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 16 років, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, до 25 років, зокрема тих, які перебувають за межами України, без проходження медичного огляду;

механізм внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про громадян України чоловічої статі віком від 17 до 25 років, які не перебувають на військовому обліку (для їх взяття на військовий облік без проходження медичного огляду) та які перебувають в Україні і звернулися за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України і звернулися до відокремленого підрозділу державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, який розміщений за межами України (далі - відокремлений підрозділ), за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, отриманням паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон;

механізм перевірки дійсності військово-облікових документів громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України і звернулися за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, отриманням паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон до відокремленого підрозділу.

Метою експериментального проекту є оптимізація та верифікація відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом обміну інформацією в цілях національної безпеки та оборони України.

Згідно пункту 17 Порядку 932 взяття на військовий облік громадян України, зазначених у пунктах 13 і 14 цього Порядку, здійснюється територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстроване/не задеклароване, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил. Взяття зазначених осіб на військовий облік здійснюється з формуванням військово-облікового документа в електронній формі.

Пунктом 17-1 Порядку №932 визначено, що стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.

Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта.

На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.

Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.

Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Пунктом 2 частини 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» регулюється взяття осіб на військовий облік.

Так, взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:

які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;

призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону;

які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних;

зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;

які відповідно до ст. 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;

які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;

які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;

які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;

призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу;

жінки з дотриманням умов, передбачених ч. 11 ст. 1 цього Закону.

Суд зауважує, що зазначеними нормами не визначено підстав для повторного взяття на військовий облік осіб, які були виключені з нього за станом здоров`я та яких визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Питання взяття, зняття та виключення осіб з військового обліку регулюється виключно цим законом та здійснюється лише відповідно до установлених ним підстав.

Суд зазначає, що відомості відносно позивача внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і взято на військовий облік громадян шляхом застосування автоматичної верифікації відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом обміну інформацією в цілях національної безпеки та оборони України, що передбачена Порядком № 932.

Відповідні дії здійснено в автоматичному порядку Генеральним штабом Збройних Сил.

Оскільки оскаржуване внесення даних та автоматичне взяття на облік відбулися в порядку електронної інформаційної взаємодії відповідно до Порядку № 932 централізовано Генеральним штабом ЗСУ на підставі відомостей ДМС України, а не внаслідок безпосередніх дій самого ІНФОРМАЦІЯ_6 , позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету міністрів України № 599 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа» (далі - постанова № 559) відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).

Цим Порядком передбачено алгоритм дій щодо усунення розбіжностей зазначених у паперових військово-облікових документах та у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пункт 12 Прикінцевих положень Закону України від 11.04.2024 року № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлює безперервну чинність військово-облікових документів, виданих до набрання чинності новою редакцією закону, і не передбачає автоматичне їх анулювання чи виключення осіб з обліку.

Натомість, суд звертає увагу, що документом, який підтверджує право на виключення з обліку та, відповідно, внесення відомостей у реєстр, у контексті цієї справи, є висновок ВЛК про непридатність до проходження військової служби з виключенням з військового обліку.

Суд враховує, що відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232-ХІІ з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402, у редакцій на час проведення ВЛК позивачеві).

З огляду на матеріали справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримавши звернення позивача від 04.08.2025, допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у нерозгляді по суті заяви про внесення даних щодо визнання позивача непридатним за висновком ВЛК від 30.01.1996 із подальшим виключенням з військового обліку та невжитті заходів щодо актуалізації даних у Реєстрі.

Натомість ІНФОРМАЦІЯ_5 обмежився пропозицією позивачу особисто прибути до ТЦК та СП задля оновлення (актуалізації) даних.

Отже, оскільки відповідач є суб`єктом владних повноважень, він був зобов`язаний у встановлений законом строк розглянути подані документи та прийняти відповідне рішення, повідомивши про нього заявника, чого зроблено не було.

Поряд із тим, суд зазначає, що позовні вимоги в частині безпосереднього зобов`язання РТЦК внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості (дані) про проходження медичного оглядку ВЛК, визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та про виключення його з військового обліку є передчасними.

Так як відповідач взагалі не розглядав звернення позивача від 04.08.2025 по суті, суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження органу військового управління та самостійно визначати статус особи в Реєстрі без попередньої перевірки РТЦК актуальності медичних даних та наявності законних підстав для виключення з військового обліку.

З огляду на встановлені обставини, належним та ефективним способом захисту порушеного права в даному випадку є визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_9 розглянути звернення позивача від 04.08.2025 та прийняти рішення по суті порушених в ньому питань.

Під час такого розгляду відповідач повинен надати правову оцінку наданим медичним документам, врахувати розбіжності між паперовими носіями та книгою протоколів засідань ВЛК, і за результатами прийняти обґрунтоване рішення про виключення позивача з військового обліку або надати вмотивовану відмову у встановленому законом порядку; вирішити питання про виключення з Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України, пропорційно до задоволено та відхиленої частин позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду по суті звернення ОСОБА_1 від 04.08.2025.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.08.2025 та прийняти рішення по суті порушених у заяві питань.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 збір в розмірі 1331,20 грн (одну тисячу триста тридцять одну грн. 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua