Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №420/24941/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/24941/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «СФ Транс Сервіс» про стягнення адміністративного-господарських санкцій та пені у розмірі 46 768,13 грн., вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «СФ Транс Сервіс», в якому просить:

- стягнути з ТОВ"СФ Транс Сервіс" на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно господарські санкції у розмірі 44753,93 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2014,2 грн. Банк – ГУ ДКСУ в Одеській області, Одеська міська ТГ ГУК в Од.обл./м.Одеса/50070000, ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ел. адм. подат.), UA618999980313191230000015744, Код класифікації доходів бюджету 50070000. Бюджетне кодування в призначенні платежу: *;101;код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за 2024 рік.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у 2024 році не виконав нормативи робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». За даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача за 2024 рік становила 8 осіб, у зв`язку з чим норматив складав 1 робоче місце. Оскільки у відповідача працювало 0 осіб з інвалідністю, він повинен був самостійно розрахувати та сплатити до 15 квітня 2025 року адміністративно-господарські санкції в розмірі половини середньої річної заробітної плати, що становить 44 753,93 грн. Через несвоєчасну сплату санкцій на підставі статті 20 вказаного Закону відповідачу нараховано пеню за період з 16 квітня по 14 липня 2025 року в сумі 2 014,20 грн.

Позивач зазначає, що з набранням чинності Законом України № 2682-IX Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримав повноваження застосовувати адміністративно-господарські санкції на основі автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності без необхідності проведення позапланових перевірок Держпраці.

Крім того, відповідач не подавав до центру зайнятості звітність за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» за 2024 рік та не надав доказів вжиття усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, у зв`язку з чим підстави для звільнення його від відповідальності відповідно до статті 218 Господарського кодексу України відсутні.

(б) Позиція відповідача

20.08.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Зокрема, представник зазначив, що відповідно до положень статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007, обов`язок щодо перевірки суб`єктів господарювання на предмет виконання нормативу робочих місць покладено саме на органи Держпраці в рамках заходів проактивного контролю. Оскільки постановою КМУ № 303 від 13.03.2022 припинено проведення заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, проведення такої перевірки органом Держпраці було унеможливлено, що свідчить про відсутність належно встановленого факту правопорушення у формі акта перевірки.

Також відповідач зазначає, що неподання ним у 2024 році звітності за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» не є доказом невиконання нормативу робочих місць, адже законодавство не встановлює імперативної періодичності подання цієї форми за відсутності встановлених вимог. Крім того, позивач не надав доказів належного направлення розрахунку санкцій у строк до 10 березня 2025 року іншим шляхом, а обов`язок мати зареєстрований електронний кабінет на вебпорталі Пенсійного фонду України законом для роботодавця не встановлений. Окремо відповідач наголошує на порушенні позивачем Закону України «Про адміністративну процедуру», оскільки позивач не надав доказів вручення претензії про досудове врегулювання спору, чим позбавив відповідача права на участь в адміністративному провадженні та на адміністративне оскарження. Враховуючи, що позивачем не доведено факт вчинення правопорушення належними доказами та допущено низку порушень, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

(в) Відповідь на відзив

22.08.2025 від відповідача надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначив, що розрахунок санкцій здійснюється в автоматизованому режимі виключно на підставі відомостей, поданих самим роботодавцем у податковій звітності, а з набранням чинності Законом України № 2682-IX Фонд має повноваження застосовувати адміністративно-господарські санкції без обов`язкового проведення позапланових перевірок органами Держпраці. Крім того, позивач вказує, що відповідач не подавав до центра зайнятості звітність за формою № 3-ПН щодо наявності вакансій та не вжив усіх необхідних заходів для працевлаштування особи з інвалідністю, хоча як роботодавець мав самостійно обліковувати свої вакансії на підставі штатного розпису. Доводи відповідача про недотримання досудового порядку спростовуються матеріалами справи, зокрема доказами направлення претензії поштовим зв`язком у березні 2025 року, у зв`язку з чим відзив є безпідставним, а позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

(г) Заперечення на відповідь на відзив

26.08.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник зазначив, що повноваження щодо встановлення факту відсутності створених робочих місць та порушень трудового законодавства (зокрема щодо штатного розпису) покладені виключно на Держпраці за наслідками проведених заходів контролю, за якими позивач до органу Держпраці навіть не звертався. Крім того, посилання позивача на обов`язок уточнення форми № 3-ПН є безпідставними, оскільки наказ Мінсоцполітики № 316 втратив чинність ще у 2022 році, законодавство не встановлює періодичності подання цієї форми, а відсутність доказів її подання не є доказом невиконання нормативу, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду. Також відповідач вказує, що наданні позивачем реєстри та журнал вихідної кореспонденції не є належними доказами надсилання претензії та розрахунку санкцій, оскільки вони не містять поштових квитанцій, трек-номерів чи підтвердження вручення. Не повідомивши відповідача належним чином та за відсутності обов`язку роботодавця мати зареєстрований електронний кабінет на вебпорталі ПФУ, позивач порушив вимоги Закону України «Про адміністративну процедуру» та позбавив відповідача гарантованого права на участь в адміністративному провадженні й оскарження дій органу, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

04.08.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

IV. Обставини, встановлені судом

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, складеного позивачем щодо відповідача:

- середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік - 8 осіб;

- середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність – 0 осіб;

- норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення) – 1 особа;

- фонд оплати праці штатних працівників – 716062,90 грн.;

- середня річна заробітна плата штатного працівника – 89507,86 грн.;

- кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше – 0 особи;

- сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю – 44753,93 грн.

Крім того, позивач нарахував пеню, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік направлялись на адресу відповідача у формі електронного документа через електронний кабінет відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, що підтверджується квитанцією від 04.03.2025.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами врегульовані Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 р. № 875-XII (далі - Закон № 875-ХІІ).

Відповідно до ст.18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи (у редакції на 2024 рік).

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Положеннями ст.20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Для реалізації положень ст.19 Закону № 875-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про внесення змін до Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності" від 07.04.2023 р. № 307.

Відповідно до цього Положення програмний комплекс "Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю" Централізованого банку даних з проблем інвалідності забезпечує автоматизоване (без стороннього втручання):

- опрацювання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності;

- визначення роботодавців, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною 1 статті 19 Закону №875;

- створення розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 Закону №875;

Таким чином, розрахунок адміністративно-господарських санкцій формується в автоматизованому режимі без втручання працівників Фонду, для усіх роботодавців. Такі розрахунки у вигляді PDF-файлу за підписом керівника територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надсилаються до електронного кабінету роботодавця на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, середньооблікова чисельність штатних працівників за 2024 рік відповідача становила 8 осіб, з них середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, - 0 осіб.

З викладеного вбачається, що оскільки у відповідача у 2024 році працювало 8 осіб, то відповідно до нормативу відповідач повинен був створити одне робоче місце для особи з інвалідністю, що відповідає приписам ст.19 Закону № 875-ХІІ.

Відповідачем не надано доказів створення у 2024 році робочих місць для осіб з інвалідністю та особи з інвалідністю у відповідача не працювали.

Щодо доводів відповідача, що що факт невиконання нормативу робочих місць має встановлюватися виключно органами Держпраці за результатами перевірок із складанням відповідного акта, а за його відсутності твердження позивача ґрунтуються на припущеннях, суд зазначає наступне.

При вирішенні справи суд враховує правову позицію, сформовану Верховним Судом у постанові від 24.04.2025 у справі № 280/3642/23, за змістом якої Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю з набранням чинності Законом України від 18 жовтня 2022 року № 2682-IX, тобто з 06.11.2022, отримав повноваження застосовувати адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю (4 % від середньооблікової чисельності штатних працівників або одне місце для підприємств із 8-25 працівниками) на основі автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, без необхідності проведення позапланових перевірок Держпраці, що робить правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21.11.2022 у справі № 400/3957/21, неактуальною для спірних правовідносин через зміни в правовому регулюванні.

Автоматизоване виявлення Фондом соціального захисту осіб з інвалідності роботодавців-порушників до 10 березня на основі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності є реактивним заходом контролю, що відбувається після завершення звітного року. За результатами такого заходу Фонд може накласти на роботодавця адміністративно-господарські санкції та пеню відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70.

При цьому, суд може врахувати, чи вживав роботодавець заходів для виправлення звітності лише до моменту накладення санкцій, а не переглядати результат автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, що узгоджується зі змістом частини 14 статті 19 Закону № 875-XII, відповідно до якої зміна показників у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування після 31 березня не призводить до зміни сум адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, обов`язок роботодавця відповідати за достовірність звітності є ключовим у контексті виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. Для уникнення санкцій або успішного їх оскарження роботодавець має забезпечити точність і своєчасність звітності, а в разі помилок оперативно їх виправити та надати докази виконання нормативу.

Таким чином, заявлені позовні вимоги належать до задоволення у повному обсязі.

VI. Судові витрати

Згідно з ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки суд не залучав свідків та призначав проведення експертизи з відповідача судові витрати не стягуються.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з ТОВ"СФ Транс Сервіс" на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно господарські санкції у розмірі 44753,93 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2014,2 грн. Банк – ГУ ДКСУ в Одеській області, Одеська міська ТГ ГУК в Од.обл./м.Одеса/50070000, ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ел. адм. подат.), UA618999980313191230000015744, Код класифікації доходів бюджету 50070000. Бюджетне кодування в призначенні платежу: *;101;код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за 2024 рік.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, адреса: 65107, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ: 13901271.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СФ ТРАНС СЕРВІС», адреса: 65042, Одеська обл., м. Одеса, Балтська дорога, буд.6, РНОКПП 44081403.

Суддя Оксана БОЙКО